Синтаксична норма. Види складних речень

яке містить у собі одну граматичну основу і є ускладненим (звертанням, вставними словами, вигуками тощо);

яке складається з двох чи кількох простих речень, об’єднаних в єдине ціле за змістом та інтонацією;

будь-яке речення, яке служить будівельним матеріалом для тексту.

яке містить у собі одну граматичну основу, є поширеним і двоскладним.

поширені і непоширені;

ускладнені і неускладнені;

повні і неповні;

сполучникові, безсполучникові та речення із різними видами (сполучниковим і безсполучниковим) зв’язку.

яке складається з головного і кількох підрядних речень;

яке складається з головного і залежного речення;

яке складається з двох або кількох синтаксично рівноправних речень;

яке складається з двох або більше простих речень, кожне з яких ускладнене звертанням, вставними словами, однорідними членами речення тощо.

залежна частина роз’яснює зміст одного із членів головного речення;

залежна частина вказує на спосіб або ступінь дії головного речення;

залежна частина пояснює той чи інший головний або другорядний член головної частини, виражений іменником чи іншою частиною мови в значенні іменника;

залежна частина вказує на місце дії головного речення.

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. (Т.Шевченко.)

Даремно говорить про згоду, коли нема ладу серед народу. (Б.Грінченко.)

Я чув легенду: Прометей добув огонь для всіх людей. (М.Упеник.) 

Я змалку знав, що Прометей здобув огонь для всіх людей. (За М.Упеником.)

Онукам буде дід оповідать щасливий про лихо, що колись ходило по землі. (Й.В.Сладек.)

Як ранок угорі засвітиться перлово, з криниці вмиюся... (Л.Стафф.)

Жену вперед коня, щоб линув, ніби птах. (А.Міцкевич.) 

Я звик високо голову держати, бо маю честь і мужність без догани. (Г.Гейне.)