відокремлені члени речення

А Кріпак, незграба, злидень, гайдамака... Чи це не ти?

Б ... А як спадуть, як рабства лід Протне нова зоря,

Малюк і муж, і ветхий дід Прославлять Кобзаря!

В Ось тобі яблуко червонобоке, Старший мій сину Микитко.

Г Катря Катрю видає, приданого не дає.

А відокремленим додатком

Б відокремленим означенням

В відокремленою прикладкою

Г відокремленою обставиною

А Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.

Б Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.

В Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене

випещене ледаче й капосне хлоп’я.

Г І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.

Д Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

А Усі знали Оришку як відьму.

Б Перстень цей дарується як милість превелика.

В Борис Савович як недавній моряк цілком серйозно підтримав Марисю.

Г Сприймаю день народження як докір.

Д Олександр Мурашко широко відомий як портретист.

А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.

В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу

перед дідом.

Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.

Д Стоять налиті сонцем дні.

А Микола замість панського лану вийшов на своє поле.

Б Старша донька Катерина Данилівна Виговська мала батькові палкі очі чорні

кучері...

В Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка.

Г Він син корсунського посадника знатний вельможа і посол приїхав у Київ до

князя Святослава.

Д Може таким і був колись Київ столиця варварського народу що досі загрожує

Цар-городу з північного побережжя Чорного моря

А Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале

селище.

Б В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани

золотого жита та пшениці.

В Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.

Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.

Д Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і

холодків.

А Вузенька вулиця заквітчалася зеленню мов пастушка й тиснеться поміж хати,

аж сухі плоти розвалює на перегинах...

Б Тут загомонить дітьми як базаром там подражнить собак під тином, а там знов

на людське подвір’я загляне тишком крізь дірку.

В Мартинові гадки спорхують як ті курчата з-під коней бо десь там, перед вікнами,

загримів знайомий голос Микити.

Г Дай бог оце дитину, на щастя, до хати, ну і свіжий клопіт, як самі знаєте.

Д Водомороз сидів нерухомо і здавався вирізьбленим з дорогого каменю, немов

штучна іграшка.

А Археологи і палеонтологи в глибинах канівських ярів читали, як по відкритій

книзі природи, історію невпинного розвитку життя на планеті Земля.

Б Довідавшись про утворення й археологічне минуле гір, що сусідять зі славним

Дніпром, зважтеся на подорож у наш мальовничий край, аби на власні очі побачити кожну з них.

В Пізніше, у шкільні роки, учитель історії на простих прикладах пояснював,

що таке любов до своєї землі.

Г Глибоко в душу запали мені слова вчителя, допомагають нести любов до рідного

краю через усе життя, поглиблюючи й примножуючи її.

Д Осінній ліс, осяяний вранішніми променями сонця, здавався казковим.

А Зупинився біля мальвами закосиченої ліси.

Б На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.

В Вже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней спотворені люттю

обличчя верхівців.

Г Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.

Д З’єднане з основними силами селянсько-козацької армії військо Кривоноса

становило велику силу.

А Тим прекрасніші були її чорні брови теплі вологі очі обрамлені пухнастими віями

білий разок зубів у розхилі повних схожих на достиглі вишні тремтливих губ.

Б Селяни намагалися якнайшвидше зібрати своє збіжжя щоб заходитися коло

панського кинутого напризволяще хазяїнами.

В Перед його очі спливло улесливе обличчя військового осавула хитрий лисячий

погляд зігнута в поклоні постать.

Г Аж ось вийшов секретар молода білява дівчина.

Д Він мчав прямо на козака поставленого Максимом.