Відокремлені означення та прикладки

 Вони старі майстри-віртуози були схожі один на одного наче брати-близнюки. 

Грицько Шамшур товаришував з Костем на прізвище Матрос-Марусик ще з дитячих літ.

Руйнування мови основи національної культури це вже не просто вина а злочин держави перед народом.

І здавалося що до того співу із-за синіх пралісів долучаються голоси давніх предків княжих воїнів і ратаїв.

і закрапав дрібний дощик.

пухнасті, рожеві, освітлені ясним сонечком.

м"якенькі подушечки для сонечка.

з дощиком для нашого саду й городу, для лісу й поля.

Оповите легким пухнастим туманцем у долині причаїлося село.

Занесене вітром насіння проросло наступної весни.

Незабаром ми вийшли на узлісся і побачили давно покинуту людьми хатинку лісника.

До зігрітої сонечком ромашки повернула свою горду голівку троянда.

Любов'ю сповнюючись до дна я вам колядую добрі люди.

Скидаючи шапки в'язні посхоплювались вражено прислухаючись до знайомих слів.

А сьогодні ввечері як тільки смеркне Сашко піде в ліс до партизанів.

Вражена страшною звісткою Марина тихо спустилася на підлогу.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

Підбита мисливцем, качка жалібно кричала.

Чашка, подарована мамою мені не сподобалась.

Троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу, й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками розгорнутими, назустріч теплу й сонцю.

Книги — морська глибина.

Всесвіт цей — акваріум планет.

Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.

Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний.

Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога.

Це були зарисовки руїн пощерблені фронтони альтанки.

Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні.

Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності.

Олександр Мурашко відомий у живописі як художник-імпресіоніст.

Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини.

А Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Б Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

В Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

Г До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовиці.

Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом.

А він орел шумить клекоче мов людям розказати хоче про поєдинок у яру.

3 кленового туманного тунелю виходить Рильський майже силует.

Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака: стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака, стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного закоханого в життя і поезію.

Ми пам’ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скромного, закоханого в життя і поезію.

Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.

Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене

випещене ледаче й капосне хлоп’я.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Усі знали Оришку як відьму.

Олександр Мурашко широко відомий як портретист.

Борис Савович як досвідчений моряк постійно говорив про морські походи.

Сприймаю день народження як докір.

А приблизно в той самий час зійшла нанівець військова й торгова могутність

Венеції блискучої володарки морів, що мала непереможний флот і переповнені золотом банки.

Людський хлопець дядька Лева небіж Лукаш на ймення.

Бегемот або гіпопотам живе в ріках й озерах Африки.

 Не значило це, що був він естетом у звичайному значенні слова або що був

байдужим до моральної чи соціальної правди.

Як сестра схилилась над тобою невтомна подруга сувора творчість.

Ось він мчить Дніпро величний і древній народна українська ріка.

Арики тобто зрошувальні канали густою сіткою вкрили степ.

Дядько Максим теж залізничник після війни жив під Черкасами.

Чорні вуглинки обрамлених довгими віями великих очей задивлялись на нас.

У прозорому п’янкому повітрі почепився перший срібний дзвоник весни

крихітний жайворонок.

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.

Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути.

Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Ми зустріли Степанову бабусю, яка купувала фрукти.

Це був тільки сон, що наснився навесні.

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.

Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.

До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.

Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.

Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.

 Я милуюся барвистими квітами, що ростуть біля будинку.

 Краплі дощу, який щойно випав, мерехтіли на пелюстках.

 Серед квітів, що стояли у вазі на вікні, були й волошки.

 Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі.

Перед тобою лежить світ — великий том розкритий.

Життя — спокута не своїх гріхів.

Одна в поета правда — чистота.

Я маю спокій — істинного друга.

Співають солов’ї — співці весни й любові.

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.