Всеволод Нестайко Пригоди в Павутинії Розділ 5

сіре скуйовджене волосся

сіра патлата борода

великий ніс, схожий на гриб-мухомор

одне око заплющене

друге око примружене

довгі пазуристі лапи

 Він ніколи нікого не примушував нічого робити. 

У нього вмиватися навіть не треба,

У нього зубів чистити навіть не треба,

У нього зарядки робити навіть не треба,

У нього робити уроків навіть не треба,

У нього робити домашніх завдань ніяких навіть не треба,

Байдики бити!

Наполегливо працювати!

Нічого не робити!

Досягати своєї мети!

Солодко дрімати!

Вчитися долати труднощі!

Клопоту не мати!

Все покинути та відпочивати.

З довгими, розчепіреними, павукастими пальцями.

Вп’ятеро менший за Косю і Колька.

Тулуб як проведена лінія.

Ще дві лінії — ручки.

Ще дві лінії — ніжки.

Голова як кружальце.

Два маленьких сонечка з промінцями — очі.

Кілька волосин на голові у кумедний чубчик закручуються.

Вони почали грати у піжмурки.

Знаходили однокласників, будили їх.

Трататоль Сміюнець застукував знайдених однокласників, кричав: "Тра-та-та…" , а Кося і Колько підхоплювали.

Вони просили тих, хто прокинувся : "Грайтеся, співайте, нас отут чекайте! Тільки не спіть."

Зіну Бебешко

Михайлика та Борю.

Раїску Мняу.

Соню Лось.

Вірочку Вивірчук.

Вовчика Вовченка.

Рудика Лисовенка.

Хрюшу Кабанюк

До Ледарила Дурандаса

До однокласників Хрюші, щоб гуртом легше знайти було.

Ні до кого. Вирішив сам знайти.