Вставні слова

А) Все сняться матернії руки, стара солома рідних стріх…

Б) Внук кремезного чумака, січовика блідий праправнук, я закохавсь в гучних віках…

В) А я там весен вербний пух і дух землі – з дитинства нюхав.

Г) Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

А) Ви знаєте як липа шелестить?

Б) Кленусь тобі веселий світе кленусь тобі моє дитя…

В) А тут молюсь убогий митар шукаю Твій вогненний слід…

Г) Де постать мила в білому убранні?

А) Чужа земля чужі похмурі люди й саме життя здається вже чуже.

Б) Здається ж люди все у них людське…

В) Здається дивом кожне слово…

Г) Здається часу і не гаю а не встигаю не встигаю…

1

2

3

4

5

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

а) 1

б) 2

в) 3

г) 4

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень. .

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) З вікон рідної хати видно розлогі поля.

б) На диво всій родині мама вигаптувала святковий рушник.

в) Молодим на весіллі дарують на щастя родинний оберіг.

г) Дідусь видно сьогодні закінчить майструвати воза.

а) додатком

б) підметом

в) присудком

г) обставиною

а) Дощ на щастя потроху стихав

б) Ми безперечно здобудемо перемогу

в) Шкільні роки пролетіли на диво швидко

г) Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що все заглушив

а) Горе, кажуть за горе чіпляється

б) Товариш, видно: не зрозумів жарту

в) Кожен має посидіти в житі, принаймні, одне дерево

г) На диво, птахи ще не відлітали у вирій

а) Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

в) Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

г) Будинки садки сніги усе міліє в теплі сонця

Усі квіти:маки, ромашки, волошки - тягнулися до сонця.

Річки, трава, дерева, птахи, люди: усе сповнене весною.

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів - можна було побачити в полі.

Луки, гори, пишні сади - усе зелене й принишкле.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

пішли, саму свіжу

давай підемо, найсвіжішу

ходімо, найбільш свіжішу,

пішли, найбільш свіжішу

ходімо, найсвіжішу

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

а) . Мабуть, а втім, ніби, тож.

 б) Адже, навіть, нібито, причому

в) Отже, отож, обов’язково, тільки

г) По-перше, немовбито, неначебто, та й

 Хлопець був на всі руки майстер а саме слюсар, токар, маляр і тесляр.

 І ліс і дерева і трава все набуло зловісного кольору.

 Неповага до сина й сором перед своїми дітьми і гнів і злість все злилось до купи в його душі.

Земля України і небо і води і люди все мені рідне.

 Він стояв ні живий ні мертвий заворожено дивлячись на темну постать.

А Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.

Б Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.

В Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.

Г Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.

Д Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе в чеканні.

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.