Вставні слова. Звертання.

лапками

тире

комою або знаком оклику чи знаком питання залежно від інтонації;

завжди тільки знаком оклику.

доповнюють інформацію

виражають ставлення мовця до висловлюваного ним

конкретизують висловлене

Та що ви, хлопцi!

Усі навколо нас: і дорослі, і малі — затамували подих.

Він виконував відповідальне секретне доручення.

Навiть, i не думайте вiдмовлятися.

уявіть

принаймні

 можливо

 без сумніву

Здається ми з вами десь зустрічалися

Здається вічністю буття маленька мить

І вечір осінній здається ще теплим

на початку

в кінці

в середині

завжди

на початку

в кінці

в середині

завжди

Учора син прийшов з-під Берестечка

Молюся нашій Пресвятій Покрові

Сину мій Тимоше то ж був не нака

Чумак іде та й голову хилить

Та, ще можливо, буде дощ

Я, мабуть, в цю річку заверну

Осіння тиша може чарувати

Ми з батьком тут бувало рибалили.

І знову все здавалося спокійним

Тут не раз мені сумно бувало 

Ой не світи місяченьку нікому

Поклін тобі моя зів’яла квітко

На Ласочка мила це ти спіймала.

Йдіть собі чорні вітри у вічність

Діду чом дятел шишки їсть?

Не тривожся зовсім моя, пташино

Мене, ти, дубе отінив, як хмара.

А ти голубе, співай на калині

Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає