Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - на поч. ХІХ ст.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Східну Галичину, Буковину та Закарпаття включили до складу володінь Габсбургів (у Священній Римській імперії, згодом, з 1804 р. — Австрійська імперія), об'єднавши в край Королівство Галичини і Лодомерії

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Східну Галичину включили до складу володінь Габсбургів (у Священній Римській імперії, згодом, з 1804 р. — Австрійська імперія)

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Східну Галичину було включено до складу Австро-Угорської імперії

полякам та угорцям;

русинам на австрійцям;

угорцям та австрійцям.

Королівство Галіції і Лодомерії;

Руське князівство;

Галицько-Волинське королівство.

за національним складом в Східній Галичині переважали українці, майже 71 %, 20 % складали поляки та 6% - євреї, тому більшість населення Львова - центру Королівства Галіції і Лодомерії складали українці;

за національним складом в Східній Галичині переважали українці, майже 71 %, тому вони і займали провідні управлінські позиції в регіоні;

за національним складом в Східній Галичині переважали українці, майже 71 %, 20 % складали поляки та 6% - євреї, проте українці, в більшості, були позбавленні права займати керівні, управлінські посади в краї.

реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770–1780-х рр.;

Гайдамацький рух та Коліївщину;

революційні події 1848-1849 рр., названі "Весна народів".

Києві;

Львові;

Перемишлі;

Чернівцях.

посилення впливу німецької мови та культури, зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви, домінування поляків і німців в органах влади;

зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви, домінування українців та євреїв в органах влади, привілейоване становище українців у містах;

вороже ставлення імперської влади до греко-католицького духовенства, перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності, привілейоване становище українців у містах.

повстання декабристів;

політика "освіченого абсолютизму";

революція "Весна народів".

створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової»;

видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові, з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт;

організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов'янського з'їзду в Празі;

заснування Руського інституту при Львівському університеті, товариства «Просвіта».

«Руська трійця»;

Головна руська рада;

Кирило-Мефодіївське братство.

домоглися ліквідації поміщицького землеволодіння;

здобули у власність сервітути (право користуватися пасовищами, угіддями вздовж річок);

були об’єднані в громади (общини);

звільнилися від повинностей, відбування панщини на користь поміщика.

"Товариство галицьких греко-католицьких священників" було засноване на Галичині в місті Перемишль у 1816 році з метою поширення письма, просвіти й культури серед вірних. Це товариство було першою українською просвітницькою оганізацією на західноукраїнських землях

Об’єднання українських наукових, літературних й освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» мало бути здійснено «Собором руських учених»;

Руський Собор - це політична організація, яка виникла у Львові під час революції "Весна народів", яка мала на меті поширення української мови в школах та діловодстві, допущення русинів (українців), як і поляків, до державних адміністративних посад