Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини у 2-й пол. ХІХ ст.

Які міста поєднала перша залізниця на західноукраїнських землях?

У якому місті У 60-х рр. 19 ст розпочалася промислова розробка нафтового родовища, яка досягла апогею на початку 20 ст. 

Суспільно-політична течія греко-католицького духівництва Галичини, Буковини та Закарпаття, яка прагнула до культурної єдності з Росією, сподіваючись на підтримку з боку російського уряду

Український Пємонт -це

Доповніть твердження. Для економічного розвитку західноукраїнських земель на кінець ХІХ ст. було характерним… (2 відповіді)

Ця течія об’єднувала здебільшого студентів, учителів, молодих священиків, представників світської інтелігенції

Для поширення своїх поглядів та посилення впливу на громадськість народовці заснували політичні часописи:

У якому регіоні України культурно-просвітнє товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність у 1868 р.?

Народовці ініціювали створення

Метою розгортання кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст. було

У  якому році у Львові створено перший осередок товариства «Просвіта»?

Масова трудова міграція українців наприкінці XIX — на початку XX ст. була зумовлена

Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. були характерні такі погляди?

«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»

«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»

«Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті...»

Представникам якої течії суспільно-політичного руху другої половини XIX ст. були властиві такі погляди:

«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»

«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв'язки, що єднають нас з усім російським світом...»?

Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі - це єдиний вихід»?

Подолати лихварство в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст. вдалося завдяки

Створення у Львові товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності

Яку кооперативну організацію було засновано у Галичині в 1883 р. В. Нагірним?

«Русь Галицка, Угорска, Києвска, Московська, Тобольська і пр. под виглядом етнографіческим, лексикальним, літературним, обрядовим єсть одна тая же самая Русь» — це точка зору:

Коли було засновано Літературне товариство ім. Т. Шевченка?

Про якого історичного діяча йдеться?«Письменник, учений, громадський і політичний діяч. У 1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. Із 1894 р. очолював філологічну секцію, а з 1898 р. також етнографічну комісію НТШ, редагував “Літературно-науковий вісник”. Стояв біля витоків Української радикальної партії. Свої твори почав друкувати на початку 1870-х рр. Залишив значну поетичну, прозову, публіцистичну спадщину».

Хто були засновниками й керівниками організації, уривок із програми якої наведено?«Зваживши, що теперішні економічні, політичні й культурні потреби нашого простого народу та інтелігенції такі, що обидві наші старші партії — народовська і москвофільська, — при своїх основах і цілях, не в змозі заспокоїти тих потреб — ми, руськоукраїнські радикали, порозумівшися приватно в днях 4 і 5 н. ст. жовтня 1890 р., виступаємо отсе яко нова партія під назвою РуськоУкраїнська радикальна партія…»

Ю. Бачинський у своїй книзі «Ukraina irredenta» вперше висловив

Установіть відповідність між характеристиками українських громадсько-політичних діячів другої половини ХІХ ст. та їхніми прізвищами

1) Історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, профессор Львівського університету, автор «Історії України-Руси»

2)Поет, учений, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, співзасновник Української радикальної партії, автор повісті «Захар Беркут»

3)Заснував споживчий кооператив «Народна торгівля»

4)Публіцист, член Української радикальної та Української соціал-демократичної партій, автор праці «Україна irredenta»

А) Ю. Бачинський

Б) М. Грушевський

В) В. Нагірний

Г) І. Франко

Д) М. Драгоманов