Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині 19 ст.

Львові;

Бориславі;

Перемишлі;

Чернівцях. 

видобутку та переробці нафти;

сільському і лісовому господарствах;

кооперативному русі;

промисловому виробництві. 

Одесу і Балту;

Київ та Одесу;

Львів і Броди;

Львів і Перемишль. 

Іван Франко;

Юліан Бачинський;

Михайло Грушевський;

Євген Левицький. 

швидкі темпи розвитку машинобудівної, металургійної, залізорудної промисловості;

регіон був ринком збуту для товарів, вироблених сусідніми (більш розвиненими) промисловими регіонами;

промисловий переворот завершився в 70-ті рр. 19 ст.;

створення, за підтримки уряду, першого в Україні цукрового синдикату. 

75 % земельних площ засівалося цукровими буряками;

посилення соціального гніту, наростання антикріпосницьких виступів;

найрозвинутішою й технічно найбільш оснащеною галуззю було лісозаготівельне виробництво;

відсутність великого поміщицького землеволодіння та аграрного перенаселення. 

«Народна торгівля»;

«Сільський господар»;    

«Дністер»; 

«Віра».  

А.Добрянський; 

В.Барвінський;

Ю.Федькович; 

І.Франко.

пропагування ідей російських слов’янофілів;

намагання запровадити штучне «язичіє»;

прагнення залучити до політичної діяльності селян;

захоплення соціалістичними ідеями;

заснування політичної організації «Народна рада».

відкриття у Львівському університеті кафедри історії України;

вихід брошури Ю. Бачинського «Україна ірредента»;

перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове;

заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта»;

внесення до програми партії положення про боротьбу за соціальне визволення робітництва і селянства.

зростання панщини, виконання повинностей за право користування лісами та пасовищами;

малоземелля, нерозвинена промисловість і демографічний вибух;

нестача робочої сили в містах, кріпацька залежність селян від поміщиків;

ліквідація поміщицького землеволодіння, завершення промислового перевороту.

видання першої книги сучасною українською літературною мовою;

створення першої самостійницької організації – «Братства тарасівців»;

відкриття у Львівському університеті першої кафедри української мови;

створення першої української політичної партії;

проголошення ідеї політичної незалежності України. 

М. Грушевський, І. Франко, Ю. Романчук, К. Левицький;

І. Франко, М. Павлик, С. Данилович, Є. Левицький;

М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський;

Ю. Романчук, О. Огоновський, В. Нагірний. 

Успадкувавши національно-визвольні ідеї «Руської трійці» й Т. Шевченка, у культурницькій діяльності обстоювали самобутність українського народу;

Створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда»;

Пропагували ідеї російських слов’янофілів, прагнули запровадити «язичіє» (суміш старослов’янської, російської, української, почасти польської мов);

Створена ними 1870 р. громадсько-політична організація «Руська рада» претендувала на роль провідника українського народу Галичини;

Лідери – О. Духнович, А. Добрянський, І. Наумович;

Створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні, поширюючи вплив на селян.

Відкриття у Львівському університеті кафедри української мови;

Проведення першого з’їзду діячів української культури, науки і освіти;

Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України;

Видання першої у Львові газети українською мовою – «Зорі Галицької»;

Перетворення літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності;

Поява низки урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширення вжитку української мови в державних установах. 

завершення промислового перевороту в 60-х рр. 19 ст.;

домінування залізорудної та машинобудівної промисловості;

виробництво й первинна обробка сировини;

зростання видобутку нафти;

відсутність великої фабричної промисловості;

належність промислових підприємств українським капіталістам. 

Занепад сільського господарства, яке ґрунтувалося на праці закріпаченого селянства;

Боротьба навколо проблеми сервітутів (використання лісів і пасовиськ);

Розвиток потужного цукробурякового виробництва;

Еміграція селян до Канади, США, Бразилії тощо, зумовлена нестачею землі;

Виникнення фінансово-кредитних і кооперативних установ задля підтримки селянських господарств;

Зростання ролі краю як «європейської житниці» та відсутність великих поміщицьких земельних маєтків. 

один з лідерів українського руху; його поема «Мойсей» стала маніфестом національної ідеї;

автор близько 6000 праць різних жанрів, зокрема соціально-психологічних та історичних повістей;

один з провідників «нової ери», ініціатор переїзду М. Грушевського до Львова;

ініціатор створення та голова громадськополітичного товариства «Народна рада»;

один із засновників і головних ідеологів Русько-української радикальної партії;

аргументував ідею політичної незалежності України у праці «Україна ірредента».