Якого віросповідання дотримувалася переважна більшість українського населення Галичини в ХІХ ст.?
греко-католицького
протестантського
римо-католицького
православного

Якого віросповідання дотримувалася переважна більшість українського населення Галичини в ХІХ ст.?
греко-католицького
протестантського
римо-католицького
православного
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»
В уривку оцінено діяльність
товариства «Просвіта».
Головної руської ради.
Кирило-Мефодіївського братства.
«Руської трійці».
Осередком українського національного руху під час подій «весни народів» було місто
Чернівці.
Харків.
Львів.
Київ.
Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської ради в 1848-1851 рр. є
видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.
проведення Слов'янського з'їзду в Празі, започаткування «нової ери» в українсько-польських відносинах.
створення товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
заснування першого просвітницького товариства греко-католицьких священиків, видання «Русалки Дністрової».
Лук’ян Кобилиця в 40-х роках ХІХ ст. був лідером селянського руху на
Поділлі.
Буковині.
Закарпатті.
Східній Галичині.
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”…».
Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він
був членом «Руської трійці».
належав до Русько-української радикальної партії.
висловлював москвофільські погляди.
підбурював селян до повстання.
Культурно-просвітницьке угруповання «Руська трійця» діяло впродовж
1830–1831 рр.
1833–1837 рр.
1846–1847 рр.
1848-1849 рр
Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» і «Руської трійці» свідчила про
переорієнтацію українського руху на Російську імперію.
розгортання національного руху під релігійними гаслами.
політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії.
початок національного відродження на західноукраїнських землях.
Що з указаного нижче характеризує становище західно-українських земель складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.?
посилення впливу німецької мови та культури
перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності
привілейоване становище українців у містах
зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви
домінування поляків і німців в органах влади
вороже ставлення імперської влади до греко-католицького духовенства
Яка подія дала поштовх до створення Головної руської ради?
реформи Марії-Терезії та Йосипа II
польське повстання 1830 р.
європейська революція 1848–1849 рр.
повстання під проводом Л. Кобилиці
Унаслідок проведення в 1770–1780-х роках реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ в Австрійській імперії
посилився вплив українських політичних партій, лояльних до Габсбургів.
українці здобули перший досвід діяльності в австрійському парламенті.
Галичина та Закарпаття об’єднувалися в край – Королівство Галіції і Лодомерії.
змінилося правове становище українського селянства та греко-католицької церкви.
Яке з поданих нижче тверджень є правильним?
Демократизація суспільного життя імперії під час революції 1848–1849 рр. сприяла виданню Я. Головацьким альманаху «Русалка Дністровая».
У травні 1848 р. українці Галичини створюють у Львові власний орган – Головну руську раду на противагу польській Центральній раді народовій.
Унаслідок утисків влади, в парламенті імперії, скликаному в липні 1848 р., українці не мали жодного депутата, це спричинило Львівське збройне повстання.
Під проводом Л. Кобилиці «холерні бунти» селян Закарпаття впродовж 1848–1849 рр. набули організованого характеру; учасниками було висунуто чіткі економічні вимоги.
Укажіть регіон, яким упродовж першої половини ХІХ ст. прокотилися селянські “холерні бунти”.
Поділля
Закарпаття
Галичина
Буковина
У доповідній записці царського жандарма «У Києві та в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство… Причетні до справи… художник.., колишній вчитель… із захопленням говорили про колишню Малоросію…» ідеться про учасників
Кирило-Мефодіївського братства.
«Південного товариства».
Братства тарасівців.
«Руської трійці».
До «Руської трійці» входили:
І. Базилевич, М. Шашкевич, Я. Головацький
О. Павлович, Я. Головацький, І. Вагилевич
М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич
М. Костомаров, В. Білозерський, М. Шашкевич
У якому регіоні відбулася описана нижче подія?
«У травні 1848 р. утворюється Головна руська рада, яка у своєму маніфесті висловила ідею розподілу регіону на дві провінції – польську та українську з окремими адміністраціями».
Буковина
Галичина
Підляшшя
Закарпаття
Яке українське культурно-освітнє товариство виникло на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр.?
«Просвіта»
Галицько-руська матиця
Літературне товариство ім. Т. Шевченка
«Руська бесіда»
Як називалась організація, створена у 1848 р. у Львові греко-католицьким духовенством і українською інтелігенцією:
Союз вільних галичан
Головна Руська Рада
Рада Народова
Союз друзів народу
Укажіть рік видання альманаху «Русалка Дністрова»:
1848
1846
1837
1834
Яку мету ставили перед собою діячі «Руської трійці», створюючи «Русалку Дністрову»?
«Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова, яка значно відрізняється від мови церковної і великоруської (московської), і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим самим зарадити нестачі руської літератури. У час написання статей моїм головним наміром було сприяння розвитку руської мови і літератури цією мовою…»
прагнули довести існування окремої української мови і сприяти її розвитку
прагнули показати зверхність руської мови над іншими
прагнули створити нову мову для населення Східної Галичини
прагнули започаткувати і розвинути новий літературний напрям
У якому році остаточно скасовано кріпацтво в Східній Галичині:
1831
1848
1789
1861
Які фактори сприяли перетворенню греко-католицького духовенства на рушійну силу національного руху в Західній Україні?
високий ступінь освіченості священиків порівняно з іншими верствами українського суспільства
наявність власного політичного об’єднання для організації боротьби
зосередження у власності церкви більшості орних земель із залежними селянами Східної Галичини
в умовах австрійського панування церква зберігала мову, звичаї, традиції українського народу
започаткування у відносинах із лідерами польського національно-визвольного руху «нової ери»
тісна співпраця з Російською православною церквою
цілеспрямована діяльність ієрархів церкви щодо перетворення церкви на моральний авторитет суспільства
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест