Займенник

самостійна частина мови, що вказує на предмет

службова частина мови

самостійна частина мови, що вказує на кількість предметів

самостійна частина мови, що вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх

родами

числами

відмінками

особами

з іменником

з іменником і прикметником

з іменником, прикметником, числівником

з іменником і сполучником

7 розрядів

10 розрядів

11 розрядів

9 розрядів

відносні

присвійні

означальні

вказівні

заперечні

особові

присвійні

неозначені

цей, той, такий, стільки

мій, твій, свій, наш

інщий, жодний, кожен, самий, усякий, весь

ніхто, ніщо, анічий

родового відмінка

називного відмінка

давального відмінка

орудного відмінка

ні-, аби-, де-

не, ні

у, з, в, за

будь-, -небудь, казна-, хтозна-

(де)котрий, (де) у кого, який-(небудь)

(будь)-хто, (хтозна)-чий, чий-(небудь)

(ні) до кого,(будь) з ким, (аби) в якому

(ні)який, що(сь), (де)котрий, (де)чий, (аби)скільки

нагадувати, попереджувати

думати, заперечувати

почуватися незручно, ніяково

хвилюватися, занедужати