ЗНО 2021. МОВА 36 варіант

На другий склад падає наголос у слові

Кому перед виділеним словом треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)

У прямому значенні вжито всі прикметники в рядку

Суфікс -ик- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

Порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку

Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

(1) У ХVІІІ столітті шведський король Густав ІІІ наказав провести такий експеримент: братам-близнюкам, засудженим до смертної кари, вирок, замість накидати петлю на шию, замінили довічним ув’язненням, але з умовою, що одному щодня даватимуть велику порцію кави, а іншому – чаю. (2) Обом злочинцям створили однаково пристойні умови. (3) Два медики-професори не спускали очей із піддослідних: хто ж, захворівши, підтвердить […] про шкідливість якогось із напоїв. (4) Але чекати довелося надзвичайно довго. (5) Ось відійшов у небуття перший учений, згодом – другий, короля було вбито… (6) Натомість обидва кандидати в небіжчики топтали ряст смакуючи свої «отруйні» напої. (7) Ініціатори експерименту так і не дізналися, що першим помер «поціновувач» чаю, щоправда, у 83 роки…

Фразеологізму НЕМАЄ в реченні

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

(1) У ХVІІІ столітті шведський король Густав ІІІ наказав провести такий експеримент: братам-близнюкам, засудженим до смертної кари, вирок, замість накидати петлю на шию, замінили довічним ув’язненням, але з умовою, що одному щодня даватимуть велику порцію кави, а іншому – чаю. (2) Обом злочинцям створили однаково пристойні умови. (3) Два медики-професори не спускали очей із піддослідних: хто ж, захворівши, підтвердить […] про шкідливість якогось із напоїв. (4) Але чекати довелося надзвичайно довго. (5) Ось відійшов у небуття перший учений, згодом – другий, короля було вбито… (6) Натомість обидва кандидати в небіжчики топтали ряст смакуючи свої «отруйні» напої. (7) Ініціатори експерименту так і не дізналися, що першим помер «поціновувач» чаю, щоправда, у 83 роки…

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

(1) У ХVІІІ столітті шведський король Густав ІІІ наказав провести такий експеримент: братам-близнюкам, засудженим до смертної кари, вирок, замість накидати петлю на шию, замінили довічним ув’язненням, але з умовою, що одному щодня даватимуть велику порцію кави, а іншому – чаю. (2) Обом злочинцям створили однаково пристойні умови. (3) Два медики-професори не спускали очей із піддослідних: хто ж, захворівши, підтвердить […] про шкідливість якогось із напоїв. (4) Але чекати довелося надзвичайно довго. (5) Ось відійшов у небуття перший учений, згодом – другий, короля було вбито… (6) Натомість обидва кандидати в небіжчики топтали ряст смакуючи свої «отруйні» напої. (7) Ініціатори експерименту так і не дізналися, що першим помер «поціновувач» чаю, щоправда, у 83 роки…

Замість пропуску в третьому реченні можуть бути всі слова, ОКРІМ

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

(1) У ХVІІІ столітті шведський король Густав ІІІ наказав провести такий експеримент: братам-близнюкам, засудженим до смертної кари, вирок, замість накидати петлю на шию, замінили довічним ув’язненням, але з умовою, що одному щодня даватимуть велику порцію кави, а іншому – чаю. (2) Обом злочинцям створили однаково пристойні умови. (3) Два медики-професори не спускали очей із піддослідних: хто ж, захворівши, підтвердить […] про шкідливість якогось із напоїв. (4) Але чекати довелося надзвичайно довго. (5) Ось відійшов у небуття перший учений, згодом – другий, короля було вбито… (6) Натомість обидва кандидати в небіжчики топтали ряст смакуючи свої «отруйні» напої. (7) Ініціатори експерименту так і не дізналися, що першим помер «поціновувач» чаю, щоправда, у 83 роки…

У формі називного відмінка в тексті вжито виділене слово

Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

Потрібно поставити В на місці всіх пропусків у рядку

Правил уживання великої літери дотримано в усіх словосполученнях рядка, ОКРІМ

Літеру И треба писати на місці пропуску в кожному слові рядка

Прочитайте речення, у якому пропущено окремі слова. Магеллан … неоціненний … у розвиток географічної науки, адже цей дослід- ник не тільки здійснив першу навколосвітню подорож, але й … морський шлях до берегів Азії, що дало змогу іншим вивчити … частину світу. Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Двокрапку треба поставити, якщо до частини речення «Завжди уважно й зацікавлено слухаю кожного співрозмовника…» додати фрагмент

Прочитайте речення. Вага головного мозку дорослої людини близько 1,3 кг, але для функціонування йому необхідно до 20 % кисню від загальної потреби організму за добу, тобто до 38 мл за хвилину. А ще з 500 г вуглеводів, необхідних організму на добу, більше ніж 110 г теж припадає на частку органа мислення. НЕПРАВИЛЬНО цифровий запис із тексту передано відмінковою формою числівника в рядку

Прочитайте діалог.

— Марічко, роздрукуй нарешті пакет потрібних документів, – укотре емоційно нагадав тато.

— На жаль, сьогодні не зможу: треба замінити картридж, а новий привезуть лише завтра, – відповіла донька.

Точно передає зміст діалогу речення

Редагування потребує речення

Відокремленим означенням НЕ МОЖНА замінити підрядну частину в реченні

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак). Хочеш протидіяти забуванню –(1) споруджуй так звані «палаци пам’яті» за мнемонічною технікою,(2)що її,(3) за легендою,(4) розробив давньогрецький поет Симонід Кеоський,(5) а в наш час популяризував Бенедикт Камбербетч –(6) Шерлок Голмс із британського телесеріалу. НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

Треба писати О на місці пропуску в прикметнику

НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в реченні

Доберіть приклад до кожного типу складного речення.

Тип складного речення

1 складносурядне 2 складнопідрядне 3 безсполучникове 4 з різними видами зв’язку

Приклад речення

А Оглядове колесо – неодмінний атрибут багатьох парків розваг, а також інших місць відпочинку по всьому світу.

Б «Лондонське око» – одне з найвищих у світі (135 метрів) оглядових коліс, із верхівки якого столицю Великої Британії видно як на долоні.

В Колесо має тридцять дві кабінки, місткістю аж 25 осіб кожна, проте ці повітряні «вагончики» обладнані надійними замками та є абсолютно безпечними.

Г Кількість кабінок є символічною: навколо Лондона є тридцять два містечка; до речі, один оберт колеса триває також тридцять дві хвилини.

Д Охочих помилуватися містом з висоти пташиного польоту не бракує, тому прибирають цей об’єкт лише вночі, а вдень туристи насолоджуються атракціоном.

Увідповідніть фразеологізм із його значенням.

Фразеологізм

1 як з місяця впасти

2 як камінь під гору котити

3 як горіхи лущити

4 як в око вліпити

Значення

А сказати доречно, влучно

Б недоладно або невчасно зробити щось

В виконувати легко, без зусиль

Г не знати того, що відоме всім

Д докладати зусиль, дуже важко

Доберіть приклад до кожного типу односкладного речення.

Тип односкладного речення

1 означено-особове

2 неозначено-особове

3 безособове

4 узагальнено-особове

Приклад речення

А Поета дивний, неймовірний сон…

Б Кожному для щастя треба зрозуміти власне призначення.

В Поете, що світові сказати можеш своїм пером?

Г Свого щастя й конем не об’їдеш…

Д Колись поцінують усе, написане поетом щиро й просто.

З’ясуйте, який відокремлений член речення є в кожному прикладі. Відокремлений член речення

1 додаток 2 означення 3 обставина 4 прикладка (різновид означення) Приклад речення

А В університеті Альфред Керхер, окрім механіки та електроінженерії, досконало вивчив будову парових машин і різних видів двигунів.

Б Далекого 1935 року молодий інженер відкриває власну справу, розпочавши будівництво свого першого заводу.

В У конструктора А. Керхера не було надзвичайних статків, натомість він мав золотий капітал – патенти на свої винаходи.

Г На кошти, виручені за продаж кількох патентів, і було побудовано перший завод нині відомого світового бренда.

Д У Німеччині й Австрії слово KÄRCHER означає не лише назву компанії, а й чищення автомобіля за допомогою обладнання для миття водою під тиском.

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Адрес – (1)написане привітання, звернене (2)до когось із нагоди (3)якоїсь події, (4)переважно ювілею.

1 А займенник

2 Б прийменник

3 В прислівник

4 Г прикметник

Д форма дієслова (дієприкметник)

Проаналізуйте тексти (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до них.

Текст А

(1) Повість «Білий Бім Чорне Вухо» – про собаку, розумного, доброго сетера Біма, і про людей, щирих і лихих, яких на своєму шляху зустрічає цей пес. Автор пристрасно захищає все живе на землі, говорить про нашу величезну відповідальність перед природою й учить любити й берегти її.

@ Видавництво «Веселка», 1977

Текст Б Cozakkk

(2) Ця повість потрапила мені до рук, коли був уже в зрілому віці, тоді запитав у рідних, чому не порадили її, як був малим. Вони відбулися жартом. А якщо серйозно? Чому батьки не читають таких книжок своїм дітям??? Може, через це останні, подорослішавши, стають черствими, бездушними, не здатними співчувати, любити й цінувати родину, близьких, друзів?????? Це історія розумного собаки, який утратив свого господаря. Тварині лише необхідно знайти хазяїна – цього достатньо для щастя. А як щодо людей??? Не знаю... Але обов’язково прочитайте цю книгу й задумайтеся...

Nebajduza

(3) Не погоджуся з думкою, що не варто читати цю книгу вразливим людям. У передмові автор цілком слушно зауважив: «Друже! ...Ти подумай! Якщо писати тільки про доброту, то для зла – це знахідка. Якщо розповідати тільки про щастя, то люди перестануть бачити знедолених – і зрештою не будуть їх помічати...»

Horvatka

(4) Прочитала «Білого Біма» досить рано, у 13 років. Хоча я не дуже чутлива, але плакала. Довгий час обговорювала з друзями долю собаки; обмірковувала, як могло б усе скластися, якби він не натрапив на черствих людей. Висновок один: повість робить нас добрішими, учить любити братів наших менших.

З інтернет-джерел

Текст В

(5) Практика надання допомоги безпритульним тваринам сягає XVII ст. Саме 1695 р. в Японії, у місті Едо (нині Токіо), з’явився перший (з відомих нам) притулок для собак. Його було відкрито з ініціативи правителя Токуґави Цунайосі, відомого на прізвисько «Інукобо», або «Собачий сьогун». 270 працівників притулку, який утримували коштом платників податків, були зобов’язані догоджати псам і стежити, щоб ті не билися між собою.

(6) «Шлях уЄвропу починається не з “Євробачення”, не з парадів на Хрещатику, не з хокейних чи футбольних матчів, а саме з гуманного ставлення до тварин. Підтвердимо звання “європейців” лише тоді, коли будемо Людьми», – переконує президент «Товариства захисту тварин» Тамара Тарнавська.

(7) Часто чуємо: а нам не до собак, бо й так багато проблем. Перед «Євро-2012» закордонні гості відмовлялися приїздити на чемпіонат через негуманне ставлення українців до безпритульних тварин. Тоді керівництво країни «вжило заходів», але вже після чемпіонату, на жаль, усе повернулося на круги своя.

(8) «Якщо буде чітка державна політика, громадянська відповідальність, податки на утримання тварин, штрафи за неналежне ставлення до братів наших менших, тоді проблему з часом буде вирішено», – пояснюють аналітики.

(9) Чи є в Україні хоч одне місто, яке можна назвати як приклад у цій справі? «Це Львів – місто-піонер і взірець для всієї країни ставлення до тварин. Тут працює чудове комунальне підприємство, що реєструє домашніх улюбленців, веде чіткий електронний облік безпритульних чотирилапих та відстежує їх кількість», – розповідає голова київського притулку Олександра Мезінова.

З інтернет-джерел

Текст Г

(10) Поширена думка, що рівень розвитку та гуманності суспільства визначають за ставленням до дітей і до літніх людей. Варто додати: і до тварин. Нещодавно в новинах показували сюжет про сім’ю, що, уже маючи породистого собаку, узяла сліпого песика, який постраждав від жорстокості попереднього господаря. Глава сім’ї (а саме він вирішив прихистити нещасну тварину) висловив цікаву думку: «Ще не відомо, хто кому більше потрібен: цуцик нам чи ми йому. Чотирилапий настільки всіх об’єднав, що повністю змінив атмосферу в родині». Цей феномен добре відомий багатьом власникам домашніх улюбленців: урятовані істоти (з вулиці чи з притулку) викликають у людей неймовірний емоційний резонанс.

(11) Безпритульних собак, що блукають вулицями німецьких міст, практично немає. Купуючи песика, власник зобов’язаний чипувати його. Якщо ж тварина втече, її стовідсотково повернуть хазяїну, якого оштрафують за недбальство. А максимальний розмір покарання, передбачений за те, що чотирилапого вигнали на вулицю, – 25 тисяч євро!

(12) Нідерланди називають країною з «нульовим» рівнем безпритульних тварин. Бельгійські собаки мають особливі привілеї: їм у супроводі господарів дозволено заходити до громадських місць, зокрема до ресторанів і магазинів. А от Фінляндія завозить безпритульних песиків із сусідніх країн, бо охочих забрати тварину додому надто багато. Тому фінам треба докласти зусиль, аби взяти цуцика: наприклад, потенційний власник проходить співбесіду з персоналом ветеринарної клініки, також перевіряють рівень доходів майбутнього хазяїна.

З інтернет-джерел

Із текстів зрозуміло, що формуванню гуманного суспільства сприяють усі чинники, ОКРІМ

Проаналізуйте тексти (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до них.

Текст А

(1) Повість «Білий Бім Чорне Вухо» – про собаку, розумного, доброго сетера Біма, і про людей, щирих і лихих, яких на своєму шляху зустрічає цей пес. Автор пристрасно захищає все живе на землі, говорить про нашу величезну відповідальність перед природою й учить любити й берегти її.

@ Видавництво «Веселка», 1977

Текст Б Cozakkk

(2) Ця повість потрапила мені до рук, коли був уже в зрілому віці, тоді запитав у рідних, чому не порадили її, як був малим. Вони відбулися жартом. А якщо серйозно? Чому батьки не читають таких книжок своїм дітям??? Може, через це останні, подорослішавши, стають черствими, бездушними, не здатними співчувати, любити й цінувати родину, близьких, друзів?????? Це історія розумного собаки, який утратив свого господаря. Тварині лише необхідно знайти хазяїна – цього достатньо для щастя. А як щодо людей??? Не знаю... Але обов’язково прочитайте цю книгу й задумайтеся...

Nebajduza

(3) Не погоджуся з думкою, що не варто читати цю книгу вразливим людям. У передмові автор цілком слушно зауважив: «Друже! ...Ти подумай! Якщо писати тільки про доброту, то для зла – це знахідка. Якщо розповідати тільки про щастя, то люди перестануть бачити знедолених – і зрештою не будуть їх помічати...»

Horvatka

(4) Прочитала «Білого Біма» досить рано, у 13 років. Хоча я не дуже чутлива, але плакала. Довгий час обговорювала з друзями долю собаки; обмірковувала, як могло б усе скластися, якби він не натрапив на черствих людей. Висновок один: повість робить нас добрішими, учить любити братів наших менших.

З інтернет-джерел

Текст В

(5) Практика надання допомоги безпритульним тваринам сягає XVII ст. Саме 1695 р. в Японії, у місті Едо (нині Токіо), з’явився перший (з відомих нам) притулок для собак. Його було відкрито з ініціативи правителя Токуґави Цунайосі, відомого на прізвисько «Інукобо», або «Собачий сьогун». 270 працівників притулку, який утримували коштом платників податків, були зобов’язані догоджати псам і стежити, щоб ті не билися між собою.

(6) «Шлях уЄвропу починається не з “Євробачення”, не з парадів на Хрещатику, не з хокейних чи футбольних матчів, а саме з гуманного ставлення до тварин. Підтвердимо звання “європейців” лише тоді, коли будемо Людьми», – переконує президент «Товариства захисту тварин» Тамара Тарнавська.

(7) Часто чуємо: а нам не до собак, бо й так багато проблем. Перед «Євро-2012» закордонні гості відмовлялися приїздити на чемпіонат через негуманне ставлення українців до безпритульних тварин. Тоді керівництво країни «вжило заходів», але вже після чемпіонату, на жаль, усе повернулося на круги своя.

(8) «Якщо буде чітка державна політика, громадянська відповідальність, податки на утримання тварин, штрафи за неналежне ставлення до братів наших менших, тоді проблему з часом буде вирішено», – пояснюють аналітики.

(9) Чи є в Україні хоч одне місто, яке можна назвати як приклад у цій справі? «Це Львів – місто-піонер і взірець для всієї країни ставлення до тварин. Тут працює чудове комунальне підприємство, що реєструє домашніх улюбленців, веде чіткий електронний облік безпритульних чотирилапих та відстежує їх кількість», – розповідає голова київського притулку Олександра Мезінова.

З інтернет-джерел

Текст Г

(10) Поширена думка, що рівень розвитку та гуманності суспільства визначають за ставленням до дітей і до літніх людей. Варто додати: і до тварин. Нещодавно в новинах показували сюжет про сім’ю, що, уже маючи породистого собаку, узяла сліпого песика, який постраждав від жорстокості попереднього господаря. Глава сім’ї (а саме він вирішив прихистити нещасну тварину) висловив цікаву думку: «Ще не відомо, хто кому більше потрібен: цуцик нам чи ми йому. Чотирилапий настільки всіх об’єднав, що повністю змінив атмосферу в родині». Цей феномен добре відомий багатьом власникам домашніх улюбленців: урятовані істоти (з вулиці чи з притулку) викликають у людей неймовірний емоційний резонанс.

(11) Безпритульних собак, що блукають вулицями німецьких міст, практично немає. Купуючи песика, власник зобов’язаний чипувати його. Якщо ж тварина втече, її стовідсотково повернуть хазяїну, якого оштрафують за недбальство. А максимальний розмір покарання, передбачений за те, що чотирилапого вигнали на вулицю, – 25 тисяч євро!

(12) Нідерланди називають країною з «нульовим» рівнем безпритульних тварин. Бельгійські собаки мають особливі привілеї: їм у супроводі господарів дозволено заходити до громадських місць, зокрема до ресторанів і магазинів. А от Фінляндія завозить безпритульних песиків із сусідніх країн, бо охочих забрати тварину додому надто багато. Тому фінам треба докласти зусиль, аби взяти цуцика: наприклад, потенційний власник проходить співбесіду з персоналом ветеринарної клініки, також перевіряють рівень доходів майбутнього хазяїна.

З інтернет-джерел

Усі тексти об’єднує думка про те, що

Проаналізуйте тексти (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до них.

Текст А

(1) Повість «Білий Бім Чорне Вухо» – про собаку, розумного, доброго сетера Біма, і про людей, щирих і лихих, яких на своєму шляху зустрічає цей пес. Автор пристрасно захищає все живе на землі, говорить про нашу величезну відповідальність перед природою й учить любити й берегти її.

@ Видавництво «Веселка», 1977

Текст Б Cozakkk

(2) Ця повість потрапила мені до рук, коли був уже в зрілому віці, тоді запитав у рідних, чому не порадили її, як був малим. Вони відбулися жартом. А якщо серйозно? Чому батьки не читають таких книжок своїм дітям??? Може, через це останні, подорослішавши, стають черствими, бездушними, не здатними співчувати, любити й цінувати родину, близьких, друзів?????? Це історія розумного собаки, який утратив свого господаря. Тварині лише необхідно знайти хазяїна – цього достатньо для щастя. А як щодо людей??? Не знаю... Але обов’язково прочитайте цю книгу й задумайтеся...

Nebajduza

(3) Не погоджуся з думкою, що не варто читати цю книгу вразливим людям. У передмові автор цілком слушно зауважив: «Друже! ...Ти подумай! Якщо писати тільки про доброту, то для зла – це знахідка. Якщо розповідати тільки про щастя, то люди перестануть бачити знедолених – і зрештою не будуть їх помічати...»

Horvatka

(4) Прочитала «Білого Біма» досить рано, у 13 років. Хоча я не дуже чутлива, але плакала. Довгий час обговорювала з друзями долю собаки; обмірковувала, як могло б усе скластися, якби він не натрапив на черствих людей. Висновок один: повість робить нас добрішими, учить любити братів наших менших.

З інтернет-джерел

Текст В

(5) Практика надання допомоги безпритульним тваринам сягає XVII ст. Саме 1695 р. в Японії, у місті Едо (нині Токіо), з’явився перший (з відомих нам) притулок для собак. Його було відкрито з ініціативи правителя Токуґави Цунайосі, відомого на прізвисько «Інукобо», або «Собачий сьогун». 270 працівників притулку, який утримували коштом платників податків, були зобов’язані догоджати псам і стежити, щоб ті не билися між собою.

(6) «Шлях уЄвропу починається не з “Євробачення”, не з парадів на Хрещатику, не з хокейних чи футбольних матчів, а саме з гуманного ставлення до тварин. Підтвердимо звання “європейців” лише тоді, коли будемо Людьми», – переконує президент «Товариства захисту тварин» Тамара Тарнавська.

(7) Часто чуємо: а нам не до собак, бо й так багато проблем. Перед «Євро-2012» закордонні гості відмовлялися приїздити на чемпіонат через негуманне ставлення українців до безпритульних тварин. Тоді керівництво країни «вжило заходів», але вже після чемпіонату, на жаль, усе повернулося на круги своя.

(8) «Якщо буде чітка державна політика, громадянська відповідальність, податки на утримання тварин, штрафи за неналежне ставлення до братів наших менших, тоді проблему з часом буде вирішено», – пояснюють аналітики.

(9) Чи є в Україні хоч одне місто, яке можна назвати як приклад у цій справі? «Це Львів – місто-піонер і взірець для всієї країни ставлення до тварин. Тут працює чудове комунальне підприємство, що реєструє домашніх улюбленців, веде чіткий електронний облік безпритульних чотирилапих та відстежує їх кількість», – розповідає голова київського притулку Олександра Мезінова.

З інтернет-джерел

Текст Г

(10) Поширена думка, що рівень розвитку та гуманності суспільства визначають за ставленням до дітей і до літніх людей. Варто додати: і до тварин. Нещодавно в новинах показували сюжет про сім’ю, що, уже маючи породистого собаку, узяла сліпого песика, який постраждав від жорстокості попереднього господаря. Глава сім’ї (а саме він вирішив прихистити нещасну тварину) висловив цікаву думку: «Ще не відомо, хто кому більше потрібен: цуцик нам чи ми йому. Чотирилапий настільки всіх об’єднав, що повністю змінив атмосферу в родині». Цей феномен добре відомий багатьом власникам домашніх улюбленців: урятовані істоти (з вулиці чи з притулку) викликають у людей неймовірний емоційний резонанс.

(11) Безпритульних собак, що блукають вулицями німецьких міст, практично немає. Купуючи песика, власник зобов’язаний чипувати його. Якщо ж тварина втече, її стовідсотково повернуть хазяїну, якого оштрафують за недбальство. А максимальний розмір покарання, передбачений за те, що чотирилапого вигнали на вулицю, – 25 тисяч євро!

(12) Нідерланди називають країною з «нульовим» рівнем безпритульних тварин. Бельгійські собаки мають особливі привілеї: їм у супроводі господарів дозволено заходити до громадських місць, зокрема до ресторанів і магазинів. А от Фінляндія завозить безпритульних песиків із сусідніх країн, бо охочих забрати тварину додому надто багато. Тому фінам треба докласти зусиль, аби взяти цуцика: наприклад, потенційний власник проходить співбесіду з персоналом ветеринарної клініки, також перевіряють рівень доходів майбутнього хазяїна.

З інтернет-джерел

Не згадано в текстах В і Г, однак актуалізовано в текстах А і Б проблему

Проаналізуйте тексти (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до них.

Текст А

(1) Повість «Білий Бім Чорне Вухо» – про собаку, розумного, доброго сетера Біма, і про людей, щирих і лихих, яких на своєму шляху зустрічає цей пес. Автор пристрасно захищає все живе на землі, говорить про нашу величезну відповідальність перед природою й учить любити й берегти її.

@ Видавництво «Веселка», 1977

Текст Б Cozakkk

(2) Ця повість потрапила мені до рук, коли був уже в зрілому віці, тоді запитав у рідних, чому не порадили її, як був малим. Вони відбулися жартом. А якщо серйозно? Чому батьки не читають таких книжок своїм дітям??? Може, через це останні, подорослішавши, стають черствими, бездушними, не здатними співчувати, любити й цінувати родину, близьких, друзів?????? Це історія розумного собаки, який утратив свого господаря. Тварині лише необхідно знайти хазяїна – цього достатньо для щастя. А як щодо людей??? Не знаю... Але обов’язково прочитайте цю книгу й задумайтеся...

Nebajduza

(3) Не погоджуся з думкою, що не варто читати цю книгу вразливим людям. У передмові автор цілком слушно зауважив: «Друже! ...Ти подумай! Якщо писати тільки про доброту, то для зла – це знахідка. Якщо розповідати тільки про щастя, то люди перестануть бачити знедолених – і зрештою не будуть їх помічати...»

Horvatka

(4) Прочитала «Білого Біма» досить рано, у 13 років. Хоча я не дуже чутлива, але плакала. Довгий час обговорювала з друзями долю собаки; обмірковувала, як могло б усе скластися, якби він не натрапив на черствих людей. Висновок один: повість робить нас добрішими, учить любити братів наших менших.

З інтернет-джерел

Текст В

(5) Практика надання допомоги безпритульним тваринам сягає XVII ст. Саме 1695 р. в Японії, у місті Едо (нині Токіо), з’явився перший (з відомих нам) притулок для собак. Його було відкрито з ініціативи правителя Токуґави Цунайосі, відомого на прізвисько «Інукобо», або «Собачий сьогун». 270 працівників притулку, який утримували коштом платників податків, були зобов’язані догоджати псам і стежити, щоб ті не билися між собою.

(6) «Шлях уЄвропу починається не з “Євробачення”, не з парадів на Хрещатику, не з хокейних чи футбольних матчів, а саме з гуманного ставлення до тварин. Підтвердимо звання “європейців” лише тоді, коли будемо Людьми», – переконує президент «Товариства захисту тварин» Тамара Тарнавська.

(7) Часто чуємо: а нам не до собак, бо й так багато проблем. Перед «Євро-2012» закордонні гості відмовлялися приїздити на чемпіонат через негуманне ставлення українців до безпритульних тварин. Тоді керівництво країни «вжило заходів», але вже після чемпіонату, на жаль, усе повернулося на круги своя.

(8) «Якщо буде чітка державна політика, громадянська відповідальність, податки на утримання тварин, штрафи за неналежне ставлення до братів наших менших, тоді проблему з часом буде вирішено», – пояснюють аналітики.

(9) Чи є в Україні хоч одне місто, яке можна назвати як приклад у цій справі? «Це Львів – місто-піонер і взірець для всієї країни ставлення до тварин. Тут працює чудове комунальне підприємство, що реєструє домашніх улюбленців, веде чіткий електронний облік безпритульних чотирилапих та відстежує їх кількість», – розповідає голова київського притулку Олександра Мезінова.

З інтернет-джерел

Текст Г

(10) Поширена думка, що рівень розвитку та гуманності суспільства визначають за ставленням до дітей і до літніх людей. Варто додати: і до тварин. Нещодавно в новинах показували сюжет про сім’ю, що, уже маючи породистого собаку, узяла сліпого песика, який постраждав від жорстокості попереднього господаря. Глава сім’ї (а саме він вирішив прихистити нещасну тварину) висловив цікаву думку: «Ще не відомо, хто кому більше потрібен: цуцик нам чи ми йому. Чотирилапий настільки всіх об’єднав, що повністю змінив атмосферу в родині». Цей феномен добре відомий багатьом власникам домашніх улюбленців: урятовані істоти (з вулиці чи з притулку) викликають у людей неймовірний емоційний резонанс.

(11) Безпритульних собак, що блукають вулицями німецьких міст, практично немає. Купуючи песика, власник зобов’язаний чипувати його. Якщо ж тварина втече, її стовідсотково повернуть хазяїну, якого оштрафують за недбальство. А максимальний розмір покарання, передбачений за те, що чотирилапого вигнали на вулицю, – 25 тисяч євро!

(12) Нідерланди називають країною з «нульовим» рівнем безпритульних тварин. Бельгійські собаки мають особливі привілеї: їм у супроводі господарів дозволено заходити до громадських місць, зокрема до ресторанів і магазинів. А от Фінляндія завозить безпритульних песиків із сусідніх країн, бо охочих забрати тварину додому надто багато. Тому фінам треба докласти зусиль, аби взяти цуцика: наприклад, потенційний власник проходить співбесіду з персоналом ветеринарної клініки, також перевіряють рівень доходів майбутнього хазяїна.

З інтернет-джерел

Ключовими словами для текстів В і Г є

Проаналізуйте тексти (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до них.

Текст А

(1) Повість «Білий Бім Чорне Вухо» – про собаку, розумного, доброго сетера Біма, і про людей, щирих і лихих, яких на своєму шляху зустрічає цей пес. Автор пристрасно захищає все живе на землі, говорить про нашу величезну відповідальність перед природою й учить любити й берегти її.

@ Видавництво «Веселка», 1977

Текст Б Cozakkk

(2) Ця повість потрапила мені до рук, коли був уже в зрілому віці, тоді запитав у рідних, чому не порадили її, як був малим. Вони відбулися жартом. А якщо серйозно? Чому батьки не читають таких книжок своїм дітям??? Може, через це останні, подорослішавши, стають черствими, бездушними, не здатними співчувати, любити й цінувати родину, близьких, друзів?????? Це історія розумного собаки, який утратив свого господаря. Тварині лише необхідно знайти хазяїна – цього достатньо для щастя. А як щодо людей??? Не знаю... Але обов’язково прочитайте цю книгу й задумайтеся...

Nebajduza

(3) Не погоджуся з думкою, що не варто читати цю книгу вразливим людям. У передмові автор цілком слушно зауважив: «Друже! ...Ти подумай! Якщо писати тільки про доброту, то для зла – це знахідка. Якщо розповідати тільки про щастя, то люди перестануть бачити знедолених – і зрештою не будуть їх помічати...»

Horvatka

(4) Прочитала «Білого Біма» досить рано, у 13 років. Хоча я не дуже чутлива, але плакала. Довгий час обговорювала з друзями долю собаки; обмірковувала, як могло б усе скластися, якби він не натрапив на черствих людей. Висновок один: повість робить нас добрішими, учить любити братів наших менших.

З інтернет-джерел

Текст В

(5) Практика надання допомоги безпритульним тваринам сягає XVII ст. Саме 1695 р. в Японії, у місті Едо (нині Токіо), з’явився перший (з відомих нам) притулок для собак. Його було відкрито з ініціативи правителя Токуґави Цунайосі, відомого на прізвисько «Інукобо», або «Собачий сьогун». 270 працівників притулку, який утримували коштом платників податків, були зобов’язані догоджати псам і стежити, щоб ті не билися між собою.

(6) «Шлях уЄвропу починається не з “Євробачення”, не з парадів на Хрещатику, не з хокейних чи футбольних матчів, а саме з гуманного ставлення до тварин. Підтвердимо звання “європейців” лише тоді, коли будемо Людьми», – переконує президент «Товариства захисту тварин» Тамара Тарнавська.

(7) Часто чуємо: а нам не до собак, бо й так багато проблем. Перед «Євро-2012» закордонні гості відмовлялися приїздити на чемпіонат через негуманне ставлення українців до безпритульних тварин. Тоді керівництво країни «вжило заходів», але вже після чемпіонату, на жаль, усе повернулося на круги своя.

(8) «Якщо буде чітка державна політика, громадянська відповідальність, податки на утримання тварин, штрафи за неналежне ставлення до братів наших менших, тоді проблему з часом буде вирішено», – пояснюють аналітики.

(9) Чи є в Україні хоч одне місто, яке можна назвати як приклад у цій справі? «Це Львів – місто-піонер і взірець для всієї країни ставлення до тварин. Тут працює чудове комунальне підприємство, що реєструє домашніх улюбленців, веде чіткий електронний облік безпритульних чотирилапих та відстежує їх кількість», – розповідає голова київського притулку Олександра Мезінова.

З інтернет-джерел

Текст Г

(10) Поширена думка, що рівень розвитку та гуманності суспільства визначають за ставленням до дітей і до літніх людей. Варто додати: і до тварин. Нещодавно в новинах показували сюжет про сім’ю, що, уже маючи породистого собаку, узяла сліпого песика, який постраждав від жорстокості попереднього господаря. Глава сім’ї (а саме він вирішив прихистити нещасну тварину) висловив цікаву думку: «Ще не відомо, хто кому більше потрібен: цуцик нам чи ми йому. Чотирилапий настільки всіх об’єднав, що повністю змінив атмосферу в родині». Цей феномен добре відомий багатьом власникам домашніх улюбленців: урятовані істоти (з вулиці чи з притулку) викликають у людей неймовірний емоційний резонанс.

(11) Безпритульних собак, що блукають вулицями німецьких міст, практично немає. Купуючи песика, власник зобов’язаний чипувати його. Якщо ж тварина втече, її стовідсотково повернуть хазяїну, якого оштрафують за недбальство. А максимальний розмір покарання, передбачений за те, що чотирилапого вигнали на вулицю, – 25 тисяч євро!

(12) Нідерланди називають країною з «нульовим» рівнем безпритульних тварин. Бельгійські собаки мають особливі привілеї: їм у супроводі господарів дозволено заходити до громадських місць, зокрема до ресторанів і магазинів. А от Фінляндія завозить безпритульних песиків із сусідніх країн, бо охочих забрати тварину додому надто багато. Тому фінам треба докласти зусиль, аби взяти цуцика: наприклад, потенційний власник проходить співбесіду з персоналом ветеринарної клініки, також перевіряють рівень доходів майбутнього хазяїна.

З інтернет-джерел

Епіграфом до всіх текстів може слугувати вислів