ЗНО. Українська мова (1)

папороть, степінь, сулугуні, посуд

хлоп'я,степінь, пил, жаль

тюль, шампунь, кір, путь

нежить, ярмарок, Дніпро, полин

рожеве фламінго, цьогорічне ЗНО

смачне какао, науковий ступінь

безмежний степ, довге волосся

мальовничий Борнео, маленький колібрі

менш надійний, найдобріший, якнайдальший

найбільш привітний, вужчий, більш відоміший

найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;

легший, дорожчий, гірший.

по сусідськи, удвох, з гори, на диво

віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби

десь-інде, підчас, не даремно, сповна;

 з роду-віку, на щастя, на виворіт, здалека.

біло/сніжний, північно/східний, світло/голубий

південно/західний, фізико/математичний, всесвітньо/історичний;

східно/український, кисло/молочний, сніжно/білий

жовто/гарячий, військово/зобов'язаний, західно/німецький

грядка , кігті , співачці, вогкий

просьба , вокзал , губка, смієшся

зшити , молотьба ,  подушці, чесність;

дужка , гризти , футбол, розжувати

привіз … двір , приведення … відповідність, мешкала … Одесі

наймиліше … світі , купив … аптеці, був...кабінеті

упав … воду , тримати … руках, надруковано ... журналі

працюють … групі , , знаходитися ... Відні, прочитати ...Хвильового

несказан…ий , безвин…ий , ніч…ю , мас...а, вічніст...ю

без…ахисний , насін…я , стат…ей , ван…а, е...міграція

півден…ий , угід…я , нал…ємо , піц…ерія, журавлин…ий

священ…ий , і...раціональний , мід…ю , колос…я, гол...андський

пот…мянілий , голівон..ці , брин..чати , міл..ярд

нен…чин , сяд..мо , стежин…ці , обвін…чати

землян…ці , купал…ський , бул…йон , кур…йоз

дон..чин , ін…ший , кан…йон , прип’ят…ський

роз…ятрений , присв…ята , дзв…якнути , кон…юнктура

тьм...яно , між..ярусний , круп…яний , Лук…яненко

міжгір…я , торф…яний , без…ядерний , ін…єкція

кар…єра , під...їжджати , медв…яний , п…єдестал

Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни та через трупи».

«Про що ти задумалась, Світлано?», — іноді запитувала дівчину мати.

«Ви б, може, й плащ наділи? — спитала Одарка.— Воно таке, як на дощ...»

«Береться морозець»,— хваляться мати і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умочають пальці в цеберку з водою, щоб зашпори не знайшли.

Україно, прихилюся я до тебе, помолюся за твоє безкрайнє небо (О. Ткач).

Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку (Л. Костенко).

В обіймах вітру, в морі сонця і тепла, в саду любові я ромашкою цвіла (О. Довгоп’ят)

Його душа у слово перейшла ,поставши в працьовитій непокорі (Д. Павличко).

Стояла така тиша що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Де обрії гойдалися вітрами осінній ранок барви розливав

Мені ввижається що з тих іскорок встають водограї.

В таку добу під горою біля того гаю що чорніє над водою щось біле блукає.

Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь –якої теорії , є всесильний час.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина

мене переповнюють позитивні емоції

у мене виникла нова ідея

не вибігайте на проїжджу частину

є багато цікавих вправ

Навіть Віталик трохи торопіє ні живої душі немає.

Розлучатись важко розлучатись мушу я зеленим Карпатам залишу свою душу.

Чисте сумління маєш спокійно спати лягаєш.

У парку безлюдно весь парк ще нагрітий після спекотного дня 

Мені здається : пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.

Біжить за вітром пшениця немов табун лисиць , блищать на сонці хвилясті хребти.

Бережи час - його й за гроші не купиш.

Прийшов березень , минули й турботи.

Мельникiв план був дуже простий: зв'язати невеличкий плiт, аби мiг здержати двох людей,— i в темну нiч, ховаючись од козакiв переплисти у плавнi.

Тепер поле все ширше розкривало свої рамена , все далі розстеляло свою одежу , і коли хлопець зійшов на горбок , перед ним встали в повній красі всі ниви , зелена пляма низької луки , далека смужка лісу.

Виходило так , що всі були вдома , а , коли хто й забіг на гуральню , то тільки на те , щоб подивитись.

Квартири Чубинських гості добре не знають , бо вони недавно переїхали сюди , а коли побачать замкнені віконниці , то подумають , що дім порожній.

Солодке тяжіння земної орбіти

В моїй сльозі є сіль землі.

Небо затягло сизими хмарками.

Тут уміють цінувати працю хлібороба.

1) прикметник, 2) прийменник , 3) займенник 4) сполучник

1) займенник , 2) прийменник , 3) іменник, 4) прислівник

1) прикметник, 2) сполучник, 3) дієслово, 4) прийменник

1) займенник, 2) сполучник, 3) іменник, 4) прийменник

зараз одинадцята

за п’ять хвилин сьома

буду після дев’ятої

п’ятнадцять хвилин десятої

Треба бути обережним, якщо не хочеш потрапити в халепу.

Сергій був дуже задоволений, що поборов своє хвилювання.

Коли згадую улюблені пісні, ноги самі пускаються в танок.

Щойно дівчина вийшла на сцену, її зустріли бурхливими оплесками.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

ніби лежала товста пухова перина.

так що не можна було доїхати до міста.

хоча надворі вже була рання весна.

тире між підметом і присудком

тире при відокремленій прикладці

тире в безсполучниковому реченні

тире перед узагальнювальним словом

легкий, загадка, жалюзі

випадок, чіткий, подруга

перепис, приятель,фольга

зручний, лате, разом

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути.

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.

Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.

Зовні однак ніщо не віщувало рясної травневої грози. (Однорідні означення)

Під вечір годині о сьомій самотній блукав я в саду. ( Однорідні обставини)

Де він там зачепився старий бурлака. ( Відокремлена прикладка)

Знала я дочко за ними принаймні три чесноти. (Вставне слово)

… і рясна злива не забарилася. (Просте з однорідними членами речення)

… та й зависли над принишклим містом.(Складносурядне речення)

… навіть клаптика світлого не лишилося.(Складнопідрядне речення)

… дарма що недавно вигрівало сонце.(Складнопідрядне речення)

рюкзак, рядно, перемивають, кар’єра, гайок

походжає, якість, їстоньки, яблунька, об’єднування,

серйозний, щебечуть, джміль, рясний, сьогодення

кукурудза, п’ятниць, український, п’ять, їдуть

Ще сніг кругом.

Дрібнота буть не годна ворогами.

Хто навчить мене літати?

Хвилини здаються тоді за години.

Хто стукає, тому й відкривають.

Це вулиця носить ім'я Богдана Хмельницького.

Біля семидесяти відсотків учнів користуються нетом.

Пропоную сходити до кінотеатру.

Іван та Андрій - старі приятелі.

додаток

частина присудка

підмет

обставина

Квітки омиті холодними росами розтулюють повіки-пелюстки.

Розтривожений думками він до самого ранку не міг заснути.

Ніколи я співати не покину про землю повну щастя і краси

Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен

діду Іване, друже Іванку, люба Іванко

пане Генріху, Ігорю Євгеновичу, пані Ольго

добродію Дмитре, хлопцю мій, Анастасіє Іванівно

шановний продавцю, дорогий читачу, Любове Валеріївно

давати спокій - виводити з рівноваги

бити байдики - гріти чуба

розкривати карти - водити за ніс

стояти біля керма - витикати носа