Звертання

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

Зійди дощику, дрібнесенький,

Скропи травицю-муравицю,

Нехай я вийду на вулицю.

Пусти мене, мати погуляти,

Бо вже челядоньки не видати.

Ой куди ви, голубоньки, та й полетите,

Куди моє дівування та й занесете?

Прочини господарю, ворота,

Занесем тобі віночка з золота.

Як хороше жити, мій друже, мій брате, коли тобі йде дев'ятнадцятий рік.

І так їй весело, старій, так легко, неначе вона помолодшала.

Гаї, садки, урочища, хати - усе нашіптувало йому казки дитинства.

іменником у кличному відмінку однини

іменником у називному відмінку однини

іменником у знахідному відмінку однини

  іменником у родовому відмінку однини

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля виготовила дорля? (Б.Олійник).

Привіт тобі зеленокура Сквиро поет сивоголовий посила (М.Рильський).

Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неолдачену ласку (Д.Луценко).

 Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату (А.Малишко).

Понеси мене на крилах радосте моя (В.Симоненко).

Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок (П.Перебийніс).

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора (Д.Луценко).

Старі дуби спасибі вам за осінь (Л.Костенко).

Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка. (Народна творчість)

Місяць козацьке сонце. (Народна творчість)

На горбочку мак в шапці як козак. (Г.Черінь)

 А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О. Омельченко)

Бідна волошко чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Давай-но серце ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.

Ні світе мій вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

Ти зійди на гору, брат, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).

О ліра поетова, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).

Ми зберегли тебе, вкраїнська мова, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).

Ти зійди на гору, брат, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).

О ліра поетова, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).

Ми зберегли тебе, вкраїнська мова, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).

Ти в мені запалила ... кохання.

Здалеку вижнілися привокзальні ... .

... зігрійте мою душу охололу.

Яскраві ... відбивались у вікнах.

З морозивом, вийдіть з автобуса.

З кошиком, не порвіть на мені панчохи.

Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.