Звертання. Узагальнення вивченого

Христя так її звали зосталася малою біля батька-матері.

І калина і м’ята коло білої хати.

Важке ярмо твоє мій рідний краю нелегкий твій тягар.

Сон кажуть Божа благодать.

Ой Дніпре, мій Дніпре! Гучна твоя слава.

Гей браття-козаки, сідлайте-но коней.

О земле, велетнів роди!

Ой краю мій краю! Чи я розберу оте, що ти робиш зі мною?

Море одкрило широкі обійми зеленій землі і радісно   тремтіло немов жива блакить неба.

Диви димок за пагорбом?

Мріє не зрадь я так довго до тебе тужила.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину.

Ой чого , ти дубе, на яр похилився?

На тобі небоже, що мені негоже.

Галю, серце, рибко моя, що мені діяти?

Весно, голубко чому ж ти не йдеш?

«Любіть Україну»

 «Дума про Марусю Богуславку»

«Чого являєшся мені у сні?..»

«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

«Ой Морозе, Морозенку»

 «О панно Інно, панно Інно...»

 «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»

 «О земле втрачена, явися »

 «Ти знаєш, що ти — людина...»

«О слово рідне! Орле скутий!»

Мамо ти мені вибач, що я став дорослий...

 І я на небі мила моя на небі зоре моя на небі...

Господи прости нам цю ганьбу!

Україно ти назавжди в моєму серці.

Ой дівчино чия ти?

1

2

3

4

5

3 морозивом, вийдіть з автобуса.

3 кошиком, не порвіть мені панчохи.

Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!

Ти в мені запалила … кохання.

Здалеку виднілися привокзальні … .

… зігрійте мою душу охололу.

… не виходять мені з голови.

Саме … відбивались у вікнах.

Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що, ти, в тузі за літом, у тузі.