Звертання. Вставні слова

Називного відмінка

Знахідного відмінка

Кличного відмінка

Орудного відмінка

іменником

прикметником

числівником

прислівником

однорідні члени речення;

звертання;

узагальню вальне слово;

головним членом речення.

 поширене, непоширене;

просте, складне;

односкладне, двоскладне;

головне, другорядне.

не є звертанням;

є звертанням;

пишемо з великої букви;

виділяємо з обох боків комами.

Серед яблунь і вишень біліє хатина.

Мамо, хочеш, я намалюю тобі сад?

Гордістю кожної оселі був рушник, вишитий мамою, бабусею.

Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

Дай мені крила Україно!

Розпрягайте хлопці коні та лягайте спочивать.

 Горнусь до тебе Україно!

Благослови мене рідна земле як мати в дорогу.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Червоніє сосна, ніби кована мідь.

Тихі, ніжні зорі спадали з неба.

Учися пробачати юний друже якою б кривда не була.

звертаннями

однорідними членами речення

вставними словами

другорядними членами речення

по-перше, по-друге, по-третє

все - таки, навіть, майже

будь ласка, вибачте

мабуть, здається, звичайно

кажуть, за словами, по-моєму

по-перше, по-друге, по-третє

по-моєму, по-твоєму, за словами, як відомо

звичайно, безумовно, певна річ

Мені здається, що се я, що це ж та молодість моя.

Ой видно село, широке село під горою.

Люди кажуть, що весна буде ранньою.

Весна, на мою думку, буде ранньою.