УДК 811.161.2(075.3)         А21

Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України

(наказ  МОН  України  від  08. 03. 2023  № 254)

в идано державним коштом. продаж заборонено

А в т о р и п ід р у ч н и к а:

Олександр Авраменко — § 1–60; З ара Тищенко — § 61–106.

Умов ні  поз наче ння:

— спостереження;

— творче  завдання;

— ключ-відповідь;

— робота  в  парах;

авраменко о.

— робота  в  групах;

— культура слова;

— словник;

— домашнє  завдання.

     А21                    Українська мова : підруч. для 6 кл. закл. загальн.

середн. освіти / Олександр Авраменко, Зара Тищенко. — Київ : Грамота, 2023. — 224 с. : іл.

IS BN 978-966-349-942-0

У підручнику подано матеріали для повторення та узагальнення вивченого в попередніх класах, а також розділи «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія» та «Морфологія. Орфографія» (за Модельною навчальною програмою «Українська мова. 5–6 класи: для закладів загальної середньої освіти»; авт. колектив: О. В. Заболотний, В. В. Заболотний, В. П. Лавринчук, К. В. Плівачук, Т. Д. Попова).

УДК 811.161.2(075.3)

© Авраменко О. М., Тищенко З . Р., 2023

         IS BN 978-966-349-942-0                                                                                    © Видавництво «Грамота», 2023

Дорогі шес тикла с ники й шес тикла с ниці!

У цьому році ви продовжите вивчати українську мову. У виданні подано такі розділи: «вступ», «Повторення та узагальнення вивченого», «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. орфографія», «морфологія. орфографія», «Повторення та узагальнення вивченого в 6 класі».

Підручник складається з параграфів, у яких чітка типова будова:

1)    вправа для спостереження над мовним матеріалом, який вивчатиме­те на уроці;

2)    теоретична частина з правилами, прикладами й поясненнями (пра­вила не завжди треба вчити напам’ять, їх можна переказувати своїми словами);

3)    усна вправа, яку потрібно виконати колективно;

4)    письмова вправа, яку треба виконати індивідуально або колективно;

5)    завдання в тестовій формі;

6)    творча вправа (це завдання підвищеної складності);

7)    вправа з культури мовлення, яка розвиває навички правильного до­бору й наголошування слів;

8)    вправа для виконання вдома.

Якщо уважно й старанно опрацьовувати запропоновані завдання, то ви підготуєтеся до дорослого життя, зможете успішно спілкуватися в колективі та родині, з друзями. За допомогою слова ви переконуватимете однолітків, ділитиметеся з ними думками й враженнями, даруватимете тепло близьким і рідним.

Цей підручник призначений розвивати у вас навички грамотного письма й говоріння, уміння читати та сприймати інформацію на слух, писати творчі роботи й переказувати тексти українською мовою. вивчення української мови — це цікава мандрівка, у якій будуть труд­

нощі й перемоги, що допоможуть вам стати грамотними громадянами та громадянками нашої Батьківщини.

Успіхів вам!

З повагою — автори

             а.         Прочитайте назви птахів.

Б . Яких пернатих підписано власне українськими словами, а яких — запозиченими?

в . З а якими ознаками ви розподілили птахів на дві групи?

Українська мова милозвучна, мелодійна, співуча та дзвінка. У ній голосні й приголосні розміщені послідовно: соловей, тато, небо. Збіги приголосних трапляються рідше: пухівка, сестра, сонце.

Коли нагромадження приголосних незручно вимовляти, то один із звуків вилучаємо — не пишемо, не вимовляємо: честь — чесний (не честний), тиждень — тижневий (не тиждневий). За допомогою чергування у–в, і–й, з–зі, під–піді уникаємо незручної вимови: брат у Львові (не брат в Львові), соловей і синиця (не соловей й синиця), піді мною (не під мною). Завдяки цьому досягаємо милозвучності.

Зауважте !

Як правильно вимовити й написати: вона в школі чи вона у школі? Краще збіг приголосних, аніж збіг голосних: вона в школі, клени й берези.

2.Перепишіть вислови, вибравши з дужок потрібні службові слова.

1. Краще синиця (у/в) руках, аніж журавель (у/в) небі. 2. Бджола мала, а (і/ й) та працює. 3. Коли почав орати, то (у/ в) сопілку не грати! 4. Хто (у/ в) роботі, той (і/ й) в турботі. 5. Сонце світить на добрих (і/ й) злих ( Н ар. тв.) .

§ 1.  Милозвучність  української  мови

3. Прочитайте вислови про мову та виконайте завдання.

1. мова — це наша національна ознака, у мові — наша культура, сутність нашої свідомості (І. Огієнко). 2. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів — скількома епітетами супроводяться визнання української мови (Олесь Гончар). 3. мова — утілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! ( М . Рильський) .

        а.          Перекажіть своїми словами кожний вислів.

        Б.             Визначте вислів, у якому йдеться про милозвучність української мови.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

       Увідповідніть словосполучення з пропущеним у ньому службовим словом.

С ловос получення	С лужбове с лово
1       згодна ... тобою 2       заблукати ... лісі 3       зошит ... клітинку 4       вітаю ... святом	а у Б в в з Г зі Д із

5.     Знайдіть в інтернеті та послухайте пісню «Квітка-душа» у виконанні Н. Матвієнко. Чому українську мову називають солов’їною? Висловте свої міркування (усно).

6.     З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
розмовляти на українській мові вимова голосних букв опанувати українською мовою		розмовляти українською мовою вимова голосних звуків опанувати українську мову

          7.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Хлюпає одвічними сплесками (у/ в) кам’янистий берег Чорне море. Білі чайки літають над синіми хвилями. Над безмежним херсонським степом (у/в) тихому врочистому небі виспівують жайворонки, вітаючи новий день. (У/ в) вишневих садах Полтавщини витьохкують невгамовні солов’ї. Шумлять таємничі ліси над Десною. (І/ Й) розкотистий клич трембіт лунає над зеленими полонинами Карпат ( І. Ц юпа) .

а. Перепишіть текст, вибравши з дужок потрібні службові слова. Скористайтеся правилами чергування у– в, і– й (див. другий форзац).

Б . Підготуйте розповідь про одного зі згаданих у тексті птахів, використавши інтернет (усно, чотири-п’ять речень).

1. рано бузько прилетів — буде тепле літо. 2. Лелека починає непокоїтися — на погану погоду. 3. Бусел стоїть на одній нозі — треба чекати похолодання. 4. Гайстер активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день. 5. Перед тим як здійметься вітер, чорногуз довго кружляє біля свого гнізда ( Н ар. тв.) .

             а.           С кільки різних птахів згадано в народних прикметах?

Б . Як називають групу слів, що пишуть по-різному, але які мають однакові або близькі значення?

Багатство української мови виявляється:

•      у великій кількості синонімів: лелека — боцюн, чорногуз, бусел, гайстер, бузько та ін.;

•      у різноманітті фразеологізмів: куди ворон і кісток не занесе, де Макар телят пасе, за тридев’ять земель, у чорта на болоті, на краю світу;

•     
у різноманітності суфіксів і префіксів: кіт, котик, котичок, котяра, котюга; заїхати, під’їхати, в’їхати, переїхати, поїхати; • у чіткості й гнучкості граматики: друг, друга, другові, другом, друже. Українською мовою можна: 

•      передати найтонші відчуття: зворушити до щему в серці, забриніло в душі;

•      написати красиву поезію: не дивися так привітно, яблуневоцвітно…;

•      створити наукову працю: інфінітив може виконувати будь-яку синтаксичну функцію;

•      скласти документ: прошу надати мені планову відпустку згідно з раніше затвердженим графіком… та ін.

2.Виберіть потрібний варіант слововживання та запишіть речення.

1. Горизонт, небокрай. визначте лінію … й зобразіть її схематично. Зоря зійшла на … , сіяє тихо з висоти. 2. М узичний, музикальний. моя доня стане піаністкою: у неї … пальці. У … школі зазвичай навчаються від трьох до п’яти років. 3. Собаченя, собацюра. Настане ніч — не засну: до другої години … гавкотить! Яка краса: … милує око білою пухнастою шерстю й чорними, як ґудзики, оченятами. 4. Валерію, Валеріє. …, ти сьогодні був

§ 2.  Багатство  української  мови

на тренуванні? Дорога … , бажаю тобі приємного відпочинку, лагідного сонечка, теплого моря!

3.    Доберіть і запишіть приклади до кожного слова за критеріями багатства української мови.

Синоніми: іти — … ; хоробрий — … .

Фразеологізми: посваритися — … ; досвідчений — … .

різноманітні суфікси: мама — … ; чистий — … .

Гнучкість граматики: хлопець — … ; заможний — … .

4.    Виконайте завдання в тестовій формі.  Увідповідніть синоніми.

С лово	С инонім
1       говіркий 2       мовознавчий 3       красномовний 4       недорікуватий	а лінгвістичний Б промовистий в кривомовний Г мовленнєвий Д балакучий

Зауважте !

мелодійно звучать слова, у яких немає незручних для вимови приголос­

них звуків, порівняйте: полонина, лелека, мелодія і спектр, скотч, птеродактиль. У милозвучних словах багато голосних звуків.

Новий, черговий, чарівний.

• С кладіть із цими словами вірш так, щоб закінчення римувалися.

7.Поєднайте слова та запишіть їх (за зразком). З а потреби скористайтеся словником.

Зразок. Соловей щебече.

Соловей, струмок, перепел, коник, молодята, бджола, жаба.

Підпадьомкувати, кумкати, гомоніти, дзижчати, сюрчати, щебетати, дзюрчати.

о сьомій годині кілька вправ контрастним душем

Я прокидаюсь о сьомій годині. виконую кілька фізичних вправ. Потім загартовуюся контрастним душем.

             а.            З а допомогою записів якої колонки легше передати думки?

Б . У якій колонці записано словосполучення, а в якій — речення?

Словосполучення складається щонайменше з двох самостійних слів, одне з яких головне, а друге — залежне: прокидаюся (коли?) рано; пишаюся (чим?) успіхами. 

Підмет із присудком, а також рівноправні слова не є словосполученнями: я снідаю; день і ніч.

Речення — це одне або кілька слів, що виражають відносно закінчену думку: Я щодня прокидаюся рано. У реченні є граматична основа, що складається з одного або двох головних членів: Сонячний ранок. М и вирушаємо в похід.

Речення за метою висловлювання розповідне         питальне     спонукальне

                     Олег тренується.                Олег тренується?              Олеже, тренуйся!

У кінці речення ставимо розділовий знак — крапку, знак питання, знак оклику або три крапки.

2.     Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— Нарешті ми зустрілися ...

— може, разом сходимо поплавати ... запитала Інна.

— З радістю ... вигукнула оля.

— Я чекатиму тебе біля великого басейну.

а.      Перепишіть діалог, поставивши на місці трьох крапок потрібні розділові знаки.

Б . Випишіть з останнього речення три словосполучення. Визначте в них головне й залежне слово.

§ 4.  С ловосполучення  і  речення

3.     Перепишіть текст, уставляючи пропущені літери, і виконайте завдання.

За старою горою, безлісою, порізаною проваллями, ж..ве Час. там спочиває він по в..ликих турботах. там за зірками звіряє точність. Час посилає на землю своїх діток: с..кунди, хв..лини, години, дні, місяці, роки… ( За Ю. Ярмишем) .

        а.         Підкресліть граматичні основи.

Б . Випишіть із першого речення щонайменше два словосполучення. Визначте в них головне й залежне слово.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

1. С ловосполучення записано у варіанті

а перед ґанком Б сидить кіт 2. Один головний член має речення	в у білих плямах Г ситий і задоволений
а Кожна жаба своє болото хвалить. Б С міливі завжди мають щастя.	в Велике дерево поволі росте. Г З пісні слова не викинеш.

3. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що речення «Не страши кота салом!»

а має один головний член в розповідне Б повчальне за змістом Г окличне

5.     С кладіть і запишіть розклад свого дня, використавши лише словосполу-чення. Визначте в них і позначте головне й залежне слово.

Час	П одія
7:00	час прокидатися
7:05–7:15	ранкова гімнастика
…	…

6.     З’ясуйте значення слів ґандж, ґречний, дзиґлик за словником. Складіть із ними по одному реченню (усно).

7.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1.                 вітер із пожовклим листком грається в котика­мишки (В. Терен). 2. в імлі ранковій сяють роси (О. Кротюк). 3. вовк осінньою порою примостився під сосною (М. Тарасич). 4. верби в жовтому вбранні опустили віти ( В. Зінченко) .

        а.            Перепишіть речення та підкресліть їхні граматичні основи.

Б . Випишіть із кожного речення по одному словосполученню. Позначте в них головне й залежне слово.

На паркову стежку падає пожовкле листя. Пихата ґава порпається в ньому.

На паркову стежку пожовкле. Пихата в ньому.

        а.         У якій колонці записано речення?

Б . Без головних чи другорядних членів не може існувати речення?

2.                 Перепишіть приказки й підкресліть у них члени речення.

1. Навченого пса нічим не підкупиш. 2. Старий звір ніколи не дрімає. 3. Кожна корова своє теля лиже. 4. Коневі овес не тяжкий. 5. Погане поросятко й у жнива мерзне ( Н ар. тв.) .

3.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

Зараз черепаха не мала ніякого клопоту. її діти вночі повилуплювалися з яєчок і розлізлися на всі боки. та й раніше весь її клопіт був у тому, щоб десь на річковому схилі, на пригріві, викопати зручну ямку в піску. Це вона зробила вправно своїм хвостиком і задніми лапками. туди черепаха відклала восьмеро біленьких яєчок і присипала їх злегка піском. Далі вже сонце вигрівало яєчка, аж поки з них вилупилися черепашки. вони народились уже в справжніх панцирах і були цілком самостійними ( За В. Іваненко) .

а. Випишіть виділені речення та підкресліть у них голов ні й другорядні члени. Б . Ще раз прочитайте текст і перекажіть його (усно).

§ 5.  Головні  та  другорядні  члени  речення

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.  Установіть відповідність.

В иділене с лово	Член речення
1       Вранці білченятко встало, хмизу в’язку назбирало. 2       Понесло його до хати підстелити й подрімати. 3       Червонясту шубку має, по гілках вона стрибає. 4       Хоч мала вона на зріст, та великий має хвіст.	а підмет Б присудок в додаток Г обставина Д означення

5.     Відтворіть і запишіть текст, додавши другорядні члени речення. Підкрес-літь у перших двох реченнях другорядні члени. 

ЯК  ПеСиК  КовБаСою  ПтаШеНЯтКо  ГоДУвав

…   пригода сталася …       …   .      …    песик потягнувся до  …    й дістав … .

( яка?) ( де?) ( коли?) ( який?) ( чого?) ( що?) він вибіг  …    й наблизився   …   . воно лежало  …   і попискувало. Песик по­

                   ( куди?)                                   ( до кого?)                                    ( де?)

клав   …       …     і   …   повернувся   …   .

        ( що?)   ( де?)          ( як?)                                  ( куди?)

        6. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
навчатися математиці знущатися над кимось опановувати мовою		навчатися математики знущатися з когось опановувати мову

     7.Перепишіть речення та виконайте завдання.

1. Чорногуз поклонився лугам і садам. 2. великі хмари холодом нагусли. 3. ростуть опеньки у тумані серед сосонок та беріз. 4. Біля яру, біля стежки одягла верба сережки. 5. вночі за вовчими ярами зайці давали телеграми ( Л. Костенко) .

а.            Підкресліть члени речення.

Б . Доберіть і запишіть синоніми до виділеного слова.

Зараз, на жаль, піде дощ.

Зараз, на щастя, піде дощ.

а. За допомогою яких слів передано протилежне ставлення до природного явища?

Б . Чому ці слова виділено комами?

Вставні слова виражають ставлення мовця до сказаного, а саме:

•       (не)впевненість: може, мабуть, очевидно, здається, звісно, без сумніву;

•       емоційну оцінку: на жаль, як на зло, на лихо, на щастя, на радість;

•       джерело інформації: кажуть, по-моєму, вважаю, бачу, на думку … ; • привернення уваги: до речі, уявіть собі, не повірите, знаєш;

•       зв’язок між думками: по-перше, по-друге, наприклад, отже. На письмі вставні слова відокремлюємо комами: Чужа душа — то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).

2.Перепишіть речення та розставте в них розділові знаки.

1. Кажуть мудрість приходить з роками (Олександр Олесь). 2. може серце моє розтривожили чари весняні (Д. Луценко). 3.  До речі у моїй родині завжди шанували народні традиції (І. Кононенко). 4. отже у нашій школі карантин скасують із понеділка (З розмови). 5. вода на лихо повиходила з берегів і затопила обійстя ( І. П аливода) .

Обійс тя (діал.) — садиба, двір.

Звертання — слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких спрямоване мовлення: Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику (Нар. тв.). Для звертання використовуємо форму кличного відмінка. На письмі звертання відокремлюємо комами. За допомогою знака оклику передаємо окличну інтонацію: Юрчику! Ти де?!

Однорідні члени речення відповідають на те саме питання, поставлене від одного слова: П итай (кого?) не старого, а бувалого (Нар. тв.). Згадайте правила вживання розділових знаків за такими схемами

(О — однорідний член речення; УС — узагальнювальне слово): 1) О, О, О; 2) і О, і О, і О; 3) О, але О; 4) О і О, О і О; 5) УС: О, О, О; 6) О, О, О — УС.

§ 6.  З вертання.  Вставні  слова.  Однорідні   члени  речення

Зауважте !

вставні слова та звертання не бувають членами речення.

3.Прочитайте речення та виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

1. З лісу з поля з сивого болота тихо підкрадається зима. 2. Краснобоке літечко зів’яло яблуком скотилось за поріг (В. Геращенко). 3. Зоре моя вечірняя зійди над горою (Т. Шевченко). 4. а осінь надихає підносить дух у самі небеса (Н. Красоткіна). 5. Спасибі предки за духовний спадок ( Л. Костенко) .

а.               Перепишіть речення та розставте розділові знаки.

Б . Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

       Установіть відповідність між пунктограмою та прикладом її використання.

Пунктограма (кома)	Приклад
1       відокремлення звертання 2       відокремлення вставного слова 3       між однорідними членами речення	а Уві сні сміються вишні, сиплють квітом. Б Ось схопилась хуртовина, закурилася долина. в З ійди, ясен місяцю, на синєє небо. Г З давалось, загримів десь на небі грім.

5.     Перегляньте в інтернеті експрес-урок «Слова, які затримують увагу співрозмовника» (автор О. Авраменко). Напишіть для однокласника/ однокласниці привітання з днем народження. Використайте в ньому звертання, вставне слово й однорідні члени речення.

6.     Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова

Бешкет, бородавка, бурштиновий.

      7.Перепишіть речення та розставте розділові знаки.

1. Листопадові вітряні ночі нам здавалось короткі були (Д. Луценко) . 2. Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим ( Л. Костенко) . 3. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом (М. Рильський). 4. Лети моя пісне лети над горами ген­ген до верхів’я гори (Д. Луценко). 5. там кажуть з гір усю країну видно ( Леся Українка) .

Ліс гомонів про те, що стихне він без птахів, адже вони полетять у вирій.

Ліс гомонів про настання тиші через відлітання птахів.

а.      Визначте види речень за кількістю граматичних основ (просте чи складне).

Б . Яким видом речення думку передано гнучкіше й детальніше? 

Складне речення має не менше двох граматичних основ: Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях (Д. Павличко).

Складне сполучникове речення Складне безсполучникове речення частини поєднано за допомогою частини поєднано без сполучників, сполучників та інтонації а лише за допомогою інтонації М оєму серцю снишся ти, як морю Грає море зелене, тихий день догосняться урагани (Л. Костенко). ра (Д. Луценко).

між частинами складного речення ставиморозділовий знак, здебільшого кому.

2.Доведіть, що подані нижче речення складні, визначивши в них граматичні основи (усно).

1. Коня кують, а жаба лапу підставляє. 2. Коза з вовком тягалася, тільки шкура й зосталася. 3. І собака чує, хто її годує. 4. Собака бреше, а вітер несе. 5. Заснула щука, та зуби не сплять ( Н ар. тв.) .

3.        Прочитайте текст і виконайте завдання.

Інки розводили лам, вони могли досить довго обходитися без води та їжі. їх використовували як в’ючних тварин. окрім цього, лами давали вовну й смачне м’ясо. їхнє молоко дуже корисне, його часто вживали інки. м’ясо ж альпаки, навпаки, не цінували, проте її вовна мала величезний попит. З неї виробляли найтонші тканини. Інки використовували для виготовлення тканин також пір’я птахів ( В. П ащук) .

        а.             Випишіть складні речення та підкресліть у них граматичні основи.

Б . Визначте й надпишіть над кожним виписаним реченням його вид — сполучникове чи безсполучникове.

§ 7.  С кладне  речення

 Альпака — свійська тварина з родини лам.

             В’ючний     — призначений для перевезення вантажів на спинах тварин.

4.        Виконайте завдання в тестовій формі.                 С кладне речення записано в рядку а Літа на зиму повернули, пливуть в осінній хмурості. Б З никає поїзд в синяві дощу, колесами вистукує об крицю.

в До мого вікна підійшла весна, розтопилася на шибці квітка льодяна. Г Живою казкою, теплом і ласкою у полі цвів багряний мак.

 5.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Сходить сонце — земля набирає золотої барви. Першими прокидаються пернаті, і їхній щебет заливає весь простір. але одна пташка тільки збирається спати…

а. Перетворіть складне сполучникове речення на безсполучникове й навпаки. З апишіть їх.

Б . Придумайте продовження історії про пташку, яка вдень спить (кілька речень). Розкажіть її (усно).

6.     З ’ясуйте за словником значення слів драглистий, ветхий, запопад ливий. З апам’ятайте їх.

7.     Прочитайте речення та виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

1. За горою луна відгукнулась наче десь із­за гір на перон напливала гроза. 2. Серце чарує синява неба зникла холодна зима (Д. Луценко). 3. Натягне дощ свої осінні струни торкне ті струни пальчиком верба ( Л. Костенко) . 4. Котики муркочуть на вербичці і не спиться під снігами річці ( І. Жиленко) .

а.                Перепишіть речення та поставте коми між їхніми частинами.

Б . Підкресліть граматичні основи. Надпишіть над кожним реченням його вид — сполучникове чи безсполучникове.

в . З найдіть і випишіть два приклади персоніфікації.

У крамниці музичних інструментів: — Чи є у вас трембіта? — так, є, — відповіла продавчиня. — Скільки вона коштує? — Дев’ять тисяч гривень.

відвідувач крамниці музичних інструментів поцікавився, чи є в продажу трембіта й скільки вона коштує. Йому відповіли, що є і вартість її — дев’ять тисяч гривень.

а. У якому тексті за допомогою мовних засобів краще передано атмосф еру й динаміку живого спілкування?

Б . З авдяки чому досягнуто такого ефекту?

Пряма мова — це точно передане висловлення певної особи: Покупець запитав у продавчині: «Чи є у вас трембіта?» Згадайте правила вживання розділових знаків за схемами (П — пряма мова, А, а — слова автора):

А: «П».         А: «П?»          А: «П!»       «П», — а.      «П?» — а.           «П!» — а.

Д іалог — це розмова двох осіб.

Перед кожною реплікою ставимо тире ( див. приклад у вправі 1) . вона може супроводжуватися словами автора — у такому разі використовуємо ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.

2.Перепишіть речення та розставте в них розділові знаки.

1. трембіту виготовляють із смереки у яку влучила колись блискавка зауважив музейний працівник. 2. Потім науковець додав їй має бути не менше ніж сто двадцять років. 3. Яка довжина цього інструмента запитала відвідувачка. 4. Близько трьох метрів вигукнув хтось із нашої групи.

3.     Визначте, які розділові знаки потрібні для оформлення діалогу (усно).

Скільки коштує квиток у партері на виставу «Снігова Королева» запитала я в касі.

від ста до трьохсот гривень залежно від ряду долинуло з віконечка каси.

тоді мені два квитки в сьомому ряду.

З вас п’ятсот гривень чомусь вигукнула, а не спокійно сказала касирка.

Будь ласка візьміть гроші.

§ 8.  Пряма  мова.  Діалог

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                        Увідповідніть речення з його схемою.

Речення (розділові знаки пропущено)	С хема
1       Неначе в ракеті вигукнула Аля 2       Як це сховати спитала Недопопелюшка 3       Раптом Недороль вигукнув Еврика 4       Недороль попросив Допоможи мені	а «П?» — а. Б «П!» — а. в «П», — а. Г А: «П». Д А: «П!»

5.     Складіть усне висловлення на тему «Моя залежність від соціальних ме-реж/комп’ютерних ігор» або «Залежність мого/моєї знайомого/знайомої від соціальних мереж/комп’ютерних ігор». Використайте пряму мову й невеликий діалог.

        6. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
зійти з розуму втратити свідомість приходити в голову		з’їхати з глузду знепритомніти, зомліти спадати на думку

      7.Перепишіть речення та розставте в них розділові знаки.

1.Цар Плаксій велів сердито Хай із ними день при дні плачуть всі в краї ні діти (В. Симоненко). 2. Невже я нічого не дізнаюся про себе засмутилася аля ( Г. М алик) . 3. Нащо ти це зробила Нащо погодилася розсердився Северин (З. Мензатюк). 4. Сіроманець сам собі сказав Я вовк (М. Вінграновський). 5. Доброго ранку непосидо усміхається мати ( За М . Стельмахом) .

СтоЯти! Не моЖ На Йти ДаЛІ!

СтоЯти Не моЖ На! ІДи ДаЛІ!

а. Як місце виділеного розділового знака впливає на зміст написаного? Б . Чому важливо знати правила вживання розділових знаків?

2. З апишіть слова у дві колонки: 1) з апострофом; 2) без апострофа.

Кав..яр, зв..язані, цв..яшок, зів..янув, лижв..яр, духм..яна, Дем..ян, бур..як, мавп..ячі, п..янке, потьм..янів.

  З останніх букв виписаних слів складіть назви міст.

3. Випишіть слова, у яких потрібно писати м’який знак на місці крапок.

Красун..чик, сніжин..ці, перукар..ський, білесен..кий, тон..ший, граєш..ся, іскрит..ся, мен..ший, американс..кий, стежин..ці, рибал..чин, тітон..ці, лял..чин, він..чати, операторс..кий, нен..чин.

 З перших букв виписаних слів складіть назву зимового виду спорту.

4. Випишіть слова, у яких на місці крапок не треба вписувати букви.

Шіс..надцять, аген..ство, зап’яс..ний, улес..ливий, жаліс..ливий, гус..нути, особистіс..ний, радіс..ний, гіган..ський, облас..ний, доблес..ний.

 З перших букв виписаних слів складіть назву українського міста.

5. Перепишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки.

Друже чи знаєш ти як виник одяг? Людина здавна змушена була захищатися від холоду снігу дощу сонця. Для цього наші пращури використовували листя кору дерев і шерсть тварин. Поступово люди навчилися переплітати волокна кактусів бананів кропиви й гірського бука. а ще пізніше

§ 9.  Основні  орф ограми   та  пунктограми

почали виготовляти тканини з окультурених рослин льону конопель бавовнику ( Л. Климук) .

6. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Орфографічну помилку допущено в рядку а місто Київ, вулиця Хрещатик, Київські вулиці Б брат Олег, Ольга Іванівна, професор Пономарів в річка Південний Буг, гора Говерла, Азовське море Г повість «Климко», фільм «Поводир», Андріївська церква

2.     Буква и має бути на місці пропуску в усіх словах рядка

а пр..критий, Пр..карпаття, пр..звище Б пр..бувати, пр..бережний, пр..крашений в пр..сісти, пр..погано, Пр..дніпров’я Г пр..мудрий, пр..чалювати, пр..криття

3.     Буква з має бути на місці пропуску в усіх словах рядка

а ..цілювати, ..шити, ро..питати Б ..цідити, ..ховати, бе..печний в ..тиснути, ро..хитати, ..містити Г ..чавити, бе..хмарний, не..проста

7.Прочитайте речення та виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

1. Л..ти моя пісне л..ти над горами ген­ген до верхів’я гори. 2. може серце моє розтр..вожили чари в..сняні. 3. Ж ..вою казкою т..плом і ласкою у полі цвів багряний мак ( Д. Луценко) . 4. Чому ж не спомин а ч..кання щодня в душі моїй тр..мтить? 5. Пр..гадайте мамо те прощання край воріт де сяяла роса ( Д. П авличко) .

а. Перепишіть речення, уставляючи пропущені літери е та и. Б . Розставте розділові знаки.

РОЗ В ИТОК

МОВ ЛЕ ННЯ

§ 10–11 С ТИЛІ  МО ВЛЕННЯ. 

О Ф ІЦІЙНО -ДІЛО ВИЙ 

С ТИЛЬ.  О ГОЛО ШЕННЯ

1. Прочитайте тексти та виконайте завдання.

У різну пору дня лютневий Сніг утворюється, коли мікросніг цвіте по­різному, проте за­ скопічні краплі води в хмарах прираз розцвів чи не найяскравіше. тягуються та замерзають. Утво ­ Коли сонце хлюпнуло донизу рені кристалики льоду, що спопотоками світла, під їхньою ча­ чатку не перевищують 0,1 мм у родійною силою сніги в полі за­ діаметрі, падають і ростуть у рецвіли, забуяли рясним сяйвом зультаті конденсації на них воло­

                             ( Є. Гуцало) .                                                  ги з повітря ( З інтернету) .

а. Визначте стиль і тип мовлення кожного тексту (за потреби скористайтеся матеріалом другого форзацу).

Б . З а якими ознаками ви визначали стиль текстів?

2.     Знайдіть у шкільних підручниках і випишіть приклади художнього, роз-мовного й наукового стилів (по два-три речення). Доведіть належність кожного виписаного прикладу до конкретного стилю (усно).

Офіційно-діловим називають стиль мовлення, який слугує для спілкування в державно­політичному, громадянському й економічному житті. Ознаки: офіційність, чіткість, точність формулювань, логічна послідовність, використання слів у прямому значенні, канцелярська лексика (ужити заходів, здійснити контроль, покласти відповідальність на … , доводжу до вашого відома, зобов’язуватися та ін.).

Сфера використання: законодавство, дипломатія, адміністративногосподарська діяльність.

офіційно­діловий стиль використовують для укладання ділових паперів (документів), а саме: заяви, оголошення, протоколу, автобіографії, доручення, довідки та ін.

3.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

Розписка

Я, Червінська ольга Ігорівна, учениця 6­Б класу, отримала в шкільній бібліотеці 3 (три) примірники «Словника наголосів» миколи Погрібного для уроків української мови. Книжки зобов’язуюся повернути до 17 жовтня 2023 року.

         10 жовтня 2023 р.                                                                               П ідпис

Планую працювати у сфері сервісного обслуговування. тож зараз шукаю вільну вакансію. У своїй автобіографії я вказав усі дані.

                    а.          Чому виділені слова потрібно вилучити?

Б . Через що автор тексту припустився цих лексичних помилок?

За походженням слова поділяють на власне українські й іншомовні. Власне українські слова виникли на українському ґрунті: дім, сизий, сім, мити, разом, над, і, навіть.

Іншомовні слова запозичено з різних мов: • з англійської: баскетбол, дизайн; • із грецької: музей, театр; • з італійської: акорд, тріо; • з латинської: клас, аудиторія; • з німецької: бутерброд, солдат; • із французької: пальто, пюре та ін.

Більшість іншомовних слів (але не всі) можна розпізнати за характерними ознаками:

•        початкові а, е, і: аналіз, ефект, історія;

•        важкий для вимови збіг приголосних: скотч, спектр;

•        збіг голосних: аудіо, зоопарк;

•        наявність букви ф: естафета, фото;

•       
незмінність іменників на голосний: відео, таксі;

•        буквосполуки кс, пс: ексчемпіон, Олександр, еліпс, психолог. Запозичена лексика становить приблизно 10 % від усього словникового складу української мови. Більшість іншомовних слів мають власне українські відповідники: аргумент — доказ, кастинг — відбір, менеджер — керівник. З’ясувати значення та походження запозичених слів можна в словнику іншомовних слів.

2.Прочитайте речення та замініть виділені іншомовні слова власне українськими відповідниками, використовуючи довідку.

1. На горизонті полягли сизими хмарами ліски та гаї (І. Нечуй-Левицький) . 2. Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного наступу, від екстреної атаки на Перекоп (Олесь Гончар). 3. Греки Східної імперії називали себе легітимними спадкоємцями риму (С. Скляренко) . 4. торг завжди був чинником прогресу й культури — фінікійці, греки, рим… ( Б. Антоненко-Давидович) .

Довідка. Законний, негайний, обрій, поступ.

§ 12.  Власне  українські  й  іншомовні  слова

3.     З апишіть слова у дві колонки: 1) власне українські; 2) іншомовні.

Учитель, жито, осло, джентльмен, гілка, еліпс, основа, ранок, саксофон, околиця, добробут, антилопа.

                      З перших букв виписаних слів складіть назви українських міст.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                               Увідповідніть іншомовне слово з його власне українським відповідником.

Нічого у світі немає смачнішого за молозиво. ось миска на столі, а в ній — грудка молозива. «Гостинець від нашої Снігурки», — усміхається мати. той гостинець подібний до сиру, він крихкий і нізд рюватий. мати нарізає тоненькі скибочки. Діти не ковтають, а смакують поживу, що аж тане в роті ( За В. Близнецем) .

а.Поміркуйте, як зміниться сприйняття тексту, якщо виділені слова замінити на іншомовні презент, аналогічний, мікропористий. Б . Прочитайте текст ще раз. Перекажіть його (усно).

Зауважте !

Іншомовні слова поширені в науковому стилі: інфінітив, трапеція, екватор. У розмовному, художньому та публіцистичному стилях потрібно віддавати перевагу власне українським словам.

6.     З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Правильно прейскурант вакансія сувенір

Неправильно прейскурант цін вільна вакансія пам’ятний сувенір

7.     Доберіть до іншомовних слів власне українські відповідники, використо-вуючи довідку, і запишіть їх (за зразком).

Зразок. Лінгвістика — мовознавство.

Лінгвістика, азарт, голкіпер, гуманність, дефект, деградація, дискусія, домінування, ілюмінація, ліміт, момент, толерантність, тротуар.

Довідка. вада, воротар, занепад, запал, людяність, мить, обговорення, обмеження, освітлення, панування, терпимість, хідник, мовознавство.

а.    Через яке слово сталося непорозуміння? Б . Яка причина цього непорозуміння?

До лексичних помилок належать:

•      тавтологія — уживання того самого слова або спільнокореневих слів в одному чи в сусідніх реченнях: Використання екологічно чистих продуктів корисне для здоров’я;

•      калькування — слово або вислів, утворений механічним перекладом з іншої мови: на рахунок роботи (щодо роботи), задавати питання ( ставити запитання) ;

•      росіянізми — використання російських слів (суржик): год, лучче, получається;

•     
уживання слова в невластивому для нього значенні: корисливі продукти ( корисні продукти), установити пам’ятку на честь героя ( пам’ятник).

2.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Навколо школи школярі садять квіти. 2. Георгіни — улюблені квіти моєї мами. 3. Багаття все більше й більше розпалювалося. 4. Скільки стоять жовті тюльпани? 5. Приємного апетиту! 6. Кияни святкують День Києва в останню неділю травня.

а.    З найдіть лексичні помилки та виправте їх. Б . Визначте вид кожної помилки (усно).

3.Відредагуйте речення та запишіть їх. Підкресліть у них головні й другорядні члени.

1. До канікул лишилося дві неділі. 2. Яких тільки товарів не предлагають на ярмарку! 3. У тексті зустрічаються лексичні помилки. 4. Я з однокласниками переписуюся в соцмережах. 5. ми іноді запізнюємося через пробки на дорогах.

§ 13.  Лексична  помилка

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

1.     Лексичної помилки НЕМАЄ в словосполученні а вірна відповідь Б приймати участь в приходити в голову Г уживати належних заходів

2.     Лексичної помилки НЕМАЄ в реченні а Я не пам’ятаю, коли я востаннє був у парку. Б Щодня долаємо по десять кілометрів суходолу. в Ми перемогли, не дивлячись на перешкоди. Г Щомісяця буваємо в книжному магазині.

3.     Музикальним (-ою) може бути

а школа

Б інструмент

        а.         Виправте лексичні помилки.

Б . Створіть рекламу (для радіо) до однієї з поданих вивісок (два-три речення). Озвучте в класі.

6.     З’ясуйте значення слів зглянутися, збиткуватися, скандзюбитися за словником. С кладіть із ними речення.

7.     Відредагуйте речення та запишіть їх.

1. Дані досліджень не співпадають. 2. Не вмішуйтеся в справи незнайомих людей. 3. У кінці року ми будемо здавати іспит із математики. 4. Ліпше не лікувати хворобу, а попередити її. 5. Дбаймо про чистоту оточуючого середовища.

             а.        З найдіть помилки в надписах.

Б . Які це помилки: орфографічні, лексичні чи граматичні?

Букви и, і в іншомовних словах

Літеру и пишемо між д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р і буквою, що позначає приголосний звук: тирамісу, чизкейк, чипси. Порівняйте: таксист — таксі (і, бо не перед приголосним), фізика — фізіологія (і, бо не перед приголосним).

За інших умов пишемо і: візит, лабіринт, кібернетика.

Винятки: гиря, єхидна, імбир, кинджал, кипарис, лимон, миля, нирка, спирт, химера.

Перед я, ю, є завжди пишемо і: місія, гієна, малярія.

також букву и пишемо у власних географічних назвах Єрусалим, Китай, Пакистан. Ці винятки треба запам’ятати.

До речі… Написання и в іншомовних словах називаємо правилом дев’ятки. Запам’ятати дев’ять букв, після яких пишемо и, допоможе опорна фраза: «Де ти з’їси цю чашу жиру?»

2.     Прокоментуйте вживання и та і в іншомовних словах відповідно до правил (усно).

аж..отаж, асоц..ац..я, ваш..нгтон, в..там..н, д..зель, єх..дна, каз..­

но, к..пар..с, кор..да, Корс..ка, м..грень, м..лан, мекс..ка, патр..от, с..туац..я, ч..пси, ц..стерна, шн..цель.

3.     З апишіть слова у дві колонки: 1) з і на місці крапок; 2) з и на місці крапок.

Хаск.. , бравіс..мо, мюз..кл, арх..пелаг, бр..танець, п..ан..но, марке­ т..нг, аг..татор, х..мера.

                           З останніх букв виписаних слів складіть імена київських князя та княгині.

§ 14–15.  Написання  іншомовних  слів

М’який знак в іншомовних словах

М’який знак пишемо між д, т, з, с, л, н та я, ю, є, ї, йо: ательє, каньйон, консьєрж, Ньютон. а також після л перед приголосним і в кінці слів за м’якої вимови: Альпи, фільм, Чарльз, шніцель.

М’який знак не пишемо перед я, ю, коли вони позначають сполучення м’якого приголосного з а, у: нюанс, резюме, рюкзак.

4.     Перепишіть слова, уставивши на місці крапок, де потрібно, м’який знак.

Пал..ма, шприц.. , шифон..єр, куп..юра,  б..юро, ностал..гія, сен..йор, грав..юра, вол..єр, фл..юс, кан..йон, міл..ярд, п..юре, м..юслі, мол..єр, бул..йон, він..єтка, деб..ют, кур..йозний, міл..йон, ал..батрос, рай..он.

5.     Випишіть слова, у яких на місці крапок має бути м’який знак.

Конферанс..є, н..юанс, л..юстра, мад..яр, т..юрбан, апел..син, ку ­ п..юра, монпанс..є, рез..юме, сер..йозний, бул..йон, кур..йоз, р..юкзак, манік..юр, офтал..молог, дос..є, жен..шен.. , р..юш, ал..янс. 

                          З перших букв виписаних слів складіть назву екзотичної країни.

6.     З ’ясуйте значення слів конферансьє, курйоз, резюме та складіть із ними коротке оповідання про пригоду (усно).

Апостроф в іншомовних словах

А построф пишемо між б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, г, к, х та я, ю, є, ї, якщо вони позначають сполучення звука [й] із голосним: кур’єр [курйер], миш’як [ми^ешйак], п’єдестал, прем’єра, Рейк’явік, а також у словах ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

Якщо я, ю, є позначають звуки [а], [у], [е] і пом’якшену вимову попереднього приголосного, то апостроф не пишемо: бювет [б’увет], кювет [к’увет], манікюр, пюре.

7.     Перепишіть слова, уставивши на місці крапок, де потрібно, апостроф.

П..єдестал, об..єктив, деб..ют, прем..єра, кур..єр, миш..як, інтер..єр, ад..ютант, грав..юра, бракон..єр, суб..єкт, інтерв..ю, дос..є, кутюр..є, кеш..ю.

8.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                               Увідповідніть слово з його лексичним значенням.

C лово	Лекс ичне значення
1       ад..ютант 2       кутюр..є 3       деб..ют 4       кеш..ю	а тропічне дерево Б перший виступ на сцені в військове звання Г лікарська спеціальність Д художник-модельєр

ЛЕКС ИКОЛОГІЯ.  Ф РАЗ ЕОЛОГІЯ

Подвоєні букви в українській мові пишемо лише у власних назвах і в загальних, що від них походять: Оттава (фр. Ottawa) — оттавський, оттавець; Голлівуд (англ. H ollywood) — голлівудський, голлівудець. У загальних назвах подвоєні букви не передаємо на письмі: каса (іт. kassa), маса (латин. massa), бароко (іт. barocco), хобі (англ. hobby).

Винятки: алло, брутто, ванна, вілла, тонна, мадонна, манна, мірра, нетто, панно, пенні.

також подвоєння відбувається внаслідок збігу однакових букв на межі префікса й кореня: контрреволюція (контр + революція), імміграція ( ім + міграція) , інновація ( ін + новація) .

9.         З апишіть українські назви зображених предметів.

англ. trolley­bus	англ. tennis	ест. Tallinn	нім. Wanne
іт. villa	англ. London	іт. pizza	англ. dollar

10.     Запишіть слова у дві колонки: 1) з подвоєними буквами; 2) без подво-єних букв.

мадон..а, лібрет..о, ал..о, тон..а, ап..етит, вал..енсія (ісп. Valencia), ас..истент, новел..а, Ін..а, от..ава, Лозан..а (фр. Lausanne), андор..а (кат. Andorra), діаграм..а, агрес..ор.

                             З перших букв виписаних слів складіть назви квітів.

11.     Перепишіть слова, уставивши, де потрібно, букви и, і або м’який знак.

Поясніть значення виділених слів (усно).

Шп..нат, Ч..нг..схан, кор..дор, к..нджал, Корс..ка, Ш..ллер, банк..р, Ч..лі, фальс..ф..катор, пр..ор..тетний, порт..єра, медал..йон, Д..юма, манік..юр, сер..йозний, б..юджет, кан..йон, батал..йон, шифон..єр, б..юлетень, конфіт..юр.

12.     Розкрийте й запишіть значення іншомовних слів-винятків алло, бонна, брутто, ванна, вілла, тонна, мадонна, манна, мірра, нетто, панно, пенні (за зразком). С користайтеся інтернетом або тлумачним словником.

Зразок

Алло — вигук, який використовують у телефонній розмові, що має значення «слухайте», «слухаю».

Брутто — вага товару разом з упакуванням.

РОЗ В ИТОК

МОВ ЛЕ ННЯ

§ 16       О БМІН  ДУ МКАМИ  НА

ТЕМУ,  ПО В’ЯЗАНУ 

ІЗ  ЦІННІС НИМИ О РІЄ НТИРАМИ

1.     Прочитайте матеріал і законспектуйте його як таблицю (або схему).

Цінності — це те, що важливо для нас, за допомогою чого люди звіряють та оцінюють усе, що відбувається в житті. На формування ціннісних орієнтирів впливають різні чинники: родина, друзі, засоби масової інформації, спосіб та умови життя, стан здоров’я.

До ціннісних орієнтирів належать: справедливість, людяність, чесність, сумління, щирість, чуйність, милосердя, доброта, толерантність, гідність, самоповага, самоконтроль, довіра та ін.

2.     Обміняйтеся думками щодо поданих афоризмів. Наводьте свої аргумен-ти й підкріплюйте їх прикладами з власного або суспільного життя, історії чи різних видів мистецтва.

•         Доброта — це те, що може побачити сліпий і почути глухий ( М арк Твен) .

•         Чесний замість багатства наживає ворогів ( В. Голобородько) .

•         той, хто обвинувачує, не повинен поспішати ( М ольєр) .

3.Прочитайте притчу та виконайте зав дання.

Cімейна пара переїхала в новий будинок. Уранці, коли подружжя снідало, молода дружина подивилася, як їхня сусідка розвішує білизну.

— Поглянь, яка брудна білизна, — сказала жінка. — вона зовсім не вміє прати. Думаю, їй треба хороший пральний порошок. її чоловік подивився у вікно й промовчав. Щоразу, коли їхня сусідка

розвішувала сушити білизну, дружина говорила те ж саме.

Якось вона дуже здивувалася, побачивши в сусідки розвішану ідеально випрану білизну. вона сказала чоловікові:

— Глянь, вона навчилася прати. Цікаво… Хто ж її навчив? а чоловік відповів:

— Я прокинувся сьогодні рано­вранці й помив вікна в нашому домі.

так само й у житті. те, що ми бачимо, залежить від чистоти вікна, через

яке ми дивимося ( Н ар. тв.) .

        а.            Який з афоризмів (вправа 2) може бути заголовком до цієї притчі?

Б.        Про які ціннісні орієнтири йдеться в притчі? Висловте свої думки, навівши приклади з власного життя, кінофільму чи з художнього твору (усно).

1. Зобразіть перетнуті кола в зошиті (на дошці) і заповніть їх словами гуглити, вода, скайп, ланіти, спати, ректи. У перше коло впишіть слова, які використовував Ярослав Мудрий, у друге — ті, що вживають ваші однолітки, а в перетин кіл помістіть слова, котрими послуговувався колись Ярослав Мудрий, а тепер використовують ваші ровесники.

                                                          Ярослав мудрий                                ровесники

А ктивна лексика — це часто вживані слова: весна, чистий, ти, сім, мріяти, пізно. їх використовують мовці в різних сферах життя. Пасивна лексика — це слова, які вживають рідко, вони відомі не всім мовцям. До цієї групи лексики належать застарілі  слова та неологізми.

Застарілі слова            Неологізми історизми     архаїзми

назви зниклих предме­ застарілі назви, на зміну нові назви предтів та явищ людського яким прийшли нові сло­ метів та явищ: життя: жупан, коль- ва: чадо (дитина),ректи акаунт, блогер, чуга, очіпок, полов ці, (промовляти), рамено ве бі нар, профайл, печеніги, боярин (плече), тать (злодій) провайдер, худі

Застарілі слова в тлумачному словнику мають маркування заст. Неологізмами зазвичай стають слова, запозичені з інших мов: ютуб, нік, омбудсмен.

Із часом неологізми можуть стати загальновживаними словами. Наприклад, іменники трактор, автомобіль, ліфт, телефон на початку ХХ ст. вважали неологізмами, а тепер вони загальновживані, належать до активної лексики.

Є неологізми, які створюють письменники: хмарошкряб, сніговерть (олесь Гончар); акордитись, блискотінь (П. тичина). вони додають художньому твору емоційності.

2.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Чи зважусь я свої персти несмілі до золотої ліри простягти? (П. Грабовський) . 2. Якби мені крила, крила соколинії, полетіла б я за милим, за

§ 17.  Активна  і  пасивна  лексика

дружиною ( Т. Шевченко) . 3. На прю ми стали проти царства тьми. 4. Хвала безсмертним Жовтим водам, огням козацьких корогов! 5. Уже тополі гордовиті, з рамен стрясаючи імлу, радіють ранкові й теплу ( М . Рильський) .

        а.         Визначте застарілі слова.

        Б.            З ’ясуйте лексичне значення застарілих слів за тлумачним словником.

Зауважте !

Письменники використовують застарілі слова для створення давнього колориту або урочистого тону.

3.Перепишіть вислови, уставляючи пропущені застарілі слова. З а потреби скористайтеся довідкою.

1. Як нікудишній сам микита, не допоможе йому й гарна … . 2. Не міряй всіх під свій … . 3. Убрався в … і думає, що пан. 4. Коли з грязі та вийде в … , то доброго не буде. 5. Не той … , що поборов, а той, що вивернувся (Нар. тв.).

Довідка. аршин, жупан, князь, козак, свита. 

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                             Увідповідніть групу лексики з прикладами.

                               Група лекс ики                                                   Приклади

1       архаїзми             а софт, контент

2       історизми          Б перст, вражий

3       неологізми        в чулість, ошатність

Г древляни, кошовий

5.     Колективно укладіть словник неологізмів (не менше десяти слів), пов’язаних із соцмережами, інтернетом і комп’ютером. Розмістіть слова за алфавітом, розкрийте їхнє лексичне значення.

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Зубожіння, зібрання, зручний.

7.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Це твоя корогва, Україно, наді мною кл..коче ( Ю. Липа) . 2. Хоч ятрились тут гл..бокі рани, гнались полонянки у ясир, та в душі не вбили яничари відзвуки козацької яси ( С. Бурлаков) . 3. Чути було лише, як р..тмічно цокають в..ликі дзиґарі на стіні біля буфета (Ю. Смолич). 4. Козаку лучче проміняти шаблю на в..р..тено, ніж напасти вдвох на одного ( Н ар. тв.) .

        а.             Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е, и.

Б . Визначте застарілі слова й над кожним із них надпишіть — це архаїзм чи історизм.

ми беремо на себе відповідальність, коли приручаємо кота чи собаку.

руденьке кошеня зіщулилося, помітивши чорного розлюченого собацюру.

а. У якому реченні слова мають емоційне забарвлення? Б . Виберіть і прочитайте ці слова.

За вживанням слова поділяють на загальновживані та стилістично забарвлені.

Загальновживані слова мають нейтральне значення, ними послуговуються в усіх стилях: будинок, білий, він, десять, мити, високо. Ці слова становлять основу кожного стилю мовлення.

Стилістично забарвлені слова вживають обмежено: або в окремих стилях мовлення, або лише в одному з них: інфінітив, знаменник, синтезувати (науковий стиль); реєстрація, протокол, вищезгаданий (офіційно­діловий стиль); бомбезний, велик, мобілка (розмовно­побутовий стиль). 

Стилістично забарвлену лексику поділяють на розмовну, суспільно-політичну, наукову й офіційно-ділову.

2.    

Запишіть слова у дві колонки за вживанням: 1) загальновживані; 2) сти-лістично забарвлені.

Папір, автобус, возити, піаритися, еліптичний, легко, торговельно­економічний, радіус, один, показувати, оновити, лівий, очманіти, деструктивний, операційний, рудько, озонувати, удвох, шопінг, багато, осінній, евфемізм, нік, кукурудзище, обертон, третій, огірок, кожний.

 З перших букв виписаних слів складіть імена українських гетьманів.

3.     Відновіть речення, дібравши з довідки потрібні слова.

1. Нині поширені електронні прилади, що … різні виробничі процеси (Із журналу). 2. «тихо! Увага! — закликав до порядку батько. — Не всі разом! Годі … !» ( Л. Юхвід) .  3. З хащі висувається вовча морда, здоровенні два ряди зубів … (Д. Бедзик). 4. Як почне тебе … , будеш знати, як дратувати (Б. Грінченко). 5. відділ моніторингу вчасно … про зміни в попиті на продукти спортивного призначення ( З документа) .

Довідка. Гамселити, контролювати, вишкірятися, горлати, повідомляти.

§ 18.  З агальновживані  та  стилістично  забарвлені  слова

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                                 Увідповідніть групу стилістично забарвленої лексики з прикладами.

Група лекс ики	Приклади
1       розмовна 2       наукова 3       суспільно-політична 4       офіційно-ділова	а прем’єр-міністр, посвідчення Б відфутболити, ледащо в зимовий, шістнадцять Г префікс, фотосинтез Д вибори, преса

5.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

ПритЧа Про Ж аБУ

Жаба живе в болоті. Щоправда, інколи вона вилазить із нього на берег, щоб ухопити ковток свіжого повітря та природою помилуватися, — і шубовсь знову в болото. тільки там вона почувається добре, затишно — там її стихія.

а я кличу Жабу до нового життя, на мій погляд,

кращого. З болота кличу до зірок піднятися (О. Никоненко) .

        а.           З найдіть і назвіть стилістично забарвлені слова.

Б. Повторно прочитайте текст і перекажіть його (усно). Доповніть переказ своїми думками про те, як ви розумієте зміст останнього речення.

6.     З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Правильно порушувати питання скасувати рішення підбивати підсумки

Неправильно піднімати питання відмінити рішення підводити підсумки

7.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Науковці на конференції теревенили про наслідки від глобального потепління. 2. Прогулюючись парком, ми з подружками порушили питання розваг на найближчі вихідні. 3. Підмет відповідає на питаннячка хто? що? 4. Над полем стояла веселка, ніби барвистий мостик… Як же мені хочеться пройтися по її спектральних дугах! 5. Згідно з правилами дорожнього руху, переходити дорогу на червоненький колір світлофора суворо заборонено.

а.    Відредагуйте й запишіть речення, замінивши недоречно вжиті слова. Б . З робіть звуковий запис виділених слів.

Писанка розводить руками: — На важку роботу не хочеш, то йди на легку. — І на легку не бажаю: на легкій ніц не зароблю. — о напасть! — чухає потилицю Писанка. — то куди ж мені тебе послати? — Хмиз палити пошліть, ще я там не була. Я люблю ватри розводити ( Олесь Гончар) .

а. Які слова свідчать про те, що героїня родом із Гуцульщини? Б . Що означають виділені слова?

Д іалектизми — слова, які використовують у своєму мовленні жителі певної місцевості: вагани — ночви (Запорізька й Дніпропетровська обл.); бараболя — картопля (тернопільська й Івано­Франківська обл.); бузько — лелека (Ж итомирська, рівненська та волинська обл.).  Діалектизми мають відповідники в літературній мові: вуйко — дядько, когут — півень, чічка — квітка.

їх використовують у розмовно­побутовому стилі. У художніх текстах, послуговуючись ними, передають місцевий колорит: Теплим весняним ранком Іван ішов у полонину. Ліси, що дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався вгору поміж воринням… По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки ( М . Коцюбинський) .

використання діалектизмів в офіційно­діловому та науковому стилях вважають лексичною помилкою.

У тлумачному словнику діалектні слова маркують позначкою діал.

2.     Виконайте завдання в тестовій формі.

 Прочитайте уривок із твору М. Коцюбинського (див. у теоретичній частині) та увідповідніть діалектизм із лексичним значенням.

Діалектизм	Лекс ичне значення
1       полонина 2       скоки 3       плай 4       оседки	а річкові пороги Б стежка в горах в оселя в гуцулів Г річкове каміння Д безлісе місце в горах для пасовиська

§ 19–20.  Діалектні  й  просторічні слова

3.     Прочитайте речення та знайдіть діалектизми. Доберіть до них літератур-ні відповідники (за потреби скористайтеся довідкою).

1. Наш Федір зробив таку файну флояру та як заграє… (М. Коцюбинський) . 2. Чи гайстер то, чи то баклан далеко чорнів ( Д. М ордовець) . 3. виходив вуйко вранці по суниці, солодкі в дуплах вибирать меди ( Л. П ервомайський) . 4. Узяла рискаль і копає, раз попри раз корчі розриває ( В. Стефаник) . 5. Коли б ти знав, як я скучив за простою козацькою стравою — за кулішем. ого! оце їдло так їдло! ( О. Ільченко) .

Довідка. Гарний, дядько, їжа, лелека, лопата, сопілка.

Просторічні слова вживають лише в усному побутовому мовленні. До них належать росіянізми: понімаю, канєшно, вкусний; слова з відтінком згрубілості: пика, нікчема, витріщатися; перекручені слова: калідор, тудою, сюдою.

Просторічну лексику використовують у художніх текстах для негативної характеристики персонажів або надання твору жартівливого забарвлення. У словниках просторічні слова маркують позначками розм., зневажл.

4. Відредагуйте речення, замінивши просторічні слова на загальновживані.

1. мій син почав їздити на лісапєті з трьох років. 2. Підкажіть, яким транваєм можна доїхати до цирку. 3. Я не раз тобі казала: «Не ляпай язиком зайвого на людях!» 4. Я абажаю каклєти з гавядіни.

5.     Випишіть просторічні слова.

веселка, мобілізація, мистецтво, ізящний, перекладати, горлянка, загострювати, накип, осточортіти, задум, мишка, світання, разниця, перестрахуватися.

 З перших букв виписаних слів складіть ім’я київського князя.

6.     Гра «У кого найкраща пам’ять». Поділіть клас на групи за кількістю рядів. Двічі прочитайте короткий словник діалектизмів (дві-три хвилини). Згорніть підручники й доберіть літературні відповідники до запропонованих учителем/учителькою діалектизмів (усно). Яка група дасть найбільше правильних відповідей, та й переможе. 

Короткий словник діалектних слів

андрути — торт із вафельних коржів    баюра — калюжа бамбетель — ліжко­лавка   вар’ят — божевільна людина

банітувати — лаяти когось веселик — журавель баняк — каструля вуйко — дядько бараболя — картопля ґазда — господар

ЛЕКС ИКОЛОГІЯ.  Ф РАЗ ЕОЛОГІЯ

ґаздиня — господарка гебета — дівчина глива — груша драглі — холодець захцянка — забаганка, бажання знимка — світлина зупа — суп калапуцькати — перемішувати клювак — дятел кобіта — жінка когут — півень крумплі — картопля легінь — юнак, парубок маржина — худоба мельдувати — доводити до відома мешти — черевики неньо — батько обійстя — садиба, двір обрус — скатертина ореля — гойдалка пательня — сковорода

пацьорки — намисто п’єц — піч пляцок — пиріг, картопляник потя — пташеня путня — діжка, відро рура — труба сіверко — холодний вітер слоїк — банка сподні — штани тлустий — огрядний трафити — влучати, потрапляти трафунок — випадок трускавка — полуниця рискаль — лопата вагани — ночви ровер — велосипед файний — гарний фризура — зачіска чічка — квітка шпацирувати — прогулюватися шугай — хлопець

§ 19–20.  Діалектні  й  просторічні слова

а.Визначте, у яких областях України вживають позначені на карті діалектизми. З а потреби скористайтеся географічною картою України.

Б .Уявіть, що ви познайомилися з ровесником/ровесницею з іншого регіону. Складіть діалог на тему «Цікаве в моєму регіоні» (запитайте про тваринний і рослинний світ, про клімат, кухню та ін.). Використайте в діалозі один-два діалектизми з тих, що проілюстровано на карті (усно).  

             8. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
ведмежий барліг прейскурант цін вільна вакансія		барліг прейскурант вакансія

9.Випишіть діалектизми та розкрийте їхнє значення, скориставшись довідкою або ресурсами мережі «Інтернет».

1. Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (М . Коцюбинський). 2. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (О. М аковей). 3. вівці мої, вівці, ніжна моя маржино, не поколіть собі губи у чорну ожину (І. М алкович). 4. Блакитні очі у царівен і золоті ґердани (І. Малкович). 5. Гоц було чути здалеку, він нагадував великий водяний стовп (О. Кусенко).

Довідка. водоспад, житло чабанів і лісорубів, парубок, прикраса з бісеру, худоба.

Зауважте !

Уживання просторічних слів обумовлене бідністю словникового запасу або низькою культурою людини, тож їх потрібно уникати.

10.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. а парубки копиці клали, та, знай, на сонце позирали, та нісенітницю верзли (Т. Шевченко). 2. а то з панночки, ти думаєш, буде помічниця? тільки тринькатиме добро, зароблене моїми руками (Панас М ирний). 3. «У мене нічого не получається», — із сумом у голосі промовив марко (І. Коваль). 4. Стара мати кидається тудою і сюдою, шукає ліків (М арко Вовчок).

Довідка. Неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно; вести пусті балачки; тією стороною, дорогою, тим шляхом; ставати розв’язаним, завершеним.

а. Знайдіть просторічні слова й розкрийте їхнє значення (за потреби скористайтеся довідкою; усно).

Б . Створіть тестове завдання на встановлення відповідності між просторічним словом та його лексичним значенням. З апишіть у зошиті.

палата обхід щеплення

щогла палуба вітрило

апеляція адвокат позов

             а.          З а яким принципом згруповано слова?

Б . Люди яких професій використовують слова, записані в колонках?

в . З начення яких слів вам не відоме?

Професійні слова — це лексика, яку використовують люди певної професії: інтерв’ю, монтаж, стаття (з мовлення журналістів); сівалка, ґ рунт, добриво (з мовлення агрономів).

Існує професійна лексика лікарів, учителів, художників, трактористів, політиків, бухгалтерів, юристів, акторів та ін.

2.     З групуйте професійну лексику за спеціальностями (усно).

педагоги й педагогині

будівельники й будівельниці

продавці й продавчині

кухарі й кухарки

Цегла, раціон, бетон, касовий апарат, педрада, гриль, мангал, переоблік, розпродаж, кельня, кран, тушкування, урок, семестр, контрольна робота, чек.

Серед професійної лексики виокремлюють терміни — спеціальні слова, якими позначають певні поняття з якоїсь галузі знань: інфінітив, анафора (наука); адажіо, дієз (мистецтво); ампер, електричне поле (техніка). терміни використовують переважно в науковому й офіційно­діловому стилях. У художніх творах послуговуються професійними словами (і термінами зокрема) для точного відтворення життя та праці людей різних професій.

У тлумачних словниках їх маркують позначками ел., грам., бот., хім. та ін.

3.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Зі свого інструмента я примудрився видобувати не тільки мелодійні українські переливи, а й джазові дисонанси та навіть гостре стакато ( Брати Капранови). 2. треба звернути увагу на конденсатори, де пара мастила стає рідиною (Ю. Шовкопляс). 3. трапеція — чотирикутник, у якому

§ 21.  Проф есійні  слова  й  терміни

дві протилежні сторони паралельні, а дві інші —  не паралельні (З підручника) . 4. Якобі сконструював реостат — прилад для регулювання сили струму в ланцюгу ( Із журналу) . 5. Близько стола висіла на стіні запилена скрипка й смичок над пюпітром із розгорнутими нотами ( Леся Українка) .

а.      Укладіть словник термінів, виписавши їх за алфавітом у колонку (за зразком).

        Б.           Укажіть, у якій галузі ними послуговуються (наука, мистецтво, техніка). 

Зразок. Дисонанси —  мистецтво.

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

1. Професійним є слово

а хліб                                          Б цукор 2. Терміном є слово	в молоко	Г калорійність
а світлина                                  Б картина 3. З агальновживаним словом є	в фотосинтез	Г споглядання
а партитура                               Б мегагерц	в бемоль	Г небо

5.     Напишіть невеликий роздум (п’ять–сім речень) на тему «Я вибираю професію… ».

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Кулінарія, маркетинг, металургія.

7.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

На кораблі порожньо: люди, збудувавши його, пішли геть. Гойдаються стиха реї. Паруси всі змотано. Грот­щогла зовсім гола: гафель не піднято. Палуба пахне смолою. Кормовий якір лежить під бортом. Борти похитуються. Усе пахне живим деревом і лісовою нудьгою… Під щоглою —  бронзова фігурка дівчини ( За Ю. Яновським) .

а. Знайдіть професійні слова й терміни, з’ясуйте їхнє значення за словником.

Б . Укладіть короткий тлумачний словник із виписаних слів (за зразком).

Зразок. рея — круглий брус, який прикріпляють до щогли, залишаючи його рухомим.

в . З робіть звуковий запис виділених слів.

— Богданчику, чому ви з рексом так швидко повернулися з прогулянки? — рекс замерз, надворі дуже морозно. — Як замерз? Що ти таке кажеш? він же живий!

             а.          Чим відрізняються слова змерзнути й замерзнути?

Б . Як називаємо слова, що близькі за звучанням, але різні за значенням?

Зауважте !

Замерзнути — холонучи, застигаючи, стати твердим, перетворитися на лід.

Змерзнути — відчути холод.

2.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Десь собачатко тут взялося, кудлате, миршаве, мале, загавкало і аж зайшлося, — таке було на (вдачу, удачу) зле ( С. Воскрекасенко) . 2. На врожайність полів позитивно впливає також заселення лісових смуг (корисливими, корисними) птахами, які знищують шкідливих комах і мишей ( Із журналу) . 3. Зосереджений, стриманий, він не виголошує гучних промов, не стає в (ефектну, ефективну) позу ( В. Собко) . 4. Наприкінці першого року життя дитини у зв’язку з розвитком (сердечного, серцевого) м’яза ударний об’єм серця зростає більше, ніж у чотири рази (Із журналу). 5. весела (компанія, кампанія) з піснями й музикою зупинилася біля острова ( О. Бойченко) .

а.    Перепишіть речення, вибравши з дужок потрібні слова. Б . Підкресліть прикметники хвилястою лінією.

 3.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Серед степу стоїть село Богданівка. обабіч дороги, на луках під рясним сонячним промінням ростуть запашні степові квіти. ми з товаришем рвали ці квіти й не помітили, як опинилися біля хати, до якої так поспішали. а ввійшовши, немов зачаровані, застигли на порозі. Усю красу степу, якою ми тільки­но захоплювалися, було наче зібрано тут, у цій хаті, наповненій ароматом любистку, м’яти, багатьма тонкими та ледь відчутними

§ 22.  Пароніми

ніжними пахощами степових трав. ми ознайомилися з господаркою хати, авторкою чудових картин — Катериною Білокур ( І. Корнієнко) .

а. Знайдіть недоречно вжитий паронім. Яким словом його треба замінити?

Б . Повторно прочитавши текст, перекажіть його. Доповніть свою розповідь описом картини К. Білокур «Квіти біля паркану» (усно).

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

1. Пароніми записано в рядку а високий —  низький

Б сміливий —  хоробрий в посмішка —  усмішка Г коса (зачіска) —  коса (знаряддя) 2.                   Пароніми записано в рядку а вправа — управа Б вчитель — учитель в ввечері — увечері Г вночі — уночі 3.                   НЕМАЄ паронімів у варіанті а ожеледь —  ожеледиця Б богатир —  багатир	К. Білокур. Квіти біля паркану
	в агенція —  агентство Г ділянка —  дільниця

5.З’ясуйте значення паронімів приводити та призводити на прикладі наведених речень. Складіть і запишіть діалог (три-чотири репліки), використавши в ньому ці пароніми.

приводити	призводити
Наполегливість приводить до успіху. Детальне вивчення проблеми приведе вас до істини.	Неуважність призводить до аварії. Куріння призводить до погіршення здоров’я.

             6. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
дякуючи наполегливості улетіти в теплі краї привести приклад		завдяки наполегливості полетіти у вирій навести приклад

7.З’ясуйте за словником значення паронімів дружний — дружній, мимохіть — мимохідь, гривна — гривня. З кожним паронімом складіть і запишіть по одному реченню.

РОЗ В ИТОК

МОВ ЛЕ ННЯ

§ 23        УС НИЙ  ДО КЛАДНИЙ 

ПЕРЕКАЗ  ХУДОЖНЬО ГО 

ТЕКС ТУ  РО ЗПО ВІДНО ГО

ХАРАКТЕРУ  З  ЕЛЕМЕНТАМИ РО ЗДУ МУ

1.     Виконайте завдання в тестовій формі.

              Ознаки художнього стилю записано в рядку а суспільно-політичні терміни, емоційно забарвлена лексика, повтори Б наукові терміни, логічність викладу думок, чіткість, нейтральна лексика в художні засоби, емоційно забарвлена лексика, образність, фразеологізми Г нейтральна лексика, канцеляризми, лаконічність, чіткість, реквізити

2.     Прочитайте частини тексту та виконайте завдання.

Коли долаємо різні життєві негаразди, ми набуваємо досвіду. У майбутньому вже знаємо, як чинити в подібних ситуаціях, уникаємо помилок. 

труднощі загартовують людину. отже, складні життєві обставини роблять нас сильнішими.

Наведу приклад. Якось біля річки я не зміг допомогти дівчинці, яка, не розрахувавши сили, не могла дістатися до мілини й кликала на допомогу. На жаль, не вмів плавати… Бідолашну врятували. але я того дня не міг довго заснути: мене роз’їдали докори сумління. тож було ухвалено рішення навчитися плавати. минули роки — і сьогодні я чемпіон школи з плавання.

а.Відновіть текст, розмістивши його частини в правильній послідовності. Б . Визначте тип мовлення (розповідь, роздум, опис).

Роздум має таку будову: теза — аргумент — приклад — висновок.

Іноді в текстах інших типів мовлення введено елементи роздуму. У такому разі оповідач може наводити лише тезу й один аргумент. тоді тип мовлення такого тексту визначаємо як розповідь з елементами роздуму або опис з елементами роздуму.

3.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Ж или­були маленькі жабенята. вони вирішили організувати змагання, хто вибереться на вершину башти. Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання та посміятися з їхніх учасників... Змагання розпочалися. Ніхто не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину.

З усіх боків лунало:

— Це дуже складно!!! вони ніколи не досягнуть вершини.

— Башта для них занадто висока.

РОЗ В ИТОК МОВ ЛЕ ННЯ

маленькі жабенята одне за одним почали падати. Хтось із них намагав­

ся підстрибнути якнайвище. але юрба все одно кричала: «Ж одне не зможе цього зробити». Ще більше жабенят падало з висоти на землю. тільки одне піднімалося дедалі вище. І, доклавши зусиль, воно єдине дісталося вершини.

Усім цікаво було дізнатися, як йому це вдалося. Де в нього знайшлися сили не впасти з висоти? але жабеня­переможець виявилося глухим... воно не чуло, що глядачі не вірили в його сили!

Ніколи не слухайте людей, що прагнуть передати свій песимізм і поганий настрій! вони забирають віру у власні сили! Не забувайте про силу слова!!! Думайте лише про хороше! ( З інтернету) .

        а.           Визначте головну думку тексту й тип мовлення.

Б . Доведіть, що цей текст за типом мовлення є розповіддю з елементами роздуму.

4.Прочитайте текст і виконайте завдання.

роБІНЗоН

Єдиного пасажира, який вижив після корабельної аварії, викинуло на безлюдний острів. З уламків корабля, що прибилися до берега, він збудував житло, заніс туди все, що викинуло море й могло стати йому в пригоді. Чоловік подякував Богові за свій порятунок.

минуло багато днів, але поряд з островом не пропливло жодне судно. Щоранку він обходив острів, шукаючи їжу. Якось під час такої мандрівки спалахну ла пожежа — і полум’я знищило всі дерева навкруги. Житло чоловіка й усі його речі згоріли, тільки чорний дим піднімався до неба.

Повернувшись і знайшовши згарище на місці житла, бідолашний заволав до неба. він нарікав на те, як Бог міг із ним таке вчинити й за що! Чоловік занепав ду хом, але раптом почув незвичний шум і побачив корабель, що наближався до острова. У моряків він поці кавився, як вони його знайшли, а ті відповіли: «ми помітили вогнище, яке ти розклав».

Навіть у будь­ яких неординарних подіях треба вбачати надію. Чорний дим на попелищі житла може бути сигналом для спасіння. тож ніколи не треба втрачати віру ( З підруч.) .

Неординарний —  який вигідно чимось відрізняється від інших.

а.Визначте головну думку тексту й тип мовлення. Знайдіть елементи роздуму.

Б .Колективно складіть складний план розповіді.

в .Прочитайте текст удруге й докладно його перекажіть (усно).

Фразеологізм — стійка сполука слів, яка за значенням відповідає одному слову (рідше словосполученню): пекти раків — ніяковіти; за царя Гороха — давно;яблуку ніде впасти — велелюдно, дуже тісно.  Фразеологізми не потрібно сприймати буквально: у наведених вище висловах не йдеться про раків як безхребетну прісноводну тварину чи про яблуко як фруктовий плід — тут мова про стан людини (ніяковіти) чи тисняву, велелюддя.

У фразеологізмах не можна вилучати чи заміняти якесь слово, тому їх і характеризують як стійкі сполуки слів. Порівняйте: ховати голову в пісок і ховати руки в пісок. Перший вислів фразеологічного типу ( вдавати, ніби немає небезпеки), а другий — звичайне словосполучення, його ми сприймаємо буквально ( занурювати руки в пісок) .

Значення фразеологізмів можна з’ясувати за фразеологічним словником.

2.     Визначте та випишіть із кожної групи сполуку слів, що є фразеологізмом.

Намилити шию, намилити руки, намилити ноги; варити воду, варити кашу, варити суп; з усіх кімнат, з усіх сил, з усіх відер; тягти козу за хвоста, тягти кота за хвоста, тягти кота за лапу; як миша в колесі, як бурундук у колесі, як білка в колесі; розбити глека, розбити тарілку, розбити миску.

3.     Замініть виділені слова фразеологізмами (за потреби скористайтеся довідкою).

1. річка в цьому місці мілка ( І. Корнієнко) . 2. Сестру не схитнеш, коли вона щось надумала. 3. адам лежить, схиливши голову набік, усміхаєть-

§ 24–25.  Ф разеологізми

ся (В. Близнець). 4. он як ти  заговорив! ми ще подивимося, хто кому потрібний. Забирайся геть! (О. Жовна). 5. Сиділи б, діду, у таке свято дома: людей у церкві багато, мало вас не задавили! ( М . Кропивницький) .

Довідка. Світити зубами, як комашні, скатертю дорога, жабі по коліно, узяти собі в голову.

Зауважте !

Фразеологізми можуть утворювати антонімічні пари: як кішка із собакою (ворогувати) — водою не розлити (дружно жити).

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                                Увідповідніть фразеологізми з протилежним значенням.

Ф разеологізм	Ф разеологізм
1       гнути спину 2       вирватися з лап 3       тримати в кулаці 4       розправити крила	а бити байдики Б скласти зброю в попускати віжки Г співати дифірамби Д потрапити в тенета

Фразеологізм є одним членом речення:

підметом: Біла ворона — людина, яка різко виокремлюється серед інших своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом (Зі словника); присудком: Вартовий забив тривогу. Буде бій (в. Сосюра); обставиною: Гостро пахло дощем, хоч, може, він випав за тридев’ять земель (Л. Дмитерко); додатком: Увесь день мотався, легку копійку здобував (ю. Бедзик).

5.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Буває так, що індивідуальність п..р..кладача б..ре гору над індивідуальністю поета (М. Рильський). 2. Правда —  це хв..левий настрій, що на кожнім кроці робить нам в..дмежі послуги (Я. Качура). 3. На моє пр..вітання чоловіки відповіли в один голос (М. Коцюбинський). 4. Блудний син —  людина, яка не підкоряється волі, традиціям кол..ктиву чи сім’ї ( Зі словника) . 5. Я бачив, що моя розповідь схвилювала дівчину, і жорстоко картав себе за довгий язик ( М . Трублаїні) .

        а.             Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е, и.

Б . Визначте фразеологізми й підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі.

ЛЕКС ИКОЛОГІЯ.  Ф РАЗ ЕОЛОГІЯ

Зауважте !

Як і слова, фразеологізми можуть утворювати синонімічні ряди: байдики бити (нічого не робити, ледарювати), коровам хвости крутити, горобців лічити, пальцем не ворухнути, за холодну воду не братися, ловити ґ ав, витрішки продавати.

 6.Колективно згрупуйте фразеологізми в синонімічні ряди (усно).

аж кишить, світла голова, на краю світу, як маку, у тридев’ятому царстві, не в тім’я битий, ні проїхати ні пройти, де макар телят пасе, хоч греблю гати, зірки з неба хапає, на воловій шкурі не списати, де козам роги правлять, має лій у голові.

За тридев’ять земель (далеко) — … . Кури не клюють (багато) — … . мати голову на плечах (розумний) — … .

7.Виконайте завдання в тестовій формі.

1.   Прочитайте речення.

У тебе є свої діла! С юди не мішайся та тримай язик за зубами.

                        Виділений фразеологізм у реченні є

                а підметом                            Б присудком                        в додатком                             Г обставиною

2.   Прочитайте речення.

— Юшка була холодна. З адубіла, —  промовив Гнат крізь зуби.

                        Виділений фразеологізм у реченні є

                а підметом                            Б присудком                        в додатком                             Г обставиною

3.   Ф разеологізми-синоніми записано в рядкуа аби день до вечора, ні світ ні зоря Б два чоботи пара, на один копил в намотати на вус, і у вус не дути

Г одним махом, крок за кроком

Копил — дерев’яне шевське знаряддя, що має форму ступні та яким користуються для виготовлення взуття.

8.Складіть речення з кожним фразеологізмом так, щоб він виконував зазначену в дужках синтаксичну роль. З апишіть речення.

Ловити ґав (присудок), де козам роги правлять (обставина), залізна леді (підмет), золота середина (додаток).

                 9. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Ситуацію, коли людина вважає, начебто досить змінити зовнішній вигляд або навіть лише поміняти вбрання — і відразу зміниться її суть,

§ 24–25.  Ф разеологізми

росіяни характеризують приказкою ворона в павлиньих перьях. Невибагливі автори наших видань пишуть ворона в павиному пір’ї. однак в українській мові на цей випадок є оригінальна приказка: убрався в жупан і дума, що пан.

Як заголовок нерідко використовують фразеологізм із вогню та в полум’я (тобто з однієї скрути в іншу). Звичайно, це цілком український зворот, спільний із російським. але, крім нього, маємо й інший, суто наш: з дощу та під ринву, який чомусь забувають.

При описі весни, коли водойми звільняються від криги або коли йдеться про настання чогось довгосподіваного, уживають фразеологізм­покруч лід зрушився. Це невдалий переклад рос. лёд тронулся. Замість нього в нас є крига скресла, що вживають у прямому й переносному значенні. в одній із радіопередач розповідали про невдалий захід, коли люди не дістали того, на що розраховували. Становище було охарактеризовано так: «вони пішли, не солоно сьорбнувши» (рос. не солоно хлебавши). Натомість треба було вжити український вислів: «вони пішли, спіймавши облизня» або ще коротше: «вони дістали (спіймали, схопили, скуштували) облизня» ( За О. П ономаревим) .

        а.         С кладіть план тексту (письмово).

Б . Перекажіть текст за планом (усно).

10.     Відновіть і запишіть фразеологізми, дібравши з довідки пропущене сло-во в потрібній формі. Складіть і запишіть речення з виділеними фразеологізмами.

різати правду в … , різати … , кинути одним … , колоти … , куди не кинь … ; довгий … , прикусити … , розв’язувати … , … без кісток, … до Києва доведе; гаряча … , кидатися сторч … , посипати попелом … , по … ходити; брати голими … , … волю дати, з перших … , у надійних … , … сверблять; дивитися крізь … , і … не зачепити, на … можна порахувати, обвести довкола … .

Довідка. Палець (пальці), язик, око (очі), рука (руки), голова (голови).

11.     Перепишіть речення та виконайте завдання.

1. тільки серце про щось заговорить і тривогу заб’є з глибини (В. Сосюра) . 2. Це ж Гришка­хуліган шибки б’є, двері ламає, дітей обмазує в чорнило, до школи у свинячий голос приходить ( Ю. Яновський) . 3. Панас Саксаганський у ролі дяка викликав гомеричний сміх (І. Мар’яненко). 4. Дійсно, опришок був красень. Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем ( Г. Х откевич) . 5. Божа іскра —  то тяжке прокляття, дикий і лютий пожар ( Леся Українка) .

а.      Визначте фразеологізми й підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі.

Б . З ’ясуйте значення виділених слів за словником (усно).

Бережи честь змолоду. Батьків і батьківщину не вибирають.

Нарізай хліб рівними скибочками. Полуницю миють холодною водою.

а. Вислови якої колонки є усталеними? Б . Аргументуйте свій вибір.

Д жерела українських фразеологізмів:

•      жива народна мова: дати гарбуза, піймати облизня;

•      мова представників різних професій: на відмінно (з мови вчителів); білими нитками шито (з мови кравців); як по нотах (з мови музикантів);

•      антична міфологія: дамоклів меч, прокрустове ложе, золоте руно;

•      Біблія: нести свій хрест, блудний син, земля обітована;

•      художня література: гидке каченя (із твору Г. Х. андерсена), послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (із твору Л. Глібова).

2.     Розподіліть фразеологізми за джерелами їхнього походження (усно).

Ноїв ковчег, грати першу скрипку, мало каші з’їсти, фенікс із попелу, закручувати гайки, поцілунок Іуди, гордіїв вузол, стригти під один гребінь, гнути спину, каїнова печать, діогенова бочка, підкласти свиню.

3.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. так важко зректися свого білого кольору білій ґаві! (К. Шукерт). 2. роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але спіймав од неї облизня (І. Нечуй-Левицький). 3. Не зважайте на мої підозри, я, як завжди, у своєму репертуарі (П. Панч). 4.  ахіллесовою п’ятою нашого мурчика були горобці: вони ніколи йому не давали спокою, мабуть, і вві сні до нього прилітали ( І. Онатій) . 5. а поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з небес ( Д. Бедзик) .

а.      Знайдіть фразеологізми й підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі.

Б . Визначте та надпишіть джерело походження кожного фразеологізму.

§ 26–27.  Джерела  українських  ф разеологізмів

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

                                Увідповідніть фразеологізм із джерелом його походження.

Ф разеологізм	Джерело походження
1       входити в роль 2       здавати позиції 3       розмотати клубок 4       між молотом і ковадлом	а з мови ткачів Б з мови ковалів в з мови артистів Г з мови рибалок Д з мови військових

Прислів’я та приказки — різновиди фразеологізмів: Бережи честь змолоду. Тихіше їдеш — далі будеш.

Приказка відрізняється від прислів’я тим, що в ній немає висновку, повчання (другої частини вислову), порівняйте: Решетом воду не носять (приказка) іБаба з воза — кобилі легше (прислів’я). До фразеологізмів належать також крилаті вислови й афоризми. Крилатими називають вислови, що стали відомими завдяки своїй виразності: Борітеся — поборете (т. Шевченко). Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка).

А форизми — стислі узагальнені думки: Я мислю —  отже, існую! (р. Декарт). Н е все те отрута, що неприємне на смак (Г. Сковорода). Приказки, прислів’я, афоризми й крилаті вислови інтонаційно завершені, вони є реченнями, тому кожне слово виконує синтаксичну роль: Ситий голодного не розуміє.

5.Випишіть приказки та прислів’я.

1. руки потрібно мити не менше тридцяти секунд. 2. Перед розумом і сила поступається. 3. Персик росте лише в теплому кліматі. 4. Шоколад не варто зберігати в холодильнику. 5. І нести важко, і викинути шкода. 6. Щоб яйце вийшло крутим, варіть його десять хвилин. 7. До свого роду хоч через воду. 8. Кров не вода, а серце не камінь. 9. віддавайте перевагу сезонним овочам і фруктам. 10. один у полі не воїн. 11. ваша Катерина нашій орині двоюрідна одарка. 12. Зуби треба чистити щонайменше двічі на день. 13. аби були пиріжки, то знайдуться і дружки.

 З перших букв виписаних народних висловів складіть назву вірша І. Жиленко.

6.  Прочитайте афоризми й поясніть, як ви їх розумієте.

З усіх утрат утрата часу найтяжча.

Лід на те й родиться, аби танути.     А. Єгорова. Григорій СковоБери вершину —  і матимеш середину. рода. Думки про майбутнє

 

1       приказка            а Весна —  тепла пора року.

2       прислів’я            Б З бика не надоїш молока.

3       афоризм в Кожна грубість починається зі слабкості 4 крилатий вислів (С енека).

Г Не тим хороша, що чорноброва, а тим, що діло робить.

Д Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто про це пам’ятає (А. де СентЕкзюпері).

8.         Напишіть невелике есе, узявши за тему один із крилатих висловів.

ми не маємо права споживати щастя, не продукуючи його ( Дж. Бернард Шоу) .

Більшість людей ніколи не чують одне одного ( Е. Х емінгвей) . Усе в наших руках, тому їх не можна опускати ( К. Шанель) .

9.        
Запам’ятайте, у чому полягає відмінність між словами належність і приналежність.

Н алежність — літературне слово.

П риналежність — калька з російської мови (рос. принадлежность), тож уникайте її у своєму мовленні.

10.     Визначте та вкажіть джерела фразеологізмів. Поясніть значення виділе-них сполук слів (за зразком, письмово).

Зразок. вусом не моргнути (жива народна мова).

вусом не моргнути, яблуко незгоди, вавилонське стовпотворіння, коронний номер, передати куті меду, канути в Лету, терновий вінок, теревені правити, випити гірку чашу, не нюхати пороху, брати бика за роги, гомеричний сміх.

11.     Випишіть приказки та прислів’я. Підкресліть у них члени речення.

1. Не місце красить чоловіка, а чоловік — місце. 2. Сіль —  компонент багатьох страв. 3. Поле бачить, а ліс чує. 4. Птахи відлітають у вирій восени. 5. Цього року зима видалася морозною. 6. ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють. 7. Не всі люблять навчатися й працювати. 8. Свого горба ніхто не бачить.

РОЗ В ИТОК

МОВ ЛЕ ННЯ

§ 28     ТВІР-РО ЗДУ М  ПРО  ВЧИНКИ  ЛЮ ДЕЙ  НА  О С НО ВІ ВЛАС НИХ  С ПО С ТЕРЕЖЕНЬ

І  ВРАЖЕНЬ  У  ХУДОЖНЬО МУ  С ТИЛІ

1. Визначте ознаки твору-роздуму із запропонованих.

• Слова на мою думку, по-перше, по-друге, отже; • загальне питання який? • опис ознак і властивостей предмета; • зав’язка — розвиток дії — кульмінація — розв’язка; • загальне питання чому? • теза — аргумент — приклад — висновок; • міркування над проблемою; • розповідь про подію; • загальне питання що відбувається?

Твір-роздум про вчинки людей складається з двох частин: • розповідь про вчинок ( що? де? коли?) ; • роздум з оцінкою вчинку ( чому?) .

2.Прочитайте текст і виконайте завдання.

З кожною зупинкою людей в автобусі більшало, уже і яблуку ніде було впасти. молодик сидів, слухаю чи музику й поглядаючи у вікно, коли раптом жінка йому сказала: «У ваші літа я поступалася місцем стар шим, а ви...» За дві ­три хвилини на хлопця накинулися всі пасажири. юнак не витерпів і сказав: «Я вста ну, але хай сяде на моє місце той, кому

не буде соромно за свої слова». Хлопець дістав щось із­ під сидіння, от з’явилася милиця, а потім друга, і він, спираючись, під нявся з місця.

Усі завмерли від здивування, а жінка, що наступала йому на ноги, тепер зрозуміла, чому він на це не звертав уваги. Хлопець їхав, стоячи на милицях, хоча й було важко, він стояв. юнакові давало силу те, що його місце залишалося порожнім усю дорогу.

Самовпевненість і поспішність висновків часто ста ють для людини соромом. Саме толерантність і розсудливість убезпечать нас від негідних вчинків ( Н ар. тв.) .

а. Визначте тему тексту, його головну думку й стиль. Б . Яка частина є розповіддю про вчинок?

        в.           Знайдіть частину, у якій є елементи роздуму; тезу та доказ (усно).

Г. Висловте свої міркування щодо вчинків героїв розповіді, дайте їм оцінку. Використайте один-два фразеологізми.

Д. Поясніть значення виділеного фразеологізму.

3.Напишіть твір-роздум у художньому стилі про вчинок знайомого/знайомої. Використайте в ньому щонайменше три фразеологізми.

Теми: 1. Чому треба берегти природу. 2. Який вчинок можна вважати героїчним.

1. Прочитайте слова в колонках і виконайте завдання.

кава кави каві каву кавою

кава кавник кавувати кав’ярня

а. У якій колонці записано слова з різним лексичним значенням, а в якій — з тим самим значенням?

Б . Як утворилися нові слова — за допомогою закінчень чи суфіксів?

треба розрізняти словозміну та словотворення.

Словозміна — творення форм слова: ліс, лісу, лісом, у лісі. Форму слова змінюють за допомогою закінчення ( лісу) або одночасно прийменника та закінчення ( у лісі) . Форми слова мають однакове лексичне значення: ліс, лісу, лісом… — усі ці форми позначають площу, зарослу деревами й кущами. Форми слова мають різне граматичне значення: ліс — називний відмінок однини; лісами — орудний відмінок множини.

Словотворення — творення нових слів від тих, що вже є в мові: ліс — лісник; ліс — лісовий; ліс — лісок — пролісок. Унаслідок словотворення виникають нові слова, у них різні лексичні значення: ліс — площа, заросла деревами й кущами; лісник — лісовий сторож; лісок — малий ліс; пролісок — квітка. Усі ці слова спільнокореневі (або споріднені), адже вони мають той самий корінь -ліс-.

Нові слова утворюємо за допомогою суфіксів (ліс — лісок) , префіксів (лісок — пролісок) , додаванням до одного слова (чи основи) іншого (ліс + степ = лісостеп) та іншими способами, які ви вивчатимете на найближчих уроках.

Завдяки словотворенню збагачується український словник.

2.     Розподіліть і запишіть слова у дві колонки: 1) форми того самого слова; 2) спільнокореневі слова.

Сад, садівник, саду, саджати, присадибний, за садом, садочок, у саду, саджалка, насадити, садів, садам, розсаджувати, садами, на садах, саджанець.

§ 29.  З мінювання   і  творення слів

3.     Випишіть виділені слова та визначте, від яких слів вони утворені (за зразком).

Зразок. Прожити ← жити.

1. Життя прожити — не поле перейти. 2. Кінь барвистий зовні, а людина — зсередини. 3. Не кожна хмара приносить дощ. 4. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 5. Як вересніє, то й дощик сіє ( Н ар. тв.) .

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

1.     Ф орми того самого слова записано в рядку

а миша, мишка, мишачий

Б річка, річкою, річками в рік, річний, роковини Г мило, милити, мильний

2.     Ф орми того самого слова записано в рядку

а вода, водяний, заводнений Б читання, перечитати, читанка в година, годинний, щогодини Г запитаю, запитаєш, запитає

3.     С пільнокореневими є слова

а річний, річковий Б водити, вода в часовий, часник

Г гора, гірський

5.     С кладіть невеликий текст (три-чотири речення) про спортсмена/спортсменку або артиста/артистку. Використайте в ньому спільнокореневі слова грати й відігравати.

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Читання, листопад, новий.

7.     Випишіть спочатку форми того самого слова, а потім спільнокореневі слова.

Читаю, читаєте, читають; книжний, книжка, книгарня; вишиванка, вишивати, вишиваний; багато, багатир, розбагатіти; потреба, потребою, потреб; ніжний, ніжного, ніжним; п’ять, п’ятірка, по­п’яте; сім, сьома, семи.

         Форми слова: … .                                               Спільнокореневі слова: … .

слон тигр щур

слоненя тигреня щуреня

а.    С лова першої колонки утворилися від слів другої чи навпаки? Б . З а допомогою якого суфікса вони утворені?

Слово, утворене від іншого слова, називаємо похідним. Слова слоненя, тигреня й щуреня похідні, бо утворені від слів слон, тигр, щур за допомогою суфікса -ен-.

Слово, від якого творять інше слово, називаємо твірним: коза → козеня, рот → ротик, мити → вимити. Слова коза, рот, мити — твірні. Здебільшого слова утворюємо не від слова, узятого повністю, а від його основи: мавпа → мавпеня. Спільною для цих слів є частина мавп, вона і є твірною основою.

основу, від якої утворено нове слово, називаємо твірною.

Словотвір — розділ науки про мову, що вивчає способи й особливості творення слів.

2.     Визначте в кожній парі слів твірне слово й похідне (усно).

Перукар, перука; розчистити, чистити; жовтий, жовтіти; шоколад, шоколадний; дев’ятка, дев’ять; безсонний, сонний; ділити, поділити; пил, пилок; закритий, критий; Україна, український.

Зауважте !

Похідне слово може бути твірним для іншого слова: ділений → поділений → розподілений →перерозподілений. Слово поділений похідне від слова ділений і водночас твірне для слова розподілений. такий ряд спільнокореневих слів, у якому кожне наступне слово утворене від попереднього, називаємо словотвірним ланцюжком.

3.     Вибудуйте словотвірні ланцюжки з кожної групи слів (за зразком,  письмово).

Зразок. Хмара → хмарний → хмарність.

Хмарність, хмара, хмарний; зеленіти, зелений, позеленіти; лісок, ліс, пролісок; учити, учителька, учитель; рукав, рука, рукавиця; писати, записка, записати.

§ 30.  Похідні  і  непохідні  слова.  Твірне  слово

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.1. Непохідним є слово

а чайник     в несмак Б лампа           Г дубок

2.       Твірне й похідне від нього слово записано в рядку а кит →Китай Б кава → кавалер в мис →миска Г сад → садок

3.       Твірні й похідні від них слова записано в усіх рядках, ОКРІМ а сир →сироп Б читач → читачка в брат →братство

Г жовтий →жовтенький

 5.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Не було ще такого літнього ранку, щоб дід арсен усидів удома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, уже арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з вареним зерном, що пахне кутею (рибі на принаду), убгає в кишеню круглу бляшану баночку з великими й малими рибальськими гачками, вудки в руки — і гайда до річки. а на дворі світає і світає. На луках туманець при самій траві стелеться, лелеки вздовж болота походжають — як матроси: у чорних штанях і білихпребілих сорочках ( За Гр. Тютюнником) .

        а.          Визначте твірну основу виділених слів.

Б . Ще раз прочитайте текст і перекажіть його (усно).

6. С лова кав’яр і кав’ярня — пароніми. Кав’яр — риб’яча ікра, а кав’ярня — невеличкий ресторан, де відвідувачам подають каву, чай та закуски.

          7.Прочитайте вислови та виконайте зав дання.

1. Краще віддати своє, ніж узяти чуже. 2. Шануй бат..ка й нен..ку, то буде тобі скріз.. гладен..ко. 3. Чесне діло роби с..міло. 4.  Житт..я прожити — не поле перейти. 5. Погрожує мишка кіш..ці, та здалека ( Н ар. тв.) .

а. Перепишіть речення, уставивши, де потрібно, пропущений м’який знак. Б . Доберіть до виділених слів твірні слова й запишіть їх (за зразком).

Зразок. віддати ← дати.

Способи словотворення

префіксальний принести ← нести, підковдра ← ковдра суфіксальний законний ←закон, малесенький ←малий префіксально-суфік- підсніжник ← сніг, безмежний — межа сальний безафіксний біг ←бігати, випуск ← випускати

                складання основ або                          лісостеп ← ліс істеп, снігопад ←сніг па-

               слів                                              дає

                абревіація                                     СБУ ← Служба безпеки України

перехід слова з однієї            Черговий підготував клас до уроку. ← Черчастини мови в іншу       говий учень підготував клас до уроку.

Слова, утворені префіксально­суфіксальним способом, виникли внаслідок одночасного додавання префікса й суфікса: за- + піч + -ок (слів запіч і пічок в українській мові немає). Порівняйте із суфіксальним і префіксальним способами творення на прикладі такого словотвірного ланцюжка: хмара → хмар-н-ий (суфіксальний спосіб творення) → без-хмарний (префіксальний спосіб творення).

2.     Виділіть у кожному слові значущі частини слова й укажіть спосіб слово-творення (за зразком, письмово).

Зразок. Прадід  — префіксальний.

Прадід, промова, перехід, хмарочос, надбрівний, перукар, позавчора, прибічник, глибина, теплохід.

§ 31–32.  Основні  способи словотворення

3.     Запишіть слова у дві колонки за способом словотворення: 1) префік-сальний; 2) суфіксальний.

Прехороший, казочка, учителька, розказати, кілок, урочистість, опитати, родинний, сфотографувати, український, дитинка, зміїний, обпекти, артистка.

 З перших букв виписаних слів складіть назви злакових рослин.

4.     Утворіть по кілька слів суфіксальним способом, використавши суфікси зі значенням здрібнілості та згрубілості. З апишіть ці слова (за зразком). Зразок. рука → ручка, рученька, рученятко, ручище.

рука, нога, очі, дуб, кіт.

5.     Утворіть антонімічні пари за допомогою префіксів в- і ви-,з- і роз-, від- і під-, від-і за-. З апишіть їх (за зразком).

Зразок. входити — виходити.

6.     Виконайте завдання в тестовій формі.1. С уфіксальним способом утворено слово

а син Б чин в татарин Г ультрамарин

2.     Префіксальним способом утворено слово

а доба Б доцент в домашній Г допрацювати

3.     Префіксально-суфіксальним способом утворено слово а безнадія Б наглядач в пречудовий

Г безпам’ятство

7.     Знайдіть в інтернеті та послухайте народну пісню «Ой вінку, мій вінку». Випишіть із неї слова, що утворюють словотвірний ланцюжок до слова золото.

8.     Прочитайте речення та зробіть словотвірний розбір виділених слів.

1. Питай не в старого, а в бувалого. 2. Гірко заробиш — солодко з’їси.

3. Гостре словечко коле сердечко ( Н ар. тв.) .

С ЛОВОТВІР.  ОРФ ОГРАФ ІЯ

Словотвірний розбір 1.                 Запишіть слово й розкрийте його лексичне значення. 2.                 Доберіть твірне слово та твірну основу. 3.                 Позначте префікси й суфікси, за допомогою яких утворено слово ( якщо вони є) . 4.                 визначте спосіб творення. Зразок усного розбору П рабаба — мати діда або баби. твірне слово — баба, твірна основа — баб. Утворено за допомогою префікса пра-. Спосіб творення — префіксальний. Зразок письмового розбору Прабаба ← баба — префіксальний.

9. Дослідіть вірш. Поділіть клас на групи та виконайте завдання.

•     
Група «майс трів с ловотворення». З найдіть у вірші приклади різних способів творення слів. Запишіть їх, позначте в них значущі частини слова.

•      Група «літературознавців». Визначте провідний мотив вірша, знайдіть художні образи та художні засоби (епітет, персоніфікація, метафора).

•      Група «митців». Підготуйтеся до виразного читання вірша (акторська майстерність) і проілюструйте поезію (образотворче мистецтво).

•      Група «фольклористів». Дослідіть виділене слово. Розкажіть, з яким жанром календарно-обрядових пісень воно пов’язане.

•      Група «піарників». Напишіть рекламний текст до поетичної збірки, що розпочинається поезією «С ерпневолиций вірш».

    СерПНевоЛиЦиЙ вІрШ Серпневолицо стало навкруги від шоколадноспеки і засмаги, ось­ось єднатиме вже літо береги осінніх днів і сонячної спраги.

 

І зійде вересень із дідухом в руках По сходах золотих у море спеки... Серпневолицо всюди на полях

І трохи тужно, бо збираються лелеки До вирію долати довгий шлях.

                                                        Н . М ельниченко

§ 31–32.  Основні  способи словотворення

        10. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
відкрити журнал підняти крик підняти питання		розгорнути журнал здійняти галас порушити питання

11.     Виділіть у кожному слові значущі частини слова й укажіть спосіб слово-творення (за зразком, письмово).

Зразок. Присмак  — префіксальний.

Присмак, синь, перекотити, юннат, прихвостень, відвар, холодний, кінотеатр, неправда, песик, слухач, рань, видолинок.

12.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

У бору снігу мало. то там, то сям проглядає крізь порошу трава з пр..мерзлими до з..млі з..леними чубчиками, стримлять н..зенькі п..ньки із жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Десь неподалік чути: цюк­цюк­цюк, — дятел порається. аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. ось де він, дроворуб! олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір. Зачувши людину, дят..л п..р..став цюкати, повів гартованим дзьобом із боку в бік і націлив його на олеся: чого тобі тутечки? Здр..гнувся, хльоснув кр..лом по корі та зник, зал..шивши у вузенькому дуплі шишку ( Гр. Тютюнник) .

Кос огір — схил гори, горба тощо.

С мілка (пестл.) — смола.

а. Випишіть слова з пропущеними буквами, що позначають ненаголошені е та и.

Б . З робіть письмовий словотвірний розбір виділених слів.

2.     Утворіть і запишіть іменники із суфіксом -ин-. Підкресліть літери, що позначають звуки, які зазнали змін унаслідок словотворення (за зразком).

Зразок. Уманський — Уманщина.

Уманський, німецький, чернігівський, сумський, галицький, мелітопольський, хмельницький, одеський, донецький, миколаївський, прилуцький, херсонський, полтавський, словацький, тернопільський.

3.    
Утворіть і запишіть прикметники із суфіксом -н-. Підкресліть літери, що поз начають звуки, які зазнали змін унаслідок словотворення (за зразком). Зразок. Залізниця — залізничний.

Залізниця, криниця, комік, знак, сонце, торік, вулиця, медик, місяць, бібліотека, вік, пшениця, безпека.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

1.     Помилку у творенні іменника допущено у варіанті

а гадяцький — Гадяччина   в кролевецький — Кролевеччина Б галицький — Галиччина    Г дрогобицький — Дрогобиччина

§ 33.  З міни  приголосних  під  час  творення  слів

2.     Помилку у творенні прикметника допущено у варіанті

а звук — звучний    в тактика — тактичний Б аптека — аптечний    Г торік — торічний

3.     Орфографічну помилку допущено у варіанті

а Рівненщина, сонячник в Черкащина, столичний Б Луганщина, молочний Г С лобожанщина, штучний

5.Продовжте розповідь. Розкажіть про маршрут подорожі, використавши іменники із суфіксом -ин (а), а також інформацію з довідки.

Наша родина збирається манд рувати Україною на власному авто. тож буде змога зупинятися в різних місцях нашої не озорої країни. Початкова точка маршруту — Біло­

Франківська область — Говерла.

          6. Розрізняйте пароніми серцевий — сердечний — сердешний.

Серцевий — який пов’язаний із серцем як органом: серцевий м’яз, серцевий напад. Сердечний — добрий, чулий, задушевний: сердечні почуття, сердечне вітання. Сердешний— бідолашний, нещасний: Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (а. Кащенко).

7.Утворіть від поданих назв міст іменники із суфіксом -ин (а). Складіть із ними по одному реченню, увівши інформацію про те, чим славляться ці регіони (письмово). С користайтеся матеріалами інтернету.

тростянець, Донецьк, Дубно, Ковель, Самбір.

нога — на нозі — ніжка

рука — на руці — ручка

вухо — на вусі — вушко

а.    Назвіть по три приголосні звуки, які чергуються в наведених словах. Б . Утворіть аналогічні ланцюжки зі словами книга, аптека, муха.

Коли до твірної основи, що закінчується на г, к, х, з, ц, с, ж, ч, ш, додаємо суфікс -ськ- або -ств-, відбувається чергування приголосних звуків.

Прикметники із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-

г, з, ж + -ськ- = -зьк- П рага — празький, француз — французький к, ц, ч + -ськ- = -цьк- Гадяч — гадяцький, козак — козацький  х, с, ш + -ськ- = -ськ- Сиваш — сиваський, чех — чеський Винятки: казахський, тюркський. 

Іменники із суфіксами -ств-, -цтв-, -зтв-

г, з, ж + -ств- = -зтв- убогий — убозтво,  боягуз — боягузтво к, ц, ч + -ств- = -цтв- ткач — ткацтво,   молодець — молодецтвох, с, ш + -ств- = -ств- товариш — товариство, птах — птаство

Якщо твірна основа закінчується на будь­який інший звук, то в результаті додавання суфіксів -ськ- і -ств- чергування приголосних не відбувається: брат + -ськ- = братський, брат + -ств- = братство.

2.                       Утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ- і запишіть їх (за зразком).

Зразок. Словак — словацький.

Словак, парубок, печеніг, Калуш, волох, острог, казах, Кривий ріг, брат, Черкаси, одеса, узбек, Галич, наймит, мученик, Буг.

3.                       Утворіть іменники за допомогою суфікса -с тв- і запишіть їх (за зразком). Зразок. Убогий — убозтво.

Убогий, брат, отрок, юнак, агент, підлабузник, птах, ткач, кравець, лицар, чиновник, пасічник, товариш, свідок, жебрак, будівник.

§ 34.  С уф ікси  -ськ-, -цьк-, -зьк-  і  -ств-, -цтв-, -зтв-

4.                       Виконайте завдання в тестовій формі.

1.     Помилку допущено в написанні слова

а парижський           в китайський Б карпатський Г харківський

2.     Неправильно утворено прикметник у варіанті

а Кременчук — кременчузький       в Магдебург — магдебурзький Б З апоріжжя — запорізький    Г З бараж — збаразький

3.     Орфографічну помилку допущено у варіанті

а глядацький, козацький в братський, піратський Б гігантський, юнацький Г парубоцький, сиріцький

5.     Вас узяли на роботу до супермаркету й дали завдання виготовити цінники для групи товарів. Утворіть назви продуктів, укажіть їхню вартість за 1 кг або порцію. Для виготовлення етикеток скористайтеся папером, ножицями та фломастерами. Визначте двох переможців: групу, яка виготовила цінники без орфографічних помилок, і групу, що створила найкращий дизайн етикетки.

       Голландія                          рига                           Дрогобич                     волноваха

      Нью­Йорк                    трускавець                    Нюрнберг                         Прага

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова. Корисний, курятина, цінник.

7.     Утворіть словосполучення та запишіть їх (за зразком).

Зразок. Гірницький колектив.

Гірник, колектив; таджик, традиція; гагауз, мова; завод, дефект; Кагарлик, продукція; Прилуки, район; острог, академія; Франція, парфуми; Бахмач, напрямок; хижак, погляд.

с

л

к

ч

р

с

л

т

д

        а.            Розгадайте зашифровані назви й запишіть їх у зошит.

Б . Що спільного між цими словами? Яким способом їх утворено?

Слово, що має два або більше коренів, називаємо складним: відеофайл, темноволосий.

Частини складних слів можуть бути поєднані за допомогою сполучних голосних [о]та [е] (на письмі їх позначаємо буквами о, е, є): теплохід, землекоп, зброєносець.

Сполучний голосний [о] — буква о

прикметник + основа жовтий + рот →жовторотий, синій + крило →синьокрилий

іменник або займенник з ліс + степ → лісостеп, основою на твердий приголо с­ сам + ходити →самохід ний + основа

Сполучний голосний [е] — буква е

іменник або займенник з вугілля + видобуток → вуглевидобуосновою на м’який приголос­ ток,

           ний + основа                                          воля + любити →волелюбний

Сполучний голосний [е] — буква є

іменник або займенник з край + знати → краєзнавчий, основою на й + основа свій + час → своєчасний

Якщо основа прикметника закінчується на м’який приголосний, то перед сполучним голосним о пишемо м’який знак: давній, Греція →давньогрецький. Написання слів дружелюбний, овочесховище; костоправ, повітрозабірник, свиноматка, свинопас треба запам’ятати.

Зауважте !

Сполучну букву є пишемо також після подвоєних літер, що позначають м’який подовжений приголосний: сміттєзвалище, життєрадісний.

§ 35.  С кладні  слова.  С получні  о  та  е  у  складних  словах

2.     Утворіть і запишіть складні слова (за зразком).

Зразок. Ліс, смуга — лісосмуга.

Ліс, смуга; море, плавати; земля, копати; чорний, земля; синій, очі; ясний, зоря; давній, русь; важкий, атлетика; життя, писати; сміття, збирати.

3.     Перепишіть слова, уставивши, де потрібно, букви о, е, є .

Чорн..слив, гряз..лікування, біл..сніжний, піш..хід, вод..пій, стал..бетон, дощ..мір, крапл..подібний, висок..гір’я, душ..губ, земл..трус, овоч..сховище, бур..лом, сир..вар, житт..діяльність.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

1. Букву е пропущено в слові

а чаш..подібний Б грош..любство 2. Букву о пропущено в слові	в місяц..хід Г бос..ніж
а груш..подібний Б прац..здатність	в пісн..творець Г скел..лаз

5.Прочитайте текст і виконайте завдання.

вузька стежка в’ється узбережжям через тропічний ліс. І хоча світить

сонце, але його промені не можуть пробитися крізь зелену гущавину. Широко розгорнули крони могутні евкаліпти. тягнуться до них гігантські пальми, дерев..видні папороті та розлогі буки. Суцільною стіною рясніє бамбук, трапляються мангрові зарості, що крізь них, мабуть, і пташка не пролетить. Іноді попадаються дерева, що, відростивши десятки повітряних коренів, мов велетенські павуки, стоять на них, висмоктуючи із землі житт..дайну вологу ( За А. Шияном) .

а. Випишіть виділені слова, уставивши пропущені букви. Зробіть словотвірний розбір цих слів.

Б . З найдіть і випишіть слова, що позначають екзотичні рослини. З гадайте, який вони мають вигляд, й опишіть їх (усно).

6.  З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова. Літопис, чорнозем, чорнослив.

7.  Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Хвил..різ підноситься над водою (Ю. Яновський). 2. У первинній обробці продуктів широко використовують м’яс..рубки та картопл..чистки (О. Панчук). 3. Зі скелі відкривається чудовий широкий кра..вид на море (М . Коцюбинський). 4. Хмарки летіли рус..косі у невідомії краї (В. Сосюра).

а. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви. Б . Підкресліть граматичні основи.

південно­західний українсько­німецький м’ясо­молочний

південноукраїнський західнонімецький м’ясокомбінат

а. У якій колонці частини складних слів незалежні, однотипні й між ними можна поставити сполучник і?

Б . Як пишемо (разом чи з дефісом) складні слова, частини яких незалежні, однотипні?

Складні слова пишемо разом або з дефісом.

Разом

складні іменники зі сполучними лісостеп, газогін, водолаз, хвиле-

            голосними о, е                                              різ

складні прикметники із  залежни­ південна (яка?) Україна →півми частинами (від однієї з них до денноукраїнський, падає (що?) іншої можна поставити питання) листя →листопад, падолист

складні слова з першою части­ двадцятиріччя, семиповерховий,

            ною — числівником                                      АЛЕ: 20-річчя, 7-поверховий

складні слова з першою частиною мінітвір, телефон, максіспідниіншомовного походження агро-, ця, гідромасаж, уль трамодний, веб-, гідро-, максі-, міні-, теле-, уль- агробізнес, вебсторінка

тра- (зазвичай такі компоненти не вживаємо як самостійні слова)

З дефісом

складні слова з незалежними части­ історико-філологічний, м’ясо-монами (між ними можна поставити і) лоч ний, школа-інтернат складні слова, що поєднують анто­ більш-менш, гидко-бридко, тиніми, синоніми, спільнокореневі хий-тихесенький, білий-білий, та  повторювані слова АЛЕ: кінець кінцем, одним одна складні іменники, що поєднують хліб-сіль (їжа), батько-мати

близькі за значенням слова (вони (батьки) передають єдине поняття)

складні імена казкових персона­ Лисичка-Сестричка, 

           жів                                                                      Вовчик-Братик

§ 36–37.  Правопис  складних  слів

П родовження табл.

складні слова з першою іншомов­ дизель-мотор, допінг-контроль, ною частиною, що визначає певну піар-кампанія, фітнес-клуб прикмету предмета, названого другою частиною (обидві частини можна вживати як самостійні слова)

Зауважте !

Назви деяких рослин пишемо з дефісом: євшан-зілля, мати-й-мачуха, сон-трава, розрив-трава. Назви, у яких перша частина — дієслово в наказовій формі, пишемо разом: горицвіт, перекотиполе.

2.    Перепишіть слова, знімаючи риску.

Сорока/річний, західно/український, міні/диск, тишком/нишком, легко/атлетичний, писав/писав, загально/освітній, бізнес/план, темно/ окий, купівля/продаж, поп/музика, право/бережний, мало/помалу, три/ відсотковий, ультра/ звук, східно/ слов’янський, гори/ цвіт, зроду/ віку.

3.    Утворіть складні слова й запишіть їх (за зразком).

Зразок. Ліс, степ — лісостеп.

Ліс, степ; північний, східний; західний, Італія; купівля, продаж; фізика, математика; давній, Греція; світлий, око; гідро­, споруда; боди­, білдинг; кіно, зал; Кабан, Іклан; чар, зілля.

До речі…                                    Іншомовну частину боди- (з и) пишемо перед приголос­

ним: бодибілдинг, а боді (з і) — перед голосним: бодіарт.

різновидом складних слів є складноскорочені слова: оргвідділ, медсестра. їх утворюємо частковим скороченням слів чи основ і пишемо разом і з малої літери: юний натураліст →юннат; професійна спілка →профспілка.

До складноскорочених слів належать і абревіатури. їх утворюємо з ініціальних (початкових) букв; записуємо великими літерами й без крапок після них: зовнішнє незалежне оцінювання → ЗНО, Сполучені Штати Америки →США.

4.     Випишіть складноскорочені слова.

овочесховище, інвалюта, дводенний, лісгосп, хліб­сіль, рибокомбінат,

темношкірий, інформцентр, загальноосвітній, землевідведення, адмінреформа, євшан­зілля, держмито, іспансько­італійський, арК.

 З перших букв виписаних слів складіть назву давньогрецької поеми.

С ЛОВОТВІР.  ОРФ ОГРАФ ІЯ

5.     Утворіть і запишіть по одному слову з кожним наведеним іншомовним компонентом (їх треба писати разом із наступним компонентом, оскільки як самостійні слова їх не використовуємо) (за зразком).

Зразок. авіабаза, автобан.

авіа­, авто­, аква­, арт­, астро­, аудіо­, біо­, веб­, гео­, еко­, економ­,

етно­, зоо­, кібер­, метео­, мото­, поп­, псевдо­, смарт­, соціо­, теле­.

Зауважте !

Разом пишемо слова з першою іншомовною частиною, що означає кількісний вияв чого­небудь (вищий від звичайного, дуже високий, слабкий, швидкий та ін): бліц-, гіпер-, екстра-, максі-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш. Наприклад: бліцопитування, нанотехнології, флешінтерв’ю.

6.     Прочитайте речення та виконайте завдання.

1.                  
Півні кричать у мега/фони мальв — аж деренчить полив’яний світа­нок. 2. в хаті тихо/ претихо. І натоплена піч. Інкрустований місяць в заворожену ніч. 3. І не було на вербах теле/фону, русалки виглядали із річок. Щоденні старти кіно/марафону несли на грудях фініші стрічок. 4. І жив народ. І звався він шумери. все пережив: і війни, й земле/трус. 5. З часів прапрадіда Гомера аж до сьогоднішнього дня немає кращого гримера, ніж добро/ совісна брехня  ( Л. Костенко) .

        а.          Випишіть складні слова, знявши риску.

Б . З робіть словотвірний розбір виділених слів (письмово).

7.                Виконайте завдання в тестовій формі. 1. З дефісом треба писати слово

а давньо/індійський в північно/західний Б східно/китайський Г середньо/вічний

2.                   З дефісом треба писати слово

           а боді/арт                   Б біо/логія                  в етно/графія                Г        бізнес/проєкт

3.                   Орфографічну помилку допущено у варіанті

а добробут, міні-футбол в мало-мало, юннати Б сон-трава, горицвіт Г дворічний, вебкамера

8.                Прочитайте текст і виконайте завдання.

Натхненно/ піднесено калатали, озиваючись голосним відлунням по довколишніх горах, дзвони на дзвіницях обох церков у Космачі на великоднє свято. Люди почали прибувати ще звечора. Усі святошно, за предко/віч­

§ 36–37.  Правопис  складних  слів

ним гуцульським звичаєм, пишно/ розцвічено повдягувані. Старі поважні ґазди — у дорогих писаних кептарях, гостро/верхі з різно/барвними стрічками крисані тримають у руках. У легенів крисані з павиним пір’ям, поверх кептарів — сардаки зі шнурками, дармо/висами, китицями та бляшками. молодиці й дівчата — у дорогих червоних хустках ( За Л. Качковським) .

Дармовис — предмет, який чіпляють, підвішують до чого-небудь для прикраси; підвіска.

а.                Випишіть складні слова, знявши риску, позначте в них корені.

Б . Розкрийте значення діалектизмів легінь, ґазда, сардак, кептар, крисаня. З а потреби скористайтеся довідкою.

Довідка. верхній теплий короткий сукняний одяг; капелюх; парубок; верхній хутряний одяг без рукавів; господар.

в . Опишіть гуцульський одяг за світлиною (усно).

        9. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
уязвиме місце бувший колега попасти в тупик		слабке (вразливе) місце, ахіллесова п’ята колишній колега потрапити в глухий кут (у безвихідь)

      10.Утворіть складні слова та запишіть їх (за зразком).

Зразок. Лісовий, смуга — лісосмуга.

Лісовий, смуга; груша, подібний; великий, превеликий; темне, волосся; румунський, український; риба, комбінат; відео, запис; п’ять, зірок; видимо, невидимо; високий, гора; перекоти, поле; часто, густо; два, рік.

11.Утворіть і запишіть складноскорочені слова (за зразком).

Зразок. медичний пункт — медпункт; державна підсумкова атестація — ДПа.

медичний пункт, державна підсумкова атестація, Криворізький ба­

сейн, Європейський Союз, спортивний зал, міністерство внутрішніх справ, вищий навчальний заклад, хімічний комбінат, засоби масової інформації, універсальний магазин, об’єднані арабські емірати, військовий комісаріат, непізнаний літаючий об’єкт.

        а.            На якій ілюстрації позначено половину природного об’єкта?

Б . Сформулюйте правило, коли числівник пів із наступним словом треба писати окремо.

Числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником  у формі родового відмінка пишемо окремо: пів острова, пів Києва.

Якщо пів із наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півострів, півколо.

2.    

З апишіть слова, знявши риску.

Пів/ озера, пів/ вікна, пів/ америки, пів/ овал, пів/ яблука, пів/ України, пів/ оберт, пів/ години, пів/ Європи, пів/ міста, пів/ місяць, пів/ відра.

3.     Перепишіть речення, знявши риску.

1. Щороку наша родина їздить відпочивати на пів/день. 2. Пів/дня я проводжу в школі, а решту часу — удома. 3. На турецькому прапорі зображено пів/ місяць із зіркою. 4. різдвяно­новорічні свята тривають приблизно пів/місяця. 5. Герої шоу обійшли пів/острова в пошуках води. 6. До пів/ острова залишилося їхати 270 кілометрів ( З інтернету) .

§ 38.  Написання  слів  із  пів

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

1.   Разом із пів потрібно писати слово в рядку

а пів/дивана Б пів/ромба в пів/класу Г пів/коло

2.   Окремо треба писати числівник пів із наступним іменником у рядку а пів/ніч Б пів/день в пів/року Г пів/куля

3.   Орфографічну помилку допущено в рядку

а об’їздили пів міста Б допливли до пів острова в працювали пів місяця

Г налили пів склянки

5.     Напишіть мінітвір (п’ять–сім речень), починаючи реченням «Люди різних професій не можуть обійтися одне без одного».

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Фаховий, уподобання, каталог.

     7.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Краще мати пів/горіха, ніж шкаралупу, але порожню (Нар. тв.).  2. а хто від правди ступить на пів/метра, душа у того сіра й напівмертва (Л. Костенко). 3. від озер, порослих осокою, кудись на пів/день линуть журавлі (Є. Плужник). 4. Ніким не помічений човен описав пів/ коло, обходячи пароплав (М. Трублаїні). 5. На пів/ ночі дикій зріс кедр одинокий — могутній стрункий богатир ( Г. Гейне) .

а.             Перепишіть речення, знявши риску.

Б . Надпишіть над кожним словом останнього речення, якою частиною мови воно є.

світанок зелень свіжість

світанковий зелений свіжий

світати зеленіти свіжішати

        а.          З а яким принципом розподілено слова в колонки?

Б . На яке питання відповідають слова кожної колонки?

в . Опрацюйте матеріал таблиць «Частини мови» на першому форзаці.

Морфологія — це розділ науки про мову, що вивчає слова як частини мови. Більшість термінів на позначення частин мови «говорять» самі за себе:

•      іменник — ім’я людини, наймення предмета чи явища: Дарина, кава, сніг;

•      прикметник — прикмета когось або чогось: веселийхлопець, чорне волосся;

•      числівник — число: сім, п’ятнадцять;

•      займенник — замість іменника чи прикметника: напиши слово — напиши його;

•     
дієслово — слово, що позначає дію:  ходжу, висмикувати;

•      прийменник — службове слово, що стоїть при іменнику або при займеннику: у школі, у ній; біля вікна, біля нього;

•      сполучник — службове слово, що сполучає однорідні члени або частини складного речення: П оклич Олега й Н аталю, щоб сповістити їм хороші новини;

•      вигук — слова, які вигукують: Ау! Ой!

2.Прочитайте вислови та виконайте завдання.

1. Кухар від запаху ситий. 2. З полови хліба не спечеш. 3. Знайся віл із волом, а кінь — із конем. 4. Голова не на те, щоб тільки кашкет носити.

5. Глянь на вид і про здоров’я не питай ( Н ар. тв.) .

а. Надпишіть над кожним службовим словом, якою частиною мови воно є. Б . Підкресліть дієслова двома рисками.

§ 39.  С амостійні  та  службові  частини мови

До речі…  Вигук — слова, що не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови.

3.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

У сиву давнину, коли на світі ще водилися чудовиська, змії та відьми, а люди розуміли мову звірів і пташок, жив собі співець, на ім’я Шіпот. Чув він од старих людей, що є десь чарівний край — земля казок і легенд. там здіймаються високі­високі гори, укриті густими зеленими лісами. У них бродять дивовижні звірі — лише в казках такі бувають. а ще казали люди, що є в тому краю глибока печера. У ній живе дивний дідусь, що має незвичайні очі: одне з них сяє, як сонце, а друге — як місяць. Заплющить старий одне око — настає ніч, заплющить друге — займається день… ( За А. М ітру) .

а.      Випишіть по два приклади кожної самостійної та службової частини мови.

Б . Розберіть за будовою виділені слова.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі. Установіть відповідність.

С лово	Час тина мови
1       синіти 2       синьо 3       синій 4       синь	а іменник Б прикметник в займенник Г прислівник Д дієслово

Неправильно		Правильно
отримати освіту здавати іспит учбовий процес		здобути освіту складати іспит навчальний процес

5.     Напишіть продовження історії (три–п’ять речень) про дивного дідуся (текст вправи 3), використавши слова чарівник, чарівний, чарівно, чарувати (зачаровувати).

6.     З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

7.     Відновіть деформовані вислови та запишіть їх. Надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є. 

1. Коні, на, переправа, не, міняти. 2. Ситий, голодний, не, розуміти. 3. Сім, раз, відміряти, один, відрізати. 4. Баба, з, віз, кобила, легше. 5. Боятися, не, той, собака, що, брехати, а, той, що, лащитися ( Н ар. тв.) .

папуга колібрі зебра липкий

місто вода їхати вулиця

сторінка позавчора понеділок календар

             а.         Яке «зайве» слово в кожній колонці?

Б . З а якими ознаками ви визначили «зайві» слова?

Іменник — це самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?

Іменники належать до певного роду: стіл — ч. р., весна — ж. р., око — с. р. Іменники змінюємо за числами й відмінками: стіл — столи; стіл, стола, столу … .

У реченні вони здебільшого є підметом або додатком: Біда біду тягне (Нар. тв.). Хоча можуть виконувати роль і будь­якого члена речення: П ромінь (чий?) сонця гріє. М алювання — моє уподобання. Брат пішов (куди?) у парк.

Зауважте !

Щоб визначити рід іменника, який стоїть у формі множини, треба утворити форму однини: Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі (в. Сосюра). Акації — акація (вона, моя — ж. р.); ночі — ніч (вона, моя — ж. р.).

2.     Прочитайте діалог. Знайдіть у ньому іменники та визначте їхній рід, чис-ло й відмінок (усно).

— Які фрукти свіжі?

— Увесь товар свіжий, сьогодні отримали, — зауважила продавчиня.

— Невже вчора весь товар розкупили? — щиро здивувався худорлявий підліток.

— ви будете купувати чи ні? Не затримуйте чергу, — трохи роздратовано кинула жінка в білому фартусі.

— а помаранчі солодкі?

— Усе солодке! — ледь стримуючи себе, відповіла продавчиня.

— Й огірки?..

§ 40.  Іменник  як  частина мови

3.     Прочитайте текст із деформованими реченнями та виконайте завдання.

(мешканець) сучасного великого (місто, Зоотрополіс) спілкуються між собою, ходять на (робота) й заводять (сім’я). Головного героя — (лис), на ім’я (Нік), — затримали за злочин, якого він не скоював. Невинного (Нік) починає переслідувати поліцейська (кролиця, Джуді), яка виконує свою (робота) дуже

відповідально.  Згодом (герой) дізнаються, що Кадр із мультфільму  опинилися в (центр, змова), і тепер їм двом до­ «Зоотрополіс» ведеться знайти того, хто за цим стоїть.

а.      Поставте іменники, що в дужках, у потрібну форму й запишіть відновлені речення.

Б . Надпишіть над кожним іменником рід, відмінок і число.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                            Установіть відповідність.

                                                        Іменник (виділене с лово)                                                     Член речення

1       І кожен фініш — це, по суті, старт.     а підмет

2       Тепло матері залишається з нами назавжди. Б присудок

3       Долиною туман тече, не чути плеску хвиль його.           в додаток

4       В хаті спокійно й затишно, вечір десь бродить Г обставина в гаю.        Д означення

5.     Хто, на вашу думку, порушив етикет у діалозі (вправа 2)? С кладіть і запишіть продовження діалогу, у якому продавчиня та підліток порозумілися (по дві-три репліки для кожного учасника діалогу). Підкресліть іменники відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

6.     З апам’ятайте колоритні іменники витівка, витребеньки, відчайдух. Витівка — учинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм.

Витребеньки — вигадки, примхи, забаганки. Відчайдух— дуже хоробра, смілива людина.

          7.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Знов до нас весна прийшла, тепле сонечко знайшла (Д. Луценко). 2. Довіра — звір полоханий, втече (Л. Костенко). 3. Пахне в залі ялинка п’янко, завітала зима до нас ( Д. Луценко) . 4. Усі люди люблять фільми про пригоди ( З розмови) .

а. Перепишіть речення та підкресліть іменники відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

Б . Надпишіть над кожним іменником його рід, відмінок і число.

             а.           Які з назв відповідають на питання хто, а які — на питання що?

             Б.            Які із зображених об’єктів не є людиною чи твариною, а лише імітують їх?

розрізняють конкретні й абстрактні іменники.

Конкретні іменники називають предмети, які ви бачите, чуєте, до яких можете доторкнутися: лід, дощ, Десна.

А бстрактні іменники називають поняття, які ви не сприймаєте органами чуття: сумління, спогад, відданість.

Іменники, що позначають назви істот,відповідають на питання хто?, а назви неістот —на питання що?

                                          Істоти — назви                                          Неістоти — назви

•      людей: тато, Алла;    • явищ природи: сніг, гроза;

•      тварин: їжак, колібрі; • неживих     предметів:    ручка,

•     

міфологічних і казкових персо­ кран; нажів: мавка, П ерун, Колобок; • абстрактних понять: жаль, пи-

•      померлих людей: мрець, покій-       тання;

                       ник;                                                                            • мікроорганізмів: бактерія, ві-

•      шахових фігур, карт та ігра­ рус; шок, що імітують людей і тва­ • сукупностей людей і тварин: рин: пішак, валет, лялька оркестр, зграя розрізняють загальні і власні назви.

Загальні назви стосуються багатьох однакових предметів: острів, село, дівчинка.

Власні назви стосуються одного предмета з­поміж однотипних: Х ортиця (островів багато, а Х ортиця одна), Ксаверівка (сіл багато, а Ксаверівка одна), Зоя (дівчаток багато, а Зоя — одна з них). власні назви пишемо з великої букви. Назви газет, журналів, книжок, художніх творів, виробів беремо в лапки.

 З перших букв виписаних слів складіть фразеологізм.

До речі… Іменники з абстрактним значенням позначають якості та властивості (щирість, синь), стан людини (сон, страх), дії

та процеси (біг, перемовини), наукові поняття (функція, інфінітив). Здебільшого (але не всі!) абстрактні іменники не мають форм множини, або їх уживаємо тільки в множині: любов (тільки однина), оглядини (тільки множина).

Назви одиничних предметів ( ручка, заєць) , речовин, матеріалів  ( повітря, молоко, мармур), простору, часу (берег, година), а також власні назви ( Вінниця, Блажко) належать до іменників із конкретним значенням.

3.     Перепишіть текст. Надпишіть над кожним іменником по дві його характе-ристики: 1) конкр. чи абстр.; 2) іст. чи неіст.

Скільки легенд і казок пов’язано з конваліями! Кажуть різне: у конваліях нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій — то ліхтарики гномів; у них живуть маленькі лісові чоловічки — ельфи. одна з легенд оповідає, що конвалії — то щасливий сміх мавки, який перлинками розкотився в лісі, коли вона відчула радість кохання ( За С. П риходько) .

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

1. До назв істот належить слово

а стіл                                           Б небо 2. Власною назвою є слово	в русалка	Г брязкальце
а (Г, г)ора                                   Б (Р, р)ічка	в (О, о)зеро	Г (Г, г)оверла

5.     Створіть «хмари» слів до таких груп іменників: 1) назви меблів; 2) власні назви; 3) іменники з абстрактним значенням; 4) назви істот.

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова. Квартал, каталог, мережа.

7.     Прочитайте вислови та виконайте завдання.

1. від (К, к)иєва до (К, к)ракова — скрізь біда однакова. 2. На (Б, б)езлюдді й (Х, х)ома — пан. 3. Лякає (м, м)иша (К, к)ицьку, та сама з нори не вилазить. 4. На людях (І, і)лля, а вдома — (С, с)виня ( Н ар. тв.) .

        а.          Перепишіть вислови, знявши дужки.

Б . Надпишіть над кожним іменником по дві його характеристики: 1) конкр.

чи абстр.; 2) іст. чи неіст.

а.      Яку з назв треба писати в лапках: місто Дніпро, річка Дніпро чи печиво Дніпро?

Б . Обґрунтуйте свої міркування.

Власні назви пишемо з великої букви: місто Алушта, озеро Синевир, Ігор, Кучинська.

Якщо власна назва складається з кількох слів, то з великої букви пишемо лише перше слово: День учителя, Київський музей історичних коштовностей. 

Власні назви           Приклади імена, по батькові, прізвища й Ада Миколаївна Роговцева, Марпсевдоніми людей; клички тварин ко Вовчок; Бровко імена персонажів казок, байок, Вовк, М авка, Ярило, Аполлон міфів і легенд

географічні назви (населені пунк­ Х ерсон, Італія, Дунай, Тихий окети, країни, водойми, гори та ін.) ан, озеро Балатон, гора Еверест назви установ, організацій Міністерство юстиції України, Харківська обласна державна адміністрація

назви замків, храмів, пам’яток іс­ замок Паланок, Володимирський

                торії                                                                  собор,  Золоті ворота

назви історичних подій, держав­ Коліївщина, Друга світова війна,

них і релігійних свят                                   День медичного працівника, Різдво

                     назви вулиць, бульварів, площ                         вулиця Каштанова, Європейська

площа

§ 42.  Велика  буква  та  лапки у  власних  назвах

П родовження табл.

назви транспортних засобів, літак «Мрія», мотоцикл «Ява», сумагазинів і виробів пермаркет «Сільпо», печиво «Дніпро» назви періодичних видань, журнал «Vo gue», газета «Порад нимистецьких творів ця», повість «Климко», мульт фільм

«Рататуй»

Потрібно розрізняти загальні назви й утворені від них умовні власні назви: біла церква (храм білого кольору) — Біла Церква (місто); світить сонечко — дитсадок «Сонечко».

Назви періодичних видань, мистецьких творів і виробів, а також умовні назви пишемо з великої букви та в лапках: часопис «Дніпро», пісня «Червона рута», цукерки «Ліщина».

2.     Визначте, за яким правилом написано наведені власні назви. 

Повість «тореадори з васюківки», літак «Боїнг», Перун, проспект Соборний, Китайська Народна республіка, цукерки «ромашка», балет «Лебедине озеро», Хоменко, місто Бердянськ, журнал «всесвіт», великдень, Хотинський замок, Харківський тракторний завод, Львівська середня загальноосвітня школа № 51 імені Івана Франка, Псалтир, Конституційний Суд України, вулиця Хрещатик, Сірко, андріївська церква.

Зауважте !

Усі слова пишемо з великої букви в назвах найвищих державних установ України та найвищих міжнародних організацій (Кабінет Міністрів України, Організація Об’єднаних Націй); населених пунктів, країн і географічних об’єктів (село Зелений Гай, Сполучені Штати Америки, гори Високі Татри) , а також галактик, сузір’їв ( галактика Чумацький Шлях, сузір’я Зоряний Віз) .

3.     Перепишіть слова, вибравши потрібну букву з дужок і використавши, де треба, лапки.

(в, в)ерховна (р, р)ада (У, у)країни, (р, р)еспубліка (П, п)ольща, (С, с)віже (П, п)ечиво, (Л, л)ікарка (З, з)арицька (о, о)льга (І, і)ванівна, (т, т)орт (С, с)ніжинка, (К, к)иївські (в, в)улиці, (С, с)узір’я (м, м)алий (в, в)із,

(Ф, ф)ільм (Г, г)аррі (П, п)оттер, (о, о)зеро (С, с)вітязь, (Ш, ш)околадна (Ц, ц)укерка, (Ш, ш)околад (т, т)еатральний, (а, а)втомобіль (в, в)ольво, (м, м)істо (К, к)ри вий (р, р)іг.

До речі…  Назви церковних книг не беремо в лапки: Біблія, Євангеліє, Коран.

МОРФ ОЛОГІЯ.  ОРФ ОГРАФ ІЯ

4.    
Виконайте завдання в тестовій формі. Установіть відповідність.

Кадити фіміам, співати дифірамби — перебільшено когось вихваляти, лестити комусь.

               7.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Холодні (З, з)ірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний (Ч, ч)умацький (Ш, ш)лях простягся у вічність (О. Довженко). 2. У (в, в)ересні починається новий сезон у (Н, н)аціональній (о, о)пері (У, у)країни (І, і)мені (Т, т)ара са (Ш, ш)евченка (З афіші). 3. он гурт з (р, р)іздвяною (З, з)віздою уже на ближньому кутку (Л. Костенко). 4. Популярний (м, м)ультфільм (С, с)импсони (в, в) (К, к)іно знято у 2007 році ( З інтернету) .

а. Перепишіть речення, вибравши потрібну букву з дужок і використавши, де треба, лапки.

Б . Надпишіть над виділеними іменниками по дві характеристики: 1) конкр.

чи абстр.; 2) іст. чи неіст.

— Денисе, як змінюємо іменники? — Іменники змінюємо за родами, числами й відмінками. — За родами?.. тоді провідміняй іменник стіл. — він стіл, вона столиха, воно столеня…

        а.          Якої помилки припустився Денис?

Б . Допоможіть йому дати правильну відповідь.

Рід — не змінювана, а постійна граматична ознака іменника. Більшість іменників належать до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого або середнього.

У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняємо стать: чоловік — жінка, продавець — продавчиня, півень — курка, а іноді й вік: коза — козеня. У назвах деяких тварин розрізнення статі немає: щука, зяблик, черепаха, орангутанг. в іменниках, які вживаємо тільки в множині, рід не визначаємо: ворота, ножиці, Чернівці. Щоб визначити рід іменника, ужитого у формі множини, треба утворити форму однини: холодні зорі — зоря (ж. р.); смачні гриби — гриб (ч. р.).  

Є іменники, що належать до двох родів: забіяка (і він, і вона) — ч. р. і ж. р.; базікало (і він, і воно) — ч. р. і с. р. такі слова називають іменниками спільного роду. Ці іменники мають закінчення -а або -о й позначають особу за її характерною дією чи рисами поведінки: писака, читака, чванько, агакало. рід таких іменників визначаємо в реченні за формою прикметника, займенника або дієслова: П исака сказала, що сьогодні зборів не буде (ж. р.). Той писака скаржиться на всіх (ч. р.). Воно базікало, якого ще світ не знав (с. р.). Базікало підійшов до мене

(ч. р.).

Деякі іменники мають паралельні форми роду: абрикос — абрикоса, жираф — жирафа, зал — зала, птах — птаха, сусід — сусіда та ін.

2.Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Хлопець високий, рослий, долоня широка, видно відразу, що не білоручка (І. Цюпа). 2. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов — не знайшов підошов (Нар. тв.). 3. мала мама одинця, одинця­мазунця.

МОРФ ОЛОГІЯ.  ОРФ ОГРАФ ІЯ мамі з ним була біда: одинець був вереда ( Г. Бойко) . 4. мабуть, здоров’ям плохенький, бідолаха, бо дуже блідий (А. Шиян). 5. Чи вмію я тримати язик за зубами, чи, може, я базікало? ( За Л. Смілянським) .

а.    З найдіть і випишіть іменники спільного роду.  Б . Розберіть їх за будовою.

Зауважте !

Іменники на позначення осіб жіночої статі (так звані фемінітиви) утворюємовід іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к ( а) , -иц ( я) , -ин ( я) , -ес ( а) :

-иц ( я)	від основ на -ник	працівник — працівниця, порадник — порадниця
-ин ( я)	від основ на -ець	продавець — продавчиня, кравець — кравчиня
	від основ на приголосний	філолог — філологиня, майстер — майстриня
-к ( а)	від різних основ	учитель — учителька, співак — співачка

Суфікс -ес ( а) рідковживаний: поетеса, принцеса, баронеса.

в офіційно­діловому стилі на позначення осіб жіночої статі можна вжи­

вати іменники чоловічого роду: ПосолКучинська відвідала П арламент Великої Британії. Заповіт підписала нотаріус Красовська Н. І. Для позначення жіночої статі також уживаємо слово пані: пані посол, пані нотаріус.

3.     Утворіть іменники на позначення осіб жіночої статі та запишіть їх у дві колонки: 1) з -к (а); 2) з -иц (я).

модник, авантюрник, інспектор, рятівник, ізолювальник, вокаліст, ча­

рівник, адміністратор, кролівник, апаратник, натураліст.

 З перших букв записаних слів складіть жіноче та чоловіче ім’я.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

 Увідповідніть іменник чоловічого роду й суфікс для творення назв осіб жіночої статі.

Іменник чоловічого роду	С уфікс
1       верстальник 2       зоолог 3       лікар 4       поет	а -ес (а) Б -иц (я) в -к (а) Г -их (а) Д -ин (я)

§ 43.  Рід  іменників.  Іменники  спільного  роду

 5.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Петрик і марійка з весни гостюють у бабусі. тут їм усе цікаво.

— Бабусю, ми хочемо курей доглядати.

Бабуся погладила їхні голівки.

— от хороші мої помічники. Курка — птаха розумна. треба тільки вміти обходитися з нею, — повчала бабуся.

Пташина родина в бабусі невеличка. Усього чотири курки та півень. Петрику дісталися біла й зозуляста. марійці — руда та попеляста. За півнем доглядали вдвох, бо він один. тепер у Петрика й марійки обов’язки неабиякі: треба птахів нагодувати та щоб у кориті завжди була свіжа вода, слідкувати, щоб не пішла в шкоду ( За М . Стеценко) .

а.      З’ясуйте лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся словником.

Б . З найдіть назви птахів і визначте їхній рід (усно).

в . Розкажіть, як треба доглядати за домашніми улюбленцями (усно).

             6. З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

ваги, кілометр, центнер.

7.Визначивши рід іменників за словником, утворіть від них словосполучення, додаючи прикметники (за зразком, письмово).

Зразок. Прозорий тюль.

тюль, біль, дріб, гуаш, ступінь, розкіш, степ, бандероль, нежить, продаж, суміш, шампунь, вермішель, тунель, дриль, путь, емаль, біль, висип. — ти віддаєш перевагу авту чи метру?

а. Хто зі співрозмовників правильно утворив форми іменників на позначення транспортних засобів?

Б . Ці назви власне українські чи запозичені?

Незмінювані іменники в усіх відмінках мають ту саму форму: Ми замовили таксі(Зн. в.). Їдемо в таксі (м. в.). Таксі (Н. в.) — швидкий та зручний вид транспорту. До незмінюваних належать іншомовні іменники з кінцевим голосним: авто, ательє, кенгуру, шимпанзе, Делі, Борнео, АЛЕ: іменники пальто, ситро, вино відмінюємо.

рід незмінюваних іменників іншомовного походження визначаємо так:

•      назви осіб чоловічої статі — ч. р.: мосьє, денді;

•      назви осіб жіночої статі — ж. р.: міс, леді;

•      назви тварин — ч. р.: поні, шимпанзе;

•      назви неістот — с. р.: метро, купе;

•     

географічні назви — залежно від загальної назви: М іссісіпі — ж. р., бо річка (вона); Борнео — ч. р., бо острів (він); Баку — с. р., бо місто (воно);

•      абревіатури — залежно від головного слова: ООН — ж. р., бо організація (вона); ЄС — ч. р., бо союз (він).

Винятки: цеце (муха), салямі (ковбаса), боржомі (вода), гінді (мова), авеню (вулиця) — ж. р.; торнадо (смерч), сироко (вітер) — ч. р.

2.     З апишіть іншомовні слова у дві колонки: 1) змінювані іменники; 2) незмі-нювані іменники.

аптека, відео, менеджер, авто, рандеву, сертифікат, шасі, табель, его­

їст, авокадо, рапіра, дамба, візаві, алегорія, магія, авеню.

 З перших букв виписаних слів складіть назви столиць європейських країн.

Зауважте !

Не відмінюємо жіночі прізвища на приголосний та -о: Алла Коваль — Аллі Коваль, Інна Петренко — Інні Петренко, а також окремі абревіатури: ЗН О, ООН .

§ 44.  Рід  незмінюваних  іменників

3.     З апишіть слова в три колонки: 1) ч. р.; 2) ж. р.; 3) с. р.

манго, мосьє, аташе, Хуанхе (річка), рефері, амплуа, Капрі (острів),

ооН, міссісіпі, авеню, капучино, окінава (острів), алое, ралі.

 З перших букв виписаних слів складіть чоловічі імена.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                            Установіть відповідність.

                                        Рід іменника                                       Іменник

1       чоловічий          а таксі

2       жіночий              Б непосида

3       середній в іменини 4 спільний Г авеню

Д мачо

5.     Складіть і запишіть казку про змагання екзотичних тварин у кулінарному чемпіонаті (п’ять–сім речень). Поєднайте назви тварин, страв із прикметниками, скориставшись словами з довідки, і використайте їх у казці.

                                      гризлі                             жако                          фламінго

                                  тирамісу                            безе                              глясе

Довідка. Зозулястий (-а, -е); сірий (-а, -е); незграбний (-а, -е); бурий (-а, -е); рожевий (-а, -е); цибатий (-а, -е); хрусткий (-а, -е); пористий ( -а, -е) ; гарячий ( -а, -е) ; ароматний ( -а, -е) ; ніжний ( -а, -е) ; смачний ( -а, -е) .

6.     З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Правильно у будь­якому разі протягом (упродовж) години поважати одне одного

Неправильно у любому випадку на протязі години поважати друг друга

7.     Утворіть і запишіть словосполучення (за зразком). З’ясуйте значення нових для вас слів за словником.

Зразок. Смачне суфле.

(Смачний) суфле, (вишуканий) леді, (свіжий) рагу, (шумний) шосе, (високий) мачо, (цікавий) есе, (гамірний) авеню, (кумедний) шимпанзе, (досвідчений) портьє, (гарячий) капучино, (повноводний) міссісіпі.

він орел — вони орли.

він стіл — вони столи.

він Київ — вони … .

             а.          Яке слово має бути на місці крапок?

Б . Чому не вдається утворити потрібну форму від іменника Київ?

Більшість іменників можна вживати як в однині (ліс, пісня, тістечко) , так і в множині ( ліси, пісні, тістечка) . але є іменники, що маютьформу тільки однини. Це:

•      речовини, рідини: кефір, сталь, масло;

•      почуття: любов, щастя, відданість; • збірні поняття: людство, рідня, листя.

Частина іменників має форму тільки множини. Здебільшого вони є назвами:

•      сукупностей людей і предметів: діти, гроші, меблі;

•      розваг, свят, ігор, часових понять: іменини, канікули, шахи;

•      абстрактних понять на -ощі: заздрощі, ревнощі, пахощі;

•      предметів парної або симетричної будови: ножиці, ковзани, лапки.

З­поміж власних назв є такі, що мають форму тільки однини ( Дніпро,

Чернігів, Тарас Шевченко), і такі, що мають форму тільки множини ( Чернівці, Карпати, Карлові Вари) .

Іменники, що позначають сукупність однакових чи подібних предметів і сприймаються як одне ціле, називаємо збірними: молодь, студентство, листя. Збірні іменники мають форму однини: пишне волосся (не пишні волосся).

2.     Випишіть іменники, що мають форму тільки однини. 

рідня, човен, склад, істина, тато, залізо, Дунай, вихователька, береза,

вугілля, берег, обережність, насіння, телефон, розмова, аркуш, міст, одеса, коала, чашка, ввічливість, ирій, ноутбук, планшет, йод, країна, ряжанка, інтернет, посада, кохання.

 З перших букв виписаних слів складіть назви зимових свят.

3.     Відгадайте загадки та запишіть відповіді. Визначте й надпишіть число іменників-відгадок: однина, множина, тільки однина чи тільки множина.

1. П’ять синів у двох матерів, а ім’я одне всім. 2. У дворі жовті кульбабки клюють зернятка. 3. І в огні не горить, і у воді не тоне. 4. Хоч має вухо,

§ 45.  Число  іменників

а не чує. 5. Книжки читає, а грамоти не знає. 6. З небесної діжки крижані горішки на землю впали, шкоди нам завдали. 7. олена зелена, не сіяна, не саджена, хто доторкнеться, той обпечеться ( Н ар. тв.) .

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

1.     Ф орму тільки однини мають обидва іменники варіанта

а свинець, правда в слава, тиждень Б юнацтво, століття Г кисень, озеро

2.     Ф орму тільки множини мають обидва іменники варіанта а парфуми, гантелі в двері, вікна

           Б ножиці, радощі                                                                     Г діти, бабусі

3.     З мінюються за числами обидва іменники варіанта

а цукор, метр в пиріг, обличчя Б пенал, Львів Г ніжність, місяць

5.     Прочитайте текст і виконайте завдання.

волинь — це край озер і річок. Скільки легенд народилося в цих краях, оповитих серпанком казковості! Леся Українка, яка провела дитинство в селі Колодяжному, написала «Лісову пісню», навіяну легендами й переказами волині. Здається, ще й зараз, коли мандруєте тут зеленими лісами, вийде вам назустріч із хащів дивний Перелесник, сплесне хвилею в озері водяник. Заграє десь у гущавині на сопілці Лукаш, викликаючи мавку на побачення, і дядько Лев озветься із синіх туманів, що пливуть над озером ( І. Ц юпа) .

а. Знайдіть і випишіть іменники, що мають форму тільки однини, і ті, що мають форму тільки множини.

Б . Перекажіть текст, доповнивши його коротким описом одного зі згаданих міфічних персонажів(усно).

6.     З апам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

ваги, граблі, гальма.

7.     Перепишіть речення та виконайте завдання.

1. Дніпровські плавні — це цілий край із низовими лісами, з намулистими лугами й тихими озерами (Олесь Гончар). 2. альпи простяглися на 1200 кілометрів (З інтернету). 3. Як тебе не любити, Києве мій! (Д. Луценко) . 4. Не бійся смутку, що пливе з великої любові ( М . Рильський) .

а. Надпишіть над іменниками число: однина, множина, тільки однина чи тільки множина.

Б . Розберіть за будовою виділені слова.

             а.          Чи можна цей запис вважати реченням?

Б . Що потрібно зробити, аби набір слів перетворити на прислів’я?

Іменники змінюємо за відмінками для того, щоб поєднати їх з іншими словами в реченні: Баба з воза — кобилі легше (Нар. тв.). Усього відмінків сім.

                Називний (Н. в.)            хто? що?                        орел, орли

                 Родовий (Р. в.)                кого? чого?                     орла, орлів

                Давальний (Д. в.)           кому? чому?                   орлові ( -у) , орлам

                 Знахідний (Зн. в.)         кого? що?                       орла, орлів

                Орудний (Ор. в.)            ким? чим?                       орлом, орлами

                Місцевий (М. в.)                 на кому? на чому? на орлові ( -і) , на орлах

                Кличний (Кл. в.)          –                                        орле, орли

Називний відмінок однини — початкова форма іменника. Іменник у формі називного відмінка називає предмет прямо, тому й називаємо цей відмінок прямим. решта відмінків непрямі.

У формі називного й кличного відмінків іменники вживаємо без прийменників (друг, земля; друже, земле), у формі місцевого відмінка — завжди з прийменниками ( на другові, на землі) .

У решті відмінків іменники вживаємо як із прийменниками (іду (з ким?) з другом, вирвав (із чим?) ізземлею — ор. в.), так і без них (пишаюся (ким?) другом, посипаю (чим?) землею — ор. в.).

2.Прочитайте речення та визначте, у якій відмінковій формі та числі стоїть кожний іменник (усно).

1. Боятися вовка — у ліс не ходити. 2. виміняв шило на швайку. 3.  вода й камінь довбає. 4. Усякому овочу свій час. 5. У тихому болоті чорти водяться. 6. Голодній кумі хліб на умі. 7. І стіни вуха мають ( Н ар. тв.) .

3.Відновіть деформовані речення, поставивши іменники в потрібних відмінкових формах. Запишіть відновлені речення та над кожним іменником надпишіть відмінок і число.

§ 46.  Відмінки  іменників

1. (Сестра) допомагає (мама) готувати (вечеря), а я з (тато) прибираємо у (квартира). 2. (Сестра) захоплюється (танці), а я — (футбол). 3. На (канікули) ми їздимо до (море) або (річка).

4.Виконайте завдання в тестовій формі.

                              Увідповідніть іменник з його відмінковою формою.

Іменник (виділене с лово)	В ідмінок
( 1) Олю, з великим ( 2) задоволенням запрошую святкувати ( 3) день ( 4) народження о шостій. мій ( 5) брат зустріне тебе ( 6) на зупинці.	а називний Б родовий в давальний Г знахідний Д місцевий е кличний Є орудний

 5.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Які широкі дунайські степи. Стелеться степом битий шлях. а хто ж то скаче шляхом? то запорожець. раз по раз стає в стременах, оглядає степ. а вже ген­ген курять димки на обрії... Запорожець повів коня в глибоку долину. Шумить одвіку не кошена трава, хлюпотить у комишах срібноводе озерце, а на схилі дуб­здоровань розпросторив темні, вузлуваті віти ( За М . П ригарою) .

        а.            Які з виділених іменників ужито у формі знахідного відмінка?

Б . Випишіть усі іменники в тих відмінкових формах, у яких їх ужито в тексті.

в . Ще раз прочитайте розповідь. З горніть підручник і перекажіть текст, використовуючи виписані іменники.

             6. З апам’ятайте правильний варіант слововживання.

Неправильно		Правильно
навчатися музиці сміятися над другом шосте люте ( дата)		навчатися музики сміятися з друга шосте лютого ( дата)

         7.Прочитайте вірш і виконайте завдання.

ріка заснула в б..р..гах.            а на малому д..р..вці С..ло сотається д..мками.           з такою гілкою рогатою Як чорні черги у снігах,    лузають зиму горобці стоять похнюпл..ні паркани.   і літо­літ..чко пр..гадують.

                                                                                                                        Л. Костенко

а. Перепишіть вірш, уставивши пропущені букви е та и. Б . Надпишіть над кожним іменником відмінок і число.

зима рама емма

Петро батько тато

честь гідність порядність

кошеня слоненя мавпеня

             а.          З а якими ознаками розподілено іменники в колонки?

Б . Утворіть форму родового відмінка однини від кожного іменника. Які слова в родовому відмінку мають однакові закінчення?

Іменники української мови можна розподілити на чотири типи відмінювання, як це зроблено у вправі 1. У відмінкових формах іменники мають однакові закінчення в межах своєї відміни: зими, рами, Емми; Петра, батька, тата; честі, гідності, порядності; кошеняти, слоненяти, мавпеняти — р. в. 

                 Відміна              Рід               Закінчення                             Приклад

               І                      жіночий,          -а, -я                         сила, пісня, М икола, Ілля

чоловічий

ІІ                  чоловічий -о та нульове            тато, дракон середній      -о, -е, -я       диво, море, взуття

ІІІ            жіночий         нульове          успішність, любов ІV        середній        -а, -я   курча, плем’я (з -ат-, -ят-, -ен-)

До іменників ІІІ відміни також належить слово мати.

Незмінювані іменники, а також ті, що мають лише форму множини, не належать до жодної відміни: купе, Делі; ворота, Суми.

2.     Розподіліть іменники за відмінами (усно).

микита, Денис, Світлана, Павло, одеса, Умань, трускавець, кішка, ко­

шеня, кошенятко, вікно, ягня, ягнятко, кров, поле, лють, лінь, хлоп’я, кульбаба, дід, узбіччя, гривня.

Іменники однієї відміни в окремих відмінках можуть мати не однакові закінчення: весна — весною, пісня — піснею. Ці відмінності пов’язані з належністю до різних груп: твердої, м’якої чи мішаної. На групи поділяють іменники І і ІІ відміни та визначають їх за кінцевим звуком основи. 

§ 47.  Поділ  іменників  на відміни  та  групи

               Група              Кінцевий звук основи                                Приклад

          тверда            твердий (але не шиплячий)          весна, пальто, склад

          м’яка           м’який                                                     пісня, кінь, поле (поля), во-

лосся

          мішана         шиплячий ( ж, ч, ш, щ)                 площа, круча, ніж, Сиваш

Іменники з основою на -р можуть належати до твердої, м’якої чи мішаної групи: директор — директора, перукар — перукаря. Про те, як визначати групу іменників з основою на -р, дізнаєтеся в § 50.

3.     Розподіліть іменники І та ІІ відміни за групами: 1) тверда; 2) м’яка; 3) мі-шана (письмово).

Жетон, Гоща, зять, воля, Уляна, італієць, рана, лящ, рілля, арсен, оля, британець, вареник, ігрище, лоно, ирод, Ніна, Ілля, душа, ймення, африка.

 З перших букв записаних слів складіть назви лікарських рослин.

4.     Виконайте завдання в тестовій формі.

                            Установіть відповідність.

В ідміна	Приклади
1       І 2       ІІ 3       ІІІ 4       ІV	а гуся, ім’я Б метро, шосе в міцність, розкіш Г староста, Людмила Д перекотиполе, Луцьк

5.     Візьміть участь у флешмобі «Я хочу побувати в…». Опублікуйте в соцме-режах фото місцевості та підпис до нього з власною назвою.

6.     З апам’ятайте колоритні фразеологізми.

Як сніг на голову — несподівано, раптово, зненацька; потрібний, як торішній сніг — зовсім не потрібний; у нього ( неї) узимку снігу не допросишся — ідеться про скупість.

7.     Перепишіть речення. Надпишіть над іменниками відміну, до якої вони належать, і групу (якщо є).

1. маленька пташка, та гострий дзьобик. 2. Ліпше горобець у жмені, ніж журавель у небі. 3. Де лелека водиться, там щастя родиться. 4. Був курчам — став півнем. 5. За морем радість, та чужа, а в нас і горе, та своє ( Н ар. тв.) .