"Тестовий контроль знань, його специфіка. Методичні основи організації тестового контролю знань"

Повідомлення на тему:

«Тестовий контроль знань, його специфіка. Методичні основи організації тестового контролю знань»

Створення тесту – складна і кропітка робота, яка має певний алгоритм. Різними текстологами пропонуються більш детальні або узагальнені варіанти цього алгоритму, але всі вони передбачають проходження кількох основних етапів. Дотримання цієї послідовності дає можливість отримати саме тест, а не сукупність запитань у тестовій формі, які можуть містити структурні або змістові дефекти, бути у цілому невалідними.

Створення надійного тестового інструменту включає:

•                                  визначення мети тестування;
•                                  відбір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого належить перевірити;
•                                  побудова специфікації тесту (визначення цілей, завдань, плану, структури тесту, зазначення вимог та правил проведення тестування, обробки результатів та їх інтерпретації);
•                                  вибір форматів тестових завдань; конструювання бази тестових завдань;
•                                  конструювання тесту (побудова композиції тесту в цілому) та оцінювання його валідності;
•                                  визначення логістики тестування, планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань;
•                                  розробка інструктивних матеріалів, форми бланку відповідей;
•                                  проведення тестування з дотриманням процедур і правил тестування;
•                                  обробка та аналіз результатів.

Щоб довести тест до повної готовності до застосування, необхідно декілька років збирати статистичні дані. Можливе виникнення й інших труднощів. Досить часто зустрічається значний суб’єктивізм у формуванні змісту самих тестів, у відборі і формулюванні тестових запитань, багато що також залежить від конкретної тестової системи, від того, скільки часу відводиться на контроль знань, від структури включених у тестове завдання запитань і т.ін.

Але, незважаючи на вказані недоліки тестування, як методу педагогічного контролю, його позитивні якості багато в чому свідчать про доцільність використання такої технології як в школах, так і в університетах.

Переваги:

•                                 велика об’єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність;
•                                 виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації та інші характеристики конкретного вчителя;
•                                 орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести;
•                                 універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.

Крім того, тестове опитування багатофункціональне. Воно дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з даним студентом / учнем.

Викладачу слід пам’ятати, що складаючи завдання тесту, необхідно дотримуватись низки правил, що забезпечують надійність, збалансованість інструменту оцінювання успішності оволодіння певними навчальними дисциплінами або їх розділами. Так, необхідно проаналізувати зміст завдань з позиції рівної представленности в тесті різних навчальних тем, понять, дій і т.ін. Тест не повинен бути навантажений другорядними термінами, неістотними деталями з акцентом на механічну пам’ять, яка може бути задіяна, якщо в тест включати точні формулювання з підручника або фрагменти з нього. Завдання тесту мають бути сформульовані чітко, коротко і недвозначно, щоб усі студенти розуміли сенс того, що у них запитують.

Важливо прослідкувати, щоб жодне завдання тесту не могло служити підказкою для відповіді на інше. Варіанти відповідей на кожне завдання мають підбиратися так, щоб виключалися можливості простого припущення або відкидання явно неправильної відповіді.

Важливо вибирати найбільш прийнятну форму відповідей на завдання. Враховуючи, що запитання, що ставиться, повинне бути сформульоване коротко, бажано також коротко і однозначно формулювати відповіді. Наприклад, зручна альтернативна форма відповідей, коли учень / студент повинен підкреслити слово «так» або «ні».

Завдання для тестів мають бути інформативними, відпрацьовувати одне або декілька понять, формул, визначення і так далі. При цьому тестові завдання не можуть бути дуже громіздкими або дуже простими. Це не завдання для усного рахунку. Варіантів відповідей на завдання повинно бути, по можливості, не менше п’ять. У якості неправильних відповідей бажано використовувати найбільш типові помилки.

Тестування не може повністю замінити звичайні форми перевірки знань. Але основна їх перевага – це простота і швидкість, а також те, що тести сприймаються більшістю учнів як своєрідна гра. Тим самим знімається страх, стрес, невпевненість у своїх знаннях. Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:

1) раціональніше використання час уроку;

2) охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;

3) швидке встановлення зворотного зв’язку з учнями / студентами і визначення рівня засвоєння матеріалу;

4) можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив;

5) тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з ними;

6) стимулюється саморозвиток учнів / студентів, підвищується їхній інтерес до предмету.

Одним із шляхів запровадження тестування в Запорізькому національному університеті є використання середовища Moodle. Система реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та студентами, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. До базових функцій середовища належить функція проведення Онлайн тестування, яка вміщує в собі програмну реалізацію передових психолого-педагогічних надбань зазначеної сфери.

Отже, систематичне проведення контрольних заходів за допомогою складених на вищому рівні інструментів контролю дозволяє формувати підготовлених учнів у різних галузях знань, готових застосовувати накопичений багаж знань будь-якої хвилини. Саме таких випускників у даний час, і в майбутньому потребує наша країна, щоб з їхньою допомогою здійснити швидке оздоровлення економіки.

Список використаної літератури

 1. Аванесов В. С. Определение исходных понятий теории педагогических измерений // Педагогические измерения. – 2005. – № 2. – С. 17-20.

2. Дорошенко Ю. О. Достовірність комп’ютерного тестування: Навчально-методичний посібник / Дорошенко Ю. О., Ротаєнко П. А. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 176 с.

3. Лукіна Т. О. Технології діагностики та оцінювання навчальних досягнень: Навчально-методичні матеріали. – К., 2007. – 62 с.