Тези на тему "Організація моніторингових досліджень в закладі загальної середньої освіти"

ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

  Мельник Наталія Василівна

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти

Інститут підвищення кваліфікації

Український державний університет імені Михайла Драгоманова,

м. Київ, Україна

Науковий керівник:

Сергієнко Володимир Петрович,

доктор педагогічних наук, професор

Інститут підвищення кваліфікації

Український державний університет імені Михайла Драгоманова,

м. Київ, Україна

Актуальність теми. В умовах реалізації концепції «Нова українська школа» та розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, моніторинг стає ключовим інструментом доказового управління ЗЗСО. Як зазначають дослідники, ефективність освітнього процесу безпосередньо залежить від точності вимірювальних процедур та їхньої систематичності [2, с. 45].

Мета дослідження — обґрунтувати алгоритм організації моніторингу в школі, що базується на засадах валідності та надійності результатів.

 Значення моніторингових досліджень

• Моніторинг якості освіти є інструментом забезпечення відповідності результатів навчання державним стандартам.
• Він дозволяє виявляти тенденції у розвитку освітнього середовища та прогнозувати його зміни.
• Моніторинг сприяє прийняттю управлінських рішень на основі об’єктивних даних.

 Нормативно-правова база

• Моніторинг проводиться відповідно до Закону України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та Наказу МОН №54 від 16.01.2020.
• Існує затверджений Порядок проведення моніторингу якості освіти, який визначає механізм підготовки, проведення та аналізу результатів.

Основні етапи організації моніторингу

1. Проєктувальний етап: Визначення об’єкта (результати навчання, стан викладання, освітнє середовище). На цьому етапі важливо враховувати стандартизовані вимоги до інструментарію [4].
2. Діагностичний етап: Проведення оцінювальних процедур. У контексті спеціальності «Освітні вимірювання» критичним є мінімізація суб’єктивізму оцінювачів.
3. Аналітичний етап: Застосування методів математичної статистики для обробки даних, що дозволяє виявити кореляцію між методами навчання та успішністю учнів [1, с. 112].
4. Управлінський етап: Прийняття рішень щодо корекції освітньої траєкторії закладу.

Ключові принципи якості моніторингу

• Циклічність: Проведення вхідного, проміжного та підсумкового оцінювання для відстеження динаміки.
• Прозорість: Ознайомлення всіх учасників освітнього процесу з критеріями оцінювання до початку процедури [3].
• Технологічність: Використання систем управління навчанням (LMS) для автоматизації збору та візуалізації даних.

Виклики та перспективи

• Необхідність підготовки педагогів до роботи з інструментами освітніх вимірювань.
• Забезпечення об’єктивності та репрезентативності вибірки.
• Використання результатів моніторингу для підвищення якості освіти, а не лише для контролю.

Висновок. Таким чином, організація моніторингових досліджень у ЗЗСО є важливою складовою системи забезпечення якості освіти. Її ефективність залежить від науково обґрунтованого підходу, використання валідних інструментів та здатності освітніх управлінців інтерпретувати результати й приймати відповідні рішення.

Список використаних джерел

1. Лукіна Т. О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика. Київ: Вид. дім «Шкільний світ», 2021. 168 с.
2. Ляшенко О. І. Методологічні засади моніторингу якості освіти. Педагогіка і психологія. 2019. № 2. С. 41–48.
3. Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти : наказ ДСЯО від 30.11.2020 № 01-11/71. URL: https://sqe.gov.ua/ (дата звернення: 10.04.2026).
4. Терещенко В. М. Освітні вимірювання в сучасній школі: навч. посіб. Харків : Основа, 2022. 120 с.