Тези

науково-дослідницької роботи  

 

ПЛЮТИНСЬКИЙ Денис,  

Кам'янець-Подільський медичний фаховий коледж  

здобувач освіти першого року навчання  

групи А спеціальності І5 Медсестринство освітньо-професійна програма  Лікувальна справа

plutinskijdenis2323@gmail.com

 

«Динаміка концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі нашого регіону у період 2025–2026 рр. та вплив роботи дизельних генераторів»

 

Забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту (NO₂) є однією з найактуальніших екологічних і медичних проблем сучасності, особливо в умовах енергетичної кризи в Україні. NO₂ належить до речовин 2-го класу небезпеки (ГДКс.д. = 0,04 мг/м³) і негативно впливає на органи дихання, серцево-судинну систему, сприяє утворенню кислотних дощів та погіршенню стану ґрунтів і водойм. Масове використання дизельних генераторів під час відключень електроенергії у 2025–2026 рр. стало додатковим джерелом викидів NO₂ в атмосферу.

Метою  дослідження є встановити динаміку концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі Хмельницької області (на прикладі м. Кам’янець-Подільський) у період 2025–2026 рр. та оцінити внесок роботи дизельних генераторів у цю динаміку.

Завдання дослідження:

1.     Проаналізувати середньомісячні та добові концентрації NO₂ за даними офіційного моніторингу Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА та УкрГМЦ.

2.     Виявити періоди підвищених концентрацій NO₂ та співставити їх з періодами масового використання дизельних генераторів.

3.     Оцінити внесок дизельних генераторів у зростання концентрацій NO₂                  (у тому числі вплив на добову динаміку та кислотність опадів).

4.     Провести соціологічне опитування населення за анкетою «Екологічні наслідки використання генераторів у нашому місті».( https://forms.gle/TxHyjGK9siHyCoU38)

5.     Розробити практичні рекомендації щодо зменшення негативного впливу резервних джерел живлення на якість атмосферного повітря.

Об’єкт дослідження: атмосферне повітря Хмельницької області за результатами державного моніторингу.  

Предмет дослідження: динаміка концентрації діоксиду азоту (NO₂) та вплив роботи дизельних генераторів на її зростання у період 2025–2026 рр.

Методи дослідження: документальний аналіз інформаційно-аналітичних оглядів, статистична обробка даних, порівняльний аналіз сезонних і добових показників, графічний метод (побудова діаграм), а також анкетне опитування населення.

Практична значимість роботи: отримані результати дозволяють оцінити реальний вплив дизельних генераторів на якість повітря в умовах енергетичної кризи та обґрунтувати рекомендації для органів місцевого самоврядування і населення щодо зменшення техногенного навантаження на атмосферу.

Висновки та пропозиції

Проведене дослідження динаміки концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі Хмельницької області у період 2025–2026 рр. на основі офіційних даних моніторингу Хмельницького обласного центру з гідрометеорології та первинних добових вимірювань стаціонарного поста №1 (вул. Чорновола, 122) дозволило встановити чіткі тенденції та зробити обґрунтовані висновки.

Середньомісячні концентрації NO₂ у м. Хмельницький коливалися від 0,60 ГДК (листопад 2025 р.) до 1,17 ГДК (вересень 2025 р.) та 0,97 ГДК (січень 2026 р.). Найвищі значення зафіксовані у перехідні та зимові місяці, що відповідає сезонним особливостям опалювального періоду та енергетичним навантаженням. У січні 2026 року середньомісячна концентрація NO₂ склала 0,97 ГДК, що на 21 % перевищує показник січня 2025 року. Добові максимуми на посту №1 досягали 0,14 мг/м³ (3,5 ГДК). Чітко виражені вечірні піки (19:00–22:00) у січні–лютому 2026 року безпосередньо корелюють з масовим використанням дизельних генераторів під час відключень електроенергії.

Порівняльний аналіз осінніх (вересень–листопад 2025 р.) та зимових місяців показав зростання середніх концентрацій NO₂ на 18–25 % саме під час відключень. Дизельні генератори внесли значний внесок (30–40 %) у додаткові викиди в періоди пікового споживання електроенергії. Крім того, робота генераторів у зимовий період суттєво підвищила кислотність атмосферних опадів через утворення азотної кислоти (HNO₃), що призвело до зниження pH опадів до 4,5–5,0 та зростання вмісту нітратів на 35–40 % порівняно з попереднім роком. Осінні кислотні опади мали вищий вміст сульфатів, тоді як зимові — переважно нітратів, що значно посилює екологічне навантаження на ґрунти та водойми регіону.

Для підтвердження впливу генераторів на населення було проведено соціологічне опитування серед 220 жителів м. Кам’янець-Подільський.  

На перше питання про те, як часто мешканці помічають роботу бензинових чи дизельних генераторів на вулицях Кам’янця-Подільського,  

101 респондент (45,9%) зазначив, що помічає їх кілька разів на тиждень, 67 осіб (30,5%) бачать та чують їх щодня, а 52 людини (23,6%) відповіли, що рідко звертають на це увагу.

 

На наступне питання про головний дискомфорт від роботи генератора,  

179 опитаних (81,4%) виділили сильний шум, 117 осіб (53,2%) вказали що відчували неприємний запах вихлопних газів, 29 респондентів (13,2%) помічали видиму кіптяву, і лише 20 людей (9,1%) не відчували ніякого дискомфорту.

 

 

 

 

 

Щодо самопочуття під час тривалого перебування поруч із генератором,   

120 осіб (54,5%) відчували легкий дискомфорт, 48 респондентів (21,8%)  відчули головний біль, кашель або запаморочення, тоді як на 52 людини (23,6%) це ніяк не вплинуло.

Аналізуючи вплив на повітря порівняно з автомобілями, рівно половина опитаних — 110 людей (50%) — вважають, що генератори шкодять значно сильніше через відсутність фільтрів,

95 осіб (43,2%) прирівнюють їхній вплив до автівок, а 15 респондентів (6,8%) вважають його незначним.

Рівень обізнаності про виділення чадного газу та оксидів азоту показав,   

що 118 опитаних (53,6%) добре знають про цю загрозу, 78 людей (35,5%) щось чули про це, а 24 особи (10,9%) почули про це вперше.

 

 

 

 

Найефективнішим способом зменшення шкоди -  

103 людини (46,8%) назвали перехід на потужні зарядні станції

(еко-флоу), 80 респондентів (36,4%) підтримали встановлення шумопоглинаючих та очисних екранів, 28 осіб (12,7%) наголосили на дотриманні безпечної відстані, а решта учасників опитування запропонували власні варіанти, що здебільшого стосувалися стабілізації електромережі.

Таким чином, дослідження підтверджує, що в умовах енергетичної кризи 2025–2026 рр. дизельні генератори стали значним додатковим фактором забруднення атмосферного повітря Хмельницької області діоксидом азоту, посилення кислотності опадів та погіршення самопочуття населення.

Практичні пропозиції:

 ̶    Стимулювати перехід населення та підприємств на екологічніші джерела резервного живлення (інвертори з акумуляторами, сонячні панелі з накопичувачами).

 ̶    Ввести тимчасові обмеження на використання дизельних генераторів у населених пунктах у вечірній та нічний час та зумовити перехід на потужні   еко-флоу (19:00–00:00).

 ̶    Розширити мережу моніторингу NO₂ у зонах найбільшої концентрації генераторів.

 ̶    Проводити регулярну інформаційну кампанію серед населення щодо шкідливого впливу викидів від генераторів на здоров’я та довкілля.

 ̶    Рекомендувати встановлення фільтраційних та шумопоглинаючих екранів на генераторах у громадських та житлових зонах.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.                 Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у січні 2026 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2026. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

2.                 Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у лютому 2026 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2026. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

3.                 Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у вересні 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

4.                 Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у жовтні 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

5.                 Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у листопаді 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

6.                 Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у грудні 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

7.                 Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за І півріччя 2025 року (за даними мережі спостережень Національної гідрометеорологічної служби України). – Київ: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)

8.                 Стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2025 році (регіональна доповідь). – Хмельницький, 2025. – 321 с. (Дата звернення: 6 квітня 2026)

9.                 Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за березень 2026. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-berezen-2026 (дата звернення: 2 квітня 2026).

 

10.            Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за вересень 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-veresen-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).

11.            Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за лютий 2026. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-lutii-2026 (дата звернення: 2 квітня 2026).

12.            Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за січень 2026. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-sichen-2026 (дата звернення: 2 квітня 2026).

13.            Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містях за грудень 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistyakh-za-hruden-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).

14.            Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містях за жовтень 2025.

УкрГМЦ.    УкрГМЦ.    URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistyakh-za-zhovten-2025      (дата звернення: 2 квітня 2026).

15.            Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містях за листопад 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-danizabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistyakh-za-listopad-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).