Тихоокеанська сміттєва вирва

Кілька років тому мореплавці помітили серед Тихого океану, на відстані тисячі кілометрів від Каліфорнії, скупчення пластикового сміття. Учені Інституту океанографії Скріпса (США) організували експедицію під керівництвом Міріам Гольдштейн для вивчення цього об’єкта, що отримав назву «Тихоокеанська сміттєва вирва». Яка, на вашу думку, причина її виникнення? Чим небезпечне її існування? Які висновки зроблені ученими експедиції Інституту океанографії?

Сміттєвий континент

Американський океанолог Чарлз Мур — першовідкривач цієї «Великої тихоокеанської сміттєвої плями», воно ж «круговорот-смітник», вважає, що в цьому регіоні кружляють близько 100 млн тонн плавучого непотребу.

Декілька років тому молодий плейбой і яхтсмен Чарльз Мур, син багатого хімічного магната, вирішив після сесії в Каліфорнійському університеті відпочити на Гавайських островах. Заодно Чарльз вирішив випробувати в океані і свою нову яхту. Заради економії часу поплив навпростець. А через кілька днів Чарльз зрозумів, що заплив на смітник.«Протягом тижня всякий раз, коли я виходив на палубу, повз плив якийсь пластиковий непотріб, — писав Мур у своїй книзі «Пластмаси назавжди» — Я не міг повірити своїм очам: як ми могли запакостити таку величезну акваторію? По цьому смітнику мені довелося плисти день за днем, і кінця їй не було видно … »

Скріпсовський інститут океанографії (США) у серпні 2009 року організував спеціальну експедицію під керівництвом дипломниці Міріам Голдштейн для вивчення пластикового сміття

Весь цей час вчені, а це були переважно студенти-дипломники з аспірантами, тобто люди молоді і витривалі, цілу добу закидали і витягали все можливе із пластикового сміття, а також морських мешканців з поверхні і з глибини океану. Не забували вони вимірювати і параметри води - температуру, солоність та ін.: все-таки в цей віддалений район доля нечасто закидає дослідників. Візуальний підрахунок крупного сміття проводили з борту корабля і шлюпок, враховували і дрібні, розміром в міліметри і менше, частинки пластику, що плавали на поверхні. 

Мікропластичні концентрації в 1972-1987 та 1999-2010 роках.

Галобати серціусу для дорослої та юнацької чисельної концентрації (НК) у порівнянні з мікропластичним Н. К. в 1972-1973 рр. (А: Спірменова кореляція рангу, р = 0,3644; р2 = 0,019) та 2009-2010 рр. (Б: кореляція зі спімаренським рангом, р <0,0001, р2 = 0,404 )

Манільська гавань

Ще одні відомі фотографії, що ілюструють згубний вплив пластика на все живе. Однак питання: загинулаи ці птахи через те, що приймали пластик за їжу, або через те, що крім пластика їм не було що їсти?

Альбатроси

Пластикові пакети, найпоширеніший вид сміття в океані. У США тільки в 1934 році на законодавчому рівні було заборонено скидання сміття в океан. До цього він був чимось на зразок головного американського сміттєвого полігону.

Барнакли

Останки пташеня темноспинного альбатроса, якому батьки згодовували пластик. Пташеня не міг вивести його з організму, що призвело до смерті чи то від голоду, чи то від задухи.

Крім прямого заподіяння шкоди тваринам, плаваючі відходи можуть вбирати з води органічні забруднювачі, включаючи ПХБ (поліхлоровані біфеніли), ДДТ (дихлордифенілтрихлорметилметан) і ПАУ (полиароматические вуглеводні). Деякі з цих речовин не тільки токсичні - їх структура подібна до гормоном естрадіолом, що призводить до гормонального збою у отруєного тварини. Ось наслідки забруднення океану

Висновок Як повернути океану колишню чистоту? З тим сміттям, що вже є, впоратися навряд чи вдасться: адже треба відфільтрувати твердий пластик від найніжніших істот такого ж розміру, які складають планктон. А ось розвиток процесу можна призупинити. Для цього весь пластик треба зробити біорозкладним. Тоді не доведеться просити людей не кидати сміття де попало: очищення відбудеться саме собою. Правда, при цьому зникне і нова екологічна ніша, яка почала формуватися в районі сміттєвої вирви: не буде пластику, і жити її мешканцям не буде на чому. І все ж, напевно, це буде не найбільша втрата.

Дякую за увагу