5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

Типові задачі з географії

Про матеріал

У збірнику Ви знайдете такі задачі:

  1. Задачі на визначення масштабу;
  2. Задачі на визначення часу;
  3. Задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом опівдні;
  4. Задачі на визначення тривалості дня;
  5. Задачі на визначення прямокутних координат точок за топопграфічною картою;
  6. Задачі на визначення відстаней за градусною сіткою;
  7. Задачі на визначення напрямків за топографічною картою;
  8. Задачі до теми "Атмосфера";
  9. Задачі на визначення падіння та похилу річки;
  10. Задачі на визначення показників руху населення.
Перегляд файлу

                                    1.Задачі на визначення масштабу.

Масштаб – це міра зменшення відстаней певної місцевості при зображенні їх на карті.  Масштаб буває числовим, іменованим та лінійним.

 Виражений  відношенням чисел масштаб називають  числовим. Наприклад, числовий масштаб карти 1 : 1 000 000 показує, що довжина відрізків на ній порівняно з їх довжиною на місцевості зменшена в 1 мільйон разів, тому 1см на карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.

Це ж співвідношення може бути виражене: „в 1 см - 10 км". Це так званий іменований масштаб. Іменований масштаб показує, скільком метрам чи кілометрам на місцевості відповідає 1 см на карті.

Практично відстані па картах визначають за допомогою лінійного масштабу. Лінійним масштабом називається графічне зображення числового масштабу у вигляді прямої лінії з нанесеними через певні інтервали поділками, напроти яких позначені відповідні їм відстані на земній поверхні.

Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на глобусі чи карті, складаємо відношення:

 М=L (глобуса):L(місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на глобусі і карті.

При порівнянні декількох масштабів більшим буде той, у якого буде меншим займенник, і навпаки, чим більший займенник, тим дрібніший масштаб.

Задача №1.

 Територія мішаного лісу на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см. А хвойний ліс на плані масштабу 1 : 2 500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Який ліс - мішаний чи хвойний - має на місцевості більшу площу?

 Розв'язання:

1) переводимо масштаб мішпного лісу на плані в іменований:

 1:5 000  в 1см-50 м;

 2) визначаємо протяжність сторін мішаного лісу:

 4,5 х 50 = 225 (м);  6 х 50 - 300 (м).

 Отже, площа лісу Sмл = 225 х 300 = 67500 (м²).

 3) переводимо масштаб  хвойного лісу на плані в іменований:

 1:2500 в 1см-25 м.

 4) визначаємо протяжність сторони хвойного лісу:

 8 х 25 - 200 (м), площа лісу Sx = 200 х 200 = 40000 (м²).

 Відповідь: мішаний ліс має більшу площу.

Задача №2.

 Відстань між залізничною станцією і кар'єром на плані масштабу 1: ЗО 000 становить 3,8 см. На другому плані ця відстань становить 7,6 см. Який масштаб цього плану?

 Розв'язання:

 1) переводимо числовий  масштаб  в іменований:

 1:30 000 в 1 см - 300 м.

Визначаємо відстань між об'єктами: 3,8 х 300= 1140 (м).

 2) визначаємо масштаб другого плану: 1140 : 7,6 = 150 (м)

 Відповідь: масштаб - в 1 см - 150 м,  або 1:15 000.

Приклади задач на знаходження масштабу.

  1.               Визначте, у якому масштабі виконано карту, якщо відстань між Києвом і Харковом на ній становить 82 мм, а на місцевості ця відстань складає 409 км.
  2.               Визначте площу території (тис.км.кв.), яку охоплюють населені пункти з житловою, промисловою і транспортною забудовою, якщо загальна їх площа становить понад 5% від загальної площі території України.
  3.               Визначте відстань між містами А і Б на карті масштабу 1: 2500000, якщо на місцевості вона становить 580 км.
  4.               Визначте, який масштаб матиме топографічна  карта, якщо за основу взято аркуш топографічної карти масштабу 1:50000 і розділено його паралеллю і меридіаном на чотири рівні частини.
  5.               Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка має масштаб 1:22 000 000
  6.               На плані сад квадратної форми має площу 16 см², на місцевості цей сад має площу 6400 м². Визначте масштаб даного плану.
  7.               Визначте відстань між двома населеними пунктами на фізичній карті України (масштаб 1:1 000 000), якщо на топографічній карті (масштаб 1:200 000) ця відстань становить 12 см.
  8.               Визначте масштаб топографічної карти, на якій 1см2 дорівнює 25 га на місцевості.
  9.               Визначте масштаб карти, на якій відстань від Києва до Мурманська (2050км) зображено відрізком 4,1см.
  10.          Визначте масштаб глобуса, якщо на ньому Україна займає площу близько 2,42 см2.
  11.          Відстань від Тернополя до Києва 480 км. Встановіть масштаби карт, якщо на них ця відстань становить: а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.
  12.          Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1: 1000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста – 60 км/год?
  13.          Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.

 

*** Визначте площу городу, якщо на плані масштабу 1:2 ООО він має форму прямокутного трикутника, один з катетів якого дорівнює 4 см, а гіпотенуза - 5 см.

Підсказка: треба пригадати, що площа прямокутного трикутника (S) визначається за формулою:  S = ab,  де а,b - катети. А для того , щоб  визначити довжину другого катета, треба використати  теорему Піфагора. 

***Визначте площу ріллі, якщо на плані масштабу 1 : 5 000 вона має форму прямокутного трикутника, один з катетів якого дорівнює 50 мм,

 а другий - 48 мм.

*** Який буде масштаб топографічної карти, якщо ліс площею 15, 6 га зображений на ній у вигляді трапеції з основами 25 і 11 мм і висотою 14 мм?

Часто в задачах на знаходження масштабу використовується міра га, нагадую, що    1 га = 10 000 м².

Задача №3.

Територія лісу на карті масштабу 1:100 000 має форму прямокутника із сторонами 42 мм і 57 мм. Визначте площу лісу в гектарах.

 Розв'язання: площа прямокутника (S) визначається за формулою:

 S = ab , де a, b - сторони прямокутника.

 1) визначаємо площу лісу на карті: S = 4,2 см х 5,7 см = 23,94 см²;

 2) переводимо числовий масштаб карти в іменований: в 1 см - 1 000 м;

 3) визначаємо, чому дорівнює 1 см² на місцевості: 1 см²= 1 000 м х 1 000 м = 1 000 000 м²;

 4) визначаємо площу лісу на місцевості: 1 000 000 м² х 23,94 = 23 940 000 м²;

 5) переводимо м у га (1 га = 10 000 м²):

 23 940 000 м² : 10 000 м² = 2 394 га.

 Відповідь: площа лісу 2 394 га.

 

 

 

2. Задачі  на визначення часу.  Місцевий, поясний і літній час.

Обертаючись навколо своєї осі у напрямі із заходу на схід, Земля за добу робить один оберт. Сонце послідовно освітлює всю поверхню земної кулі. Тому, коли на Гринвіцькому меридіані полудень, то на довготі 180° - північ, на довготі 90° сх. д. - вечір, а на довготі 90° зх. д. - ранок.

 Куляста форма Землі та її обертання навколо своєї осі зумовлюють у кожний момент однаковий час доби для всіх точках, що розташовані на одному меридіані від Північного полюса до Південного. Всі інші пункти, які розташовані на різних меридіанах і займають по відношенню до Сонця різне положення, мають різний час доби. Тому існує такий відлік часу,як місцевий, поясний і літній.

 Місцевий час — це час меридіана даного місця, що визначається положенням Сонця. Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, тобто будь-яка точка, що розташована На .її поверхні, проходить коло довжиною 360°. Отже, за годину Земля повертається на 15°:

 360°: 24 год = 15год.

 На 1° Земля повертається за 4 хв (60хв: 15° = 4хв).

 Тому місцевий час двох пунктів, відстань між якими за довготою становить 1°, відрізняється на 4 хвилини. Отже, чим більша відстань по довготі між пунктами, тим більша різниця місцевого часу між ними.

 Поясний час - це місцевий сонячний час середнього основного географічного меридіана даного часового поясу, тобто того меридіана, що проходить посередині певного поясу і відрізняється від сусідніх меридіанів на 15°. За міжнародною угодою поверхню Землі умовно поділили на 24 часових пояси (від нульового до 23-го). У межах поясу відлік часу ведуть за тим меридіаном, який проходить посередині. Наприклад, меридіан 15° сх. д. є середнім для першого часового поясу (15:15=1); 30° сх. д. - для другого (30 : 15 = 2); 120" сх. д. -для восьмого (120 : 15 = 8) і т. д.

Відлік часових поясів ведеться від нульового (Гринвіцького) меридіана, а початок нової доби - на 180-му меридіані. Його ще називають лінією зміни дат. Лінія зміни дат проходить по- найменш заселених територіях Землі. Саме від цієї лінії починається відлік нової доби, яка ніби рухається із сходу на захід. Якщо рухатися у цьому напрямку і перетнути лінію зміни дат, то одна доба додається. Наприклад, після 1 квітня настає 2 квітня. А якщо рухатися у зворотному напрямку, то одну і ту саму добу ми відлічуємо двічі. Наприклад, після 1 квітня знову буде 1 квітня.

 Для повнішого і, раціонального використання світлової частини доби та економії електроенергії у літній період (з кінця березня по кінець жовтня) стрілки годинників переводять на одну годину вперед. Це так званий літній час. Він діє й на території України.

Задача 1

 За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?

 Розв'язання:

 Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.;

 Київ - 30° 30' сх. д.;

 1) визначаємо різницю довготи:

 32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';

 2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;

 3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.

 Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.

Задача №2

 Визначте час і дату:

 а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.

 Розв'язання:

 а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;

 2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;

 3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);

 4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно додати до відомого часу:

 1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.

 б) 1) Лондон-0° д.;

 2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;

 3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;

 4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:

 1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня

 в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;

 2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну довготу потрібно додавати:

 30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;

 3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;

 4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня

 Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30 хв, 11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня.

Приклади задач на знаходження місцевого і поясного часу.

  1.               Визначте межу між восьмим і дев’ятим годинними поясами без урахування проходження державних кордонів між країнами.
  2.               В якому місті і на скільки хвилин раніше зійде Сонце:

А) у Києві чи в Житомирі?

Б)у Харкові чи в Одесі?

В)у Тернополі чи в Миколаєві?

  1.               Як відрізняється місцевий час від поясного:

    А) у Києві?

    Б)у Сімферополі?

    В) у Рівному?

  1.               У Києві 23 вересня Сонце сходить о 6.46 за поясним часом. О котрій годині за поясним часом у цей день зійде Сонце:

А) у Чернівцях?

Б) у Чернігові?

В) у Луганську?

  1.               За місцевим часом у Києві 12.10. Котра година в даний момент за місцевим часом у Харкові?
  2.               За місцевим часом в Одесі 19.15. Котра година за місцевим часом в даний момент у Львові?
  3.               За місцевим часом в Ужгороді 8.35. Котра година в даний момент за місцевим часом у Дніпропетровську?
  4.               На скільки годин і куди слід перевести стрілки годинників пасажирам, якщо вони прилетіли:

А) із Києва до Вашингтона?

Б) з Одеси до Якутська?

В) зі Львова до Мадрида?

  1.               О котрій годині ви прибудете до Києва, якщо вилетіли із:

А) Ташкента о 19.00, а політ тривав 4 год.?

     Б) Оттави о 10.00, а політ тривав 9 год.?

В) Канберри о 22.00, а політ тривав 9 год.?

  1.          Корабель вийшов у плавання з Ванкувера до Миколаєва 1 вересня. Плавання триватиме 25 діб. Якого числа корабель прибуде до порту призначення?
  2.          На скільки годин і куди слід перевести стрілки годинників пасажирам, що прилетіли з Токіо до Києва?
  3.          О котрій годині ви прибудете до Львова, якщо політ тривав 9 год. З Вінніпегу (Канада)?
  4.          Корабель вийшов у плавання з Керчі до Сіетла  (США) 2 травня. Плавання триватиме 27 діб. Якого числа корабель прибуде до порту призначення?
  5.          О котрій годині розпочався ваш авіарейс у столиці України, якщо політ тривав 3 години, а у Грузії, коли ви прибули, було 19.00?
  6.          Встановіть географічну довготу середніх меридіанів годинних поясів:

 а) дванадцятого; б) двадцять четвертого; в) десятого; г) двадцятого.

  1.          Встановіть межі годинних поясів:

 а) другого; б) шостого; в) десятого; г) чотирнадцятого; д) двадцять першого.

  1.          Визначте різницю поясного часу між Києвом (30°30' сх.д.) і:

 а) Магаданом (59° пн.ш. 150°30' сх.д.);   б) Майамі (26°30' пн.ш. 81° з.д.);

 в) Лос-Анджелесом (33° пн.ш. 118' з.д.);

 г) Ріо-де-Жанейро (23° пд.ш. 43° з.д.);     д) Джакартою (6°30' пд.ш. 103° сх.д.).

  1.          Визначте різницю поясного часу між Тернополем (49°30' пн.ш. 26° сх.д.) і:

 а) Делі (28° пн.ш. 77° сх.д.);          б) Осло (60° пн.ш. 10° сх.д.);

 в) Вашингтоном (38° пн.ш;77° з.д.);     г) Торонто (44° пн.ш. 79°30' з.д.);

д) м. Дежнєва (66° пн.ш. 170° з.д.).

  1.          Визначте поясний час у Києві (30°30' сх.д.), якщо за поясним часом 18 год. у:

а) Вашингтоні (73° з.д.);                              б) Делі (77° сх.д.);

 в) Лос-Анджелесі (118° з.д.);                    г) на мисі Дежнєва (170° з.д.).

20.Коли на початковому меридіані північ, у пункті А – полудень. Визначіть, на якому меридіані знаходиться пункт А.

 

 

 

Задачі, що є оберненими до даних задач – це визначення географічної довготи за місцевим часом .             

Щоб визначити географічну довготу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого, ми збираємося визначати, і місцевий час будь-якого пункту, довгота якого нам відома.

Задача№1.

 На Гринвіцькому меридіані 23 год, ,у пункті А за місцевим часом 2 год. Визначте географічну довготу пункту А.

 Розв'язання: якщо в пункті А 2 год нової доби,то це значить, що пункт А знаходиться на схід від Гринвіцького меридіана. Різниця в часі між пунктом А і Гринвіцьким меридіаном становить З год. Знаючи кутову швидкість обертання Землі,навколо своєї осі, визначаємо, на скільки градусів на схід від Гринвіцького меридіана знаходиться пункт А:

 15°х3=45°

 Отже, географічна довгота пункту А - 45° сх. д. Відповідь: 45° сх. д.

Задача№2.

Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15 год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.

 Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;

 2) 3 год х 157год = 45°;

 3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.

 б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;

 2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;

 15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″

 4) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.

 в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;

 2) 6 год х 15°/год =90°,

 3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';

 4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.

 Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.; 14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

Задача №3.

Визначте географічні координати міста N, якщо відомо, що Полярну зорю в ньому видно під кутом 36° до лінії горизонту, а відстань в градусах від міста до нульового меридіана становить 140°.

 Розв 'язання:

 1) Кут, під яким видно Полярну зорю від лінії горизонту - це і є географічна широта.

 Отже, географічна широта міста 36° пн. ш. (широта північна, бо видно Полярну зорю).

 2) Місто N лежить на 140° східної або західної довготи. У західній півкулі на цьому меридіані океан, тому це м. Токіо у східній півкулі.

 Відповідь: м. Токіо - 36° пн. ш., 140° сх. д.

 

Приклади задач на знаходження географічної довготи за місцевим часом.

  1.               Визначте географічну довготу пункту, місцевий час якого випереджає час м. Лондона на 2 год. 02 хв.
  2.               Коли на Гринвіцькому меридіані 23 год, то у пункті А за місцевим часом З год. Визначте географічну довготу пункту А.
  3.               Визначте географічну довготу м. Харкова, якщо у Києві (30° 30' сх. д.) за місцевим часом 12 година, а в Харкові 12 год 22 хв.
  4.               Місцевий час крайньої східної точки України (с.Червона Зірка; 40°сх. д.) випереджає місцевий час крайньої західної точки (м. Чоп) на 1 год 12 хв. Визначте географічну довготу крайньої західної точки України.
  5.               Місцевий час м. Миколаєва випереджає місцевий час м. Києва на 6 хв. Визначте географічну довготу м. Миколаєва.
  6.               Визначте географічні координати населеного пункту, якщо відомо, що він розташований від міста Красноперекопська (46 пн.ш.) по меридіану північніше на 556, 5 км, а місцевий час випереджає київський поясний на 16 хв.
  7.               Космічний корабель стартував з космодрому Байконур (Казахстан) о

 6 год 00 хв за Київським часом 10 листопада і рівно за добу приземлився на космодромі на мисі Канаверал (США, п-ів Флоріда, 80° зх. д.). Назвіть час і дату приземлення за часом східного узбережжя США.

  1.               Визначте, що це за об'єкт, якщо географічна широта його становить 50° 30' пн. ш., а місцевий час випереджає час на Гринвіцькому меридіані на 2 год 02 хв.
  2.               Встановіть, у яких годинних поясах знаходяться:

                   м. Мельбурн (38° пд.ш. 145° сх.д.),

                   м. Мехіко (20° пн.ш. 99° з.д.),

                   г. Аконкагуа (36° пд.ш. 70° з.д.),

                   м. Пекін (40° пн.ш. 118° сх.д.),

                   г. Джомолунгма (28° пн.ш. 88° сх.д.),

                  м. Веллінгтон (41° пд.ш. 175° сх.д.).

10. У Києві поясний час —12 год, а у пункті А місцевий час — 10 год, в пункті В —13 год. Встановіть географічну довготу в пунктах А і В.

11.У той момент, коли в Києві місцевий час становить 12 год, у пункті, де працює бригада геологів, місцевий час - 11 годин. Визначте географічні координати місця роботи бригади, якщо висота Полярної зірки над горизонтом у цій місцевості становить 49°.

12.  Визначте географічні координати пункту, якщо в ньому місцевий час становить 13 год, а на годиннику, що йде за гринвіцьким часом, 10 год 58 хв. Полярну зорю від точки зеніту видно під кутом 39°.

 

 

 

 

 

 

           3.Задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом опівдні.

Коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, в дні весняного і осінього рівнодення (21 березня і 23 вересня), полуденну висоту знаходять за формулою:

                                      h=900f    ,

 де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом                                      опівдні, а   f  - географічна широта місця спостереження.

Наприклад, у Києві вона буде становити: 900  - 500 30 = 390 30;

на екваторі:   900 – 00  = 900,           а на полюсах: 900 -900 = 00.

В інші дні полуденна висота визначається за формулою:

h=900f ±   δ   , де δ- схилення Сонця.

 

Улітку, 22 червня, коли Сонце знаходиться у зеніті над Північним тропіком, полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на

230 27 (північний тропік має широту 230 27 ) , тому  h=900f +  δ       

 

Наприклад, для Києва   h=900 –500 30  +   230 27 = 620 57.

Взимку, 22 грудня, коли Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком, полуденна висота його для Південної півкулі збільшується, а для

Північної зменшується на  230 27, тобто   δ=- 230 27,      h=900f -  δ       

 

І для Києва буде визначатися так:  h=900 –500 30  -  230 27 = 160 03.

Для визначення висоти Сонця в усі інші дні необхідно знати над якою широтою воно в зеніті опівдні. Тому типові задачі, що зустрічаються в шкільній програмі, на визначення висоту полуденного Сонця в дні рівнодення або сонцестояння.

Приклади задач.

1.Визначте полуденну висоту Сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня(широта Полтави 490 30  пн..ш.)

2. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною й південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня).   3.Визначіть висоту полуденного Сонця у дні рівнодення в:

              а) Санкт-Петербурзі; б)  Києві;

              в) Ялті; г) Дамаску; д) Делі; є) Сіднеї.

            4.Визначіть висоту полуденного Сонця у дні зимового

               та літнього  сонцестоянь: а) Львові, б) Києві; в) Москві.

             5.  Встановіть географічну широту пунктів, якщо 22 червня

               Сонце  у  полудень знаходиться на висоті:

               а) 50°30'; б) 60°; в) 90°.

 

6. Визначте полудневу висоту Сонця в пункті А (44º30´ пн.ш.), якщо в пункті Б (32º пн.ш.) висота Сонця становить в той же час 40º. В яку пору року можлива така полуднева висота Сонця?

7. Висота полудневого Сонця над горизонтом у населеному пункті А становить 51º20´. В цей же день ополудні Сонце перебуває в зеніті на 10º30´ пн.ш. Визначте широту населеного пункту.

 8.Яка висота Сонця в полудень 21 березня у Лубнах (50о пн.ш., 33о сх.д.)?

9. Визначіть відстань між населеними пунктами, якщо відомо, що висота полуденного Сонця 21 березня в пункті А становила 40°, а у пункті В — 66° (пункти знаходяться на одному меридіані).

 

10.Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх.д., становить 1000 км. Встановіть висоту полуденного Сонця у цьому пункті.

11. На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту? 

12.Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Задачі на визначення тривалості дня, часу сходу і заходу Сонця.

 

Для визначення часу сходу і заходу Сонця або тривалість дня потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямками на північ і напрямком на точку, де зійшло Сонце.

Наприклад, відомий кут, який був виміряний під час сходу Сонця, і він становить 1200. Потрібно визначити, коли зійшло Сонце та яка тривалість дня.

Розвязання:

Точці сходу відповідає кут 900, а точці заходу Сонця кут – 2700. Але, за умовою задачі, точка сходу перемістилася на 300 (1200 – 300 ). Відомо, що місцевий меридіан, напрям якого збігається з напрямом північ-південь, ділить горизонтальний кут між точками сходу і заходу на дві рівні частини.

Отже, Сонце зайде не в точці  2700 , а на  300 , південніше (2700 -300 =2400 ),

а кут між точками сходу і заходу буде дорівнювати 1200  (2400 -1200 =1200 ).

 

Для того, щоб визначити час сходу і заходу Сонця й тривалість дня, потрібно горизонтальні кути поділити на кутову  швидкість добового обертання Землі, тобто на 150/год (360 0: 24 год = 150/год).

Таким чином, час сходу Сонця становитиме 8 год (1200 :150/год =8 год), а час заходу 16 год (2400 : 150/год =16 год).

Тривалість дня можна знайти двома способами:

1) 16 год – 8 год= 8 год

2)1200 – кут між точками сходу і заходу Сонця поділити на кутову швидкість:

       1200 :150/год =8 год.

Задача №2.

Визначте, о котрій годині зійшло і зайшло Сонце, якщо день тривав 12 год 20 хв.

 Розв'язання:

Точці сходу на компасі, як стороні горизонту, відповідає 90°, а точці заходу - 270°. Між цими точками утворюється горизонтальний кут величиною 180°. Але у нашому випадку цей кут становить 185° (12год 20 хв = 740 хв :4хв = 185°). Якщо від 185° - 180°, то утвориться кут величиною 5°, який потрібно розділити між точками сходу і заходу на дві рівні частини, тобто по 2° 30'. Місцевий меридіан, який проходить у напрямку північ - південь, поділить цей горизонтальний кут на дві рівні частини. Тому Сонце зійде за азимутом не 90°, а на 2° 30' північніше, тобто 90° - 2° 30' = 87° 30'. Відповідно точка заходу буде становити не 270°, а на 2° 30' північніше: 270° + 2° 30' = 272° 30' (мал. 26).

 Знаючи величини горизонтальних кутів (азимутів) сходу і заходу Сонця, ми визначаємо час сходу і заходу Сонця:

 87° 30' : 157год = 5 год 50 хв (час сходу Сонця);

 272° 30' : 157год = 18 год 10 хв (час заходу Сонця).

 Відповідь: якщо день тривав 12 год 20 хв, то Сонце зійшло о

 5 год 50 хв, а зайшло о 18 год 10 хв.

 (Для перевірки: 18 год 10хв-5 год 50 хв = 12 год 20 хв).

Приклади задач

  1.               Визначити тривалість дня, якщо горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнює 1800.
  2.               Визначте час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут, який був виміряний під час сходу Сонця, становив 80°.
  3.               Визначте дату, якщо відомо, що це північна півкуля, друга половина року, а азимут, який був виміряний під час заходу Сонця, становив 270°.
  4.               Поясніть, у які дні горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнює 180°.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Визначення прямокутних координат точок за топографічною картою

Прямокутні координати визначаються за кілометровою сіткою топографічної карти. Кожен аркуш топографічної карти обмежований лініями, що утворюють рамку топографічної карти. Внутрішня решка - це трапеція, яка утворена тонкими суцільними лініями. Бічні лінії цієї трапеції - меридіани, а верхня і нижня основи – паралелі.

Для того щоб визначити географічні координати будь-якої точки, треба провести через неї дві лінії, що є перпендикулярами до сторін рамки карти і прочитати на ній значення широти й довготи з точністю до секунд. Якщо значення паралелей наростають із півдня на північ, то це вказує на те, що широта північна (пн. ш.), а якщо навпаки, значення паралелей наростають із півночі на південь - південна (пд. ш.).

Що стосується визначення довготи, то судять за меридіанами. Якщо їх значення наростає із заходу на схід, то це значить, що довгота східна (сх. д.), а якщо із сходу на захід - західна (зх. д.).

На аркушах топографічних карт, як зазначалося раніше, нанесено кілометрову (прямокутну) сітку. Біля кожної лінії записані її координати.

Так, надпис на першій горизонтальній лінії 6015 означає, що всі точки, які розташовані на цій лінії (лінії Y), знаходяться від екватора на відстані 6015 км. А надпис 3435 біля вертикальної лінії (лінії X) означає: 3 - номер зони, а 435 - ординату лінії у кілометрах, розташовану на захід від осьового меридіана зони на 65 км (500км - 435 км = 65 км). Прямокутні координати на топографічних картах застосовуються по координатних зонах. Координатні зони - частини земної поверхні, обмежені меридіанами з довготою, кратної 6о. Перша зона обмежена меридіанами 0о і 6о, друга – 6о і 12о, третя – 12о і 18о і т.д.

 

Рахунок зон проводиться від Грінвічського меридіана із заходу на схід. Довжина кожної зони з півночі на південь становить 20000 км. Ширина зони на екваторі близько 670 км, на широті 40о - 510 км, на широті 50о - 430 км, на широті 60о - 340 км.

 

Усі топографічні карти в межах даної зони мають загальну систему прямокутних координат. Початком координат у кожній зоні є точка перетину середнього (осьового) меридіана зони з екватором (рис. 12.4), середній меридіан зони відповідає осі абсцис, а екватор - осі ординат. При такому розташуванні координатних осей, абсциси точок, розташованих південніше екватора, і ординати точок, розташованих на захід середнього меридіана, будуть мати від’ємні значення.

Для зручності користування координатами на топографічних картах прийнятий умовний розрахунок ординат, що виключає від’ємні значення ординат. Це досягнуто тим, що відлік ординат йде не від нуля, а від величини 500 км, тобто початок координат у кожній зоні як би перенесено на 500 км вліво уздовж осі У. Крім того, для однозначного визначення положення точки по прямокутних координатах на земній кулі до значення координати У ліворуч приписується номер зони (однозначне чи двозначне число).

 

Наприклад, якщо точка має координати:

 

    Х = 56 50450; У = 36 20840,

то це значить, що точка розташована в третій зоні на віддалі 120 км 840 м від середнього меридіана зони (620840 - 500 000) і до півночі від екватора на віддалі 5650 км 450 м.

 

Повні координати - прямокутні координати, записані (названі) цілком, без яких-небудь скорочень. У прикладі, приведеному вище, дані повні координати об’єкта:

Х = 56 50450; У = 36 20840.

 

Наприклад, підпис 6082 у правому верхньому куті показує, що дана лінія знаходиться від екватора на відстані 6082 км.

Підписи вертикальних ліній означають номер зони (одна чи дві перших цифри) і відстань у кілометрах (завжди три цифри) від початку координат, умовно перенесеного на захід від середнього меридіана на 500 км.

 

Наприклад, підпис 4308 у лівому нижньому куті означає: 4 - номер зони, 308 - відстань від умовного початку координат у кілометрах.

Як зазначалося раніше, координатні осі і початок координат кожної зони мають цілком визначене географічне положення на земній поверхні, що забезпечує взаємозв'язок прямокутних координат окремих зон між собою і з системою географічних координат на земному еліпсоїді. Цей взаємозв'язок дозволяє при необхідності визначати прямокутні координати точок за відомими географічними координатами і навпаки.

 Наприклад, потрібно визначити прямокутні координати точки за відомими географічними координатами. Припустимо, що пункт має такі географічні координати: 50" пн. ш. і 23" сх. д.

 Координату X , тобто відстань від екватора до заданої точки, визначаємо, помноживши значення широти, що виражене в градусах, на довжину дуги 1° меридіана (довжина дуги 1" меридіана приблизно дорівнює 111,1 км, а географічна широта точки - 50° пн. ш.). Звідси, X - 50° пн. ш. х 111,1 км = 5555 км.

 Для визначення координати Y потрібно знати, в якій зоні розташований пункт. Оскільки відлік зон ведеться від Гринвіцького меридіана із заходу на схід, то номер зони можна визначити шляхом підбору: перша зона - від 0° до 6°; друга зона -від 6° до 12°; третя - від 12° до 18°; четверта - від 18° до 24° і т. д. Отже, наш пункт знаходиться в четвертій зоні, тому що його довгота становить 23° сх. д.

 

  1.               Визначте на якій відстані від екватора розташований об'єкт, якщо його прямокутні координати такі: Х= 6756560; Y = 4555450. 
  2.               Відомо прямокутні координати точок А і В: А (X- 5585150; Y. - 4757325); В (X = 3585300; Y = 4957325). Яка з цих двох точок знаходиться ближче до екватора і на скільки? 
  3.               На топографічній карті масштабу 1 : 10 000 у квадраті 66-15 позначені колодязь і пам'ятник, які мають такі плоскі прямокутні координати: колодязь - X = 6066800; Y = 4315600, пам'ятник - X = 6066400; Y = 4315300. Накресліть квадрат 66 - 15 та визначте відстань на місцевості між зазначеними об'єктами.
  4.               Визначте масштаб топографічної карти, на якій відстань між точками А і В, які мають такі плоскі координати: А (X = 6066325; Y = 4311500);В (X = 6065825; Y = 4311500), становить 2 см .
  5.               Визначте точку , яка розтвшованв до екватора найближче:

                             а) Х=5 533 350, Y =6 655 347

                             б) Х=6 750 445,  Y= 4 375 563  

                              в) Х= 4 385 780,  Y= 5 330 750                     

                 г)Х= 5 555 000,   Y = 3280 500

  6.Визначте найкоротшу відстань від точки, яка розташована на території України і має прямокутні координати (Х= 5 555 000,  Y=6 555 000) до Північного полюса.

 

 

 

 

 

 

                6. Визначення відстаней за градусною сіткою.

Земля має кулясту форму (точніше форму геоїда). За своєю формою геоїд близький до поверхні еліпсоїда. Розміри його визначені міжнародним астрономічним союзом в 1976 р.: полярний радіус — 6356,9 км; екваторіальний радіус — 6378,1 км. Площа земної кулі — 510,1 млн. кв.км. Для вимірювань на поверхні Землі, при визначенні розмірів і форм об'єктів Землю вважають кулею, радіус якої 6371 км.

 

Довжина великого кола (екватора) і кожного з меридіанів на земній кулі становить понад 40 тис. км. Звідси 1° по меридіану і по екватору становить 111,3 км (40 000 км : 360°), Величина в км 1° на різних паралелях неоднакова: чим дальше від екватора, тим вона буде меншою (табл. 1).

 

Таблиця 1. Довжина дуги 1° по паралелі

 

 

Географічна широта, 0

 

 

10

1

 

20

 

 

30

 

 

40

 

 

50

 

 

60

6

 

70

 

 

80

 

 

90

 

Довжина. км 

 

 

111,3

1

109,6

 

96,5

 

85,4

 

71,7

 

55,8

 

38,2

 

19,4

 

0

Задача №1.

Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.

 Розв'язання:

 для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник - це відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник - відстань між цими об'єктами на місцевості.

 1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.

 Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо, становить 111,1 км:

 10° х 111,1 км= 1111 км;

 2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2 см:

 М=2,2см : 1111км = 1см : 500км

 Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий:

          1 : 50 000 000.

 Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.

 

1. Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до:

 а) екватора; б) Південного полюса; в) Північного тропіка.

2. Встановіть протяжність у кілометрах тропіків і полярних кіх Порівняйте їх із довжиною екватора.

 

3. Обчисліть масштаб глобуса, якщо відомо, що довжин екватора на ньому становить 50 см.

4. Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?

 

5. Встановіть, яку віддаль пролетить літак, який здійснит кругосвітну подорож: а) по екватору; б) по 30-ій паралелі; в) по поляр ному колу. (Користуйтесь даними таблиці 1).

 

6. Із пункту, розташованого на екваторі, вилетіли в кругосвітню по дорож два літаки, один — по меридіану (40008,6 км), другий — по екватору (40075,7 км). Який із літаків швидше здійснить цю подорож і на скільки раніше повернеться, якщо відомо, що їх швидкість—673 км/год

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Задачі на визначення напрямків на топографічній карті.

 

Магнітний               Географіччний

Пн. полюс               Пн. полюс

 

 МС ЗМ

 

лінія кілометрової сітки

 

       

 

      Ам Аі

 Д напрям на обєкт

 

 

Аі – істинний азимут                                     МС – магнітне схилення(±)

Ам – магнітний азимут                                              ЗМ – зближення меридіанів(±)

Д – дирекцій ний кут

 

Ам=Аі – МС (східне)                                     Ам = Аі+МС (західне)

 

 

Аі=Д – ЗМ (східне)                                        Аі = Д + ЗМ(західне)                                          

 

Задача №1.

Шпиль новозбудованого палацу культури видно на північному сході від спостерігача. У протилежному напрямку знаходиться телевізійна вишка. Далі, на відстані 90е за ходом годинникової стрілки від телевізійної вишки, розташований залізничний вокзал. Визначте дійсні й магнітні азимути цих об'єктів, якщо схилення в даній місцевості дорівнює + 6°.

 

Розв'язання:

1) 3 умови задачі зрозуміло, що вимірювання проводяться за допомогою компаса, тому спочатку визначаємо азимут магнітний. Оскільки це напрям на ПнСх, то Ам = 45°. А для того щоб перейти до азимута дійсного (Аі), потрібно додати магнітне схилення (8), тому що воно є східним із знаком „+" і становить 6°.

 

Аі = Ам + 8 = 45° + 6° = 51°;

 

2)  Визначаємо азимути на телевізійну вишку. В умові задачі

сказано, що юна розташована у протилежному напрямку від палацу

культури:

 

Ам=45° + 180° = 225°;          Аі = 225° + 6° = 231°;

 

3)  Далі визначаємо азимути на залізничний вокзал:

 

Ам = 225° + 90о = 315°;

 

Аі= 315° + 6° = 321°.

 

Відповідь: азимути на вказані об'єкти будуть такими: на палац культури - Ам = 45°, Ад = 51 °; на телевізійну вишку - Ам = 225°, Ад = 321 °; на залізничний вокзал - Ам = 315°, Ад = 321 °.

Задача №2.

 З точки спостереження магнітний азимут водонапірної башти 75°. Схилення +4°. Визначте дійсний азимут напряму на залізничний міст, розташований у діаметрально протилежному боці від водонапірної башти.

 

Розв'язання:

 1) Спочатку потрібно визначити дійсний азимут (Аі) водонапірної башти. Для цього потрібно до азимута магнітного (Ам) додати магнітне схилення (5), тому що воно східне із знаком „+":

 

Аі= 75° + 4° = 79°;

 

2) Далі визначаємо дійсний азимут (Аі) на залізничний міст, який розташований у діаметрально протилежному боці від водонапірної башти:

 

Аі = 79°+180° = 259°.

Відповідь: дійсний азимут на залізничний міст становить 259°.

Приклади задач.

  1. Визначте магнітний азимут, якщо дирекційний кут, який було виміряно на топографічній карті, дорівнює 560, а поправка напрямку (відхилення магнітної стрілки) східне і становит 8030.
  2. З точки спостереження магнітний азимут водонапірної башти 75°. Схилення +4°. Визначте дійсний азимут напряму на залізничний міст, розташований у діаметрально протилежному боці від водонапірної башти.
  3. Дійсний азимут напряму з точки спостереження на вітряний двигун, що качає воду, дорівнює 30°. Схилення західне, 5°. Визначте магнітний азимут напряму на склади з пальним, що розміщені на відстані 25° на південь від вітряного двигуна.
  4. Визначити поправку напряму, якщо відомо, що магнітне схилення східне і становить 8 = + 6°12', а зближення меридіанів західне і становить у = - 2°24'.

                        8.  Задачі до теми «Атмосфера»

Задачі, що розглядаються в темі «Атмосфера»,бувають таких типів:

  • визначення температури повітря
  • визначення атмосферного тиску
  • визначення абсолютної та відносної вологості
  • визначення коефіцієнта зволоження території
  • визначення показника «альбедо»

Повітря нагрівається від земної поверхні. З висотою температура повітря знижується приблизно на 60 С на кожний кілометр висоти.

Середньодобову температуру визначають діленням суми температур на число вимірів протягом доби. Середньомісячну – діленням суми  на кількість днів у місяці і , відповідно, середньорічну – діленням суми середньомісячних температур на кількість місяців у році.

Амплітуда коливання температури – це різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря.

Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. З підняттям  на кожні 100м атмосферний тиск знижується на 10 мм.рт.ст.

Вітер – горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького тиску. Чим більша різниця в атмосферному тиску між ділянками земної поверхні, тим сильніший вітер.

Насичене повітря містить максимально можливу за даної температури кількість водяної пари.

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари (у грамах), що міститься в 1м3 повітря. Відносна вологість – це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься у повітрі, до тієї її кількості, що може міститься в ньому за певної температури.

Від характеру підстильної поверхні залежить здатність земної поверхні відбивати сонячну радіацію  (альбедо). Альбедо – це відношення кількості відбитої сонячної радіації до сумарної, що надійшла на дану поверхню у відсотках.

Від співвідношення кількості опадів і максимально можливого їх випаровування залежить зволоження території, яке виражають коефіцієнтом зволоження (К). Так, К>1 показує надмірне зволоження, К <1 – недостатнє зволоження, К=1 – достатнє зволоження.

Задача №1.

Яка температура за бортом літака.( на висоті – 5 км), якщо на земної поверхні температура 120С?

Розв’язання: 5 х 6 0 С = 300  С;    120 С -30 0С = -18 0С

Задача №2.

На скільки зміниться атмосферний тиск на вершині гори Говерла, якщо у підніжжя атм.тиск 760 мм рт. ст..?

Розв’язання: 2000м : 100 = 20 разів, 20 х 10 мм рт ст. = 200мм рт ст. ;

 760 – 200 = 560 мм рт ст.

Задача №3.

Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2г/м³. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.

Розв’язання: Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної пари:

17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³;

2)  Далі визначаємо відносну вологість повітря:

.

Відповідь: відносна вологість повітря 81%.

Приклади типових задач.

1.Розрахувати середньодобову температуру та амплітуду коливань температури.

Час

0

3

6

9

12

15

18

21

Тем-ра

-1

-3

-4

0

+6

+5

+3

+2

2. Над узбережжям Чорного моря летить літак Ан-225 «Мрія» на висоті 6 км. Температура за бортом літака— –18 °С. Якою є температура в цей момент на березі моря?

3. На узбережжі моря атмосферний тиск 760 мм рт.ст. Який атмосферний тиск в цей час на вершинах навколишніх гір абсолютною висотою 500 м і 850 м?

4. Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 200м над рівнем моря становить 750 мм рт. ст., а на вершині гори в цей же час 710 мм рт. ст. Визначте відносну й абсолютну висоту цієї гори.

5. На вершині гори абсолютною висотою 1545 м температура повітря становить +15ºС. Яка ймовірна температура повітря  на висоті 545 м?

6. Визначте атмосферній тиск на одній з вершин Українських Карпат, де температура повітря становить +9 С, якщо біля підніжжя гори в цей момент температура повітря - +17 С, а атмосферній тиск – 744 мм.рт.ст.

        7.   Визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою       1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22єС

      8.Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700  мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначіть абсолютну і відносну висоту  вершини гори.

  1.          Визначіть тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) вогни відповідно становлять 730 мм рт. ст. і +18 0С.
  2.          Знайдіть відносну вологість повітря при температурі 00 C, якщо абсолютна вологість 2 г на 1м3, а за даної температури повітря стає насиченим за абсолютної вологості   6г на 1м3.
  3.          Обчисліть коефіцієнт зволоження території, де опадів випадає 200 мм, а випаровуваність становить 400 мм.
  4.          Обчисліть альбедо земної поверхні, якщо сумарна радіація становить 500 Дж на 1 м 2 / с, а відбита 250 Дж на 1 м 2
  5.          Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55%, а вологість насичення за температури +150С становить 12,8г/ м3 .
  6.          Визначте відносну  вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г /м 3, а вологість насичення – 23,0 г /м 3.
  7.          На висоті 3 км температура становить 1°С. Якою буде температура повітря у цій же місцевості на рівні моря?
  8.          Визначте тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
  9.          Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначте атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
  10.          Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.
  11.          Чи лежить сніг на вершині г. Кіліманджаро протягом року, якщо середня температура біля підніжжя становить + 24ºС.
  12.          Визначте річну кількість опадів для м. Чернівці, якщо величина випаровуваності за рік становить 525 мм, а коефіцієнт зволоження 1,2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             9. Задачі на визначення падіння і похилу річки.

 

Падіння річки - це різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла.

Похил річки - це відношення її падіння до довжини.

 

Задача №1.

Визначити похил річки завдовжки 25 км, якщо атмосферний тиск (у верхній частині) біля витоку становить 745 мм ртут. стовпчика, а біля гирла 755 мм. рт. ст.

Розвязок:

Різниця між витоком і гирлом у метрах становить: (755-745)*10=100(м) це- падіння річки;

 Похил становить 4 м на 1 км(100:25);

 Відповідь:4м/км.

Прикдади задач на визначення падіння і похилу річки.

  1.               Визначте падіння і похил річки, якщо її довжина 2547 м, висота витоку – 312 м, а гирла – 0 м.
  2.               Визначте похил річки, якщо її довжина становить 1218 м, висота витоку - 286 м, висота гирла – 85 м.
  3.               Похил Дніпра – 11см/км, довжина – 2285 км. Визначте висоту витоку.
  4.               Визначте похил ділянки річки довжиною 25 км, якщо атмосферний тиск у верхній частині ділянки річки становить 740 мм рт. ст., а в нижній – 750 мм рт. ст.
  5.               Визначте похил річки, якщо її довжина становить 50 км, висота витоку - 150 м, висота гирла - 100 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Задачі на визначення показників руху населення.

 

   Складовими природного приросту населення є народжуваність і смертність населення.

Природний рух населення — зміна кількості населення, зумовлена природними демографічними процесами (народжуваності, смертності та природного приросту), які забезпечують безперервне оновлення і зміну людських поколінь.

Чинники, що впливають на кількість населення: природний приріст (народжуваність – смертність); механічний приріст (міграція).

Природний приріст населення — перевищення кількості народжених над кількістю померлих. Розраховується у відсотках і проміле (кількість народжених на 1000 осіб дітородного віку).

Кількість населення формується також за рахунок його механічного, тобто міграційного приросту .

Міграція населення — переселення, переміщення людей як усередині країни, так і з перетинанням кордонів, що статистично враховується.

Еміграція — переселення на тривалий час або постійне проживання в іншу країну.

Імміграція — в’їзд у країну громадян іншої держави на тривалий час чи постійне проживання.

Задача №1.

На кінець 2003 року в Україні проживало 47622,5 тис. осіб, а на кінець 2004 р. – 47380,8 тис. осіб. За рік природне скорочення населення склало 334 тис. осіб. Обчисліть сальдо міграції за 2004 рік.

Розвязок:

За рік загальна кількість населення скоротилась на 241,7 тис (47622,5 тис - 47380,8 тис);

 сальдо міграції становить:

 334 - 241,7 = +92,3 тис;

 у промілле воно буде становити:

 92,3 : 47622,5 * 1000 = 1,9 промілле.

 Якийсь дивний результат, адже з 1993 року в Україні від"ємне сальдо міграції(?).

 Відповідь: +1,9 промілле або +92,3 тис осіб.

Зразки задач :

  1.               У  селищі Іванівка в 2005 р. проживало 6 000 жителів. За рік тут народилося 54 дітей,   померло 78 людей.  Визначте коефіцієнт природного приросту населення за 2007 рік.
  2.               У селищі А за 2006  рік народилося 92 дітей, а померло 112  осіб.  Який показник природного приросту населення в селищі А, якщо його загальна чисельність на початок рокустановила 10,1 тисяч осіб?
  3.               Визначте абсолютну величину приросту населення США в 2000 році, якщо чисельність населення на 1.01.2000 року складала 275 563 тис. жителів, коефіцієнт народжуваності становив 14,2‰, коефіцієнт смертності 8,7‰, а показник зовнішньої міграції 3,5‰.
  4.               У  населеному  пункті, селі А проживає 6 000 жителів. У  минулому  2007  році  тут народилося 57 дітей, померло 78 людей.  За  цей  же рік у село на постійне місце проживання переїхали 20  людей;   виїхали  з  села  в  інші  населені  пункти  30  людей.  Визначте:  1) природний приріст населення у пункті А за 1996р.;  2) чисельність населення в пункті А на кінець 2007 року.
  5.               У Чехії в 2006 році народилося 92 тис. осіб, а померло 112 тис. Визначте коефіцієнт природного приросту населення в країні, якщо його загальна чисельність на початок року становила 10,2 млн. осіб?
  6.               В країні А з населенням 10 млн. чол. на протязі року народилося 360 тис. і померло 120 тис. чол. Виїхало із країни 20 тис. чол., прибуло — 10 тис. чол. Визначте коефіцієнт народжуваності, смертності, природного приросту населення, загальний приріст населення. Які висновки можна зробити про рівень соціально-економічного розвитку цієї країни?
  7.               Площа Полтавщини  28751 км2. Чисельність її населення на початок 2007 року 1,541 млн. жителів. Визначте густоту населення області. Визначте показники природного руху населення природний за рік, якщо за цей період народилося 18 тис. дітей, померла 31 тис. людей, прибуло на постійне місце проживання в межі області 40 тис. осіб, а вибуло – 41 тис. осіб.
  8.               На кінець 2007 року чисельність населення Бразилії склала 198,2 млн. осіб. Обчисліть чисельність населення Бразилії на кінець 2008 року, якщо природний приріст населення в країні буде зберігатися на рівні 17‰.
  9.               На початок 1990 р. населення регіону було 1 млн. чол. Яка виявилась його чисельність на початок 1995 р., якщо природний приріст складав 3‰ щорічно, а сальдо зовнішньої міграції від’ємне і склало 10 тис. чол. в рік?
  10.          Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни мінеральною сировиною за такими даними: загальні запаси 15 млрд т; щорічний видобуток — 75 млн т, чисельність населення країни 50 млн чол.
  11.          Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни лісовими ресурсами за такими даними: площа країни — 10 млн кв.км, лісистість — 75 %, населення — 25 млн чол.

 

Обчислить, користуючись таблицею, показник природного приросту населення однієх з африканських країн за рік:

рік

Народжуваність, на

1 тис.чол.

Смертність,

На 1 тис. чол..

Еміграція,

Тис. чол..

Іміграція,

Тис. чол..

Насе-

лення,

2006

23

18

10

15

300

Для розрахунків необхідні дані тільки смертності, народжуваності та кількості населення.

 

 11.Задачі на знаходження ресурсозабезпеченості країн

 

Ресурсозабезпеченість — співвідношення між величиною природних ресурсів та розмірами їхнього використання.

Ресурсозабезпеченість виражається кількістю років, на які має вистачити ресурсу, або його запасами на душу населення.

Способи розрахунку ресурсозабезпеченості:

 

1. Для визначення кількості років, на яку вистачить даного виду ресурсів

 

                                                         Запаси

Ресурсозабезпеченість = ____________________

                 Щорічний видобуток

 

 2. Для визначення запасів ресурсів даного виду на душу населення

 

                                                       Запаси

Ресурсозабезпеченість = ______________________

                 Кількість населення

 

Задача №1.

Розрахуйте ресурсозабезпеченість Саудівської Аравії нафтою.

 Площа, млн. км2           2.15

 Населення, млн. чол.   22.1

 Розвідані запаси нафти, млрд. т       35

 Щорічний видобуток нафти, млн. т     455

 Потужність нафтопереробних заводів, мли. т рік   80

1) в даному випадку площа держави і потужність нафтопереробних заводів зайві дані, адже ресурсозабезпеченість розраховується:

 

 а) в кількості років, на які вистачить даних запасів при сучасному обєму видобутку:

 

 Р1=35000 млн т : 455 млн т =76,9 років або 76 років 11 місяців;

 

 б) в кількості запасів нафти на одну людину:

 

 Р2=35000 млн т : 22.1 млн = 1584 тони на одну людину

 Відповідь: 76,9 років або 1584 т/л.

 

 

 

 

Задача №2.

Скільки потрібно залізної руди (в млн. т.) з вмістом заліза 50% для безперебійної роботи металургійного комбінату потужністю 3 млн. т. прокату за рік протягом 10 років?

1) оскільки за рік виробляється 3 млн т заліза, то за 10 років буде вироблено 30 млн т:

 3*10=30(млн т);

 2) Отже, нам потрібно 30 млн т заліза. Оскільки вміст заліза у руді становить 50%, то маса руди вдвічі більша за масу власне заліза. Тож нам потрібно необхідну масу чистого заліза помножити на 2:

 30*2=60(млн т);

 Відповідь: нам потрібно 60 млн т залізної руди.

 

Приклади задач на знаходження ресурсозабезпеченості.

  1.               Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни кам’яним вугіллям за такими даними: загальні запаси кам’яного вугілля – 1,5 млрд. тонн; щорічний видобуток – 50 млн. тонн; чисельність населення країни становить - 20 млн. осіб.
  2.               Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни залізними рудами за такими даними: загальні запаси залізних руд – 10 млрд тонн; щорічний видобуток – 25 млн тонн; чисельність населення країни – 40 млн чол.
  3.  Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни мінеральною сировиною за такими даними: загальні запаси 15 млрд т; щорічний видобуток — 75 млн т, чисельність населення країни 50 млн чол.
  4. Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни лісовими ресурсами за такими даними: площа країни — 10 млн кв.км, лісистість — 75 %, населення — 25 млн чол.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кукса Зоя Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
28 серпня 2018
Переглядів
41204
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку