Топогрф чн карти под ляють на

При створенні топографічної карти відбирають

найважливіші об’єкти, що є на цій місцевості.

Топограф чн плани складають в масштаб в д 1:500 до 1:10 000

Топографічні плани - зображення на площині невеликої ділянки місцевості в ортогональній

проекції. На відміну від звичайної карти на планах немає сітки меридіанів і паралелей, але

обов’язково зазначають лінію північ-південь. План дає детальне зображення місцевості, й

різноманітні предмети на ньому показують у дійсних контурах і з повним збереженням

подібності, його масштаб постійний у всіх точках.

Отже, на планах практично немає спотворень контурів, кутів, площ і довжин.

топограф чн карти

загальнодержавного значення в

масштабах в д 1:10 000 до 1:1 000 000 Топографічні карти за змістом належать до загальногеографічних і відрізняються від інших карт насамперед масштабом і системою умовних знаків Це - детальні, однакові за змістом, оформленням і

математичною основою географічні карти.

Вони відображають різноманітну географічну інформацію. За допомогою

цих карт можна прокласти оптимальний маршрут подорожі певною місцевістю, а також зорієнтуватися на ній.

Топографічна карта.

                                                                                                                                                                                                                                                                             



Географічні координати на

топографічній карті

54°41’ Внутрішня рамка, що обмежує картографічне зображення, являє собою дві паралелі (верхня й

нижня лінії) та два меридіани (ліва й права лінії).

У кутах рамки підписують їх градусну міру. Наприклад, біля нижньої горизонтальної рамки написано: 54°40’.

Це паралель 54°40’ пн. ш. Біля правої вертикальної лінії рамки зазначено: 18°07’30’’. Це меридіан 18°07’30’’ сх. д. Також подано виходи по рамці ліній градусної сітки через 1’. Наступна мінутна рамка

                                                                                                                    18°06’                     18°07’             показує відрізками чорного та білого кольорів,

що чергуються, поділ на мінути. Біля зовнішньої рамки точками показаний поділ на секунди. Відстань між двома сусідніми точками становить 10’’.

   Прямокутн координати

прямокутні координати

точок Х та У. Координата Х визначається за

горизонтальними лініями кілометрової сітки й

показує відстань у метрах будь-якої точки від

екватора. Координату У визначають за

вертикальними лініями

кілометрової сітки. Вона

показує відстань у метрах від осьового меридіана

певної геодезичної зони.

Прямокутні координати записують семизначними числами.

Визначити прямокутні та географічні координати точки А, Б яка розташована на топографічній карті

Зображення рельєфу на топографчнй карт

форми рельєфу на

топографічній карті

показують горизонталями

(ізогіпсами) – умовними лініями, які з’єднують точки місцевості з

однаковою висотою. Висоти

окремих точок позначають

цифрами. На картах

України позначають абсолютну висоту точок –

перевищення точки земної поверхні над рівнем

Балтійського моря.

Види горизонталей:

1-основн ; 2-основн потовщен ; 3додатков (нап вгоризонтал );

4-допом жн (чверт ); 5-п дписи

горизонталей в метрах

1. Покажчик схилу (бергштрих) вказує у б к зниження. 2. Верх цифр п дпис в горизонталей вказує у б к п дняття схилу. 1. Хребет ,,тягнеться” до води, а лощина в д води ,,б жить”. 2. Зубц знак в скель, обрив в  яр в

указують в б к зниження.  3. Виїмки на дорогах знаходяться в позитивних формах рельєфу (гора, хребет), а насипи – у негативних (улоговина,

лощина). 4. Р зниця двох висот на одному схил або ур з в води на р ках показує напрямок загального зниження м сцевост . 5. На схилах у

напрямку до води – нижче; в д води – вище. 6. Умовний знак (                        ) на дорогах з значними ухилами означає початок  к нець п дйому (в стрям у напрямку п дйому).

форми рельєфу на топограф чн й карт

Визначити абсолютні висоти (позначки) точок А, Б, В і перевищення між цими точками

Скласти географічний опис місцевості

Географічний опис місцевості починають із загальної характеристики території. Потім складають опис кожного географічного елемента місцевості.

В загальній характеристиці місцевості вказують:

1.дані про карту (номенклатура, масштаб, рік видання тощо);

2.    відомості про межі ділянки (географічні та прямокутні координати її кутів),

3.    геодезичну основу (види опорних пунктів, їх кількість);

4.    загальну характеристику місцевості (тип рельєфу, основні населені пункти, головні шляхи сполучення,наявність лісів тощо).

Після загальної характеристики місцевості описують географічні елементи місцевості:

1.рельєф ділянки (форми рельєфу, площа, яку вони займають, протяжність, позначки абсолютних і відносних висот, головні вододіли, форма і крутизна схилів, наявність ярів, урвищ, вимоїн із зазначенням їх протяжності та глибини, штучні форми рельєфу тощо);

2.    гідрографію (назви окремих об'єктів; протяжність, ширина, глибина, напрям і швидкість течії річок, похил, типи берегів, заплави; транспортне значення, наявність гідротехнічних споруд тощо; площа, типи берегів, якість

води озер; канали, канави, джерела, колодязі та ін.);

3.    рослинність (тип, склад порід, площа, розміщення;

4.    населені пункти (назва, тип, людність, адміністративне значення, структура і планування, об'єктипромисловості, комунального господарства, зв'язку тощо);

5.    шляхи сполучення (тип; для автомобільних доріг – назва дороги або пунктів, які вона з'єднує, характерпокриття, ширина тощо; для залізниць – кількість колій, вид тяги, назва станцій, вокзалів тощо; споруди на дорогах);

інші елементи місцевості (границі, межі, ґрунти та ін.).