Традиційне, індустріальне та постіндустріальне суспільство (збірка таблиць)

Формування індустріального суспільства

Розквіт індустріального суспільства

Занепад індустріального і зародження постіндустріального суспільства

XVIII - кінець XIX ст.

Кінець ХІХ – 1960-і рр.

1970-і рр – теперішній час

Більшість зайнято в сільському господарстві. Бурхливий розвиток промисловості.

Більшість зайнято в промисловості (виробництво матеріальних благ)

Більшість зайнято в сфері послуг та обробки інформації

Обмежене виробництво і обмежене споживання

Від масового виробництва до масового споживання стандартизованої продукції

Дрібне індивідуальне виробництво і споживання

Становлення світової торгівлі і світового ринку

Від вільної торгівлі до її обмеження (протекціонізм)

Поширення вільного руху товарів і капіталів (глобалізація)

Індустріальне суспільство

Постіндустріальне суспільство

Соціальна структура

Суспільство поділяється на великі суспільні групи – класи. Центральне місце займають робітники (за кількістю та роллю в економіці)

Суспільство поділено на велику кількість верств і груп. Робітники втрачають своє центральне місце.

Головний конфлікт в суспільстві

Між працею і капіталом, між власниками підприємств (капіталістами) і найманими робітниками

Між тими, хто володіє політичною і економічною владою і іншими громадянами, між приватними і груповими інтересами

Територія конфлікту

Підприємства

Суспільство в цілому

Головні діючі особи конфлікту

Робітники і службовці, власники підприємств

Громадяни та різні групи, різні організації, жінки, що борються за свої права, молодіжні рухи, різні меншини

Формування індустріального суспільства

Розквіт індустріального суспільства

Занепад індустріального і розквіт постіндустріального суспільства

Час

XVIII ст.  – кінець XIX ст.

Кінець XIX ст. – 1960-і рр.

1970-і рр. – теперішній час

Політичні ідеології

Становлення основних політичних ідеологій і партій

Протистояння політичних ідеологій. Поява ліворадикальних і право радикальних ідеологій

Зближення головних політичних ідеологій. Занепад ліво і право радикальних ідеологій

Революції та демократії

Епоха буржуазних революцій. Початок демократії – розширення виборчих прав громадян та ролі парламентів.

Останні буржуазні революції. Утвердження демократії в ряді країн (загальне виборче право і парламентські республіки) Спроби встановлення авторитарних і тоталітарних режимів

Революції проти авторитарних і тоталітарних режимів, ліквідація військових диктатур і тоталітарних режимів.

Громадянське суспільство

Формування громадянського суспільства

Обмеження ролі громадянського суспільства за рахунок політизації суспільного життя. Спроби тоталітарних режимів поставити громадянське суспільство під контроль

Перемога громадянського суспільства і його нова роль в захисті прав і інтересів громадян

Традиційне суспільство

Індустріальне суспільство

Перевага сільського натурального господарства і примітивного ремесла

Перевага екстенсивних технологій і ручних знарядь праці

Економічною основою є промисловість, заснована на машинах. В сільському господарстві збільшується продуктивність праці, руйнується замкнутість, що характерна для натурального господарства. Екстенсивне господарство змінюється інтенсивним

Суспільство максимально пристосовувалося до навколишнього середовища, домінування суспільної, державної форм власності, приватна власність не є недоторканною

Суспільство звільняється від прямої залежності від природи, частково підкорюючи її собі. Приватна власність є священною та недоторканною

Соціальна структура станово корпоративна, стабільна та нерухома. Соціальна мобільність фактично відсутня

Руйнуються традиційні структури, соціальна мобільність вагома. З’являються класи – пролетаріат і буржуазія, зміцнюється середній стан. Аристократія, як провідна колись верства, занепадає

Поведінка людини в суспільстві регулюється корпоративними нормами і принципами, звичками, віруваннями, неписаними законами. Індивідуальність, самостійність не вітаються, соціальна група нав’язує особі норми поведінки

Значна трансформація системи цінностей. Людина автономна всередині соціальної групи і керується своїми особистими інтересами. Індивідуалізм, раціоналізм і утилітаризм (людина діє заради своєї користі) – нові системи координат особистості. Людина бажає само розвиватися і самовдосконалюватися.

В суспільній свідомості домінує провіденціалізм – соціальна реальність, людське життя сприймається як здійснення божої волі

Відбувається секуляризація свідомості (звільнення від безпосередньої залежності від релігії)

В політичній сфері домінує церква та армія. Людина повністю відділена від політики. Влада для людини є більшою цінністю, ніж право чи закон

Різко зростає роль держави, поступово формується демократичний режим. В суспільстві домінують право і закон, а люди залучаються до органів влади як активні суб’єкти

Найважливіші риси розвитку індустріального суспільства

Факти їх прояву в індустріальних країнах

Початок масового виробництва промислових товарів

1.     Запуск першого конвеєра з випуску автомобілів Г.Фордом в США
2.     Будівництво в США хмарочосів
3.     Поява метро в Лондоні, Нью-Йорку, Бостоні, Парижі, Будапешті
4.     Видання засобів масової інформації

Концентрація виробництва й капіталу

1.     Утворення в США трестів, які контролювали більшу частину видобутку вугілля і нафти, виплавляння сталі.
2.     Створення синдикатів і картелей, які визначали загальні правила поведінки на ринку
3.     Поява великих акціонерних банків, формування фінансового капіталу

Посилення регулювальної ролі держави в економіці

1.     Антимонопольне законодавство(антитрестовські закони в США)
2.     Створення центральних банків, які контролювали грошову масу в країнах, створення комерційних банків
3.     Закони про охорону природних ресурсів (США, 1906-1908 рр)
4.     Створення державних компаній в електроенергетиці та на транспорті (Європа)

Розширення соціальних функцій держави

1.     Прийняття до 1914 р. у всіх європейських країнах законів про компенсації за виробничий травматизм, системах страхування (за хворобою, інвалідністю)
2.     Введення 8-годинного робочого дня для деяких категорій робітників (у Великобританії для шахтарів), заборона дитячої праці
3.     Прийняття законів про пенсійне забезпечення для людей за віком
4.     Ліквідація контролю католицької церкви за освітою, введення обов’язкової шкільної освіти