Тренінг для батьків

«На шляху до взаємодії»

Мета та завдання тренінгу : поглибити знання батьків з питань виховання дітей, дати батькам можливість поділитися своїм досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу особистого педагогічного досвіду; підвищувати психолого–педагогічну компетентність батьків у питаннях дитячо–батьківських стосунків, залучати батьків до організації навчально–виховного процесу, зацікавлюючи їх шкільним життям дітей.

 

Учасники :  батьки учнів.

Кількість учасників : 15 – 30 осіб.

Тривалість : 1,5 години.

Структура тренінгу :

• організаційний етап (повідомлення мети і завдань тренінгу, вправи на знайомство і згуртування учасників, налаштування на активну роботу; визначення правил роботи в групі та очікувань учасників від заняття).
• основний етап (вправи відповідно до мети і завдань тренінгу)
• заключний етап (рефлексія, заключна вправа).

 

ВЧИТЕЛЬ. Учитися бути добрими батьками власним дітям ніколи не пізно і не соромно. Для того, щоб наші діти виростали у здоровому і безпечному середовищі у власній домівці та суспільстві, нам, дорослим, треба весь час розширювати свої знання і навички спілкування з дітьми.

 

Виховання дітей – важлива справа. Це складний процес, який час від часу підлягає ризику. Батьки повинні завжди пам’ятати про свою відповідальність за дитину.

 

Хід проведення

 

Організаційний етап

 

Вчитель. Всі батьки хочуть, щоб їхні діти жили в сім'ї щасливо і мирно, були слухняними, відповідальними, розумними. «Щастя дається тільки обізнаним». Ці слова І.Буніна можна застосувати і до батьків. Любити дітей мало, потрібно знати їх, а цьому необхідно вчитися. Сьогодні ми спробуємо хоча б трішки більше дізнатися про своїх дітей, навчитися розуміти їх.

 

Вправа  «Сімейне коло»

      Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

      Ресурси: вирізані з паперу фігурки квадратиків та кружечків (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.

Хід    проведення

     Вчитель роздає вирізані з паперу фігурки. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише  своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час само презентацій учасників вчитель прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

• Погляньте, ми з вами самостійно створили сімейне коло, коло дружби, довіри.

Вправа на знайомство «Це моя дитина»

ВЧИТЕЛЬ  прикріплює до дошки ватман з намальованим сонцем та  роздає батькам підготовлені заздалегідь долоньки. Кожному учаснику на долонць потрібно записати 5 позитивних тверджень про свою дитину. Потім учасники по черзі представляють свої наробки, наприклад : «Моя дитина :

• чесна
• відповідальна
• розумна
• гарна
• добра…» і в кінці додають : «Я, Оксана - мати цієї чудової дитини»

Після закінчення презентації всі долоньки прикріплюють на ватман.

ВЧИТЕЛЬ : «Сонце – символ тепла, доброти, світла. Ваші діти для кожного з вас – це також, певною мірою, сонечко, сенс життя».

 

Вправа «Правила роботи в групі»

ВЧИТЕЛЬ пропонує перелік правил поводження в групі :

• активність;
• щирість;
• говорити коротко і по черзі;
• слухати і чути;
• говорити від свого імені і не перебивати;
• правило «вимкненого мобільника».
• Може які є доповнення?

 

Рухлива гра «Колода карт»

Учасники сидять у колі. Вчитель пропонує помінятися місцями тим, хто :

• має у своєму імені літеру «А»;
• народився взимку;
• полюбляє дивитися комедії;
• має старшу сестру;
• сьогодні вранці пив каву;
• вранці постійно цілує свою дитину;
• жодного разу не сварив свою дитину.

 

Вчитель. Як бачимо з вправи не всім нам вдається за браком часу поцілувати дитину, не всім нам вдається з розумінням ставитися до своїх дітей, не сварити. Тож, давайте спробуємо розібратися в чому ж причини непорозумінь між батьками і дітьми, як стати своїй дитині другом.

 

Основний етап

 

Притча «Батьки та діти»

ПСИХОЛОГ.

Одного разу прийшли до мудреця з далекого селища люди :

• Мудрецю, ми чули, що ти даєш всім мудрі поради, вказуєш на правильний шлях. Допоможи нам. Молодше покоління нашого селища зовсім перестало розуміти нас і так нам дуже погано живеться. Що нам робити?

Мудрець подивися на них та відповів :

• А на якій мові ви розмовляєте?
• Все старше покоління говорить на тарабарському.
• А молоде покоління?

Задумались люди і призналися :

• А ми їх не запитували.
• Саме тому у вас не виходить їх розуміти.

Психолог. Наші діти не завжди нас розуміють, а завжди ми намагаємося прислухатися до них та зрозуміти?

 

Вправа «Сенкан»

ВЧИТЕЛЬ.  пропонує скласти сенкан на слово "дитина". Дана вправа допоможе дізнатися про ваше ставлення до дітей.

Пояснює, як складати сенкан:

1-й рядок – один іменник.

2-й рядок – два-три прикметника, що характеризують іменник.

3-й рядок – два-три дієслова, чи опис дії.

4-й рядок – дієслова, або фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми.

5-й рядок – синонім до іменника у першому рядку.

Наприклад.

Щастя.

Енергійна, щира.

Хвилює, радує.

Сенс життя.

Задоволення.

 

Вправа «Екзамен для батьків»

Психолог. Якщо попередня вправа показала ваше ставлення до ваших дітей, то дана вправа допоможе дізнатися наскільки добре ви знаєте своїх дітей, їх вподобання, бажання.

Учасникам роздають  чисті аркуші, на яких батьки повинні відповісти на питання :

1. Улюблена страва дитини – …
2. Улюблений колір - …
3. Улюблений урок - …
4. Улюблена гра - …
5. Ім’я подруги/друга вашої дитини - …

Обговорення :

• Чи на всі запитання ви дали відповідь?
• Чи впевнені ви на всі 100% у правильності своїх відповідей?

Психолог. Для того, щоб більше знати про свою дитину: її інтереси та вподобання, тривоги, радощі потрібно стати їй другом, приділяти більше часу, підтримувати, допомагати, вислуховувати.

Інформаційне повідомлення психолога

«Створення психологічного комфорту в сім’ї як

запорука успішності дитини»

Якщо змалечку дитину виховувати в атмосфері любові та взаємопорозуміння, вона виросте чуйною та доброзичливою. Якщо ж батьки зривають на ній всі свої невдачі й подають приклад стосунків, не гідний наслідування, то дитина зростає нечуйною, черствою, а іноді жорстокою у ставленні до інших (до тварин, рослин, людей), із проблемами у розвитку.

Мама для дитини – перший психологічний захист. У дітей, розлучених з мамою у ранньому віці, навіть на короткий термін, виникає депресія, а іноді, як наслідок, синдром недорозвиненості. Причина – збіднілий емоційний світ людини, брак спілкування та уваги. Якщо мати та близькі люди не застосовують у спілкування з дитиною тілесного фізичного контакту, прогладжування, усмішок, похвали, то у дітей виявляється більше поведінкових відхилень від норми, ніж у тих, які виховуються у сім’ї, що намагається створити психологічно комфортне середовище для зростання малюка.

Дитину навчаєте те, що її оточує. Якщо малюка часто критикують, то, відповідно, навчають осуджувати;

демонструють ворожість – учать битися;

висміюють – дитина буде несміливою, невпевненою у собі, з комплексом неповноцінності;

якщо ж часто соромлять, то прививають комплекс провини;

якщо хоча б іноді бувають поблажливими, то виховують дитину терплячою;

хвалять – навчають оцінювати;

чесні з дитиною - вчать справедливості й відповідальності;

намагаються створити для малюка безпечне середовище – вчать вірити в себе і в людей;

намагаються створити атмосферу дружби та взаєморозуміння – вчать знаходити любов у світі;

привчають до колективної праці – дають відчуття власної значущості (дитина почувається потрібною);

доброзичливо ставляться до інших – виховують емпатійну особистість (з наданням можливості допомоги) до тих, хто цього потребує, – рослина, тварина чи людина – матимуть гарантовану поміч від власної дитини в майбутньому, оскільки виростять її небайдужою;

звертають увагу на гарні речі – розвивають естетичний смак.

Отже, якою виросте дитина, залежить повністю від того, які умови створять їй батьки. Щоб малюк комфортно почувався у суспільстві, батьки повинні прививати йому не словами, а власними вчинками, діями такі норми суспільної моралі, як чесність, відповідальність, відчуття власної гідності, працьовитість, терпіння, совість, почуття обов’язку, вміння співпереживати, доброзичливість, благо чинність тощо.

Все, що є в нашому характері, все, що ми беремо з собою в своє доросле і самостійне життя, – закладено в нас перш за все в сім’ї, в години сімейного спілкування, сімейного дозвілля. Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і книга... Але саме сім’я є тим первинним середовищем, де проходить становлення особистості, де ми дістаємо перші відомості про багатообразність і складність оточуючого нас світу, про добро і зло, де формуються наші звички і вміння, наші погляди і життєві плани, потреби і здібності. В сім’ї розвивається вся гама наших емоцій і почуттів, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції. Саме в сім’ї йде непростий процес виховання громадянських переконань, вимогливості до себе і до інших, милосердя і співчуття до людини.

Що є основою психологічного комфорту?

1. У дитини не повинно згасати бажання посміхатися. Вона не має боятися відерто показувати свої емоції – плакати, сміятися, нудьгувати. Дитина не повинна щось із себе вдавати, а має бути сама собою.

2. Кожна дитина повинна відчувати, що їй раді, що вона бажана, не просто потрібна, а необхідна.

3. Помічати позитивне потрібно якомога частіше, шукати для цього щонайменші приводи.

4. Осуджувати треба якнайменше, іноді варто бути поблажливим.

5. Заохочувати до праці, намагатися зробити її приємною.

6. У сім’ї повинна панувати атмосфера підтримки та взаємопорозуміння, створюватися ситуація успіху для дитини. Щоб підтримати дитину, необхідно спиратися на її сильні сторони, уникати акцентування на невдачах, показувати задоволення дитиною. Потрібно спілкуватися з дитиною, активно використовувати гумор, дозволяти дитині самі й вирішувати деякі проблеми. Підтримувати її хороші прагнення, намагатися не бути категоричним.

7. Демонструвати оптимізм , вірити у свою дитину.

8. Готувати дитину до співпраці, співіснування в колективі, прививати їй корисні звички, здатність до самообслуговування; позитивно й доброзичливо налаштовувати на оточення,в якому вона повинна перебувати.

9. Безперервно любити дітей, прагнути і вміти виявляти любов до них,показувати їм свою любов – вона мають це постійно відчувати.

Важливою умовою створення психологічного комфорту для дітей є тісна співпраця школи з сім’єю.

Вивчення сім’ї дитини дозволяє класному керівнику познайомитися ближче з дітьми, побачити їх в звичній, невимушеній обстановці, допомагає зрозуміти стиль життя сім’ї. Вчителю дуже важливо встановити добрі взаємовідносини з сім’єю учня, вибрати систему ділових контактів з батьками. Робота з ними починається ще до вступу дитини в школу.

Для підвищення ефективності навчання і виховання дітей дуже важливо створити в класі дружний працездатний колектив батьків, який глибоко розуміє мету і завдання навчально-виховної роботи, добивається активної участі кожного з батьків в роботі школи.

 

Вправа «Моя сім'я»

Дана вправа дає можливість усвідомити та змінити сформовані сімейні стереотипи.

Батькам роздають по 5 кружечків. Потрібно вписати у кружечки імена усіх членів  сім'ї.

 

ВЧИТЕЛЬ.  Покладіть кружечок з вашим ім’ям посередині, потім розташуйте довкола нього кружечки з написаними туди іменами членів сім'ї за мірою близькості з ними. Проведіть лінії від себе до них. Зверху від лінії напишіть те, що вас пов’язує, - знизу – те, що відштовхує, призводить до непорозумінь. 

• Як би ви хотіли змінити стосунки? Особливу уваги приділіть кружечкам «Я» і «Дитина».
• Що ви написали над тією лінією, яка вас з’єднує?

 

Вправа "Австралійський дощ"

Мета: психологічне розвантаження учасників.

Інструкція:

• Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні?
• Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви передаватимете мої рухи. Тільки-но вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий потирає долоні.)

Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами.)

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)

Краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

Сонце! (Руки догори.)

 

 

Вправа «Обличчя»

Психолог.

Подивіться на малюнок. Тепер кожен для себе чесно дайте відповідь на запитання :

• З яким виразом обличчя ви частіше всього спілкуєтеся з своєю дитиною?
• Яким, на вашу думку, повинен бути вираз обличчя вашої дитини при спілкуванні з вами?
• З яким виразом обличчя спілкується дитина з вами?
• Яким, на вашу думку, повинен бути вираз вашого обличчя при спілкуванні з дитиною?

Обговорення :

• Чи у всіх співпала бажана відповідь з реальною?
• Чи задумалися ви над зміною своєї поведінки, вчинків по відношенню до дітей? Якщо так, то перший крок до розуміння своїх дітей ви вже зробили. Вітаю.

 

Вправа «Лист»

ВЧИТЕЛЬ. Візьміть всі чистий аркуш. Пригадайте всі неприємні слова, вчинки відносно ваших дітей, які зробили або сказали дітям протягом цього тижня. Пригадуючи ці неприємні моменти згинайте лист.

А тепер спробуйте подумки попросити вибачення у дитини за кожне неприємне слово чи дію. І при цьому розігніть лист. Погляньте, ви розгорнули листок, але на ньому залишилися лінії від згинів. Так і в душі кожної дитини на все життя залишаються ваші прикрі, образливі слова. Не забувайте про це.

 

Вправа «Яблучко від яблуньки»

Вчитель. Часто ви запитуєте себе : «Чому моя дитина виросла такою неслухняною?», «Чому вона стала такою байдужою до всього?» або говорите «Постійно він потрапляє в неприємні ситуації», «Зовсім знахабнів, постійно грубіянить» тощо. Чому так трапляється, невже не догледіли?

       Не завжди. Бувають випадки, коли батьки приділяють своїм дітям досить багато часу, а вони все одно неслухи, проявляють неповагу тощо. В цій ситуації спрацьовує фактор «власного прикладу».

       Щоб розібратися в ситуації краще пропоную вам написати на листках у формі яблука справа - свої негативні риси характеру, поведінки, а зліва – свої негативні риси характери, поведінки, які ви помічає в своїй дитині.

Після того як батьки виконають завдання вчитель прикріплює яблука на ватман, на якому зображено яблуню.

Обговорення :

• Чи важко було написати свої недоліки в характері?
• Чи побачили ви недоліки вашого характеру, які є і у вашої дитини?

Вчитель. Як говориться в народній приказці : «Яблучко від яблуньки не далеко падає». Тож, перш ніж карати своїх дітей за їх слова та вчинки, ставити собі запитання : «Чому він виріс таким неслухом та неробою?» потрібно спочатку поглянути на свої недоліки та почати виховання дитини з себе.

 

Вправа «Спілкування»

ПСИХОЛОГ.

Батьки об'єднуються в 2 групи.

Завдання для роботи в групах:

1 група – Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

2 група - Що, на вашу думку, заважає  ефективному спілкуванню з дитиною?

3 група – Скласти поради ефективного спілкування.

Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-2, А-3 за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї  презентують, а схеми  приклеюються на дошку.

Коментар психолога: ефективний діалог з дитиною залежить від 3-х факторів:

 

• Що говорити.
• Як говорити.
• Коли говорити.

 

Якщо батьки розуміють потребу дитини в спілкуванні з ними, вони обов’язково  знайдуть час, місце  і потрібні слова.

 

Вправа "Щаслива сім’я"

Мета: надати можливість учасникам використати знання про сім’ю, родину шляхом створення колажу.

Обладнання: роздатковий матеріал, аркуші паперу, кольоровий папір, клей, ножиці, маркери.

Вчитель пропонує  учасникам об’єднатися в 3 групи, які працюватимуть над створенням колажу сім’ї.

1-ша група – Що робити батькам, щоб родина була щасливою?

2-га група – Що робити дітям, щоб родина була щасливою?

3-тя група – Скласти рецепт щастя.

Після завершення роботи учасники групи повинні презентувати свої роботи у великому колі.

 

Заключний етап

 

Рефлексія :

• Які вправи вам сподобалися та запам’яталися?
• Що найбільше сподобалося або не сподобалося на заняття?

 

Вправа "Куля мрій"

ВЧИТЕЛЬ. Ми всі любимо мріяти, незважаючи ні на що, і всі ми хочемо, щоб наші мрії здійснювалися (вчитель розкидає різнокольорові кульки). Піймайте кожен свою кульку мрії та намалюйте або напишіть свою мрію на ній, користуючись маркерами. Давайте об’єднаємо всі кульки мрій в один великий оберемок, нехай всі бажання здійсняться. Дякую всім за участь.