Тренінг для батьків "Усвідомлене та відповідальне батьківство"

Тільки разом із батьками,

спільними зусиллями вчителі  

можуть дати дітям велике

людське щастя. 

В. Сухомлинський

Тренінгове  заняття

«Усвідомлене і відповідальне батьківство»

Мета: сприяти усвідомленню учасниками важливості відповідального ставлення до батьківства; ознайомити учителів із сучасними методами роботи на батьківських зборах.

Завдання:

• розглянути роль батьківства в житті людини;
• обґрунтувати важливість відповідального ставлення до народження дитини;
• проаналізувати стилі батьківської поведінки стосовно дітей та їх вплив на процес формування особистості дитини;
• визначити основні засади усвідомленого батьківства.

Обладнання і матеріали: папір формату А-4, А-3, ручки, фломастери, дошка,  стікери, скетч.

Хід тренінгу

Вступ. (5 хв.)

      Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів.
     Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, - це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.
Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці – батьки і педагоги. Учити жити – це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько і вчитель.
     Тому необхідним є дотримання і здійснення єдиної лінії, єдиних вимог сім’ї і школи. Дуже важливо, щоб уся родинна атмосфера, щоденний вплив сім’ї були спрямовані до тієї ж мети, що й виховання у школі. Єдина спрямованість виховання у сім’ї та школі, єдність поставлених до дитини вимог сприятимуть успішному розв’язанню спільного завдання виховання нашого майбутнього.
     Адже наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед державою.
 

Тренер. Щоб налаштувати вас на робочий лад, я пропоную всім сісти в коло й послухати пісню.

 

1. Емоційне настроювання. Вправа «Лагідне ім’я» (5 хв.)

      Для зручності нашого спілкування напишіть своє ім’я, за яким сьогодні будуть до нього звертатися колеги.

Коментар тренера. Ви знаєте, що імена ростуть разом з людьми. У маляти ім’я коротке (Даша, Катя), тому серед нас сьогодні є маляти……,  у підлітків – повне (Дарія, Катерина), привітайте……,  у дорослого – ім’я, по-батькові, вони серед нас…

 

2. Визначення мети і задач тренінгу (3 хв.)

Сьогодні ми будемо говорити про «Усвідомлене і відповідальне батьківство», а мета нашої зустрічі ознайомитися  із сучасними методами роботи на батьківських зборах.

 

3. Визначення очікувань. Вправа «Лелека» (10 хв.)

    Великий малюнок із зображенням лелеки, який несе у дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперову пір’їнку, на якій протягом 5 хвилин йому пропонується написати власні очікування від тренінгу. Після того як усі учасники записали свої очікування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скетчем приклеюють пір’їнки на його крила.

 

4.Правила  групової взаємодії (3 хв.)

Для успішної діяльності тренінгової групи доцільно розробити та засвоїти правила взаємодії. Знайомства з правилами на дошці.

• Говорити коротко, конкретно і тільки про те, що думаєш або відчуваєш сам.
• Слухати товаришів уважно, не перебиваючи.
• Не критикувати, бути позитивним
• Один говорить, усі – слухають
• Обговорюють дію, а не особу

 

 

5. Вправа «Настрій у кольорі» (10 хв.)

Об’єднання в групи за іменами – діти, підлітки, дорослі

(Вручення всім учасникам цукерки за роботу)

 

Завдання. Фарбами  намалювати свій настрій на аркуші паперу А-4.

Далі ведучий пояснює, що настрій може відповідати певному кольору:

• червоний колір відповідає захвату;
• жовтогарячий виражає радість, веселощі;
• жовтий відповідає світлому приємному настрою;
• зелений – спокійному стану;
• синій – смутному, невпевненому стану;
• фіолетовий – тривожному, напруженому стану;
• чорний відповідає занепаду, зневіри;
• білий – страху.

 

6. Вправа «Позиція» (10 хв.) Усі учасники тренінгу виступають в ролі батьків.

 

   Шановні батьки! Анкета допоможе визначити вашу батьківську позицію й тип взаємодії з вашою дитиною.

 

 Тест „ Методи родинного виховання”

Мета: Визначити психологічну атмосферу в родині учня, намітити шляхи корегування родинного виховання дитини.
Вчитель пропонує батькам відповісти на 13 запитань, обравши варіант відповіді, який найбільш співпадає з їхньою думкою.

Запитання:

Чи можете ви :
1.    У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною?
2.    Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік.
3.    Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї?
4.    Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти?
5.    Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе?
6.    Поставити себе на місце дитини?
7.    Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)?
8.    Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі?
9.    Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину?
10.    Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку?
11.    Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися?
12.    Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину?
13.    Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо ви впевнені, що це каприз, скороминуща примха?

Варіанти відповідей:
А – Можу й завжди
Б – Можу, але не завжди так
В – Не можу

Обробка отриманих результатів:
Підрахувати бали за наступною шкалою:
Варіант „А” – 3 бали;
Варіант „Б” – 2 бали;
Варіант „В” – 1 бал.

     Якщо ви набрали від 30 до 39 балів, виходить, дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її. Ставитеся до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних принципів виховання й постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви дієте правильно й можете сподіватися на гарні результати.
     Сума від 16 до 30 балів: турбота про дитину – для вас питання першої важливості. Ви маєте здатності вихователя, але на практиці не завжди застосовуєте їх послідовно й цілеспрямовано. Часом, ви надто суворі, в інших випадках – надто м’які. Крім того, ви схильні до компромісів, які послаблюють виховний ефект. Вам належить серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.
     Кількість балів складає менше 16: це свідчить про те, що у вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання й прагнення зробити дитину особистістю, а можливо, й того, й іншого. Вам слід звернутися про допомогу до фахівців – педагогів та психологів, познайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання.

…… Дякуємо за співпрацю та щирі відповіді

 

7. Робота в групах «Стилі батьківської поведінки стосовно дітей» (20 хв.)

Учасники об’єднуються в чотири групи за номерами карток записаних на анкетах. Кожна група отримує картку з характеристикою одного стилю поведінки.

Картка 1. Авторитарний стиль батьківської поведінки.

Батьки, схильні до авторитарного стилю:

• надто суворі;
• застосовують фізичні покарання;
• надмірно контролюють всі вчинки дитини;
• вимагають від неї постійної покірності;
• обмежують право вибору дитини;
• не бажають іти на компроміс із дитиною;
• нетерпимі до дитячих недоліків і проявів «дитячості».

Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки.

Батьки, схильні до ліберального стилю:

• здійснюють незначний контроль за поведінкою дитини або контроль взагалі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов’язків;
• практикують вседозволеність;
• виконують усі забаганки дитини;
• невиправдано ідеалізують свою дитину.

Картка 3. Опікунський стиль батьківської поведінки.

Батьки, схильні до опікунського стилю:

• прагнуть постійно бути поруч із дитиною;
• вирішують за дитину всі проблеми;
• роблять за дитину те, що може робити вона сама;
• оточують дитину надмірною увагою;
• обмежують самоствердження дитини;
• контролюють кожен крок дитини.

Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки.

Батьки, схильні до демократичного стилю:

• поважають особистість дитини;
• приймають дитину такою, якою вона є;
• дають зрозуміти дитині, що її справи є важливими й для них;
• довіряють своїй дитині;
• дозволяють своїй дитині робити власний вибір;
• заохочують самостійність дитини;
• засуджують не саму дитину, а її вчинок;
• прислухаються до думок дитини;
• проводять разом із дитиною вільний час;
• допомагають дитині розвивати її здібності.

 

Протягом 5 хвилин учителям пропонується ознайомитись із текстом картки, а після того – поміркувати над наступними запитаннями:

• Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином?
• Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Після закінчення кожна група зачитує картку з характеристикою стилю поведінки та пропонує на загальний розгляд результати своїх міркувань……….

Тренер:

Наши дети - это не наши дети.
Они сыновья и дочери воззвания жизни к самой себе.
Они приходят через нас, но не от нас.
И хотя они живут с нами, они не принадлежат нам.
Мы можем отдать им свою любовь, но не свои мысли,
ибо у них есть собственные мысли...
Мы можем попытаться стать такими, как они,
но не пытайтесь сделать их такими, как мы.
Ибо жизнь не идет назад и не задерживается во вчерашнем дне..."
(Калил Джейран "Пророк")

 

8. Арт-терапія за темою. Скласти колаж «Щаслива сім’я» (15 хв.)

       Тренер: Однією зі складових щастя дитини в сім’ї, є наявність батьків, батьки щасливі тоді, коли щаслива дитина. Дитина має бути  бажаною, відповідальність за народження й подальший розвиток здорової дитини несуть в однаковій мірі і тато, і мама.

Після завершення індивідуальної роботи об’єднання в нові групи прийомом «Герої мультфільмів» та пропонує їм створити колаж «Щаслива сім’я»

    Роздати старі кольорові журнали, ножиці, клей. Учасники вирізають потрібний матеріал, наклеюють на форматі А-4 та вивішують для подальшої презентації. Можна підписати свій малюнок висловом, скоромовкою, приказкою тощо. Учасники презентують те, що створили, що хотіли відобразити.

 

9. Міні – презентація «Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та  дідусів» (5 хв.)

Тренер за допомогою комп’ютера пропонує до уваги учасників звернення дітей до батьків.

Слайди 1.    Дорогі, батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною. 2.    У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити. 3.    Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча. 4.    Мої почуття ще недозрілі. Прошу, будьте чутливими до моїх потреб, не нарікайте на мене цілий день. 5.    Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки. 6.    Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті. 7.    Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням. 8.    Я вчуся у вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого. 9.    Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному у цьому безмежному світі. 10.    Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки. Любі мої, я вас дуже-дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене також.

Тренер (коментар)

1. Любіть свою дитину.

2. Дозволяйте дитині робити свій вибір, приймати власне рішення.

3. Приймайте дитину такою, якою вона є.

4. Довіряйте дитині.

5. Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

6. Вірте в те, що дитина може самостійно подолати життєві перепони.

7.Допомагайте дитині виконати те, що вона сама не вміє. 8.Показуйте дитині, що вона є для вас важливою.

9. Співпрацюйте з дитиною, а не керуйте нею. Наказі й різкі заборони можуть спровокувати спалах агресії.

10. Будьте ввічливі з дитиною. Будьте терплячі. Допомагайте дитині розвивати свої здібності. Забезпечуйте основні життєві потреби дитини.

 

Підсумок тренера
      Дуже важливо, щоб уся родинна атмосфера, щоденний вплив сім’ї були спрямовані до тієї ж мети, що й виховання у школі. Єдина спрямованість виховання у сім’ї та школі, єдність поставлених до дитини вимог сприяють успішному розв’язанню спільних завдань виховання нашого майбутнього. Адже наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед державою. Дитина віддзеркалення своїх батьків. Виховуючи дитину,будемо виховуватись самі, адже «справжнє виховання дитини у вихованні самих себе».

10. Оцінювання ефективності тренінгу  (7 хв.)

Тренер: «Нове життя….. Від нього ми чекаємо чогось дивного і світлого, обов’язково щасливого. Наш лелека несе в дзьобі немовля – кожного з нас – по шляху до нових знань і відкриттів. Що ж побажати цій дитині?». Пропоную на бантиках написати побажання собі або групі.

Кожен учасник по черзі підходить до лелеки і коментує, наскільки виправдалися його очікування, а потім зачитує своє побажання й прикрашає бантиком ковдру дитини, яку несе лелека.

  11. Казка для натхнення «Легенда про Нарциса» (5 хв.)

       Мавки на березі струмочка  оплакували смерть Нарциса, якого покарав Зевс за те, що він милувався лише собою і не помічав нікого навкруги. І  помітили мавки, що струмок також у зажурі. «Що трапилося з тобою? – спитали мавки у струмочка, - Хто тебе образив, чи, можливо ти у тузі?» Струмок відповів: «Я сумую за Нарцисом… Як сумно, що він більше не прийде до мене». «О-о-о! Ти такий щасливий! Ми бачили цього чарівного юнака лише мимохідь, коли він прямував до тебе. Ми милувалися його волоссям, граціозною ходою, але лише секунди. Ми любили його, бо він схожий на нас… Але розглядати його світлий образ годинами – це таке щастя, яке випало на вашу долю. Ти найщасливіший у світі! Нарцис годинами милувався собою у твоїх водах. Ти міг досхочу насолодитися від споглядання його надзвичайної краси», - шепотіли в захопленні лісові мавки. «Хіба він був красивий?» - спитав здивовано струмок. «Він – надзвичайний красень. Красивішого за нього ніколи не було, немає і не буде…. Невже ти цього не помітив?» - розгублено вимовили лісові мавки. «Ні, - відповів струмок. – Я не помітив його краси, бо кожного разу, коли він дивився у мої води, я був зачарований побаченим своїм відображенням в його очах….. Кожного разу в його очах я бачив свою красу….. себе!»

          Тож побажаємо собі і кожному, щоб в очах дітей ми бачили свою красу, а вони в наших очах – любов!

 

 

 

«Любите вашего ребёнка таким, какой он есть, и забудьте о качествах, которых у него нет…
Результат воспитания зависит не от степени строгости или мягкости, а от ваших чувств к ребёнку и от тех жизненных принципов, которые вы ему прививаете».

                                                              Бенджамин Спок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тільки разом із батьками,

спільними зусиллями вчителі  

можуть дати дітям велике

людське щастя. 

 

В. Сухомлинський

 

 

 

• Говорити коротко, конкретно і тільки про те, що думаєш або відчуваєш сам.
• Слухати товаришів уважно, не перебиваючи.
• Не критикувати, бути позитивним
• Один говорить, усі – слухають
• Обговорюють дію, а не особу

1. Чи можете ви : 1.    У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною? 2.    Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік. 3.    Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї? 4.    Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти? 5.    Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе? 6.    Поставити себе на місце дитини? 7.    Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)? 8.    Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі? 9.    Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину? 10.    Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку? 11.    Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися? 12.    Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину? 13.    Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо ви впевнені, що це каприз, скороминуща примха? Дякуємо за співпрацю та щирі відповіді

2. Чи можете ви : 1.    У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною? 2.    Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік. 3.    Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї? 4.    Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти? 5.    Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе? 6.    Поставити себе на місце дитини? 7.    Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)? 8.    Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі? 9.    Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину? 10.    Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку? 11.    Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися? 12.    Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину? 13.    Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо ви впевнені, що це каприз, скороминуща примха? Дякуємо за співпрацю та щирі відповіді

3. Чи можете ви : 1.    У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною? 2.    Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік. 3.    Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї? 4.    Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти? 5.    Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе? 6.    Поставити себе на місце дитини? 7.    Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)? 8.    Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі? 9.    Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину? 10.    Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку? 11.    Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися? 12.    Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину? 13.    Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо ви впевнені, що це каприз, скороминуща примха? Дякуємо за співпрацю та щирі відповіді

4. Чи можете ви : 1.    У будь-який момент зупинити всі свої справи й зайнятись дитиною? 2.    Порадитись з дитиною, незважаючи на її вік. 3.    Зізнатися дитині в помилці, припущеній стосовно неї? 4.    Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти? 5.    Володіти собою й зберігати самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе? 6.    Поставити себе на місце дитини? 7.    Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)? 8.    Розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, що показує вас у вигідному світлі? 9.    Завжди втримуватися від уживання слів і висловів, які можуть ранити дитину? 10.    Пообіцяти дитині виконати її бажання в обмін на її гарну поведінку? 11.    Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися? 12.    Не відреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину? 13.    Устояти проти дитячих прохань і сліз, якщо ви впевнені, що це каприз, скороминуща примха? Дякуємо за співпрацю та щирі відповіді

Варіанти відповідей:

А – Можу й завжди
Б – Можу, але не завжди так
В – Не можу

Обробка отриманих результатів:

Підрахувати бали за наступною шкалою:

Варіант „А” – 3 бали;
Варіант „Б” – 2 бали;
Варіант „В” – 1 бал.

Картка 1. Авторитарний стиль батьківської поведінки. Батьки, схильні до авторитарного стилю: надто суворі; застосовують фізичні покарання; надмірно контролюють всі вчинки дитини; вимагають від неї постійної покірності; обмежують право вибору дитини; не бажають іти на компроміс із дитиною; нетерпимі до дитячих недоліків і проявів «дитячості».

Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки. Батьки, схильні до ліберального стилю: здійснюють незначний контроль за поведінкою дитини або контроль взагалі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов’язків; практикують вседозволеність; виконують усі забаганки дитини; невиправдано ідеалізують свою дитину.

Картка 3. Опікунський стиль батьківської поведінки. Батьки, схильні до опікунського стилю: прагнуть постійно бути поруч із дитиною; вирішують за дитину всі проблеми; роблять за дитину те, що може робити вона сама; оточують дитину надмірною увагою; обмежують самоствердження дитини; контролюють кожен крок дитини.

Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки. Батьки, схильні до демократичного стилю: поважають особистість дитини; приймають дитину такою, якою вона є; дають зрозуміти дитині, що її справи є важливими й для них; довіряють своїй дитині; дозволяють своїй дитині робити власний вибір; заохочують самостійність дитини; засуджують не саму дитину, а її вчинок; прислухаються до думок дитини; проводять разом із дитиною вільний час; допомагають дитині розвивати її здібності.

Картка 1. Авторитарний стиль батьківської поведінки. Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином? Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки. Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином? Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Картка 3. Опікунський стиль батьківської поведінки. Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином? Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки. Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином? Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?