Тренінг для директорів закладів дошкільної освіти «Від добра - до миру на землі»

Вед. Тема нашого тренінгу «Від добра - до миру на землі».

      Доброта – це одне з найкращих якостей людини. Саме доброта робить людей людянішими. Доброта –це світле почуття, яке завжди викликає відповідну посмішку, несе людям радість, піднімає настрій. Це невеликий шматочок щастя який ми даруємо іншим, надаючи їм добрі знаки уваги.В розумінні добро це бажання робити добро не тому, що так прийнято а тому, що так велить серце. Доброта закладена в кожній людині і виходить з середини. Даруймо один одному доброту і вона повернеться в стократному розмірі.

       Вед.2 Доброта людини – в її погляді, лагідних очах, щирій посмішці. А ще в доброму і привітному слові. Часом так не вистачає його. Кажуть, що словом можна і ранити боляче, якщо воно зле і безсердечне, і вилікувати, оживити якщо воно чуйне та сповнене безмежної турботи.                            

     Один мудрець сказав, що людина - це її вчинки. Усе своє життя люди пізнають, що таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до людей, берегти і дбати одне про одного.

        Вед.1 Сьогодні ми спробуємо зробити  декілька кроків на шляху доброти. А в помічники я пропоную взяти: мислення, увагу до слова, творчість і звичайно фантазію.    Ми вчитимемося спостерігати, згадувати, думати, творити, відчувати, робити висновки.

   В дружньому колі ми з вами обговоримо добрі справи поділилимося  досвідом, створимо  гарний  настрій та «виростимо дерево» яке дасть свої плоди.

ЗАВДАННЯ 1

    Посмішка є природною красою. Вона триває одну мить, але в пам’яті залишається надовго. Навчіться усміхатися навіть тоді коли Вам сумно й боляче. Саме усмішка буде тим променем, який створить іншу людину.... впевненою, сильною, щасливою.

Усміхайтесь і ви побачите, як світ навколо буде змінюватися, а життя наповниться магією позитиву! Мир починається з посмішки. Посміхайтеся п’ять разів на день людині, якій не хочете посміхатися- робіть це заради миру. Адже день без посмішки – це загублений день. А найзагубленіший з усіх днів – той в якому немає сміху.

Тож , щоб у нас завжди був гарний настрій, щоб настав мир на нашій Україні  давайте посміхнемось  один одному та побажаємо добра.

   Земля -  унікальна планета саме в ній з’явилися умови для зародження життя. Тому для росту нашої рослинки підготовлений грунт. Він скопаний, розпушений і звичайно підживлений. Грунт готовий до висаджування насінинки.

  Завдання 2

Педагог – це покликання , а не професія. Бути педагогом це справжнє мистецтво, обране за покликом серця, наполеглива, чесна, натхненна праця, що збагачує світ мудрістю, знаннями, милосердям, людяністю. Педагоги люди   творчі завжди в пошуку нових ідей, методів і звичайно мріють  щоб кожний прожитий день залишився в пам’яті як найкращий.

Тож пригадаємо свої будні та продовжимо фрази:

Я люблю …

Мене радує …

Я пишаюся собою, коли…

Люблю дітей коли…

Я відчуваю себе спокійною, коли… (діти в безпеці)

Я граю роль актора, коли…

Досягаю мети тоді, коли…

Діти стають розумнішими, коли…

Мені цікаво говорити з співрозмовником, коли…

Результативним є сімейне виховання, коли…

Мені дуже тривожно, коли… (звучить серена, діти хочуть їсти…)

Мені сумно, коли …

Я серджуся, коли …

            Я приходжу з роботи з хорошим настроєм коли…

Отримую задоволення від роботи коли….

Мені не зручно коли…

Колектив підтримує мене коли….

То ж я бажаю Вам щоб кожен день був як найкращий.

Педагоги - це люди, які сіють добро. Тож посадимо насінинку в грунт,  хай вона проростає, так як ростуть діти в наших закладах.  Насінинка почне проростати, в неї з’явиться  перше  коріння, яке є підгрунтанням для рослини. Для педагога коріння  теж має велике значення  він спирається  на нього як у власному житті, так і в професійному.

Завдання 3

 Про наших вихованців піклуються працівники закладу, а відповідальність за роботу закладу несе звичайно директор

Хто такий керівник дошкільного навчального закладу?

Це людина,  яка  любить та відчуває  дітей, веде їх  до знань, справедливості, поваги, моральних цінностей та взаєморозуміння.  Для цього потрібно мати особливий дар, щоб зробити дорогу колективу світлою, життєрадісною, легкою, без особливих перешкод.

   Святий обовязок  і почесна місія керівника  – створити сучасний заклад в якому буде щаслива кожна дитина. Основна робота керівника- це не керування, а подолання перешкод, які заважають  працювати колективу. Бути причетною до виховання дітей і впливати на розвиток- це є сенсом керівника закладу освіти. Мрії кожного керівника  допомогають втілювати однодумці, колеги. Я  як і кожний  керівник  переконана в тому, що педагогічні зусилля одного педагога малоефективні: для якісних змін у межах організації потрібна команда, яка здатна творчо вирішувати  завдання.

   Наступне завдання. До кожної букви слова «Директор» називаємо слова які характеризують нас, як керівника….. (Толерантний, компетентний, обізнаний, тактовний, ерудований, креативний, добросовісний, добрий, допитливий, розумний, емоційний)

Тож шановні колеги всі ми з вами креативні, компетентні, толерантні, ерудовані, добрі і працюємо виховуючи справжніх патріотів нашої Батьківщини.

А наша насінинка від гарного догляду за нею проростає. І утворюється стовбур і гілки. А стовбур і гілки – це наші професійно-особистісні якості, що ведуть нас по життю, в тому числі педагогічному. Хай вони будуть пишні та повні життя.

Завдання 4

     Педагогічний колектив закладу освіти – це творча співдружність однодумців, в якій кожен робить свій індивідуальний внесок у колективну творчість, кожен збагачується духовно завдяки творчості колективу, і в той же час духовно збагачує своїх товаришів. Імідж, обличчя закладу освіти творить педагогічний колектив. На думку фахівців є 4 типи колективу це

«Сипучий пісок». Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто всі піщинки разом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер – пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере його докупи.

Так і люди в цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. Немає зв’язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані уподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухалася б решта осіб.

«М’яка глина». Відомо, що глина – матеріал. що легко піддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хорошого майстра шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва.

Але невмілі руки лише марно використають цей матеріал. Отже, і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважатиметься лідером цього угруповання, такі взаємовідносини і встановляться в ньому. Стосунки в такому колективі доброзичливі, про те не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай він складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати.

«Мерехливий маяк». У штормовому морі маяк сповіщає мореплавців. щоб вони обрали правильний курс. Потрібно лише бути уважними, не втрачати маяк із поля зору. Зазначте, маяк горить не постійним світлом, а мерехтить. наче каже: «Тримайся мене і не потрапиш у біду!».

Отже, у колективі такого типу переважає бажання усе робити спільно, підтримувати одне одного. Проте в ній недостатньо проявляються ініціатива, воля й наполегливість щодо досягнення поставленої мети. Авторитетні «наглядачі маяка», тобто ті, хто не дає згаснути полум’ю солідарності, - організатори, актив. Лише завдяки їм колектив тримається разом і діє як єдине ціле.

«Палаючий факел» - це живе полум’я, пальним для якого,є міцна дружба, єдина воля, чудове взаєморозуміння, ділова співпраця і відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити  можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди, прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчути себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують допомоги? Звичайно ні!

Так скаже кожна особа , яка належить до колективу цього типу. Про такий колектив можна сказати, що він справжній Моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншим, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо всієї команди.

Тож,  який колектив у вашому закладі? Поділіться…..

 Гадаю, ви переконались у тому, що дружба в колективі, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, або частих спалахів.

 Дерево життя не може існувати без квітів. Тому на нашому дереві з’являються пишні, гарні, барвисті квіти. Кожна з квіток – різномаїття  етапів людського життя.

 Вправа 5 «Загальна розповідь»

      Видатний педагог А.С.Макаренко наголошував «Колектив – це соціальний живий організм, який має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колективу…». Кожен з нас працює  в  дружньому, творчому колективі в якому спвпраця та дружба мають важливе значення для успіху в роботі. І ми з вами сьогодні працюємо в колективі. Тож наступне завдання «Продовж думку»

Доброта – це найкраща риса, притаманна людині. Добрих людей люблять і поважають….. 

Якщо ти зробиш добро – воно до тебе й повернеться. Тому потрібно вчитися бути добрим з дитячих років. Покликання людини – творити добро!

Добро – це найкращий  вчинок, який ти здійснюєш. Коли ти ділишся з друзями, тобі дякують. …..Якщо ти будеш ділитися добром, то станеш другом в колі  свого колективу. Добро – це найголовніше в нашому світі. Воно потрібне всім.

     Як комфортно і легко працювати разом, що досить важливо і необхідно для результативної праці. Адже саме взаєморозуміння, доброзичливість, взаємодопомога  є головним для успішної роботи  закладу освіти.             

    Дерево життя перестає квітнути і замість квітів з’являються перші стиглі плоди, які символізують підсумки людських діянь та звершень. 

Вед.Ми з вами плідно працювали. Тож не забуваймо про відпочинок.

Від мене корисні поради арт-терапії:

             Якщо відчуваєте втому – … (малюйте квіти;

             Якщо гніваєтесь – ….            (малюйте лінії;

             Якщо відчуваєте неспокій – складайте у техніці орігамі;

             Якщо впадаєте у відчай – малюйте дороги;

             Щоб розслабитится – малюйте візерунки;

             Щоб відновити сили – малюйте пейзажі;

             Щоб сконцентруватися – малюйте крапками;

             Щоб урівноважити сильні почуття – малюйте крейдою;

Дякую за активну, ефективну роботу, зацікавленість на сьогоднішньому тренінгу. Пам’ятайте –добро починається з кожного із нас. Тож будьмо доброзичливими, добрими, та уважними у ставленні один до одного.

Адже сьогодні, як ніколи нам треба сповнити світ щирим добром та любов’ю до людей, до рідної землі. У час війни, коли на полі бою гинуть найкращі сини нашої неньки України, нам треба обєднатися в добрі і любові, щоб наші захисники, навіть на відстані відчували нашу підтримку та вдячність.

             Навчіть дітей всміхатися до сонця,

Босоніж не боятися роси

І милуватися краплею в долонці,

Не помічати  гіркоти в сльозі.

Запямятайте, що дитина – диво!

Це пташеня, в якого свій політ

Це віра у майбутнє і надія,

Це неповторний і прекрасний світ.

Психологічний аспект нашого питання розкриє  психолог комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Бобровицької міської ради» Липко Ксенія Миколаївна

             Загадаю бажання, найдорожче у світі!

           Щоб настав мир в країні, і не гинули діти.

           Щоб під небом блакитним колосилися ниви,

           Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.