Тренінг "Що ви знаєте про відходи?"

Слайд 1

ТРЕНІНГ

Що ви знаєте про відходи?

Девіз: «Обізнаний - значить озброєний»

Мета:

• сприяти формуванню уявлень про види відходів, причини їх утворення, вплив на довкілля та здоров’я людини;
• показати безпосередню причетність учнів до проблеми забруднення довкілля ТПВ;
• сприяти розумінню власної відповідальності за  дану екологічну проблему.

Та з’ясувати:

• що учням відомо про проблеми ТПВ;

• у чому відмінність між відходами та сміттям;
• які є види відходів;
• причини їх утворення;
• яку небезпеку вони становлять для здоров’я та довкілля.

          Підвести учнів до висновку про рівень цивілізованості нашого суспільства.

Обладнання:мультимедійний проектор, презентація, маркери, аркуші формату А4, плакат формату А3 «Дерево Бажань», кошик зі сміттям з класної кімнати, гумові рукавички.

Терміни й поняття: тверді по­бутові відходи, сміття.

Міжпредметні зв'язки: біологія, основи здоров'я, інформатика.

ХІД ТРЕНІНГУ

1. Організаційний момент.
2. Вступ. Вправа-знайомство «Екологічний подарунок»                        Слайд 2
   1.                 Ми з вами сьогодні маємо честь бути учасниками міжнародного гендерно-екологічного проекту, який реалізуємо вперше на території нашого селища.
   2.                 Вправа-знайомство «Екологічний подарунок» проводиться з метою створення сприятливого психоемоційного клімату.               Слайд 3

Учні стають у коло і беруться за руки, потім по черзі кожен називає своє ім'я і каже, що він сьогодні хотів би подарувати всім (я — Валентина, і сьогодні я хотіла би вам подарувати чисте лісове повітря; я — Сергій, сьогодні я дарую вам безхмарне небо тощо)

3.  Створення правил роботи в групі.

      Запитуємо учнів:

          ― Для чого існують правила?

          Заслуховуємо відповіді дітей та пропонуємо їм  створити  свої або доповнити запропоновані тренером правила роботи в групі (з метою економії часу).

Слайд 4

Сонечко – промінчики(правила)

–       приходити вчасно
–       бути доброзичливим
–       бути позитивним
–       говорити по одному
–       лаконічність
–       толерантність
–       гендерна рівність
–       право власної думки
–       право піднятої руки
–       говорити по суті

–       правило «стоп»
 

Якщо правила виконуються, то сонечко завжди посміхається, а, отже,  на нашому тренінгу буде затишно і комфортно.

3. Інформаційне повідомлення «Колообіг речовин».                              Слайд 5

У природі відходи одного організму, як правило, стають їжею або ресурсом для іншого організму. Так забезпечується кругообіг речовин у природі. Наприклад, птахи використовують сухі гілки або листя для будівництва своїх гнізд; мікроорганізми та хробаки у ґрунті перетворюють листя та мертвих тварин на гумус, що, у свою чергу, стає їжею для рослин; а органічні речовини у воді, такі як відходи тварин або листя, що гниє, забезпечують поживні речовини для водних мікроорганізмів.

Людина виробляє дедалі більше промислових та побутових товарів, які після використання утворюють значну кількість відходів.                               Слайд 6              

Людство накопичило таку кількість відходів, контролювати яку стає дедалі складніше. І якщо ситуація не зміниться, люди можуть незабаром потонути у власних відходах! Яскравим свідченням цього є «епопея зі львівським  сміттям».

Серед глобальних екологічних проблем сучасності проблема твердих побутових відходів вирізняється тим, що кожен з нас щодня й щохвилини причетний до неї. Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища. По тому, як людство ставиться до проблеми сміття можна судити наскільки суспільство цивілізоване.  Слайд 7

 

5.   Очікування.                                                                                                     Слайд 8

Учитель пропонує учням написати свої очікування від тренінгу на листочках- стікерах і почепити їх на дерево Бажань.

6. Мозковий штурм.                                                                                             Слайд 9

- Що таке відходи ?

Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення

(Закон України «Про відходи»)

Відходи поділяють на промислові відходи та тверді побутові відходи або сміття.                                                                                                      Слайд 11

Промислові відходи - це відходи, утворені у процесі промислового виробництва будь-чого. Вони утворюються на заводах, фабриках, у майстернях с/г підприємствах.

Тверді побутові відходи – це відходи, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і накопичуються у житлових приміщеннях, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торгівельних та інших і не мають подальшого використання за місцем їх утворення.

До сміття не належать каналізаційні стоки і дощові води.

Запитання до учнів: До яких відходів причетні ми з вами?

8. Вправа «Роздуми біля сміттєвого кошика»                                   Слайд 12                       

Учні об’єднуються у 3 групи за принципом світлофора.

1-ша група. Уявно дослідіть, яке сміття накопичується у вас вдома. Результати досліджень занесіть до таблиці.

Виходячи з того, що кожна родина протягом доби збирає в середньому 6 кг сміття, обчисліть скільки отримується відходів за добу,  за тиждень, за рік в середньостатистичній родині глибочан? У Глибоці приблизно 9500 осіб або 2375 родин.

Презентуйте ваші напрацювання.

2-га група.  Дослідіть, яке сміття накопичилося в смітнику однієї з класних кімнат та дайте відповідь на запитання:

• Із яких матеріалів зроблено предмети, які ви знайшли у цьому смітті?
• Скільки важить сміття, що генерується одним класом у школі щодня?
• Обчисліть скільки отримується відходів за тиждень, за рік в середньостатистичному класі?

Презентуйте ваші напрацювання.

3-тя група. Уявно дослідіть, яке сміття можна побачити на подвірї школи. Із яких матеріалів  зроблені  предмети, які ви знайшли у цьому смітті?

Скільки важить сміття, що генерується у школі щодня?

Обчисліть скільки отримується відходів за тиждень, за рік в Глибоцькому ліцеї?

Презентуйте ваші напрацювання.

9. Вправа «Статистика свідчить»                                             Слайд 13

 Демонстрація слайдів зі статистичними даними.

Вилучаючи з природи чима­ло речовин, людина змінює їх до невпізнанності і повертає у приро­ду у вигляді сміття, що не розкла­дається на вихідні речовини при­родним шляхом. Врешті-решт сміття потрапляє на сміттєзвалища організовані чи неорганізовані.

Запитання до учнів: Як ви гадаєте:

•   Які з відходів розкладаються у першу чергу?
•   Які згодом?
•   А які лише через сотні років?

Демонстрація слайдів зі статистичними даними.                   Слайди 14-29  

10. Вправа « Екологічна експертиза»                                           Слайд 30

Учні об’єднуються у 5 груп

Завдання. Опрацюйте роздану вам інформацію і дайте експертну оцінку впли­ву сміттєзвалища на довкілля. Складіть відповідну схему.

11. Мозковий штурм «Чому виникає проблема побу­тових відходів?» 

1. Учням пропонується переглянути відеоролик «Відходи» і дати відповідь на запитання «Чому виникає проблема побутових відходів?»                                                                                     

                                                                                                             Слайд 31

2. Відповіді заслуховуються, можливо фіксуються. У процесі бесіди учнів необхідно підвести до причин виникнення проблеми:                           Слайд 32

• Зростає кількість населення.
• Змінюється спосіб життя людей.
• Люди купують неякісні това­ри, що швидко виходять із ладу і перетворюються на сміття.
• Збільшення об'єму товарів одноразового користування
• Збільшується кількість паку­вальних матеріалів.

 

12. Притча про сливи.                                                                                                Слайд  33

Сливи за сміття

Жив собі чоловік. Він мав будинок і садок довкола. У садку росла слива, а в будинку — син. Коли сину виповнилося 20 років,той вирішив одружитися. Батько замислився: «Мій син — хороший, роботящий хлопець. Треба оженити його на добрій дівчині, щоб була гарна пара. Та де ж знайти таку добру дівчину?»

Довго думав батько й нарешті надумав. Він зібрав у саду сливи, завантажив їх у візок та поїхав до навколишніх сіл продавати. Він їхав, підстьобуючи коня, та кричав: «Сливи! Купуйте сливи! Продаю сливи за сміття!»

Звідусіль збігалися жінки, дивуючись:«Це ж треба! Старий, мабуть, з глузду з’їхав, продає сливи за сміття!» Тож жінки,дівчата, молоді дружини кинулися прибирати у своїх домівках. Вони старалися назбирати якомога більше сміття, щоб отримати якомога більше слив. А сміття там було багато!

До старого йшли жінки, несучи сміття у величезних мішках, корзинах, підгорнутих фартухах. Вони вихвалялися одна перед одною: «Дивись-но, скільки сміття я намела! Чудово, що цей дурень до нас приїхав, тепер можна обміняти своє сміття на сливи!» або «Не думай, що у мене мало сміття! Я можу ще вдвічі більше принести. Може, в хаті у мене й небагато сміття, та навкруги

його повно!» Одна жіночка раділа: «Якби я прибирала ще цілий рік, і то не змела б докупи все сміття. Воно ж так довго накопичувалось! Оце назбирала лише один мішок, бо діти захотіли слив».

Тож чоловік брав їхнє сміття й віддавав їм сливи. Жінки сміялися, сміявся з ними і старий. Усі були задоволені. Чоловік наповнив сміттям майже весь візок і розпродав майже всі сливи.

Нарешті до нього підійшла дівчина, молода та вродлива. Вона принесла так мало сміття, що воно вмістилося у носовичок! «Мила дівчино, — мовив старий, — як мало сміття ти зібрала! Скільки ж слив я зможу тобі дати за цю жменю непотребу?»

«Добродію, — відказала дівчина, — мені не шкода розлучатися із своїм сміттям, я просто не знаю, де його взяти. В нашій хаті сміття немає. Те, що я принесла, дали мені сусіди за допомогу у прибиранні їхніх осель».

Старий зрадів, почувши це. Він зрозумів, що дівчина охайна та працьовита, коли не змогла знайти у себе в хаті навіть дрібку сміття. «Вона буде доброю дружиною моєму синові», — подумав батько.

Він посадив дівчину у візок та й поїхав до рідного села. Як повернулися, зіграли весілля — батько оженив сина на вродливій дівчині і ніколи про це не шкодував. Він не міг натішитися своєю невісткою та до кінця життя її нахвалював.

 

13. Прикінцеве слово.                                                                                                    Слайд 34

― Як прибрати світ, зокрема Україну, і хто має це робити?

Підраховано, що на кожну тону побутових відходів припадає п’ять тонн промислових відходів на стадії виготовлення продукції та двадцять тонн - на стадії добування природних ресурсів. Таким чином, збільшення побутових відходів є першопричиною нагромадження промислових відходів, а отже - і увага має бути зосереджена насамперед на них.

Чим менше будемо створювати побутових відходів, тим менше виникатиме і промислових, а отже і сміття.

 

13. Руханка                                                                                            Слайд 35

 

• Якщо вас турбує проблема забруднення довкілля, то нахиліть голову вперед.
• Якщо вам не подобається запах бруду, махніть рукою перед своїм обличчям.
• Якщо ви даєте свій одяг комусь меншому, коли виростаєте з нього, то підніміть праву руку вгору.
• Якщо ви викидаєте відходи у смітник, а не кидаєте під ноги, то підстрибніть.
• Якщо ви не кидаєте залишки їжі у корзину зі сміттям, але несете бездомним тваринам чи пташкам у годівничку, то підніміть ліву руку.
• Якщо ви відмовляєтесь від поліетиленової упаковки на користь паперовій, то тупніть ногою.
• Якщо не смітите на вулицях, сядьте.
• Якщо вас зацікавила інформація , яку ви сьогодні отримали, то поплескайте у долоні.

14. Вправа "Підсумкова рефлексія"                                                       Слайд 36

 

Закінчується зустріч, у деяких випадках неформальних розмов буває недостатньо, тому пропоную учасникам висловитися за наступною схемою

•       Наші заняття закінчилося, але я ....
•       Головне, що я хочу сказати...
•       Я вперше замислився...
•       Я для себе зрозуміла…
•       Для мене цей час...

 

Слайд 37

 

 

 

 

 

 

 

Інформація для груп

Вплив сміттєзвалищ на довкілля

1-а група.

Найсерйозніша проблема ~ за­бруднення ґрунтових вод. Вода — універсальний розчинник. Просо­чуючись крізь шари захоронених відходів, дощова (тала) вода «зба­гачується» різними хімічними ре­човинами, що утворюються у про­цесі розкладання сміття. Така вода з розчиненими у ній забрудниками називається фільтратом. Коли вона проходить крізь необроблені відходи, утворюється особливо токсичний (отруйний) фільтрат, у якому разом із органічними рештками містяться залізо, ртуть, цинк, свинець та інші метали з консервних бляшанок, батарейок та інших електроприладів, причо­му це все «приправлено» барвни­ками, пестицидами, миючими за­собами тощо. Неграмотний вибір місць захоронения і нехтування за­собами безпеки дає цій отруйній суміші змогу досягати водоносних горизонтів.

 

Вплив сміттєзвалищ на довкілля

2-а група.

Друга проблема. Як відомо, при розкладанні відходів виділяється метан та водень, які утворюють ви­бухонебезпечні суміші, що може призвести до виникнення надзви­чайної ситуації. Утворення метану пов'язане з анаеробними процесами, які від­буваються у захоронених шарах сміття без доступу повітря. Утво­рюючись, цей газ може поширю­ватись у землі горизонтально, на­копичуватись у підвалах примі­щень і вибухати там при запалю­ванні. Поширюючись вертикаль­но, метан спричиняє отруєння й загибель рослинності. За відсут­ності рослинного покриву почина­ється ерозія грунту, захоронені від­ходи оголюються і виходять на по­верхню.

 

Вплив сміттєзвалищ на довкілля

3-а група.

Третя проблема — просідання ґрунту, яке пояснюється тим, що, розкладаючись, сміття зменшуєть­ся у об'ємі, ґрунт просідає. В утво­рених пониженнях згодом накопи­чується вода, що активізує утво­рення токсичного фільтрату. Через певний період часу місце захоро­нения може перетворитися на бо­лото.

Практика свідчить, що сміттєзбірники виділяють у повітря шкідливі гази, а у воду і ґрунт — безліч шкідливих речовин (від важких металів до вуглеводнів). Назавжди втрачаються матеріали, які ще можна використати повтор­но. Часто відбувається самозай­мання звалищ і ядучий дим тяг­неться від них до околиць.

 

 

Вплив сміттєзвалищ на довкілля

4-а група.

Четверта проблема — утворен­ня суперотрути діоксину. Хоч ця речовина стала відомою хімікам ще у першій половині XX ст., всесвітньої «слави» вона зажила після локальної катастро­фи у містечку Севезо в Італії. 10 червня 1976 р. аварія устатку­вання на хімічному заводі спричинила порушення технологічного режиму й викид у повітря утворе­ної внаслідок цього токсичної хма­ри з домішкою діоксину. Досліди на тваринах засвід­чили, що діоксин щонайменше в 20 разів токсичніший, ніж ціанис­тий калій.

В організмі людини діоксин ви­водить із ладу окремі ферменти, ре­зультатом чого є важкі ураження пе­чінки і всієї системи травлення, зниження якості крові, пошкоджен­ня судин. Доведено велику канце­рогенну й мутагенну активність ді­оксину. Потрапляючи на шкіру, ви­кликає висипання, опіки, виразки, випа­діння волосся та нігтів тощо.

Проблемою виявилася детоксикація ґрунту, бо інертність діоксину не давала змоги нейтралізувати його чи змити водними су­мішами. Довелося на чималій те­риторії знімати весь верхній шар ґрунту (!) і захоронити його в особ­ливих контрольованих сховищах.

Вплив сміттєзвалищ на довкілля

5-а група.

Ще одна проблема — спалювання сміття. Продуктом горіння є ртуть — це сильнодіючий нейротоксин, який послаблює ру­хомі, сенсорні та інші функції організму. Окрім ртуті, в повітря по­трапляють інші важкі метали (сви­нець, хром, кадмій, миш'як тощо). Також при спалюванні утворю­ються інші забруднювачі: галогеноводні; кислотна пара, яка ви­кликає кислотний дощ; часточки, що спричинюють алергію та захво­рювання дихальних шляхів; пар­никові гази, що спричиняють парниковий ефект та ведуть до підвищення температури на Землі, з усіма наслідками, що випливають з цього.