Тренінг

«Соціалізація – основа успішного розвитку

 особистості дошкільника»

підготувала

вихователь-методист

Хромець А.В.

2020 р.

Мета: підвищити рівень психолого-педагогічної підготовки педагогів щодо проблеми соціалізації дошкільників; активізувати вміння педагогів проектувати власну діяльність щодо успішної соціалізації дошкільників; розвивати вміння дискутувати й аргументувати; виховувати культуру спілкування.

Матеріал:  папір, фломастери, мольберт, скотч, паперові пелюстки до квітки «Доброти», «Довіри», «Розуміння;  пам’ятка для педагогів.

План проведення:

1.            Ознайомлення з правилами тренінгу.
2.            Вправа «Побажай собі та іншим».
3.            Соціалізація дошкільника (експрес-інформація).
4.            Шляхи, методи, прийоми соціалізації дітей дошкільного віку (робота в групах).
5.            Вправа «Оплески».
6.            Рефлексія.

                                                                     Хід:

1.            Ознайомлення з правилами тренінгу.

Вихователь:  Добрий день, шановні колеги! Я рада вас вітати! Тема нашого тренінгу: «Соціалізація – основа успішного розвитку особистості». Для того, щоб наша робота була ефективною і конструктивною, пропоную обговорити правила участі у нашому тренінгу.

Орієнтовні правила тренінгу:

•                добровільна участь у виконанні вправ і завдань;
•                тут і тепер;
•                один говорить – усі слухають;
•                слухати і чути;
•                обговорення дії, а не особи.

2. Вправа «Побажай собі та іншим».

Учасники по колу промовляють, що вони хочуть побажати собі, під час зустрічі, та колегам.

3. Соціалізація дошкільника (експрес-інформація)

Багато часу батьки і педагоги сприймали дошкільний заклад як інституцію, відповідальну тільки за здоров’я та підготовку дитини до школи, то сьогодні поряд з цими аспектами діяльності дедалі більшої значущості набувають й інші функції дошкільного закладу, зокрема одна з основних –  соціалізація дитини. 

Соціалізація – у широкому розумінні цього слова означає розвиток людини як соціальної істоти, становлення її як особистості. По суті, соціалізація – це процес входження індивідів до різних спільнот, колективів і груп людей через засвоєння їх норм, ідеалів, цінностей. В основу механізму соціалізації лежить соціальна діяльність людини (спілкування, гра, навчання, пізнання, праця), завдяки якій відбувається виникнення свідомості та самосвідомості, засвоєння загальних способів практичної діяльності, формування соціальних зв’язків, здатність орієнтуватись у суспільних подіях.

Першим природним чинником соціалізації дитини виступає сім’я. Сім’я відіграє провідну роль у фізичному, емоційному, розумовому розвитку дітей. В сім’ї формуються фундаментальні ціннісні орієнтації. Саме в родині дитина пізнає, що таке добро і зло, любов, дружба  та вірність.

Наступним соціальним мікросередовищем для дитини є дошкільний навчальний заклад –  середовище, де вона продовжує отримувати елементарні знання, уміння, навички, які гарантують формування в неї здатності орієнтуватися в довкіллі, набувати життєвого соціального досвіду, адекватно реагувати на явища, події, людей та предметний світ.

Дошкільник наслідує близьких, дорослих, переймаючи їх манери, запозичує у них оцінку людей, подій, речей. І все це переноситься на ігрову діяльність, на спілкування з однолітками та формує особисті якості дитини.

Принципи успішної соціалізації дитини:

•                зрозуміти і допомогти;
•                позитивне ставлення до життя;
•                прагнення до кращого;
•                формування творчої активності;
•                доброзичливе ставлення;
•                збагачення внутрішнього світи дитини враженнями;
•                грамотно і педагогічно доцільна побудова освітньо-виховного процесу.

Соціалізувати дошкільника – означає збагатити його індивідуальний досвід позитивними враженнями від спільної з іншими життєдіяльності, розвинути в нього соціальні потреби, сформувати соціальні вміння та навички, виховати «відчуття іншого», сформувати готовність та здатність брати іншого до уваги, працювати в команді, домовлятися, узгоджувати свою позицію, в разі потреби поступатися власними інтересами на користь соціальної групи, діставати насолоду від допомоги та підтримки іншої людини у складній ситуації, тобто жити обличчям до людей, з відкритим серцем, умінням гармонійно «вписуватися» в дитяче угрупування, знаходити в ньому своє місце, визначати свій статус серед однолітків відповідно до своїх можливостей та домагань, товаришувати.

4. Шляхи, методи, прийоми соціалізації дітей дошкільного віку (робота в групах).

Соціалізація  –   це процес становлення особистості, яка була б здатна адаптуватися до умов, що постійно змінюються та реалізувати себе в цих умовах.

Дошкільний вік – яскрава, неповторна сторінка життя кожної людини. Саме в цей період починається процес соціалізації, встановлюється взаємозв’язок з провідними сферами буття: світом людей, природи, предметним світом, відбувається залучення до культури, до загальнолюдських цінностей.

В новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти визначена освітня лінія«Дитина в соціумі».

Головне завдання реалізації освітньої лінії – розкрити дитині соціальний світ і допомогти їй усвідомити своє місце в ньому як активного учасника, набути соціального досвіду.

У дошкільному віці формуються основи соціальної компетенції дитини: вміння орієнтуватися у світі людей (рідні,  близькі,знайомі, незнайомі,  люди різної статі, віку, роду занять та ін.); здатність розуміти іншу людину, її настрій, потреби, особливості поведінки; вміння поважати інших людей, допомагати, турбуватися про них; обирати відповідні ситуації спілкування та спільної діяльності.

У новій редакції Базового компонента визначено такі компетенції дошкільника стосовно соціального оточення: родино-побутова – обізнаність з нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття, здатність їх дотримуватися; вміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірчі стосунки в родинному колі, проявляти турботу про різних та близьких членів родини і любов до них; та соціально-комунікативна – обізнаність з різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Йдеться про здатність дитини взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе; вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим.

Для успішної соціалізації особистості дошкільника важливо будувати виховний процес як створення виховного розвивального середовища, в якому дитина може активно діяти, пізнавати світ, спілкуватися з дорослими й однолітками.

Необхідно щоденно в процесі взаємодії з дитиною в простих побутових ситуаціях вчити любити те, що її оточує, що потребує людської уваги, турботи – все, що  живе, росте, чим ми користуємося, що страждає, є слабким і потребує нашої допомоги.

Для того, щоб нам продовжити роботу необхідно об’єднатись в 3 групи, проговоривши по колу слова: «Розуміння», «Доброта», «Довіра».

Таким чином у нас утворились 3 групи (нагадування правил тренінгу). В кожній групі виберіть ведучого, того хто буде організовувати діяльність, секретаря  – того, хто буде писати, і того, хто буде відповідати, тобто захищати напрацьований проект.

Кожна група отримує своє завдання:

•                картка № 1 –   скласти квітку «Розуміння», на пелюстках якої  визначити (написати)  причини, через які дитина не може соціалізуватись;
•                картка №2 – скласти квітку «Доброти», на пелюстках якої  визначити  (написати) методи і прийоми, які можна використати для успішної соціалізації дитини;
•                картка № 3 –  скласти квітку «Довіри», на пелюстках якої  визначити (написати) напрямки і форми роботи  з батьками  з проблеми соціалізації дошкільників.

Для підготовки Вам надається 15 хвилин. По закінченню часу, кожна група захищає свій проект. «Квітки» розміщуються на мольберті.

Робота в групах, захист проектів.

Висновок: Отже, важливим виховним фактором соціалізації є найближче соціальне оточення, в якому проходить життя і діяльність дитини, тобто середовище –  сім’я, дитячий колектив, товариші, дорослі люди, з якими безпосередньо спілкуються діти.

Соціалізація – це складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в дошкільному дитинстві.

Тож я  всім вам  бажаю, щоб на Вашій педагогічній ниві завжди буяли квіти «Доброти», «Розуміння»,  «Милосердя», «Довіри»,  «Любові», «Ввічливості», «Людяності», «Краси».

5.               Вправа «Оплески».

•                Ми сьогодні з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную вам уявити на одній долоні посмішку, а на іншій – радість. А щоб вони не пішли від нас, їх треба міцно-преміцно з’єднати в оплески.  (Вправа «Оплески»)

6. Рефлексія.

•                Що  нового ви  сьогодні взяли для себе?
•                Чого б  ви  хотіли всім побажати?

Література:

1.            Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція) Київ, 2012р.
2.            Т. Поніманська Дитина в соціумі: робота за освітньою лінією. «Дошкільне виховання»  № 9, 2012р.
3.            С. Ладивір. Взаємодія сімейного й суспільного виховання в розвитку ціннісних орієнтирів дошкільників. «Вихователь-методист» № 9-2014р.