Тренінг "Велична і свята, моя ти Україно!До 27-ї річниці Дня незалежності України та 100-річчя Української революції"

Історико-суспільний тренінг ««Україна починається з тебе». Із 27-им Днем народження тебе, Україно!»

 

Мета і завдання:

•     формування та виховання діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям загальнолюдської відповідальності у власній поведінці;
•     сприяти розвитку розуміння і формування ціннісних ставлень до громадянської відповідальності як ключової необхідності для виховання якостей патріотизму;
•     поглиблення знань     учасників тренінгу    про     ключові     події     українського державотворення в ХХ столітті;
•     ознайомлення із видатними постатями громадсько-політичного, військового, культурно-мистецького середовища, які зробили вагомий внесок у розвиток українського державотворення та популяризацію національної ідеї;
•     усвідомлення належності до власної держави та її спільних історичних, політичних, культурних цінностей, орієнтації на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві;
•     прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв, культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей;
•     розуміння зв’язку між громадянською позицією та розвитком суспільства, усвідомлення своєї ролі в суспільстві та відповідальності за його стан;
•     сприяти самоідентифікації  особистості як громадянина суверенної, незалежної,правової держави, як складову частину, діяльного суб’єкта соціуму власної громади, як невід’ємний компонент світової спільноти, що орієнтуються на демократичні ідеали, загальнолюдські цінності, морально-етичні норми організації життєдіяльності.

 

Знайомство. Вправа «Інтерв’ю»

Мета: створення позитивної атмосфери, налаштування учасників тренінгу на продуктивну роботу та поглиблення знань про них, установлення довірливих відносин у групі, актуалізація власного досвіду організації та участі у справах патріотичного спрямування.

Учасників тренінгу можна познайомити, об‘єднавши їх в пари і запропонувавши дізнатися за 2 хвилини хвилин якомога більше конкретно-ідентифікуючої інформації один про одного, зокрема: ім‘я, де вони навчаються або працюють, у яких патріотичних акціях, соціальних проектах брали участь, окремі цікаві факти біографії.

 

 

Актуалізація діяльності. Вправа «Viva, Україно!»

Учасники тренінгу, слухаючи твердження що стосуються нашої держави, оплесками повинні відреагувати на їх правдивість або мовчки – якщо вони хибні.

•     Україна – найбільша країна, яка знаходиться повністю в Європі.
•     Географічний центр Європи заходиться в Україні, в Житомирській області.

•     Найдовше місто Європи – український Кропивницький.
•     Найглибша у світі станція метро «Арсенальна» знаходиться в Києві і сягає 105,5 м.

•     Трембіта – найдовший музичний інструмент у світі.
•     Українці розробили літак Ан-225 «Мрія» із найбільшою у світі вантажопідйомністю.

•     В Україні зосереджено чверть світового запасу чорнозему.
•     Пам’ятники Б. Хмельницькому встановлено понад у 1200 містах світу і за кількістю поступаються лише Будді.

•     Автором найвідомішого синглу християнських Різдвяних свят, музичної композиції  «Щедрик» («Carol of the Bells») є український композитор М. Леонтович.
•     Український боксер В. Ломаченко став абсолютним переможцем світу в першій тяжкій вазі за версією  WBA super, WBC, IBF, WBO та вакантних титулів The Ring.

Перегляд відео «Кращі моменти двобою: О. Усік vs М. Гассієв»       https://www.youtube.com/watch?v=Pm8I7LgPToo

 

Керована дискусія

«Сучасні орієнтири національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Виховування почуття патріотизму в умовах полі культурності, інтернаціональності та інших соціальних трендів»

Мета: сприяти усвідомленню й осмисленню викликів і проблем патріотичного виховання.

Учасникам пропонується висловитися з питань:

У чому полягають найбільш актуальні виклики і труднощі національно- патріотичного виховання?

Серед виховних напрямів, які сьогодні є найбільш актуальними, варто назвати патріотичне, громадянське виховання. Їх відносять до стрижневих,

основоположних, оскільки вони відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і створюють основу для формування свідомості молодого покоління українців. Виховання у молоді почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.

Утвердження якостей громадянина-патріота України, виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення громадянського обов‘язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей розглядають як стратегічні завдання, що відображено у низці нормативно-правових актів, зокрема:

•     Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»;
•     Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016- 2020 роки;
•     Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
•     методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти;
•     Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

Незважаючи на значні зусилля в даному напрямі, проблема залишається актуальною.

Патріотизм – складне і багатогранне поняття, один з найважливіших компонентів індивідуального та суспільного способу життя. Патріотизм українців покликаний захистити національні інтереси своєї держави, дати новий імпульс духовному оздоровленню нації та забезпечити розвиток громадянського суспільства, що функціонує на засадах гуманізму, свободи, законності, соціальної справедливості.

Таким чином, патріотизм – це активне і дієве почуття належності до своєї державно-територіальної Вітчизни, органічної включеності в її соціально- політичну структуру, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність і суверенітет.

Формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації залежить від цілеспрямованого та ефективного процесу патріотичного виховання, що є складовою національного виховання.

Поряд із характеристикою патріотизму як необхідної, невід’ємної  якості свідомого, дієвого громадянина держави, загалом, та члена громади, зокрема, в умовах ІІІ тисячоліття слід звернути увагу на те, що виховання патріотизму та формування цієї суспільної доброї активності лавірує поряд із розвитком всесвітньо важливих соціальних трендів, таких як: глобалізація, полікультурність, інтернаціоналізація тощо. Адже, патріотизм поняття доволі делікатне, тому що нашій історії відомі такі ідеології як «інтегральний націоналізм» Д. Донцова, коли «Мета виправдовує засоби».

Історія прийняття Акту про незалежність України, події та явища серпня 1991 р. доказали, що Україна здобула свій суверенітет, свою самостійність, відновивши історичну справедливість, послуговуючись демократичними, європейськими цінностями.

Чернетка Акту, написана Левком Лук'яненком

 

Мейнстрімом навчально-виховного процесу в Україні завжди була концепція розвитку повноцінно гармонійної особистості, головним завданням якого як було, так і залишається в умовах НУШ, виховання, передусім загальнолюдських якостей:

«Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні»

Одним із завдань сучасної української освіти є навчити молоде покоління навичкам, які є необхіднішими в ХХІ ст. для успішної реалізації дитини в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формуванню усвідомленого ставлення до власної держави, вихованню почуття відповідальності за свою країну, за добробут своєї громади сприятиме розвиток емоційного інтелекту, його складових як соціальна адаптивність,  особистісна самореалізація. Тобто, патріотизм як дієва позиція відданості, вірності стосовно власної держави має виходити передусім із особистісного усвідомлення і розуміння всіх патріотичних принципів, а не тому що так визначено в «Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016- 2020 роки» тощо, чи тому що голосно звучить «Слава Україні!Героям Слава!».

Патріотизм проявляється у вчинках і діяльності людини. Патріотизм завжди буває конкретним і спрямованим на реальні об’єкти. Діяльнісна сторона патріотизму є визначальною; саме вона здатна перетворювати чуттєве начало у конкретні для Вітчизни, держави і суспільства справи і вчинки. У патріотизмі гармонійно сполучаються відданість Вітчизні з вшануванням кращих національних традицій, усвідомленням значущості збереження історичної пам’яті для сучасного етапу розвитку України. Водночас патріотизм є чужим націоналізму, шовінізму, сепаратизму і космополітизму. Патріотизм також не має нічого спільного з ідеологічними спекуляціями; патріотизм – це чітке усвідомлення любові до ближнього і любові до «patriam» – землі, предків, нащадків.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації.

При цьому потрібно враховувати, що Україна має давні культурні традиції та досвід державотворення, адже вона пройшла непростий шлях до здобуття своєї Незалежності. Завдяки відвазі видатних українських діячів від П. Конашевича-Сагайдачного до Т. Чорновола  ми отримали у спадок вільне та незалежне сьогодення. Ми не маємо права знехтувати цим подарунком.

Отже, короткий екскурс в історію становлення української незалежності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відзначаючи важливе свято для нашої країни – День незалежності України, слід зазначивши, що 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, який був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

Цікаво    буде    дізнатися,     що     референдум     відбувся     в     усіх     27 адміністративних одиницях України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь. Саме такий відсоток виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області – 83,90 % і 83,86 % – у Луганській.

Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов‘язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

У ході керованої дискусії доцільним буде перегляд та обговорення відофрагмента «Коротко про головне. Референдум про незалежність»  https://www.youtube.com/watch?time_continue=31&v=GcEQ7le8Rio

 

 

 

Вправа «Топ-6 національних символів України»

 Учасникам тренінгу пропонується переглянути добірку соціальних роликів проекту «НАШІ», що стосуються топових явищ, подій, облич, предметів т.зв. «біографії України» та визначити свій 6-ий топ, яким би вони доповнили цей рейтинговий ряд.

«Если не мы, тогда кто коме нас будет ТОП-ТОП-ТОП », цитатою із композиції популярного українського гурту ВремяИстекло, хочеться розпочати нашу вправу.

https://www.youtube.com/watch?v=N5u_c1dLTT0

 

•     ТОП-5 національних символів України

https://www.youtube.com/watch?v=lERqKTpjQ2Q

 

•     ТОП-5 українських кіно шедеврів

https://www.youtube.com/watch?v=Q1lqXAzO1nw

 

•     ТОП-5 відкриттів українців, які змінили світ

https://www.youtube.com/watch?v=WffzbTk7BME

 

•     ТОП-5 найвідоміших митців України, про яких знає весь світ

https://www.youtube.com/watch?v=5osVt1tY4Lc

 

•     ТОП-5 українських стартапів, що підкорили світ

https://www.youtube.com/watch?v=4BYz_UCaCv4

 

•     ТОП-5 унікальних місць України

https://www.youtube.com/watch?v=I8PN66_VXls

 

•     ТОП-5 знаменитостей українського походження

https://www.youtube.com/watch?v=DaBZ_eSyX0s

 

Надзвичайно сильними є слова української поетеси, відомого суспільного та громадського діяча, жінки-символа Українського слова ХХІ ст. – Ліни Костенко, якими доцільно розпочати нашу вправу «Патріотичне кредо».

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним із індикаторів національноті, ознаки державності, ключовим символом народу є мова. Українська мова багата на цікавинки! Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами та правилами. Родзинкою в ній , іноді навіть пікантними прянощами, є українські фразеологізми. Тому на І етапі вправи «Патріотичне кредо» пропоную розглянути деякі з них, які є найпопулярнішими, можливо і найдотепнішими, розтлумачивши їх суть.

З дощу та під ринву – з однієї неприємності потрапити в іншу, ще більшу. Гарний синонім до більш звичного “з вогню та в полум’я”. А ось ще варіанти: тікав від диму, та впав у вогонь; з калюжі та в болото; утікав від вовка, та натрапив на ведмедя”.

 

 

До сьомих (нових) віників – дуже довго, тривалий час.

На другому етапі виконання вправи відбувається обговорення  учасниками тренінгу підібраних тренерами цитат відомих постатей, що презентують сутність складових патріотизму.

 

 

Передати куті меду – перебільшувати, виходити за межі допустимого.

 

 

Товкти воду в ступі – займатися чим-небудь непотрібним, марно гаяти час; те саме, що “переливати з пустого в порожнє”. Цікава історія походження цього фразеологізма: раніше в наших предків був звичай, коли наречена товкла воду в ступі!

Так, у перший понеділок після весілля у будинок молодят сходилися всі родичі з боку нареченого. Вони сідали навколо столу, вручали молодій дружині ступу з водою і примушували її товкти. Усі її старання були спрямовані на те, щоб якомога більше і швидше розплескати на всіх воду. При цьому молода дружина не мала показувати своє роздратування. У цьому й полягав сенс обряду: родичі випробовували невістку на терпіння і працьовитість!

 

Сміятися на кутні – означає геть протилежне – плакати. Самі поміркуйте: зазвичай, людина сміється, коли їй радісно.

 

 

Як у Бога за пазухою – почуватися спокійно, затишно, у повній безпеці; жити в достатку. Ще фразеологізми-синоніми: жити паном; як у Бога за дверима; як вареник у маслі; як попів кіт на печі. Сподіваємося, саме так добре вам і живеться!

ІІ етап вправи стосується опрацювання  цитат, що належать найвідомішим постатям в історії України, тим персоналіям, котрі яскраво характеризують та демонструють своїм прикладом ту активну модель поведінки діяльного члена громади та суспільства,  на формування якого і виховання якостей якого сьогодні спрямований наш тренінг.

Михайло Грушевський

«Український народ належить до західноєвропейського чи, коротше кажучи, – просто-таки європейського кругу не силою тільки історичних зв‘язків, які протягом століть зв‘язали українське життя з західним, а й самим складом народного характеру».

«Я вірю, що українство наше все-таки має в собі стільки стихійної сили, стільки життєвості, що його не заб‘єш ніякими теоремами, що воно своєю стихійною силою проб‘ється через усякі штучні перешкоди – поки не вб‘ємо самі сеї сили нашою апатією, бездіяльністю».

 «Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її».

 Володимир Винниченко

«Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин».

«Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим за все».   

«Вірою вбивається всякий страх». 

 Іван Мазепа

«Все гине там, де володар не є готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев…»

 Пилип Орлик

«Народ завжди має право протестувати проти гніту».

«Бог вивищує на праведнім мірилі свого правосуддя одні держави, а інші за гріхи та беззаконства смиряє, одні уярмлює, інші звільняє, одні підносить, інші скидає долі».

 Олесь Гончар

 «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

«Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо… Руйнуємо своєю байдужістю».

 Олександр Довженко

«Лише сильним дано право на безсмертя». 

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

 «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро».

 В’ячеслав Чорновіл

«Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши».

 «Україна починається з тебе».

 «Мати на українській землі державу українського народу».

«Я горджуся за своє покоління».

 Василь Сухомлинський

«Пам‘ятай, що у кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя на вівтар свободи і щастя людства» («Листи до сина»).

 «Патріотизм починається з колиски. Не може бути справжнім сином своєї Вітчизни той, хто не став справжнім сином матері і батька».

«Перша сторінка азбуки громадянськості започатковується з перших кроків життя дитини, з перших кроків її соціалізації, з першого крику дитини, який є стимулом до встановлення перших взаємовідносин з матір‘ю, з її ставлення до матері».

 «Громадянські почуття – це найвищі й найблагородніші порухи душі, вони звеличують людину, утверджують у ній суспільну свідомість, честь, гордість. Людині, в якої глибоко розвинене почуття громадянської гідності, властиве особливе бачення світу; все, що відбувається навколо неї, вона розглядає через призму громадянської значимості: те, що, здавалося б, не стосується її особисто, входить у її душу як особисте».

 

Третій етап «Моє патріотичне кредо».

На заключному етапі виконання вправи учасники тренінгу визначають власні патріотичні кредо і презентують їх усім.

Приклади патріотичних кредо:

•     Вітчизна – це не хтось і десь, я – теж Вітчизна. Батьківщина – це і я.
•     Козацькому роду нема переводу. Ми – його нове покоління!
•     «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь…». Єднайтеся, брати!
•     Людина народжується для добра і любові. Кожен повинен відкрити Україну для себе.
•     Україна у нас одна.
•     Згода дім будує, а незгода – руйнує.
•     Український народ великий, вільний, гордий, сильний, у гарячих жилах якого «козацька кров пульсує і гуде».
•     Де народився – там і згодився. Нам не однаково!

 

Руханка «Ця постать З історії»

Мета: запобігання м‘язового та психоемоційного напруження.

Завдання: «увійти в образ», обіграти його ходою, мімікою, жестами; доцільно обирати образи на розсуд організаторів тренінгу.

Пройдіться так, як начебто Ви:

•     поважний сивочолий гетьман;
•     молодий і завзятий джура;
•     гарна засватана дівчина;
•     найкращий танцюрист гопака;
•     військовий Збройних сил України;
•     учитель, який із захопленням пояснює нову тему під час уроку;
•     олімпійський чемпіон з України, який встановив світовий рекорд;
•     активний організатор національно-патріотичного виховання.

 

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати в Україні одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, уміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов‘язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

У зв‘язку з цим, Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді вказує на актуальність цілої низки проблем, серед яких:

•     відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо питань організації та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;
•     перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації.

Згідно зі статтею 17 Конституції України інформаційна безпека держави поставлена в один ряд з суверенітетом, територіальною цілісністю України та економічною безпекою, захист яких є найважливішою функцією держави та справою всього Українського народу.

Відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, у сучасних умовах є «потреба в розробці заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни».

Основні загрози, з якими стикаються при реалізації завдань національно- патріотичного виховання, пов‘язані з маніпуляціями та пропагандою. Тому організаторам виховної роботи у своїй роботі потрібно вміти розрізняти їх і вміти зводити нанівець їх негативний вплив.

Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, націлений на зміну напрямів активності інших людей, здійснюваний таким чином, що залишається непоміченим ними.

Маніпуляція свідомістю – це своєрідне панування над духовним станом людей, управління шляхом нав‘язування людям ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб‘єкту впливу.

Пропаганда – це форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.

Таким   чином,  маніпулювання  –   це   більш  прихований  механізм,  а пропаганда має яскраві зовнішні прояви.

сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших людей.

Останнім часом в Україні створено низку інтернет-ресурсів, на яких можна знайти корисну інформацію щодо протидії фейкам. Серед них:

Міністерство інформаційної політики України http://mip.gov.ua/;

Інформаційні війська України http://i-army.org/;

Проект MediaSapiens http://osvita.mediasapiens.ua/

Протидія загрозам національно-патріотичного виховання полягає у медіаграмотності учасників освітнього процесу та формуванні критичного мислення  в  учнів.  Концепція Нової  української  школи  визначає  однією  із 10 ключових   компетентностей     випускника    інформаційно-цифрову,    яка «передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо)».

До найбільш уразливої категорії, яка легко піддається негативному впливу пропаганди, відносяться діти та підлітки, адже у них тільки формуються ціннісні переконання, власна світоглядна позиція. Нестійка емоційно-вольова сфера дає можливість маніпуляторам негативно впливати на поведінку та вчинки дітей і підлітків.

Медіаосвіта має бути забезпечена для кожної дитини, яка житиме в інформаційному суспільстві, а не тільки для тих, хто обиратиме професію, пов‘язану з медіаіндустрією. Акценти ставляться саме на психологічному благополуччі, на безпечній взаємодії дитини з інформаційним простором. Місце Інтернету в житті дітей – це образ миру. Якщо зникає Інтернет, то фактично це і є війна, яка прийшла в життя. Якщо Інтернет з‘являється, то відновлюється мир та спокій.

Для підлітків медіа – це віртуальний соціальний простір, у якому вони проводять частину свого вільного часу. І ця частина їхнього життя досить істотна. У середньому дві з половиною години діти приділяють телебаченню, а Інтернету – набагато більше. Тому на першому місці має бути психологічна безпека.

З метою критичного аналізу джерел масової інформації для протистояння деструктивними та маніпулятивним впливам, пропоную розглянути 2 відео та визначити, котре із них викривлює, спотворює історичну об’єктивність та послуговує пропагандистській роботі.

 

https://www.youtube.com/watch?v=bY0uQr3JpMY «Прийняття Акту про незалежність»

 

https://www.youtube.com/watch?v=ELyfBYGgW5Y «Намедни. Независимость Украины»

 

Рефлексія. Вправа «Сенкан»

Мета: розвивати вміння узагальнювати і синтезувати складну інформацію, формулювати ідею; активізувати і розвивати мисленнєву діяльність, образне мислення; удосконалювати вміння виражати власне ставлення до патріотизму.

Завдання: скласти сенкан патріотичної тематики.

 Довідкова інформація. Сенкан – це вірш, що складається з п‘яти рядків.

Назва «сенкан» походить від французького слова «п‘ять».

Композиційна структура сенкану:

перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник);

другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника);

третій рядок називає дію, пов‘язану з темою, і складається з трьох слів (це дієслова);

четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного;

п‘ятий рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 Приклади сенканів:

 

Патріот Сміливий, справжній Любить, зберігає, примножує Сповна відданий своїй Батьківщині Громадянин

Україна Сильна, незалежна Єднає, захищає, гарантує Це наша спільна держава Мати

 

Свобода Абсолютна, законна Урізноманітнює, дисциплінує, зобов‘язує,   Можливість твого вільного вибору Відповідальність

Захисник Безстрашний, хоробрий Боронить, допомагає, перемагає Приклад для кожного громадянина Герой