Урок на тему:"Культура України в роки Другої світової війни"

11-й клас Історія України Презентація на тему: «Культура України в роки Другої світової війни» Автор: вчитель історії і правознавства ЗЗСО «КСЛІ» Гук Олександр Іванович

Культура в роки війни Все для фронту, все для перемоги!!!

Велике випробування Війна…Вона стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне надбання народу, завдала великої шкоди історичним пам’яткам, освіті, науці, мистецтву. Зруйнований радянськими диверсантами Успенський собор Києво-Печерської лаври Приміщення музею Шевченка у Каневі, перетворене нацистами у концтабір Руїни Запорізького міського театру

Освіта за часів окупації ведення нових предметів: Закон Божий; історія України; німецька мова. з 1942 р. – запровадження обов'язкової чотирирічної школи; в обласних центрах – платні гімназії (програма середньої школи). Свідоцтво про закінчення народної школи. Харків, 1943 р.

запровадження обов'язкового навчання дітей з 7 років; збільшення чисельності шкіл; проблема з вчительськими кадрами; відкриття 113 вищих навчальних закладів. Освіта після визволення Діти за шкільною партою, 1943 р. Педагогічний колектив. Більшість вчителів не мали вищої освіти

Евакуація навчальних і наукових установ Дата: осінь 1941 р. Центр зосередження: м. Уфа. Робоче засідання Президії АН УРСР під головуванням Президента АН УРСР академіка АН УРСР А.А. Богомольця. Київ,1941 р.

Науково-технічний комітет сприяння обороні Суть: структура при Академії Наук УРСР; очолив президент Академії Наук – Олександр Богомолець. Олександр Богомолець Наукова діяльність

Фізико-технічний інститут прилади для авіації, радіолокації і пеленгації. Інститут чорної металургії випробування артилерійських систем. Наукова діяльність Кирило Синельников – з 1942 р. Очолює Фізико-технічний інститут і його діяльність повністю переключає на потреби радянського «уранового проекту» Максим Луговцов – керівник Інституту чорної металургії в 1939-1952 рр.

Іван Францевич Зот Некрасов Микола Доброхотов Провідні вчені Інституту чорної металургії

Інститут електрозварювання новий метод дугового зварювання під флюсом; використання при спаюванні корпусів танків Т-34. Євген Патон – керівник Інституту електрозварювання Наукова діяльність Патон Євген Оскарович з моделлю танка Т-34

Інститут клінічної фізіології сироватка для лікування ран; виготовлено більше 3 млн. доз препарату. Олександр Богомолець – керівник Інституту клінічної фізіології Наукова діяльність О.Богомолець за роботою

Інститут біохімії препарат для згортання крові. Олександр Палладін – керівник Інституту біохімії Наукова діяльність Академік АН УРСР А.В. Палладін в лабораторії Уфимського вітамінного заводу під час перебування АН в евакуації. Уфа, 1942 р.

Група працівників клінічної медицини дослідження інфекцій ран (сепсису); вдосконалення системи лікування (зменшення смертності серед поранених). Наукова діяльність Микола Стражеско - консультант евакуаційних госпіталів, керівник дослідженнями в Центральному госпіталі Радянської армії Пам'ятник Стражеско встановлений у 1978р. біля Науково-дослідного інституту кардіології, де діє музей М.Д. Стражеско

Український інститут хвороб ока операції на роговиці ока. Володимир Філатов – керівник Інституту хвороб ока Наукова діяльність Академік АН УРСР В.П. Філатов, директор Українського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії в робочому кабінеті. Одеса, 1946 р.

Наукова діяльність Інститут історії України підготовлено та видано «Нариси історії України». Інститут мови та літератури видано «Нариси історії української літератури». Микола Петровський – голова Інституту історії України в 1942-1947 рр. Будинок у Києві, де містився Інститут мови та літератури у 1930–1959 рр.

Доля українських вчених Не вдалося уникнути арешту і концтабору конструктору ракетної і космічної техніки академіку Сергію Корольову. Під час війни він займався проблемами оснащення бойових літаків реактивним прискорювачем на рідкому паливі Історики Олександр Оглоблин та Наталія Полянська-Василенко залишилися в окупованому Києві, а в 1943 р. емігрували на Захід Академік Агатангел Кримський, один із засновників вітчизняної Академії наук, помер під час евакуації Професор Львівського університету, Петро Франко та голова Народних Зборів Західної України, академік Кирило Студинський, примусово вивезені зі Львова, загинули у 1941 р. за нез’ясованих обставин

Внесок літератури в Перемогу Добровольці на фронт: А.Головко; І.Ле; С.Скляренко; Л.Первомайський; Я.Качура. Звернення ЦК КП(б)У до населення окупованих районів Харківської області.З фондів Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Поет М. Рильський і кінорежисер О.Довженко на визволеній від фашистських загарбників території,1943 р.

Газета «За радянську Україну» 31 липня 1941 року – перший номер Суть: для партизанського руху. Редколегія: М.Бажан; В.Василевська; О.Корнійчук. Радянські партизани в Криму переглядають пресу з «Великої землі», 1942 рік О. Довженко, М. Бажан, М. Хрущов, П. Гапочка та Ю. Яновський у визволеному м. Києві. 6 листопада 1943 р.

ЗМІ під німецькою окупацією 1941-1943 рр., м. Харків Газета «Нова Україна» В газеті публіковували свої статті Аркадій Любченко, Іван Багряний, Юрій Шевельов Газета «Українське слово», яка виходила в Києві і з якою співпрацювала О.Теліга Олена Теліга видавала у Києві журнал «Літаври»

Олександр Довженко Діяльність: військовий кореспондент газет “Крассная армия” і “Известия”; літературні твори: «Мати» «Перед боєм» фільми: «Битва за нашу радянську Україну»( 1943); «Перемога на Правобережній Україні»(1945 ); «Україна в огні» (кіноповість, 1943 р.) – критика з боку Сталіна. 1943 рік Український кінорежисер і письменник, полковник Олександр Довженко. 1943–1945 рр.

Література Основні твори: “ Клятва”, “Данило Галицький”. Микола Бажан

Література Основні твори: поема «Похорон друга»; “Йдемо на бій”, “Перемагать і жить”. Павло Тичина “Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила – А сила знову розцвіла! Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, Бо я живу”.

Література Основні твори: “Слово про рідну матір”, “Світла зброя”; поема «Жага». Максим Рильський М.Рильський та О.Довженко на фронті. 1943 р.

Література Основні твори: «Україно моя», «До бою вставайте!» ««Битва»». Андрій Малишко Хата, де пройшло дитинство поета (Обухів, вул. Андрія Малишка), нині музей-садиба

Література Основні твори: збірка «В годину гніву»», збірка «Під гул кривавий» «Любіть Україну» (1944 р.). Володимир Сосюра

Література Основні твори: п'єса «Фронт» ( за вказівкою Сталіна розкритикував старих генералів — героїв Громадянської війни, що не вміли воювати в нових умовах). Олександр Корнійчук Члени редколегії фронтової газети "За Радянську Україну" за випуском газети. Зліва направо: М. Бажан, В. Василевська, О. Корнійчук. 1941 - 1943 рр.

Література Основні твори: «Земля батьків». В 1945 р.був кореспондентом на Нюрнберзькому процесі. Юрій Яновський Пам'ятна дошка на будинку Роліт у Києві, де жив і працював Ю.Яновський

Література Основні твори: «Райдуга». Ванда Василевська В.Василевська була добрим оратором і часто виступала перед солдатами з палкими й натхненними промовами

Література Основні твори: «Люба»; «Шевченко»; «Мої листи» (військові оповідання). Іван Ле

Література Основні твори: «Зенітка». Остап Вишня (Павло Губенко) Остап Вишня і Максим Рильський любили разом полювати

Література Основні твори: «Сад Гетсиманський»; «Тигролови»; поема «Гуляй-поле». Іван Багряний Меморіальна дошка письменнику, встановлена на будинку колишнього Охтирського театру, де працював Іван Багряний

Література Основні твори: збірки «На чужині», «Дороговказ», «О краю мій». Олена Теліга Пам'ятник Олені Телізі у Києві. 22 лютого 1942 р. її було розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб

Образотворче мистецтво Василь Касіян Основні твори: серія «Гнів Шевченка – зброя перемоги» (1942-1943 pp.) - 8 плакатів за текстами творів Т.Г.Шевченка. Плакат «В бій, слов’ яни!»

Образотворче мистецтво Василь Касіян. З серії "Гнів - зброя перемоги", 1943 р.

Образотворче мистецтво В. Касіян, із серії "Гнів Шевченка - зброя перемоги", 1942, плакат

Образотворче мистецтво В. Касіян, із серії "Гнів Шевченка - зброя перемоги", 1942 р., плакат

Образотворче мистецтво Валентин Литвиненко. Плакат «Україна вільна» (1944) В. Корецкий. «Воїн Червоної Армії, врятуй!». Плакат. 1942 р.

Образотворче мистецтво Тетяна Яблонська «Ворог наближається», 1945 р.

Образотворче мистецтво Ніл Хасевич Повстанський графік Діяльність: працював в редакції журналу «До зброї»; автор ескізів всіх нагород УПА і УГВР; ілюстрував журнали УПА «Хрін» і «Український перець». Логотип-"шапка" одного з повстанських видань, виготовлений Хасевичем

Образотворче мистецтво Класична гравюра Хасевича: повстанець топче радянський і нацистський прапори «Графіка в бункерах УПА»

Образотворче мистецтво Проекти нагород Української Повстанської армії, пропоновані Хасевичем

Образотворче мистецтво Бофони-облігації ("повстанські гроші") добровільної позики населення на потреби УПА. Архів ЦДВР Портрет Жені (Євгенії Юхимюк – "Марти"). Олівець. 1945 р. Із альбому "Графіка в бункерах УПА"

Кіномистецтво Київська і Одеська кіностудії: “ Олександр Пархоменко”; “ Як гартувалася сталь”; “ Партизани в степах України”. Леонід Луков – режисер фільму «Олександр Пархоменко» Ігор Савченко – режисер фільму «Партизани в степах України» Постер до фільму «Як гартувалася сталь»

Фільм “Райдуга” ( 1943) за мотивами повісті Ванди Василевської; Державна премія СРСР (1946). Кіномистецтво Марк Донской Картина була відзначена Головним призом асоціації кінокритиків США та Вищої премією газети Daily News за кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року, а також призом Національної ради кіноглядачів США

Музичне мистецтво Юлій Мейтус Основні твори: опери: «Гайдамаки»; «Абадан»; «Лейла і Меджнун». поема «Шляхами слави»; «Партизанська сюїта». Будинок у Кіровограді, де народився композитор

Музичне мистецтво Костянтин Данькевич В 1941-1944 рр. - евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВС Закавказзя. Автор оперети - «Золоті ключі», Другої симфонії, музики для хору без супроводу «До Червоної армії». Меморіальна дошка К.Данькевичу по вулиці Пушкінській, 21 у Києві

Театральне мистецтво Павло Вірський - художній керівник Ансамблю червоноармійської пісні і танцю Південно-Західного фронту Зоя Гайдай -солістка Київського театру опери та балету. Лауреат Сталінської премії 1941 року