Церемонія вручення свідоцтв випускникам ліцею 2018 року «Стара, як світ, казка»

Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Церемонія вручення свідоцтв випускникам ліцею 2018 року

«Стара, як світ, казка»

 

 

 

Спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист – С.М.Гаврилова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Стара, як світ, казка»

 

(слайд №1)

 

(муз. фон №1)

(слайд №2)

Викладач 1. А що за музика грала? Що за дзвін дзвонив?

 

Викладач 2. Це через мене. Чарівниця я, розумієш.

 

Викладач 1. Але чарівниць на світі не буває, вони тільки в казках.

 

Викладач 2. Мені й самій, коли дізналася, недобре було. Я до лікаря побігла, кров здала на екстрене дослідження.

 

Викладач 1. Чарівниця?

 

Викладач 2. Потім до директора коледжу пішла. Виявляється                         все просто – посадові обов'язки завідуючої ліцею передбачають на рік одне диво, одне перетворення і одне виконання бажання.

 

Викладач 1. Казка, та й годі!

 

Викладач 2. Звикла я.

 

Викладач 1. А я хвилююсь ... У мене навіть слабкість в руках і ногах.

 

Викладач 2. Нічого складного. У кожного з нас у запасі – величезний нереалізований потенціал, — сила власної думки, який дозволяє творити справжні дива.

 

Викладач 1. Виявляється, навчитися творити дива набагато простіше,                            ніж здається?.. Починаю випромінювати упевненість в собі, позитивно мислити, притягувати людей, події...

 

Викладач 2. І не забудьте промовити казкове магічне заклинання.

(прибрати муз. фон №1)

Викладач 1.  В зал запрошуються випускники 9-го класу ліцею біолого-хімічного профілю Бериславського медичного коледжу 2018 року

(муз. фон №2)

Викладач 2. І класний керівник – Федунова Ірина Володимирівна!

(слайд №3 ВИХІД ВИПУСКНИКІВ)

 

(тихо)

Ведуча 1. А що зараз буде?

 

Викладач 2.  Казка.

 

Ведуча 1. У неї буде щасливий кінець?  

 

Викладач 1.  Безумовно! Всі казки мають щасливий кінець.

 

Викладач 2. Але ця казка мала і щасливий початок.

 

Викладач 1. Два роки тому мами і тата привели до ліцею 10 хлопчиків                                 і 14 дівчаток.

 

Викладач 2. І якимось дивом вони опинилися в одному класі.

 

Ведуча 1. Яка ж це казка? Це проста історія про нас.

 

Викладач 1.  Багато чого з того, що описано в казках легко зустріти                                     і в реальному житті.

 

Викладач 2. У казці дуже зручно укладаються поруч звичайне і чудове.

 

Викладач 1.  Тому серед дійових осіб нашої казки впізнаєте ви людей, яких доводиться зустрічати досить часто.

 

Ведуча 1. Здається, зрозуміла... Давайте далі я спробую сама…

 

Викладач 2. Будь ласка.

(слайд №4)

Ведуча 1. Наприклад, казковий король і його міністри. Керують державою,                          в їх підпорядкуванні величезна кількість людей. Вони відчувають відповідальність за все, що відбувається в «королівстві». А їх суворість                  та гнів пояснюються міркуваннями, необхідними для підтримання порядку                                 в королівстві.

 

Викладач 1. Можливо не кожного дня, та все ж таки нам доводиться зустрічати людей, схожих на цих казкових героїв.

(прибрати муз. фон №2)

Ведуча 1. Випускників вітає директор Бериславського медичного коледжу – Кучер Володимир Петрович.

(муз. фон №3)

(слайд №5 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ДИРЕКТОРА)

 

(муз. фон №4)

Ведуча 2. Різні люди бувають на світі: водії, кухарі, лікарі, аптекарі, вчителі. Всі вони працюють, і всі вони люди потрібні, необхідні, дуже хороші люди.

 

Ведуча 3. Головні герої нашої казки не позбавлені звичайних земних                     рис, проте дуже близькі до «дива». Це наші вчителі.

 

Ведуча 2. Ну, поміркуйте самі, якщо не було б на світі вчителів, хіба зібралися б ми сьогодні на цьому дивовижному святі?

 

Ведуча 3. І починається наша казка просто. Було це так давно, що всі вже ледве пам'ятають.

(прибрати муз. фон №4)

Коли народився вчитель, до його колиски спустилися три феї.

(муз. фон №4)

(слайд №6)

(ХОРЕОГРАФІЧНА КОМПОЗИЦІЯ «ФЕЇ»)

 

Ведуча 2. І сказала перша фея: «Коли ти виростеш, то потрапиш в особливе Королівство, будеш працювати в  дивовижному місці і у всіх на очах будеш творити справжні дива». 

(гучно)

Ведуча 3. Друга фея сказала: «Ти будеш вічно молодий, тому що поруч                        з тобою завжди будуть діти… Хороші діти… Адже поганих дітей не буває». 

(гучно)

Ведуча 2. Третя фея напророкувала: «Ти станеш володарем чарівних ключів                   від сердець дітей, які відкриються назустріч твоєму серцю – серцю вчителя».

(гучно)

Ведуча 3. Але тут до колиски спустилася четверта фея, вийняла чарівну паличку, торкнулася нею вчителя і зловісно прошипіла: «Ти вічно будеш перевіряти зошити, робочий день твій буде 16 годин на добу, всі думки твої будуть в навчальному закладі і тільки про навчальний заклад, і ніколи                            ти не будеш спокійний».

 

Ведуча 2. З тих давніх-давніх пір вчителі приречені на відданість своїй справі і вічну молодість. А казка ця розповідається кожен навчальний                                           рік і до сьогоднішнього дня не завершується.

(прибрати муз. фон №4)

Ведуча 3. Тільки розповідається вона сьогодні на новий лад.

 

(ВІДЕОРОЛИК №1 «ВІТАННЯ ВЧИТЕЛЯМ В СТИЛІ АНДЕГРАУНД»)

(ВРУЧЕННЯ КВІТІВ ВЧИТЕЛЯМ)

(муз. фон №3)

(слайд №7)

Ведуча 1. В цей урочистий і важливий момент до ліцеїстів звертається архієпископ Новокаховський і Генічеський – Філарет.

(гучно)

(ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ГОСТЯ)

 

(слайд №8)

(муз. фон №5)

Ведуча 4. Кожен раз, коли дивлюся фільм-казку «Пригоди Буратіно», приходить на думку: як же герої казок підозріло нагадують наших вчителів.

 

Ведуча 5. Спробуймо приміряти типажі героїв цієї казки до наших учителів.

(гучно)

(слайд №9)

Ведуча 4. Мальвіна. Аліна Миколаївна і Марина Олександрівна. Впевнена,                 у дитинстві вони, були круглими відмінницями, мили вуха з милом                             і акуратно виконували всі завдання.

 

Ведуча 5. В їх зошитах не було плям. Тому зараз вони чекають від своїх учнів ідеальних знань, уваги і акуратності.

 

Ведуча 4. Мальвіна Миколаївна і Мальвіна Олександрівна просто хворіють, коли бачать в зошиті помилку. Вони невблаганно ставлять двійки і не знають жалю до базік.

(гучно)

Ведуча 5. Пудель Артемон.

(слайд №10)

(гучно)

Звичайно ж, це Сергій Васильович – справжній франт, чепурун, наділений шляхетним характером. Але, не дивлячись на свій, здавалося б, милий                  вид, він може вчепитися в учня мертвою хваткою, якщо той надумає обвести його круг пальця.

(гучно)

Ведуча 4. Тато Карло.

(слайд №11)

Олександр Орестович – винахідливий майстер із золотими руками, який навіть зі звичайного поліна може зробити швидкісний автомобіль.

(гучно)

Ведуча 5. Арлекін.

(слайд №12)

(гучно)

Світлана Михайлівна – типова фігура декадансу: не сприймаючи брутальної реальності, знаходить втіху в мистецтві, особливо – в коледжному  ляльковому театрі.   

(гучно)

Ведуча 4. П'єро.

(слайд №13)

Павло Євгенович – вразливий юнак в білому. П'єро трохи не від світу сього,                          з характером, як у «емо». П'єро Персонаж цілком симпатичний                                     і талановитий. Дівчата навіть таємно в нього закохані.

(гучно)

Ведуча 5. Варіантом П'єро може бути П'єретта.

(слайд №14)

Ну, звичайно, це Олена Миколаївна –  вкрай вразлива вчителька. Так-так,                    он вона плаче на стільці в учительській, тому що діти не вивчили параграф                        з історії.

(гучно)

Ведуча 4. П'єро і П'єретта ненавидять ставити двійки, хоча іноді, справедливості заради, можуть.

(гучно)

Ведуча 5. Лисиця Аліса.

(слайд №15)

(гучно)

Ніна Василівна. Завжди в курсі всіх справ, які відбуваються з дітьми…                    Їй чомусь все довіряють. А вона, відволікаючи, заспокоює: «Какое небо голубое...»

(гучно)

Ведуча 4. В нашому ліцеї є Цвіркун

(слайд №16)

 – Людмила Іванівна, яка постійно поперджую ліцеїстів, що у них може бути багато неприємностей, якщо вони не будуть вчити уроки.

(гучно)

(слайд №17)

Ведуча 5. Є і ліхтарники: Ірина Анатоліївна, Ірина Ігорівна,

(слайд №18)

Валентина Вікторівна, Людмила Василівна – «чарівники майже», які несуть світло.

 

Ведуча 4. Але найголовніше – кожен з них на незламаній дорозі життя знайшов свій особистий Золотий Ключик.

(прибрати муз. фон №5)

Ведуча 5. І кожен з них здійснив свою мрію – відкривати Золотим Ключем двері в світ пізнання.

(слайд №19)

(муз. фон №6 ПІСНЯ «ЗАПАЛИ ВОГОНЬ»)

 

(муз. фон №7)

Ведучий 6. А ви знаєте казку про нашого класного керівника?                     Ні? Тоді варто її послухати.

(гучно)

Ведуча 7. Так от, жила-була Ірина Володимирівна. Вона багато років працювала вчителем. Якось призначили її на посаду класного керівника.                             

 

Ведуча 8. І  в ту ж хвилину з неба на Землю впала зірка, а на неї – 24 ліцеїсти 8-го класу.

(гучно)

Ведучий 6. Йшли дні. Поступово ми почали підозрювати, що Ірина Володимирівна –  чарівниця...

(гучно)

Ведучий 7. Вже за місяць нашого навчання вона викликала всіх наших батьків.  Погодьтесь, для реальної людини – це занадто.

 

Ведуча 8. Ми ще сумнівалися, поки не пішли до неї додому. Тут всі наші фантазії і підтвердились.

(гучно)

(слайд №20)

Ведучий 6. Ми дізналися, що у Ірини Володимирівни є дивний сад, в якому ростуть рожеві кущі, вкриті чудовими трояндами. Такі троянди можна побачити тільки в книжці казок з малюнками.

 

Ведуча 7. Ніколи б не повірили, якби не побачили своїми очима: наш класний керівник… вміє чаклувати.

 

Ведуча 8. Ні, не думайте, вона не зла чаклунка. Вона чаклує лише зрідка,                                та й то для користі троянд.

(прибрати муз. фон №7)

Ведучий 6. Та остаточно міф про звичайне походження нашого класного керівника розвіявся, коли ми відкрили її велику таємницю. Не реально,                    але вона любить дивитися фільми-жахів.

(ВІДЕОРОЛИК №2)

(слайд №20)

(муз. фон №7)

Ведуча 7. Тепер ви переконались, що наш класний керівник — «класний керівник»?

 

Ведуча 8. Тому що вона — нереальна.

 

Ведуча 7. Тому що вона — наш класний керівник.

(гучно)

(прибрати муз. фон №7)

 

(ВІТАЛЬНЕ СЛОВО КЛАСНОГО КЕРІВНИКА)

Два роки тому мені пощастило придбати в квітковому магазині цибулину Квітки, пам’ятаєте, як в дитячій казці, котра може виконати сім дорогоцінних бажань.

Два роки я дбала про неї: поливала з лійки дощем бажань, стежила,                     щоб вона не замерзла, розмовляла з нею, весь час пам'ятала про неї.

А сьогодні рано вранці я почула музику. Тиху-тиху. Начебто десь дзвіночки дзвенять.

(муз. фон №8)

Як завжди я вийшла в сад і на клумбі побачила  семибарвну Квітку                   з сімома різнокольоровими пелюстками.

(слайд №21)

Можете переконатися – вона розцвіла.

І сьогодні, дорогі діти, всі пелюстки цієї дивовижної квітки я витрачу                      на виконання моїх побажань вам.

Першій, червоній пелюстці, я загадаю бажання, щоб ви були щасливими.

У помаранчевої попрохаю мирного сонячного неба для вас.

Жовта пелюстка допоможе вам злетіти до сонця і не обпектися.

Зелена пелюстка… Хай довгий-довгий життєвий шлях разом з вами пройдуть ваші батьки.

Голуба пелюстка… Ви отримаєте добру освіту, щоб побачити більше світу. 

Увага! Синя пелюстка… А тут кожен з вас зараз загадає своє найзаповітніше бажання. І воно неодмінно виповниться. Тому що інакше і бути не може.

І остання, фіолетова пелюстка… Я бажаю вам, діти, вірити в казкові дива, вірити в перемогу Добра над Злом. Але обов’язково навчиться в житті стяти міцно на ногах, спираючись на свої сили та на свої знання.

Хай вам щастить!

(гучно)

(ВРУЧЕННЯ КВІТІВ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ)

 

(слайд №22)

(муз. фон №9)

МОНОЛОГ «НАШІ БАТЬКИ»

Ведуча 9. «Жили-були батько, мати, син, дочка...» — пам'ятаєте,                               як у дитинстві, вечорами, з цих слів починалася наша подорож в казковий світ. І ми, загорнувшись у м’яку теплу ковдру, припавши до мами або тата, майже не дихаючи, щоб нічого не пропустити, слухали...

Разом з героями казок ми проходили страшні випробування, щоб отримати важливий урок: батьки турбуються про своїх дітей, оберігають їх від зла…                      Так було і буде завжди…

(гучно)

Основа батьківської любові – серце, готове пожертвувати всім заради                        нас, готове віддати все заради нас… і навіть більше.

Серця батьків, чисті і безкорисливі, творять справжні дива, оберігаючи                  нас невидимим світлом від усіх негараздів.

(гучно)

Нам хочеться швидше вирости та звільнитися від опіки батьків, і тоді                          ми робимо їм боляче своїми словами та вчинками.

Пізніше ми обов’язково зрозуміємо, що не варті сварки маминих сліз                          і татового мовчання. Зрозуміємо, що ніщо не зрівняється з теплотою батьківських обіймів, суворими батьківськими настановами та душевними розмовами з батьками пізно вночі.

(гучно)

І якщо наступного разу нам захочеться посваритися з батьками, згадаймо                            на мить, як безсонними ночами вони сиділи у наших колисок,                                 як годували нас з ложечки, переживали за кожну нашу хворобу, як вчили вимовляти звук «р», як радували подарунками і робили з нами домашні завдання, як телефонували багато разів, коли ми запізнювались додому                      на десять хвилин, як раділи кожній нашій перемозі і як захищали від усіх, хто намагався образити нас.

(прибрати муз. фон №9)

Згадаємо і зрозуміємо, що всі їхні думки – лише про нас, що ми – сенс їхнього життя, і що ніхто і ніколи на світі не буде нас так любити, як наші батьки.

(слайд №23)

(муз. фон №10 ПІСНЯ «БАТЬКИ МОЇ»)

 

Ведуча 1. Не можна було нічого кращого придумати на Землі,                                ніж подарувати дітям батьків. Як навіщо? Поки є мама і тато, ми завжди можемо відчувати себе дітьми. Нам може бути 20 років або 45,                                 але ми залишимось дітьми, поки є ці рідні люди – батьки. Це відчуття сигналізує нам про те, що ми маємо підтримку та захист.

Як ви зрозуміли, на сцені – батьки випускників.

(муз. фон №11)

(ВІТАЛЬНЕ СЛОВО БАТЬКІВ)

Здавалося б, щойно наші діти зробили перший крок, і ось їм вже  15...                   У них з'явилися свої таємниці і таємні переживання.

Ми боїмося стіни нерозуміння між собою і нашими дітьми, боїмося                               за їх майбутнє. Це хвилювання переповнює нас, тому ми іноді надто суворі                    з ними. І тоді вони кидають нам в обличчя: «Мама, тато, ви мене не любите»,                 і не хочуть слухати ніяких пояснень.

Тому сьогодні від імені всіх батьків я хочу порозумітися і передати кожному

ЛИСТ ЛЮБОВІ БАТЬКІВ ДО ДИТИНИ

(гучно)

Весь час ми, батьки, кудись поспішаємо. І в цій шаленій гонитві пропускаємо багато важливих моментів, які вже ніколи не повернуться.

Спочатку ми раділи, що більше не буде брудних памперсів, потім                          з полегшенням тягнули тебе в дитячий садок: єдине, чого хотілося в той момент – спокою й тиші.

Я знаю – ти пам’ятаєш: тоді, у пригніченому світлі зеленої лампи                                  ми не встигли перед сном прочитати тобі казку. Поспіхом ми тільки поцілували тебе і навіть не присіли на краєчок ліжка.

Потім ми мріяли, щоб закінчився черговий навчальний рік, щоб трішечки відпочити від твоїх домашніх завдань та зауважень в щоденнику.

А сьогодні ми раптом усвідомили, як багато різних «ні» накопичилось                                  за 15-річчя і побачили, що ти дорослішаєш … безповоротно дорослішаєш.

Дитя наше, пробач нас і знай: ми любимо тебе, любимо без будь-яких умовностей. Як же боляче бачити твій сумний погляд… Як же хочеться в таку хвилину ласкаво обійняти і захистити тебе від тягаря вже недитячих проблем.

Сонечко наше, з нашої любові ми побудуємо для тебе цілий аеродром, звідки               ти злетиш у доросле життя з серцем, сповненим віри в те, що ми завжди будемо з тобою, і що ми тебе завжди підтримаємо.

Твої батьки

 

Дорогі діти, коли вам буде тяжко, коли ви зневіритесь, розгорніть                                       і прочитайте цей лист нашої до вас любові.

(гучно)

(ЛІЦЕЇСТАМ ВРУЧАЮТЬ ЛИСТИ)

(прибрати муз. фон № 11)

Хочу від імені всіх батьків сказати спасибі вчителям, щирим і чистим                         в своєму прагненні вчити наших дітей.

Для Вас – подарунок від батьків випускників.

(ВІДЕОРОЛИК №3 «ПОДАРУНОК ВІД БАТЬКІВ»)

 

(слайд №24)

(муз. фон № 12)

Ведуча 10. У тридев’ятому царстві жили-були в ліцеї учні та їх вчителі. Ліцеїсти були звичайними, як в будь-якому іншому царстві.

 

Ведуча 11. Жили-поживали вони всі разом 2 роки: вивчали різні предмети, робили те, не знаючи що, ходили туди, не розуміючи куди, та іноді порушували царський етикет.

(гучно)

Ведуча 10. Вчителі викликали батьків до закладу, а батьки сварили учнів,                     на чому світ стоїть… Традиція така.

(гучно)

Ведуча 11. Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться. Стоптали учні по 10 пар чоботів, протерли по 10 пар штанів, зжували по 10 тон батьківського хліба. Так пройшли 2 роки. Підкралися іспити...

 

Ведуча 10. Вчителі, руки потираючи, красно мовили: «Хочемо подивитися, чому навчилися». Батьки в істериці валер'янове зілля п’ють, а ліцеїсти зажурилися, голову повісили.

(гучно)

Ведуча 11. Ось зійшлися вони, вчителі і учні, в битві нерівній. Вдарилися – тільки земля навкруги застогнала.

 

Ведуча 10. Закидали вчителі учнів шпаргалками… Зібрали ліцеїсти сили останні,  скоротили м’язи скроневі, розжарили ручки до червоного…                           і змогли із шпаргалок списати.

 

Ведуча 11. І зітхнули батьки з полегшенням, вчителі пораділи успіхам,                        і пішли у палати білокам'яні святкувати день такий жаданий.

(прибрати муз. фон № 12)

 

(слайд №25)

Ведуча 10. То ж, розпочинаємо церемонію вручення свідоцтв про базову середню загальну освіту випускникам ліцею біолого-хімічного профілю                                2018 року.

(муз. фон №13 ГІМН УКРАЇНИ)

(муз. фон. №14)

Ведуча 11. Церемонію ведуть: директор Бериславського медичного коледжу  – Кучер Володимир Петрович, завідуюча ліцею – Юлдашева Аліна Миколаївна та класний керівник – Федунова Ірина Володимирівна.  

(гучно)

(ВРУЧЕННЯ СВІДОЦТВ. НАГОРОДЖЕННЯ ГРАМОТАМИ ТА ПОДЯКАМИ)

 

Викладач 2. Залишилось виконати дуже важливий ритуал.                         Ліцеїстів прошу встати.

Для виголошення «Клятви випускника ліцею» на сцену запрошується Єльцова Анастасія.

(гучно)

(прибрати муз. фон №14)

«КЛЯТВА ВИПУСКНИКА ЛІЦЕЮ»

З сьогоднішнього дня і присно, і на віки віків:

У тому, що ліцей прославлю і до вершин знання обов'язково доберусь, —  КЛЯНУСЬ!

Щоб витоки свої не втратити, на довгому життєвому шляху обов'язково озирнусь. У вірності ліцею навічно я КЛЯНУСЬ!

І де б не опинилась я, будь-яку справу доведу до самого кінця і не спіткнусь — КЛЯНУСЬ!

Ну, а якщо зазнаю я поразки, плакати не буду — лише посміхнусь. Коли                             ж я підведусь, душа моя наповниться Любов’ю й Миром. Я КЛЯНУСЬ!

У тому, що слова моєї клятви залишаться священними для мене назавжди,                                і  що з дороги, якою йдуть лиш гідні люди, ніколи не зіб'юсь, КЛЯНУСЬ! КЛЯНУСЬ! КЛЯНУСЬ!

 

Викладач 2.  Прошу сідати.

(слайд №26)

(прибрати муз. фон №3)

 

Викладач 1.  У кожній чарівній казці присутній шлях-дорога – символ життя людини.

 

Викладач 2.  А в чистому полі на перехресті стоїть стовп, а на стовпі написано три дороги.

 

Викладач 1. Кінець 9-го класу – це перехрестя. Хтось повернеться в 10-ий клас, хтось сміливо зробить крок за поріг нашого навчального закладу,                      а хтось продовжить освіту в Бериславському медичному коледжі.

 

Викладач 2.  Це буде вже інша казка. Але ця казка, яку ми написали разом                з вами, не забудеться ніколи.

 

Викладач 1. Тому що це була чарівна казка…

 

Викладач 2.  Казка із щасливим кінцем.

 

(слайд №27)

(муз. фон «Московские окна» №15 ФІНАЛЬНА ПІСНЯ)

Викладачі.  Ось і знову червень на Землі,

Знов дарує нам найдовші дні.

Знов промови вчителів

І сльоза в очах батьків,

І вітер змін над світом пролетів.

Викладач 1. Ось і завершився черговий цикл в вашому житті, дорогі випускники.

 

Викладач 2. В минулому ви залишите те, що вже належить минулому,                 щоб опинитися точно в строк там, де на вас вже чекають.

 

Викладач 1. Ну, а поки ця мить не відійшла в минуле – ми запрошуємо                            на сцену випускників ліцею біолого-хімічного профілю 2018 року.

 

Викладач 2.  Ці  оплески вам!

 

Ліцеїсти.  Вірить в себе і удар тримать,

В лабіринтах знань не заблукать

Ви нас вчили, вчителі,

Всі до фінішу дійшли, 

Разом із вами ми усе змогли.