Трудове виховання учнів спеціальної школи

Трудове виховання учнів спеціальної школи. 

Серед різних видів діяльності людини праця набуває вирі­шального значення. Вона сприяє всебічному вихованню і розвит­ку особистості. ...             

У системі підготовки  дітей з особливими освітніми потребами  до самостійно­го життя й праці на виробництві трудове виховання займає про­відне місце. У спеціальній  школі створено всі умови для успіш­ного розв'язання них завдань. З перших років навчання в школі дітей з ооп активно залучають до різних взаємопов’язаних видів практичної діяльності. Зокрема, у молодших класах трудове виховання і навчання здійснюються на уроках трудового навчання  та в процесі самообслуговування. Це найпростіші і найдоступніші види трудової діяльності, проте й вони відігра­ють важливу роль у підготовці дітей з ооп до са­мостійного життя.

Виховна роль трудового навчання полягає в тому, що на уроках здійснюється не тільки корекція вад розумового й фізичного розвитку дітей, а й виховання...

У міру фізичного розвитку учнів залучають до складніших видів трудової діяльності - професійно-трудового навчання, суспільно корисної діяльності. Трудове виховання учнів широко впроваджується в позакласній і позашкільній роботі, зокрема в гуртках  тощо.

Отже, трудове виховання  дітей з ооп  здійсню­ється не тільки на конкретних заняттях з професійно-трудового навчання, а й у всій позакласній і позашкільній роботі. За такої умови праця стає складовою частиною всього навчально-вихов­ного процесу.

Олігофренопедагогіка розглядає трудове виховання і на­вчання учнів спеціальної школи як єдиний і цілеспрямований педагогічний процес, який розв'язує конкретні виховні, загаль­ноосвітні та корекційні завдання.

Як засіб виховання праця сприяє розвитку індивідуальних здібностей, а також творчості, критичності та активності думки, здатності керувати діяльністю і поведінкою. Завдання трудового виховання: розвинути в учнів бажання працювати для суспільст­ва, домогтись, щоб праця стала найважливішою їх потребою.

Як предмет навчання праця має озброїти учнів спеціальної школи знаннями із загальнотехнічної, професійно-трудової і господарської праці. Важливим завданням є формування таких тру­дових умінь і навичок, як планування, самоконтроль, самооцін­ка, без яких цілеспрямована й усвідомлена діяльність неможли­ва; вироблення в учнів темпу і ритму виробничих процесів.

Велику роль відіграє трудове навчання в подоланні вад розумового і фізичного розвитку учнів. З першого і до випуск­ного класу трудове навчання в спеціальній школі створює умови для розвитку умінь спостерігати за явищами навколишнього життя, порівнювати об'єкти і явища, знаходити подібність і відмінність і на цій основі виконувати найпростіші узагальнення.

Особливе місце в системі корекційно-виховної роботи за­ймають моральне виховання, виховання позитивного ставлення до праці, культури праці, розвиток емоційно-вольової сфери. Уроки трудового навчання  сприяють розвитку моторики, рухової сфери, координованості дій, забезпечують правильний фізичний розвиток.

Як бачимо, зв'язок між трудовим навчанням і вихованням взаємозумовлений. Опанувавши певну систему знань з того чи іншого виду праці, набувши трудових навичок і вмінь плану­вати роботу, здійснювати самоконтроль, дітям з ооп  легше включатись у трудову діяльність. З іншого боку, маючи такі позитивні якості, як працьовитість, самовідданість, творчість та ак­тивність, учням легше набувати трудових умінь і навичок.

Кінцевою метою трудового виховання учнів спеціальної  школи є підготовка їх до самостійної практичної діяльності. Досягти цієї мети можна лише тоді, коли в школі ефективно здійснюватиметься виховання позитивного ставлення до праці, моральне, розумове, фізичне й естетичне виховання.

Складовою частиною трудового виховання учнів спеціальної  школи є виховання в них позитивного ставлення до праці, поваги і любові до неї, готовності виконувати будь-яку суспіль­но корисну роботу. З цією метою навчально-виховну роботу в спеціальній школі треба будувати так, щоб учні з першого року навчання усвідомлювали працю як найважливіший обов'язок. Щоб праця стала життєвою потребою дітей, вони мають усвідо­мити її необхідність у житті суспільства...

Важливою умовою виховання позитивного ставлення до праці є її безперервність і системність. Наявність чітко проду­маної системи залучення дітей до різних видів праці полегшує процес планування роботи, поступове ускладнення її змісту та обсягу. Такий підхід до трудового виховання учнів спеціальної  школи дає можливість переключати їх з одного виду діяльності на інший у поступовому оволодінні трудовим процесом...

Праця - найважливіший фактор морального виховання...

У різноманітній трудовій діяльності формуються моральні якості, риси характеру, навички і звички поведінки школярів. Важливою умовою морального виховання учнів є розвиток у них моральної свідомості. Завдяки трудовій діяльності в учнів не тільки розвивається моральна свідомість, а й розширюється моральний досвід, формується моральна поведінка, яка є основою формування почуття обов'язку, відповідальності за доруче­ну справу, поваги до старших.

Відомо, що процес морального виховання дітей з ооп характеризується деякими особливостями, що зумов­люються їх інтелектуальною неповноцінністю. У зв'язку з недо­розвиненням моральних уявлень, понять, соціальних мотивів праці, відсутністю критичної оцінки своїх вчинків і вчинків товаришів учні не можуть засвоїти окремі моральні поняття в широкому розумінні. Крім того, окремим учням властиві такі негативні риси характеру, як агресивність, негативізм, замкнутість.

Важливим завданням морального виховання учнів  спеціальної  школи є формування дисциплінованості, адже недисциплі­нованість часто буває результатом своєрідної неузгодженості процесів збудження і гальмування. Учні порушують правила поведінки на різних уроках, якщо процес збудження переважає над гальмуванням. Такі учні довго не можуть включитися у виконання завдання. Не вислухавши до кінця інструкції, не розібравшись у змісті завдання та не усвідомивши його характеру, вони починають діяти. Але відразу ж відволікаються. Зустріча­ючись із труднощами, учні не долають їх, нерідко відходять від попередньо поставленої мети або відмовляються доводити до кінця розпочату роботу.

Надмірна метушливість, імпульсивність характеру дій, час­ті відволікання, невдачі в роботі, не завжди обґрунтоване нама­гання замінити один спосіб дії на інший - усе це викликає передчасну втомленість. Не встигаючи за темпом роботи класу, такі учні найчастіше не додержуються правил поведінки, зава­жають своїм товаришам і відволікають увагу вчителя.

Деякі діти з ооп, навпаки, виконуючи трудові завдання, виявляють в'ялість, пасивність, інертність, уповільне-ність. На початку уроку вони тривалий час перебувають під вра­женням попередніх видів діяльності. На перший погляд, такі учні ніби дисципліновані, не відволікаються, сидять тихо, дивляться на вчителя. Проте досвідчені педагоги без особливих труднощів помічають, що в них насамперед відсутня дисципліна праці.

Отже, необхідний диференційований підхід до вибору при­йомів формування дисциплінованості. В одних випадках потрі­бно стримувати негативні реакції, в інших - максимально використовувати прийоми активізації пізнавальної діяльності: стимулювання, похвалу, позитивну оцінку тощо...

Дисциплінованість учнів, додержання правил поведінки, чіт­ке знання своїх обов'язків - усе це сприятиме підвищенню ефек­тивності праці, створюватиме сприятливі умови для колектив­ної роботи, запобігатиме виникненню травматизму тощо. Тому важливо уже на ранніх етапах трудового навчання добиватися, щоб діти з ооп усвідомлювали важливість виконан­ня правил поведінки, організованості, дисципліни. Учитель по­винен пам'ятати, що сформувати ці якості набагато легше, ніж потім переучувати...

Основні критерії моральної готовності учнів спеціальної  школи до виробничої діяльності такі: усвідомлення праці як найважливішої життєвої потреби, доброзичливе ставлення до дорученої справи, почуття особистої відповідальності за результа­ти своєї роботи, уміння підпорядковувати особисті інтереси ін­тересам колективу...

Щоб виховати в учнів спеціальної  школи перелічені мора­льні якості і переконання, необхідно, щоб кожний навчально-виховний захід передбачав розв'язання корекційно-виховних завдань. Ось чому потрібно в процесі трудового виховання спря­мовувати педагогічний процес на корекцію і компенсацію ано­мального розвитку, особливо вторинних порушень, які легше піддаються виправленню в процесі трудового виховання.

Розумове виховання - складова частина системи вихован­ня. Будучи важливою умовою підготовки до життя і праці, розу­мове виховання має озброїти учнів системою знань, умінь і нави­чок та способами їх набування. Трудове навчання в розумовому вихованні має велике значення. У праці учні не тільки здобува­ють знання, які дають їм можливість активно включатись у виро­бничу діяльність, а й набувають умінь розпізнавати, класифікува­ти, аналізувати, синтезувати, порівнювати, оцінювати виробничі ситуації. Розширюється коло сприймань, удосконалюються пі­знавальні здібності. Учні набувають навичок самостійно попов­нювати знання і використовувати їх на практиці.

Активне залучення дітей з ооп  до різних сфер трудової діяльності сприяє їх розумовому вихованню. Основни­ми факторами, які впливають на успішність розумового вихо­вання учнів спеціальної  школи, є зміст трудового навчання, ме­тоди і принципи організації навчально-виховного процесу. Трудо­ве виховання, як і загальноосвітня підготовка учнів, безпосере­дньо пов'язане із характером трудової діяльності, особистим досвідом учнів, навколишнім життям.

Важливими умовами розумового виховання учнів у проце­сі трудової діяльності є формування в них здатності самостійно й правильно організовувати свою трудову діяльність.

Ефективність трудового виховання у дітей з ооп  зростатиме тоді, коли воно пов'язуватиметься з освітніми завданнями... Роль інтелектуального компонента діяльності уч­нів у процесі праці зростатиме, якщо ці вміння й навички фор­муватимуться не механічно, а на основі усвідомленого створен­ня образу дій, формування самоконтролю, уміння оцінювати кінцевий результат праці.

Виконуючи окремі види праці, учні користуються різними інструментами, матеріалами, які відрізняються один від одного кольором, розміром, формою, об'ємом тощо. Пізнаючи власти­вості інструментів і матеріалів, учні розширюють свої уявлення про них, розвивають сприймання, пам'ять, мислення, збагачу­ють активний словниковий запас. Чіткість таких уявлень ство­рює умови для розвитку мислення - аналізу, синтезу, порів­няння й оцінки. Перш ніж виготовити виріб, учень ставить пе­ред собою мету і визначає способи її досягнення. На основі ус­відомленого характеру завдань учень розподіляє їх на окремі частини, продумує способи виконання усіх елементів та поєд­нання їх в єдине ціле. Таким чином, аналітико-синтетичний процес лежить в основі будь-якої виробничої діяльності.

Звичайно, виконуючи завдання, учні можуть допустити помилки, неточності і через це не досягти мети. У такому разі на основі критичного аналізу учні повинні знайти причини по­милкових дій і визначити способи їх усунення. Таке виконання практичних завдань спонукає аналізувати, порівнювати, оціню­вати результат - мислити.

Важлива роль праці у розвитку емоційно-вольової сфери. Кожне правильно виконане завдання викликає в учнів почут­тя гордості, задоволення, захоплення від результату роботи. Емоції позитивно впливають на життя, діяльність учнів, ви­кликають інтерес до роботи, бажання кожне наступне завдан­ня виконати ще краще.

Оволодіваючи знаннями, уміннями й навичками на уроках трудового навчання, учні зазнають певних переживань, пов'язаних з розвитком пізнавального інтересу. Пізнавальний інтерес є важливим засо­бом формування особистості, однією з умов здійснення навчаль­ного і виховного процесу. На вищому етапі інтерес перетворю­ється в стійку якісну рису особистості, для якої характерним є прагнення до самостійної пізнавальної і творчої діяльності.

Впровадження в практику роботи спеціальної  школи самообслуговування, залучення учнів до посильної суспільно корисної діяльності, організація занять у майстернях та на шкільній ділянці - усе це сприяє фізичному вихованню дітей з ооп. Праця відіграє таку саму важливу роль у формуванні фізи­чної досконалості, як спорт...Фізичне виховання в процесі трудо­вої діяльності передбачає загальне підвищення життєвого тонусу в учнів і формування в них життєво важливих рухових реакцій.

У першому випадку долаються дефекти фізичного розвитку і порушення моторики учнів, які здебільшого відстають у рості й масі, мають непропорційну будову тіла, неправильний розвиток грудної клітки, послаблену силу м'язів, викривлений хребет тощо. Корекційно-виховна робота в даному випадку зводиться до зміц­нення здоров'я, загартування організму, розвитку моторики.

У другому випадку завдяки фізичному вихованню форму­ються темп і ритм рухових реакцій, точність, спритність, швид­кість, координованість, орієнтування в просторі і часі...

Досить важливим є те, щоб фізичне навантаження відпові­дало вимогам фізіології й гігієни праці дітей з ооп, щоб праця поєднувалася з творчою діяльністю й самостій­ністю і розумно чергувалася з іншими видами навчальних за­нять та відпочинком учнів.

Правильно визначити зміст фізичного виховання у спеціальної  школі, раціонально дозувати фізичне навантаження учнів протягом робочого дня, забезпечити його корекційну спрямова­ність можна лише за умови спільних дій учителів праці, фізич­ного виховання, лікаря, а також батьків.

Ефективність фізичного виховання залежить і від зацікавле­ності учнів роботою. Чим вищий інтерес до роботи, тим більше проявляється творчість і самостійність, підвищується працездат­ність учнів, виховуються позитивні вольові якості - уважність, цілеспрямованість, наполегливість, прагнення довести розпоча­ту роботу до кінця.

Фізичний розвиток учнів спеціальної  школи значною мі­рою залежить від постановки цього питання в сім'ї...

Духовне життя сім'ї, ставлення батьків до праці, посильне залучення до неї дітей - усе це відіграє важливу роль у системі засобів фізичного розвитку дитини, полегшує підготовку її до посильної участі в суспільно корисній праці.

Складовою частиною системи трудового виховання є есте­тичне виховання. З метою естетичного виховання необхідно розвивати в учнів спеціальної  школи уміння сприймати і бачи­ти красу праці, її перетворюючу силу, художні смаки та ін. Оскі­льки метою естетичного виховання є розвиток сприймань, по­чуття прекрасного і розуміння його в усіх виявах, то на учнів важливий вплив має навколишнє оточення. Але  діти з вадами розумового розвитку  не завжди можуть сприймати елементи краси в природі, праці, суспільних відносинах, вчинках людей. Проте під впливом спеціально організованої корекційно-виховної роботи в учнів розвиваються естетичні почуття, розширюються чуттєві пізнання, вони глибше усвідомлюють навколишню дійсність.

У процесі трудового навчання необхідно сформувати в уч­нів загальну культуру праці, навчити їх виготовляти вироби, які б відповідали естетичним вимогам. Учителі трудового навчання, вихователі мають постійно турбуватись про добрий настрій дітей під час роботи, привчати їх долати труднощі, навчити розуміти зміст понять: організованість, точність, злагодженість, скромність. Учні повинні усвідомити, що будь-яке трудове завдання має не тіль­ки матеріально-виробниче, а й естетичне значення, пов'язане з формуванням почуття прекрасного...

Успіх естетичного виховання залежить і від особистості вчите­ля, його вміння знаходити об'єкти роботи з естетичного вихован­ня, визначати в них основне. У процесі праці вчитель впливає на свідомість і погляди учнів своєю тактовністю, об'єктивністю і справедливістю. Особистий приклад учителя у ставленні до ро­боти, його вміння продемонструвати високу якість виконання трудових операцій - важливий стимул для наслідування.

Ефективність виховання учнів у процесі тру­дового навчання забезпечується не тільки їх трудовою діяльніс­тю. Позитивне ставлення до праці, її соціальна мотивація, стій­кий інтерес, впевненість у власних діях формуються у  дітей з ооп у процесі систематичної, чітко спланованої корекційно-виховної роботи. Для цього під час виконання будь-яких трудових завдань потрібно передбачати розв'язання не од­ного, а кількох виховних завдань...