Моя улюблена поезія Лесі Українки
Леся Українка-геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Для мене вірші Лесі Українки-це прекрасна школа життя, школа виховання духовності, мужності, любові до рідного краю.
Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія «Хотіла б я піснею стати…»
Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній-минуле, сучасне і майбутнє. У ній найповніше виявилася душа народу.
Лірична героїня Лесиної поезії прагне стати відомою піснею, бо саме пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість… Леся Українка, слабосила, хвора жінка, мала могутню зброю-поетичне слово. Та ще – багату уяву, палке серце. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й веселитися з ними у радості. Ліричну героїню ваблять стихії, космос, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці: «щастя – таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море бурхливе.
Все життя талановитої поетеси було справжнім подвигом у подоланні власної недуги, яскравим злетом до високості, прагненням до здійснення мрій. Вона навіть не могла уявити, що
все її життя та її безсмертні поезії і справді стануть піснею для України, для українського народу.
Тож живіть, мрійте, досягайте висот, обирайте свій шлях і не забувайте, що кожна людина призначена для найвищого польоту – творити добро, допомагати іншим! Читайте поезію Лесі Українки і відкривайте для себе світ її думок, її бачення світу! На крилах своїх пісень Леся Українка крокує в безсмертя.