24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

ТВОРЧА КУРСОВА РОБОТА «Розвиток ІКТ-компетентності та алгоритмічного мислення на уроках інформатики в профільних класах.»

Про матеріал
ТВОРЧА КУРСОВА РОБОТА «Розвиток ІКТ-компетентності та алгоритмічного мислення на уроках інформатики в профільних класах.»
Перегляд файлу

РОЗВИТОК АЛГОРИТМІЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Оволодіння основними елементами комп’ютерних технологій  –– це один із шляхів досягнення професійної комп’ютерної зрілості. Сьогодні кожна дитина повинна вміти працювати за комп’ютером, користуватися Інтернетом, обробляти інформацію. За відповідної підготовки здібні учні можуть досягти певних результатів у програмуванні та комп’ютерній науці як користувач.

Проаналізувавши свою систему роботи як вчитель інформатики, захопилась дослідженням проблеми «Алгоритмічне мислення  під час вивчення інформатики».  Переконана, що вагоме значення  у даному питанні належить міжпредметним зв’язкам.

Вміст базового курсу інформатики у сучасній школі має дві яскраво виражені складові. Перша – теоретична інформатика - одна з фундаментальних галузей наукового знання, яка формує в учнів системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу.  Друга – як засіб роботи з інформацією. Обидві складові мають дуже велике практичне значення, вони виконують соціальне замовлення суспільства на підготовку учнів до життя в інформаційному світі.

Розробив і здійснив підбір практичних завдань і робіт з інформатики шляхом вивчення науково-методичної літератури, аналізу календарних планів, їх відповідність програмі, використання елементів особистісно-зорієнтованого навчання, диференційованого підходу до рівня знань, умінь і навичок учнів. Інноваційним в моїй роботі є розробка і використання презентацій при вивченні тем, практичних робіт, електронне тестування знань і вмінь. Для систематизації додатково було опрацьовано фахову методичну літературу.

Значної уваги на уроках надаю стимулюванню пізнавальної активності учнів, створенню позитивних емоцій під час співпраці педагога із школярами, можливості кожному відчути себе творцем, розкрити свої здібності.

Ефективність сучасного уроку інформатики  залежить як від активності учня, його бажання здобути певні знання, так і від майстерності вчителя, його здатності пробудити пізнавальний інтерес, створити ситуацію, коли учні отримують радість успіху, відчуття перемоги, впевненості у своїх можливостях.

Поклавши за основу принцип розвиваючого навчання, через який можна повно самореалізувати особистість дитини, використовуються на уроках загально – дидактичні методи: інформаційно – ілюстративний (на уроках засвоєння нових знань та узагальнення і систематизації знань), репродуктивний метод (засвоєння та використання нових знань, навичок і вмінь), частково – пошуковий метод (засвоєння та використання знань, умінь і навичок та узагальнення і систематизації знань), проблемний метод (використання знань, умінь і навичок та узагальнення і систематизації знань), дослідницький метод (використання знань, умінь і навичок та узагальнення і систематизації знань), інноваційний метод “Навчання для майбутнього”.

Вважаю, що кожен учень заслуговує на повагу, бо шлях кожної людини на землі неповторний, і ніхто не має права деформувати його своєю байдужістю, безвідповідальністю. Глибоким переконанням стало для мене те, що чим більше значне і складне у предметі, про що говориться, тим простішою і вільнішою має бути манера викладання. Які б програми не вивчалися на уроках інформатики, головне те, що вчитель допомагає учневі зрозуміти дійсне місце і роль людини, яку не применшує і принижує, а говорить: “Розум комп’ютера — це розум людини втілений в програму”. Таким чином формую інформаційну культуру, алгоритмічне мислення з використанням сучасних комп’ютерних технологій із забезпеченням міжпредметних зв’язків.

Зміст курсу інформатики постійно оновлюється темами, у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій,  але  зберігається теоретична, фундаментальна складова науки.  Це - формування сучасної картини світу; розвиток алгоритмічного мислення; отримання навичок користувача.

У моїй діяльності простежуються певні тенденції, виділяються основні напрямки, які заслуговують на увагу:

1.         Створення на уроці атмосфери пізнання нового творчого пошуку.

2.         Створення умов для самостійного обґрунтування істини, застосування здобутих, знань на практиці.

3.        Виховання інформаційного мислення учнів через використання інформаційно-комп’ютерних технологій.

4.        Розвиток алгоритмічного мислення, робота з обдарованими учнями.

5.        Контроль знань як один із засобів стимулювання пізнавальної діяльності учнів.

Основна мета комп’ютеризації навчання на другому і третьому ступені загальноосвітньої школи – це оволодіння ПК як основним і допоміжним засобом своєї діяльності, можливо, й майбутньої професійної діяльності, опосередкованої комп’ютером.

Учитель повинен розвивати всі сторони мислення людини, в тому числі і особливий алгоритмічний стиль, як самостійну цінність. Якщо у якісь галузі вдається виділити характерний для неї стиль мислення людини (вміння міркувати), розвиток повинен бути об’явлений самометою та впроваджуватися в загальне навчання як необхідний елемент загальної культури. Тобто треба розвивати алгоритмічний стиль мислення, вміння думати алгоритмічно, тим самим навчати думати взагалі.

Проблемний підхід є визначальним під час вивчення нових інформаційних технологій, оскільки їх вивчення є опанування учнями комп’ютерною технікою для розв’язку повсякденних завдань автоматизації обробки інформації. Цей курс є максимально наближений до реального життя. Використання проблемних завдань на практичних заняттях краще застосовувати на завершальному етапі вивчення теми.

Вивчення інформатики не можливе без використання порівняння і класифікації. Порівняння – це важливий дидактичний прийом, з допомогою якого можна вводити нові поняття і розкривати їх зміст, проводити систематизацію та узагальнення набутих знань. К.Д.Ушинський вважав, що порівняння – основа будь-якого розуміння і мислення, основна умова продуктивності мислення, а отже, й будь-якої аналітико–синтетичної діяльності.

Література.

1.Забарна А.П. Кошарук О.О. Інтерактивні технології навчання на уроках з основ алгоритмізації та програмування. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. - №8. – с. 9-12.

2.Останець В.С. Погляд на майбутнє шкільної інформатики. // Комп’ютер у школі та сімї. – 2006. - №7. – с. 22-26.

3. Копаєв. О.В. Інтернет сайт: Про практичне значення алгоритмічного мислення.// http://creonet.cdu.edu.ua/articles/art9_u.html

4.Сенько Ю. В. Формирование научного стиля мышления учащихся. - М.: Знание, 1986. - 80с

  • Использование компьютерных игр для обучения программированию // http://www.compress.ru/article.aspx?id=14479&iid=687
  • Кихтенко Т. И., Несговорова Г. П. Методика начального обучения программированию на задачах обработки символьной информации // http://www.nsu.ru/archive/conf/nit/96/sect4/node9.html
  • Лапчик, М. П. Методика преподавания информатики: учебное пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 030100 — Информатика / Под ред. М. П. Лапчика. — М. : Академия, 2001. — 624 с.
  • Макарова Н. В. Информатика (объектно-информационная концепция): Программа для учащихся с 6-го или 7-го по 11-й класс. — СПб.:Питер, 1999.
  • Первин Ю. А. Концепция курса раннего обучения информатике // Информатика и образование 2003. № 3-4.
  • Рубан О., Скляр І. Алгорітміка. Факультативний курс для 6-7 класів. — К. : Шкільний світ, 2004. — 128 с
  • Соколова И. В. О формировании концепции раннего обучения информатике: социально-педагогический подход // Труды Большого Московского семинара по методике раннего обучения информатике / Сост. и научн.ред. И. В. Соколова и Ю. А. Первин. — М.: Издательство РГСУ, 2008.
  • Якименко О. В. Применение программ-тренажеров в обучении программированию // http://ito.itdrom.com/files/ito_zip/120_11221453670.rtf
  • 1. Апатова Н.В. Влияние информационных технологий на содержание и методы обучения в средней школе. Автореф. дис. докт. пед. наук. –М., 1994, –36 с.
  • 2. Андрусич Олексій. Комп’ютерна підтримка курсу "Сходинки до інформатики": зроблено перший крок//Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. –2006. –№ 1, –С. 109-116.
  • 3. Баракина Т.В., Раскина И.И. Интелектика для малышей.//Информатика в начальной школе: Приложение к журналу «Информатика и образование». №4 – 2007. – М.: Образование и Информатика, 2007. – 96 с.: ил.
  • 4. Буцик В.А. Влияние информатики на содержание и методику обучения математике в начальной школе. http://ito.edu.ru/2003/I/1/I-1-3359.html
  • 5. Варченко В.И., Фуксон Л.М. Педагогические цели и принципы обучения, реализуемые при использовании компьютера в качестве технического средства изучения русского языка и математики в начальной школе.//Материалы XI Международной конференции "Применение новых технологий в образовании"Троицк 28 июня - 1 июля 2000г. http://www.bytic.ru/cue/2000/s1/7.htm
  • 6. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов)/Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с.
  • 7. Вильямс Р., Маклин К. Компьютеры в школе. – М.: Прогресс, 1988. – 333 с.
  • 8. Власова В.К. О некоторых аспектах логической подготовки будущих учителей начальных классов//Информатика и образование. – 2006. – №10. С.99-101
  • 9. Воронина В.В. Кокурина В.В. Зуева Е.В. Использование современных информационных технологий на уроках в начальной школе// Интернет-педсовет. – 2005. http://pedsovet.org/forum/index.php?act=Attach&type=post&id=109
  • 10. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. - М.: Педагогика, 1987. - 264 с.
  • 11. Годвин-Джонс Р. Возникающие технологии. http://www.fln.vcu.edu/gj.html
  • 12. Гомулина Н.Н. Применение новых информационных и телекоммуникационных технологий в школьном физическом и астрономическом образовании: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. – М., 2003. - 265 с.
  • 13. Гончаренко С.У. Інтеграція наукових знань і проблема змісту освіти.//Постметодика. –1994. –№2. –С.2-3
  • 14. Горбунова И.Б. Повышение операционности знаний по физике с исполь­зованием новых компьютерных технологий.: Дис. доктора пед. наук. СПб., 1999. –395 с.
  • 15. Горячев А.В. Двухкомпонентный курс информатики для начальной школы. Образовательная система «Школа 2100». http://www.school2100.ru
  • 16. Гуржій А.М., Жук Ю.О., Волинський В.П. Засоби навчання: Навчальний посібник. – К., ІЗМН, 1997. – 208 с.
  • 17. Даниленко О. В. Повышение эффективности процесса усвоения учебного материала младшими школьниками в условиях компьютеризации обучения. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01/ Моск. открыт. пед. ун-т. – М., 2000. - 17 с.
  • 18. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкове навчання та виховання. - 2006. - №4. - С. 2-27.
  • 19. Державні санітарні правила та норми «Середні загальноосвітні навчально-виховні учбові заклади (школи, ліцеї, гімназії). Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-98: затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 8. –К. 1998. http://ua-info.biz/legal/basebp/ua-ymtuur.htm
  • 20. Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009-98: Влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах: затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України // Все для вчителя. - 2006. - № 23-24. - С. 93-107.
  • 21. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Под ред. В.А.Онищука. – Киев, 1987. –351 c.
  • 22. Домрачев В. Г., Ретинская И. В. О классификации компьютерных образовательных информационных технологий. // Информационные технологии, № 6, 1998.
  • 23. Жалдак М.І. Деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі і педагогічному університеті // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. Випуск 9. Науковий часопис. – Київ.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2005. – С. 3-14
  • 24. Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики: Посібник для вчителів – К.: Техніка, 1997. –303 с.: іл..
  • 25. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе. Дис. докт. пед. наук.– М., 1989. –48 с.
  • 26. Зарецкая З. А., Великанова Н. Н., Медведева С. В., Зарецкий Д. В. Методика проведения бескомпьютерных уроков: одновременность и взаимообусловленность обучения грамоте и пропедевтике информатики. http://www.bytic.ru/cue99M/befyqf9xq.html
  • 27. Зимина О.В. Печатные и электронные учебные издания в современном высшем образовании: Теория, методика, практика. М.: Изд-во МЭИ, 2003. –336 с.
  • 28. Извозчиков В.А. Дидактические основы компьютерного обучения физике. Учебное пособие. Ленинградский гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. — Л.: ЛГПИ, 1987. –90 с.
  • 29. Информатика в начальной школе – модели, подходы, проблемы// Компьютер в школе. –1999. –№ 8. - С. 37-40.
  • 30. Информатика в начальном образовании: Рекомендации ЮНЕСКО // Информатика в младших классах: Прилож. к журналу «Информатика и образование». –1999. – № 2. – 96 с.
  • 31. Казиев В.М. Готовимся к ЕГЭ по информатике // Информатика в школе. 2006. № 2.
  • 32. Калашникова М.Б., Регуш Л.А. Психологические аспекты компьюте­ризации обучения // Дидактические основы компьютерного обучения. -Л., 1989. - С. 33-44.
  • 33. Колесніков С.Я., Ломаковська Г.В., Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я. Сходинки до інформатики. Експериментальний підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: АДЕФ-Україна, 2002. – 68 с. іл.
  • 34. Коменський Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2 т. –М., 1982. Т.1 –С. 242-276.
  • 35. Компьютерные коммуникации – школе: Пособие для учителя/Под ред. Е.С.Полат: – М.: ИСО РАО, 1995.
  • 36. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. – 1988. – №6. – С. 3-31.
  • 37. Королева Т. Н. Методика преподавания информатики в начальной школе/На правах рукописи. –Барнаул. –1999-2000. –124 с.
  • 38. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості/За ред. Л.М.Проколієнко: – К.: Радянська школа, 1989. – 608 с.
  • 39. Лаврентьєва Г.П., Іванова С.М. Застосування інформаційних технологій та їх вплив на результати навчально-виховного процесу в дошкільних закладах / Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору. – К.: Атіка, 2004. – С.109-116.
  • 40. Лебедева Л.Н., Сабанов С.А., Манько В.Н. Сетевые компьютерные технологии в учебном процессе. – Запорожье: Премьер, – 2002. – 100 с.
  • 41. Левшин М.М. До вивчення інформатики в 1-4 класах//Початкова школа. –1994. –№8, –С. 19-24.
  • 42. Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я. Сходинки до інформатики. Експериментальний підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: АДЕФ-Україна, 2002. – 64 с. іл.
  • 43. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М.: Интеллект-центр, 2001.
  • 44. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. - М.: Педагогика, 1988. - 192 с.
  • 45. Машбиць Ю.І., Гокунь О.О., Жалдак М.І., Комісаров О.Ю., Морзе Н.В. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України; Інститут змісту і методів навчання. – К., 1997. – 260 с.
  • 46. Маргулис Е. Д. Психолого-педагогические основы компьютеризации обучения. – К., 1987. - 177 с.
  • 47. Молокова А.В. Вузовская подготовка учителя к применению компьютера в образовательном процессе.//Начальная школа. – 2005. – №7, – С.27-30.
  • 48. Молокова А.В. Комплексный подход к информатизации начальной школы.//Начальная школа. – 2005. – №1, – С.119-123.
  • 49. Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: Видавнича група BHV, 2006. –389 с.
  • 23. Жалдак М.І. Деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі і педагогічному університеті // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. Випуск 9. Науковий часопис. – Київ.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2005. – С. 3-14

 

  • 50. Морзе Н.В. Основи методичної підготовки вчителя інформатики. Монографія. -К.: Курс, 2003. - 372 с.
  • 51. Негодаев И.А. На путях к информационному обществу. - Ростов-на-Дону.: Изд.ДГТУ - 1999. - 247 с.
  • 52. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/Под ред. Е.С.Полат: – М.: ACADEMA, 2000, –271 с.
  • 53. Обучение и развитие: Экспериментально-педагогическое исследование / под ред. Л.В. Занкова. –М., – 1975. –440 с.
  • 54. Освітні технології: Навч.-метод. посіб./О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За ред. О.М.Пєхоти. –К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 255 с.
  • 55. Оркестр русских народных инструментов. http://sch69.narod.ru/mod/1/402/index.htm
  • 56. Остроградський М.В., Блюм І.А. Роздуми про викладання//Постметодика. –1996. –№2(12). –С.45-48
  • 57. Панюкова С.В. Концепция реализации личностно-ориентированного обучения при использовании информационных и коммуникационных технологий. –М.: Изд-во РАО, 1998. –120 с.
  • 58. Панюкова С.В. Теоретические основы разработки и использования средств информационных и коммуникационных технологий в личностно ориентированном обучении: на примере общепрофессиональных дисцип­лин технических вузов.: Дис. докт. пед. наук. –М., 1998. –390с.
  • 59. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е.Д. Патаракин. – 2-е изд., испр. – М: Интуит.ру, 2007. – 64 с.: ил.
  • 60. Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. –М.: Педагогика, 1989. –220 с.
  • 61. Пейперт С. Образование для общества знаний: образовательные технологии в российской перспективе\\ Педагогическая информатика. –2001. – №2, – С. 8-14.
  • 62. Пейперт Сеймур. Образование в просвещенном обществе. Новые технологии в школьном образовании в России// Комьютерные инструменты в образовании. –2001. –№1.
  • 63. Первин Ю.А. Курс "Информационная культура" и начальная школа//Компьютерные инструменты в образовании. –1998. –№ 6. –С. 5-11.
  • 64. Первин Ю.А. Дистанционное обучение младших школьников – реально? Перспективно? http://ito.edu.ru/sp/SP/SP-0-2007_01_23.html
  • 65. Переверзев Леонид. Информатика в начальной школе//Компьютер в школе. –1998. –№4
  • 66. Пєтухова Л.Є., Співаковський О.В. До питання про трисуб’єктну дидактику//Комп’ютер у школі та сім’ї. –2007. –№ 5. –С. 7-9.
  • 67. Пидкасистый П.И., Тыщенко О.Б. Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения // Педагогика, 2000 № 5. С. 7-13.
  • 68. Пионтковская Н.А. Компьютер без затей для маленьких детей. Тула, издательство Тульского гос. педуниверситета им. Л.Н. Толстого, 2004.
  • 69. Пиаже Жан: Теория, эксперименты, дискуссии / Под ред. Обуховой Л.Ф., Бурменской Г.В. – М.: Академика (ЮРИСТЪ-ГАРДАРИКА) 2001. –С. 106-186.
  • 70. Пиаже Ж. Избранные педагогические труды. - М.: Просвещение, 1969. - 659 с.
  • 71. Полька Н.С. Гігієнічне обґрунтування принципів і критеріїв безпечного застосування комп'ютерної техніки у навчанні молодших школярів: дис. ... доктора мед. наук : 14.02.01 / Полька Надія Степанівна. — К., 2001. — 265 с.
  • 72. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. К.: "Початкова школа". – 2001. – 296 с.
  • 73. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.12.2004 р. № 973
  • 74. Підласий І. П. Учитель і комп`ютер. К., 1988.
  • 75. Пройдаков Е.М., Теплицький Л.А. Англо-український словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 1 – К .: Видавничий дім "СофтПрес", 2005. – 552 с.
  • 76. Рівкінд Ф.М. Основи комп’ютерної грамотності: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2005. – 65 с.
  • 77. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Ривкінд Й.Я. Сходинки до інформатики. Експериментальний підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: АДЕФ-Україна, 2002. – 64 с. іл.
  • 78. Рівкінд Фаіна, Ломаковська Ганна, Колесніков Сергій, Ривкінд Йосип. Сходинками до інформатики//Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. –2006. –№ 1, –С. 96-116.
  • 79. Ривкінд Й.Я., Маргуліс Є.Д. Комп’ютер в школі: Кн. для вчителя. –К.: Радянська школа, 1991. –191 с.
  • 80. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: Дидактические проблемы; перспективы использования. –М.: Школа-Пресс, 1994. –205 с.
  • 81. Роберт И.В., Самойленко П.И. Информационные технологии в науке и образовании. –М., 1998. –178 с.
  • 82. Романова В.А. Музыка моего народа. http://sch69.narod.ru/dop/1/404/default.htm
  • 83. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 2002. – 386 с.
  • 84. Салтанова Н.Н. Компьютерная азбука. Курс для 1-3 классов. http://www.tl.ru/~gimn13/docs/ivt/inf.htm
  • 85. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. Учебное пособие. –М.: Народное образование, 1998. –256с.
  • 86. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – К.: Наукова думка, 1988.
  • 87. Смирнов А.В. Теория и методика применения средств новых информационных технологий в обучении физике . Дис. докт. пед. наук . –М ., 1996. – 386 с.
  • 88. Солпитер Д. Дети и компьютеры, настольная книга родителей. М.: Бином, 1996.
  • 89. Сорока Білобока™. http://www.ukrprog.com.ua/about.php
  • 90. Стариченко Б.Е. Оптимизация школьного образовательного процесса
    средствами информационных технологий. Дис. докт. пед. наук. - Екатеринбург, 1999. - 353 с.
  • 91. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п`яти томах. –К.: Радянська школа, –1977. –Т.4. –С.49-50
  • 92. Талызина Н.Ф. Теоретические основы контроля в учебном процессе. – М.: Знание, 1983. – 216 с.
  • 93. Тейлор Р. Компьютеры в образовании: Преподаватель, инструмент,
    обучаемый. - Teachers College Press, 1980.
  • 94. Типові навчальні плани початкової школи: затверджені наказом Міністра освіти і науки України від 29 листопада 2005 року №682.// Початкове навчання та виховання. - 2006. - №4. - С. 2-27..
  • 95. Толковый словарь терминов понятийного аппарата информатизации образования. – М.: ИИО РАО, 2006. – 88 с.
  • 96. Триус Ю.В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математики: Монографія. Черкаси: Брама-Україна, 2005. – 400 с.
  • 97. Тыщенко О.Б. Дидактические условия применения компьютерных технологий в обучении: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Моск. гос. обл. пед. ун-т. – М., 2003. – 19 с.
  • 98. Уваров А.Ю. Организация и проведение учебных телекоммуникационных проектов. – Барнаул, изд. БГПУ, 1996. - 95 с.
  • 99. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. – М.: Педагогика, 1974. –Т.2. – 440 с.
  • 100. Фомичев В.А., Фомичева О.С. Новые теория и методы раннего позитивного развития интеллекта детей в информационном обществе// Educational Technology & Society – 2001. - №4(2) pp. 180-193.
  • 101. Форми навчання у школі / За ред. Ю.І.Мальованого. –К., Освіта, 1992. –С. 24-30
  • 102. Хантер Б. Мои ученики работают на компьютерах. - М.: Просвещение, 1989. –223 с.
  • 103. Хуторской А.В., Андрианова Г.А. Личностный курс "моя информатика" в начальной школе // Интернет-журнал "Эйдос". - 2002. - 12 апреля. http://www.eidos.ru/journal/2002/0412.htm
  • 104. Шакотько В.В. Комп’ютер в початковій школі: Навч.-метод. посіб. – К.: ТОВ Редакція "Комп’ютер", 2006. -120 с. іл.
  • 105. Шатова Н.В. Методика применения информационных технологий на разных уровнях общеобразовательной подготовки учащихся: Автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук: (13.00.02) / СП-б-й гос. ун-т. -М., 1996.- 16 с.
  • 106. Шиман О.І. Формування основ інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи: Автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Теорія і методика навчання і виховання"/ Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 20 с.
  • 107. http://abetka.ukrlife.org
  • 108. http://mama-tato.com.ua
  • 109. http://sch69.narod.ru/nach/1/087/1/index.htm
  • 110. http://slovogray.narod.ru/
  • 111. http://uk.wikipedia.org/wiki
  • 112. http://www.angelyatko.com.ua
  • 113. http://www.holytrinity.mec.edu/Write%20to%20Read1.htm
  • 114. http://www.levko.info
  • 115. http://www.kbsu.ru/~book/theory/definition.html
  • 116. http://www.morepc.ru/monitor/lcd/tco2003.html
  • 117. Pаpert Seymour. The Century’s Greatest Minds (Papert on Piaget)//Time. -1999. -P.105.
  • 118. Trageton Arne. Playful computer writing. Grade 1 - 3 (6-9 Years). Writing to Read// ICCP World Play Conference. – Krakow: –2004. –54 с.

 

 

Особливості формування критичного мислення в учнів на уроках інформатики


Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади методу критичного мислення

1.1 Сутність поняття «критичне мислення»

1.2 Ознаки та параметри критичного мислення

Розділ 2. Методика формування критичного мислення на уроках інформатики

2.1 Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення

2.2 Альтернативне оцінювання роботи учня на уроці

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Актуальність дослідження. Рівень комп`ютеризації суспільства ХХI робить безкрайнє інформаційне поле доступним кожному. Без перебільшення можна сказати, що вміння своєчасно отримувати необхідні дані для роботи після їх обробки й аналізу - ключ до успіху в кар`єрі і житті сучасної людини. На перший план виходить завдання розвитку критичності мислення. Зараз необхідно не тільки оволодіти фактами, але й критично їх оцінити, осмислити, застосувати. Постає проблема: зустрічаючись із новими даними, учні повинні вміти розглядати нові ідеї вдумливо, критично, з різних точок зору, роблячи висновки щодо точності й цінності даних фактів.

Уміння та навички важливі складові навчального процесу, які сприяють набуттю та використанню знань у будь-якій діяльності, визначають її успішність, характеризують рівень засвоєння знань. Формування вмінь у старшокласників важливе завдання навчання та один з елементів змісту освіти, тому навчанню способів здійснення дій (операцій), тобто відповідних умінь та навичок, у дидактиці приділяється значна увага.

Проблему формування вмінь і навичок розглядали науковці, увага яких була спрямована на дослідження значення і місця вказаних категорій у розвитку мислення учнів та студентів, визначення специфічних якостей та складових певних умінь, розробку програм і методик їх формування.

У дослідженнях з питань розвитку і формування вмінь школярів зустрічаються різні трактування цього поняття (схема 1).


Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1

Головна діяльність старшокласників навчально-пізнавальна, спрямована на засвоєння соціального досвіду людства, пізнання об`єктивної реальності, розвиток їх особистості, тому особлива увага приділяється проблемі навчальних умінь, які формуються в процесі засвоєння наукових знань і забезпечують успішність їх набуття. Складністю поняття «вміння», багатогранністю його якостей пояснюється той факт, що серед дослідників немає також однозначності щодо їх класифікації, яка здійснюється на основі різних ознак. Найчастіше класифікують уміння за такими ознаками:


Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 2

Мета курсової роботи. Хоча більшість аспектів проблеми формування умінь та навичок учнів і були предметом вивчення, питання формування умінь критичного мислення на уроках інформатики розроблені недостатньо, тому вимагають подальшого дослідження. Тому метою даної курсової роботи є висвітлення особливостей формування критичного мислення у школярів.

Обєкт дослідження - розвиток критичного мислення на уроках інформатики.

Предмет дослідження - процес навчання інформатики в загальноосвітній школі.

Завдання дослідження:

? Опрацювати наукову літературу з теми даного дослідження.

? Розкрити сутність поняття «критичне мислення».

? Розглянути ознаки та параметри критичного мислення.

? Обгрунтувати методику формування критичного мислення на уроках інформатики.


Розділ 1 Теоретичні засади методу критичного мислення

1.1 Сутність поняття «критичне мислення»

критичне мислення урок навичка

Для людей, що мислять критично, розуміння інформації є скоріше початковим, ніж кінцевим моментом навчання. У США вважають, що понад 25 % тих видів робіт, які люди виконуватимуть протягом XXI ст., поки що не відомі людству, а існуючі види робіт суттєво зміняться. Тому, щоб мати роботу у майбутньому, молодь має опанувати абсолютно нові знання і навички. За приклад можна взяти інформаційний вибух, що триває й досі, але потужність якого зростатиме й надалі.

Немає сумнівів у важливості знань про факти. Велика кількість людей потребуватиме знань, аби день у день успішно, здійснювати певну діяльність. Проте ідея про існування необхідного набору знань, що нібито можуть адекватно підготувати учня до їхнього майбутнього, знаходить тим менше підтримки, чим швидше змінюється суспільство. Складність укладання переліку такої колекції знань стає очевидною, коли розумієш, що сто відсотків відомого нам сьогодні становитиме лише 10 чи 1,5 % потрібного через 25 років. Крім того, постійно зростаючий обсяг знань поступово стає дедалі більш доступним для коленого. За допомогою електронних засобів комунікації, що поширюються майже в усіх сферах, школи та домівки стають інформаційними центрами з доступом до джерел інформації з усього світу.

Вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо а що ні, буде потрібне учням для успіху у світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації поєднуються або можуть поєднуватися між собою. Їм знадобиться вміння надавати відповідного контексту новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки, оцінювати та відкидати нову інформацію. Учням потрібно буде усвідомлювати -- критично, творчо та плідно ту частину інформаційного світу, з якою вони стикаються, адже майбутні відкриття для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реалії. Щоб добре справлятися з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволить їм ефективно переробляти інформацію і значущі ідеї, які потім можна використати на практиці. Одним словом, діти мають стати тими, хто критично мислить та вчиться.

Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків із них, піддавання їх коректному скептицизму, зіставлення з протилежними думками, розробку системи доказів, підтримку відповідної точки зору та визначення позиції, що спирається на ці докази. Критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції ідей і джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях. Найчастіше критичне мислення спрямоване на певну мету, але має бути і творчим процесом, де цілі не такі вже й ясні. Часто вважають, що через складність, критичне мислення можуть осягнути лише учні старшого віку. Проте це не так. Молодші школярі також можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони охоче беруть участь у розв'язанні непростих завдань і демонструють високий рівень здатності приймати рішення. Отже, критичне мислення можливе у будь-якому віці, проте без фундаментальних передумов навчання часто зводиться до подачі невпорядкованої маси «стратегій» та «інструкцій».

1.2 Ознаки та параметри критичного мислення

критичне мислення урок навичка

Першою, і мабуть, найважливішою ознакою критичного мислення є самостійність. Кожна людина формулює свої ідеї, оцінки, переконання незалежно від когось іншого, ніхто не може мислити критично замість нас. Відповідно, мислення може бути критичним тоді, коли воно має індивідуальний характер. Здобувши свободу, ми повинні розуміти, що найвищим її проявом є відповідальність як у вузькому її розумінні (за слово, вчинок, освіту), так і в широкому (за людину, країну, планету).

У той же час критично мисляча людина не так вже рідко погоджується з чиєюсь точкою зору, адже критичне мислення не обов'язково має бути оригінальним. Погоджуватися з чиєюсь думкою навіть приємно, адже це ніби доводить правильність нашої позиції. Для того щоб думати, самостійно розв'язувати складні питання, ми повинні мати достатньо свободи. Щоб ефективно навчати цільного мислення, необхідно навчити відповідальності ефективними способами діяльності.

Наступна ознака критичного мислення - пізнання. Завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання набуває індивідуальності і стає осмисленим, безперервним і продуктивним.

Третя ознака - критичне мислення починається з постановки питань, усвідомлення проблем, які потрібно розв'язати. Людина допитлива за своєю природою. Проте справжній пізнавальний процес характеризується прагненням людини розв'язувати проблеми і відповідати на запитання, що виникають на основі особистих інтересів і потреб. Як наслідок, складність навчання критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти людині побачити нескінченну багатогранність оточуючих нас проблем.

Четверте критичне мислення прагне і базується на переконливій аргументації. Критично мислячий учень розуміє, що можливі різні рішення однієї й тієї самої проблеми, знаходить їх, вибирає найкращу і доповнює обґрунтованими доказами, доводячи, обране ним рішення найбільш доцільне у даній ситуації. Із вище сказаного можна зробити такий висновок, що критичне мислення містить у собі не тільки розвиваюче, пізнавальне, навчальне навантаження, а й виховне. Прищеплюючи самостійність і відповідальність, ми готуємо старанного працівника, глибокого науковця; підштовхуючи до пізнання, формуємо особистість з широким світоглядом; навчаючи усвідомлювати проблему, ставити питання і шукати на нього відповідь, допомагаємо становленню особистості, яка здатна розв'язувати прості і складні проблеми; не забуваючи про переконання через аргументацію, сприяємо формуванню в учнів активної життєвої позиції.

Необхідно зазначити, що навчальний процес на засадах критичного мислення має бути побудований так, щоб учні:

· висловлювали власні судження, виділяли головне, робили висновки і порівняння, оперуючи доводами і конкретними фактами;

· здійснювали певне дослідження, вивчаючи окрему навчальну тему;

· відокремлювали правдиву інформацію від неправдивої, факти від суджень, звертаючи особливу увагу на аргументованість останніх;

· самостійно ставили питання, формували проблему й альтернативні шляхи її творчого рішення.

Це вимагає здатності, розуміння та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Щоб це відбувалось, учні мають навчитися усвідомлювати свої знання. Часто учні недостатньо активізують свої попередні знання, що ускладнює осмислене сприйняття нової інформації. Щоб навчитися думати критично, учні мають дійти усвідомлення, що саме вони знають.

Рефлексія та критичний аналіз вимагають розважливого, творчого розгляду нового знання та можливостей його пристосування до вже відомого, а також того, як ці знання можна змінити, зважаючи на нову інформацію. Це активний процес. Він вимагає часу, уваги і прагнення вдосконалення. Це, як правило, не виникає спонтанно. Учням треба надати достатньо часу для актуалізації попереднього знання та забезпечити їх участь у систематичному процесі перевірки знань та переформування схем. Розвиток мислення -- когнітивний і метакогнітивний процес водночас. Він когнітивний, оскільки учні мають сприймати зміст, тобто ідеї та поняття, інформацію та загальні знання. Він також і метакогнітивний, тому що школярі мають мислити про своє мислення.

Параметри, які має критичне мислення, сприятимуть виробленню особистого ставлення до об'єкта, аргументованості висновків, логічності викладу, здатності змінити позицію на основі контраргумента. Критичне мислення -- це система прийомів з певними параметрами і ознаками, які допомагають учням не лише отримати нові знання, а й навчають їх аналізувати нову інформацію, сприяють виробленню вміння вибирати головне, найнеобхідніше; вчать дитину формулювати і ставити запитання, вести дискусію, відстоювати власну точку зору, критично оцінювати інформацію та застосовувати набуті знання на практиці.

Критичне мислення містить у собі важливий виховний аспект, завдяки якому учням прищеплюється відповідальність, почуття колективізму, самостійність. Реалізація такого широкого спектра завдань неможлива без чітко розроблених прийомів, які використовуються на всіх етапах уроку залежно від типу заняття.

Для кращого розуміння трактування критичного мислення науковцями та подальшого його вивчення та аналізу визначення поняття «критичне мислення» можна об'єднати дифініції у порівняльну таблицю.

 

Прізвище науковця

Дефініції

 

Дж. Стілл, К.Мередіт

Критичне мислення -- це процес, подібний до читання, письма, слухання. Це активний, скоординований і складний процес, який передбачає міркування з якихось суттєвих питань. Він починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення

 

B. Євдокімов, Т. Олійник,

C. Горькова, М. Микитюк

Критичне мислення містить у собі оцінку власне процесу мислення -- ходу думок, які сприяли формуванню нашого рішення. Критичне мислення інколи ще називають направленим мисленням, оскільки воно націлене на одержання бажаного результату

 

Д. Клустер

У критичному мисленні інформація є початковим, а не кінцевим пунктом мислення

 

Ричард Пауль

Критичне мислення є засобом корекції та ліквідації помилок у процесі власного мислення особистості, яка перебуває у безперервному пошуку

 

О. В. Тягло

Сучасний розділ «науки мислити», який породжується усвідомленням непозбутності помилок і хитрощів у теоретичній і практичній діяльності людини, людства. Воно може бути представлене як специфічний різновид рефлексії, спирається на елементарну логіку і, ймовірно, на відповідні конкретні науки

 

Пауло Фрейде

Критичне мислення називає «проблемно-визначальною освітою», застосовуючи яку, учні займаються розв'язанням взятих з життя реальних проблем

 

В. Д. Шарко

Критичне мислення -- це складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення

 

К. 0. Баханов

Критичне мислення -- це форма творчого відображення дійсності людиною, якій притаманний розгляд ідей з багатьох точок зору відповідно до їхніх змістових зв'язків та порівняння їх з іншими ідеями

 

 

 

 

Наведені у таблиці дефініції відрізняються за звучанням і формою, але зміст мають схожий усі вони визначають критичне мислення як процес, який передбачає постановку питання і пошук відповіді, визначення проблеми і знаходження шляхів її розв'язання.


Розділ 2. Методика формування критичного мислення на уроках інформатики

2.1 Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення

Основними стадіями у критичному мисленні, які виділено розробниками міжнародного проекту «Критичне мислення», є «Виклик Осмислення Роздуми».

Методична модель пізнавального процесу, побудованого на основі цих стадій, передбачає залучення учнів до пошуку інформант і. обмірковування її та прийняття відповідного рішення.

 

Виклик (зміст діяльності, прийоми)

Осмислення (зміст діяльності, прийоми)

Роздуми (зміст діяльності, прийоми)

 

Аналіз знань з теми, визначення мети уроку. Прийоми: «Мозковий штурм», «Знаємо -- хочемо дізнатися дізналися», «Журналістські запитання»

Ознайомлення з новим матеріалом; обмірковування, початок вивчення Прийоми: «Подвійний щоденник», «Читання з позначками»

Переказ інформації, висловлюваная власних думок, їх аргументація .

Прийоми:«Парний мозковий штурм», дискусії

 

 

 

 

 

Тепер розглянемо і проаналізуємо кожний етап окремо.

На першій стадії «Виклик» учні аналізують свої знання з теми, демонструють первинні знання. Тут учитель може застосувати методичні прийоми: попарно-групова робота, «Мозкова атака (штурм)», «Ключові терміни», розбивка на кластери; «Знаємо бажаємо дізнатися -- дізналися», взаємоопитування, взасмонавчання. Учні в процесі роботи складають список того, що знають з теми, або ставлять запитання, на які хотіли б отримати відповіді; три п'ять ключових слів виписують на дошці, пропонують зробити припущення щодо їх значення; на дошці записується слово або фраза, які обводяться колом.

Учням пропонується відшукати ідеї-супутники, їх записують поряд. Зошит ділиться на три частини. Упертій записується «Знаємо», у другій «Що хочемо дізнатися?», у третій «Усе, про що дізналися з підручника». Два учні читають один одному текст, зупиняються після кожного абзацу та ставлять запитання за його змістом. Після того як учні всього класу «про себе» прочитали абзац параграфа, учитель підсумовує зміст;

· ставить запитання та залучає учнів до пошуку відповідей на них;

· виявляє те, що незрозуміле, та розтлумачує;

· пропонує висловити думки щодо можливого змісту наступного

абзацу;

· дає завдання -- прочитати наступний абзац тексту.

У першій колонці записується все, що відомо з даної теми. У другу заносяться питання, у третю записуються основні положення нового матеріалу, відповіді па запитання і окремо виноситься інформація, яка не згадувалася у другій колонці. Необхідно обговорити зміст третьої колонки, порівняти отримані знання з тими, які ви сподівалися одержати. Якщо по всі проблеми розв'язано, повторіть прийом знову. Колонки можуть мати такий вигляд.

 

Що знаємо?

Про що хочемо дізнатись?

Про що дізналися?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На другій стадії «Осмислення» учні вступають безпосередньо в контакт з інформацією (читають, слухають, проводять дослідження). При цьому використовуються методичні прийоми: «Подвійний щоденник», маркування тексту. Для реалізації цього прийому учні ділять сторінку на дві частини. У першій записують ту інформацію, яка вразила, викликала спогади й асоціації. У другій описують думки, коментарі, питання, що з цього приводу виникли. Текст читають з позначками:

«V» - відома інформація;

« -» -- суперечить попередній інформації;

«!» -- важлива інформація;

« ? » -- незрозуміла інформація

На третій стадії «Роздуми» (рефлексія) учні привласнюють інформацію; переказують своїми словами; висловлюють власні думки щодо прочитаного, аргументують їх. Обмінюються власними ідеями з іншими. При цьому застосовують парну «Мозкову атаку» (підбиття підсумків у парах); повернення до ключових слів; розбивка на кластери; « Знаємо бажаємо дізнатися -- дізналися »; дискусії. Потім повертаємося до своїх записів, порівняємо міркування до і після вивчення матеріалу; порівнюємо міркування до та після роботи з текстом; доповнення кластерів, заповнюється третя колонка таблиці; заповнюється таблиця з позначками до тексту. На базі методичної моделі «Виклик Осмислення Роздум» розроблено систему АУР (актуалізація, усвідомлення, рефлексія). Вони дещо перегукуються одне з одним, лише мають суттєві відмінності. Система АУР глибше і повніте розкриває усі нюанси методики підготовки і проведення уроку.

Структура уроку, спрямованого на розвиток критичного мислення добре представлена системою АУР (актуалізація, усвідомлення, рефлексія).

Запропонована методична система складається з трьох етапів: актууалізація, усвідомлення нового змісту і рефлексія, які забезпечують умови для продуктивного процесу пізнання. Слід зазначити, що ця система стосується як процесу викладання, так і процесу навчання. Усвідомлення цього допоможе удосконаленню уміння навчатися розвиткові здібностей до прийняття усвідомлених рішепь, розумінню ролі і механізму співпраці, самовдосконалення.

Актуалізація. На цьому етапі визначається рівень особистих міркувань. Тема детально обмірковується до дрібниць, тобто згадується те, що уже відомо. Безсумнівно, активність на цьому етапі запоруки успішного засвоєння нового, оскільки могутнім фундаментом є те, що формується, служить те, що уже досконало зрозуміло.

Зрозуміло, щоб відбулося повноцінне критичне засвоєння, необхідно бути активним учасником застосування попередніх знань, висловлювати їх своїми словами. Ще одним ключовим моментом стадії актуалізації є стимулювання зацікавленості й цілеспрямованості. Визначення мети навчання є головним моментом якісного навчання. Безумовно, що цілеспрямоване навчання більш ефективне, ніж не цілеспрямоване. Із двох існуючих видів навчання спрямоване із зовні, наприклад учителем, і самоспрямоване - має більше переваг.

Усвідомлення друга частина методичної системи. Першочергово метою цієї стадії є підтримка, збереження зацікавленості та імпульсу, створених на стадії актуалізації. Наступною метою є перевірка свого власного розуміння. Учні, які ефективно навчаються, своє розуміння в процесі зіткнення з новою інформацією.

Наприклад, під час читання такий учень буде в разі нерозуміння перечитувати, ставити питання чи робити позначки щодо того, що надалі здалося нез'ясованим чи помилковим. До того ж у процесі перевірки власного розуміння учні починають пристосовувати нову інформацію до вже існуючих в їхній пам'яті схем (цілеспрямовано об'єднують нове з уже відомим). Якщо необхідно запам'ятати - забудеш, якщо необхідно зрозуміти - запам'ятаєш.

Рефлексія - це третії стадія методичної системи. У даному контексті рефлексія - це конструювання змісту, роздуми про те як проходив процес набуття нових знань, про те, як нові знання доповнюють уже відомі і яку цінність має набута інформація. Роздуми відбивають процес пошуку змісту, перегляду уже накопиченого, спробу відповісти на нові запитання чи знайти новий погляд на відоме. На цьому етапі зміни виявляються в нових термінах, нових навичках. Рефлексія починається зазвичай як індивідуальний процес (формулювання набутих ідей та відомостей своїми словами і закінчується спільним обговоренням. Людина запам'ятовує краще те, що розуміє і може передати своїми словами. Таким чином, створюється власний змістовний контекст (розуміння).

Безумовно, активний обмін ідеями надає можливість побачиті розмаїття поглядів та усвідомити різні способи досягнення цілей. Залежно від цілей визначаються орієнтири і пріоритети майбуттю діяльності, а рефлексія допомагає адекватно планувати і коригувати власну траєкторію навчання, аналізувати успіхи і труднощі (рефлексії) проведення. Важливим аспектом цієї діяльності є самостійкість, яка взаємопов'язана з об'єктивною оцінкою і процесом» самопізнання. Виходячи з вищесказаного, актуалізацію реалізовують шляхом залучення пам'яті, інтелекту, постановки питань, висування пропозицій, обговорення мети уроку.

Усвідомлення досягається шляхом читання тексту, слухання лекції, перегляду відео, досвіду учнів та досліджень.

Рефлексія проводиться шляхом обговорення та систематизації, переоцінки та переоформлення нового, тлумачення отриманих знань та обговорення проблеми.

Система АУР працюватиме ефективно завдяки правильно організованому процесові навчання та доцільно обраному типові навчання.

2.2 Альтернативне оцінювання роботи учня на уроці

Проблема перевірки й оцінювання результатів навчання є однією з центральних у методиці. Вона є важливим стимулом для самостійної роботи школярів, ефективним способом виховання відповідальності, працьовитості і сумлінності учнів. Систематична перевірка має забезпечувати поповнення, поглиблення, уточнення й систематизацію знань, закріплення і розвиток умінь застосовувати їх на практиці. Дані опитування дозволяють учителеві перевірити результати не тільки самостійної роботи учнів, але й своєї власної діяльності, отже, дають можливість, усуваючи помилки і недоробки, підвищувати науковий рівень викладання і методичну майстерність.

Оцінювання вмінь учнів на уроці, де застосовують прийоми критичного мислення, є досить складним завданням. Для цього необхідно розробити певні критерії оцінювання роботи і вмінь учнів, бо на такому уроці оцінюється не лише правильність виконання учнем завдання чи його правильна відповідь на питання, а й уміння дитини поставити оригінальні та логічні запитання щодо обговорюваної проблеми. Таким чином, до кожного прийому або групи прийомів доцільно розробити відповідні критерії оцінювання учнів. Розробляючи позиції, за якими оцінюватиметься учень, учителеві слід орієнтуватися на такі вміння:

· виділяти головне;

· робити порівняння;

· визначати інформацію, що стосується теми;

· формулювати потрібне запитання;

· формулювати проблему;

· відокремлювати факти від суб'єктивної думки;

· бачити суб'єктивність суджень;

· виявляти причинно-наслідкові зв'язки;

· робити висновки;

· перевіряти висновки на практиці;

· передбачати наслідки;

· демонструвати логічно обґрунтовані судження.

На прикладі кількох прийомів спробуємо розробити й показати критерії оцінювання вмінь і навичок учнів.

 

Уміння та навички критичного мислення

Форми роботи

Прийоми оцінювання

 

1. Висувати ідею, обстоювати свою думку

Прийоми «Коло ідей», «Займи позицію»

Усні відповіді (оригінальність ідеї, вміння відстояти свою позицію)

 

2. Порушувати

і розв'язувати проблеми (виявлення проблеми, її розуміння, пошук шляхів вирішення)

Дебати,«круглий стіл», рольові ігри, «Мозковий штурм»

Взаємооцінка, усні відповіді (активність при обговоренні, швидкість виявлення проблеми, кількість шляхів вирішення

 

3.Піддавати ідеї легкому скепсису (вести розмову, знаходити суперечності)

Диспут, дискусія, прийом «Якщо б...», образне мислення, придумування

Самооцінювашія, взаємооцішовання (неординарність, активність, доцільність)

 

4.Урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору (формування власної позиції, рефлексія)

Читання з позначками, кероване читання, методи групування, кодування,таблиця передбачень

Певна кількість фактів і суджень, обґрунтування вибору позначки; кількість найбільш близьких асоціацій; вміння аналізувати і порівнювати; прояв творчості

 

5.Здійснювати перевірку окремих ідей щодо можливості їх впровадження (аналізувати навчальну роботу, користуватись зібраною Інформацією)

Таблиця передбачень, метод проектів, складання портфоліо

Письмові (реферати, твори, есе) і творчі роботи (поезії, малюнки), моделі, макети та ін.

 

6. Підсумовувати роботу, давати оцінку діяльності колективу та проводити самооцінку

Заповнення облікових карт, індивідуального облікового листа

Самоперевірка і самооцінка, взаємоперевірка і взаємне оцінювання

 

 

 

 

 

У колонці «Оцінювання» ми пропонували такий його вид, як самооцінювання, тобто оцінювання своєї роботи. Цей прийом можна застосувати як підсумок роботи учня у групі чи індивідуально над певним завданням. Він допомагає учневі критично оцінити свої знання і можливості з даної теми та ін. Для цього пропонується школяреві заповнити колонки таблиці (при роботі в групі).

Карта самооцінювапня роботи в групі

 

Показники

Завжди

Несистематично

Іноді

Школи

 

Я добре співпрацював зі своїми товаришами

 

 

 

 

 

Я намагався зрозуміти і виконати спільні завдання

 

 

 

 

 

Я завжди брав участь в обговоренні проблеми

 

 

 

 

 

Я висловлював нові ідеї та вносив конструктивні пропозиції

 

 

 

 

 

Я запрошував інших до роботи та підбадьорював

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щодо самооцінки індивідуальної роботи учня, то можна запропонувати таку таблицю.

Карта самооціиювашія індивідуальної роботи учня

 

Показники

Повністю

Частково

Вибірково

Майже нічого

 

Я опрацював програмний матеріал з даного питання

 

 

 

 

 

Я вивчив факти і дав їм оцінку (1), розглянув роботу програм (2)

 

 

 

 

 

Опрацював додаткову літературу (1), написав реферат (2), іншу лабораторну роботу (3)

 

 

 

 

 

Я упорядкував портфоліо з даної теми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після заповнення такої таблиці учень матиме уявлення про рівень оволодіння матеріалом з даної теми. Це викликатиме або задоволення виконаною власною роботою, або спонукатиме до подальшого вивчення даного матеріалу.

Для учня не менш важливою є також, думка щодо свого знання оточуючих. Тому корисно під час роботи в групах застосовувати взаємоперевірку. Результативність роботи представників групи можна також оцінити, скориставшись таблицею. Найбільш доречною вона є при оцінюванні внеску учня в хід дискусії. Перед початком роботи слід обрати учнів для спостереяеешія та виставлення оцінок. Оцінка за кожним показником може виставлятися як за дванадцятибальною системою, так і за власними критеріями, наприклад, такими: «завжди», «несистематично», «інколи», «ніколи».

 

Поведінка учня

Завжди

Несистематично

Інколи

Ніколи

 

Допомагає визначати запитання для обговорення

 

 

 

 

 

Ретельно працює над запитанням чи іншим завданням

 

 

 

 

 

С цікавим і уважним слухачем

 

 

 

 

 

Порівнює ідеї, що викладаються, зі своїми власними

 

 

 

 

 

Обмірковує інформацію, що подається іншим учням

 

 

 

 

 

Узагальнює ідеї, коли це необхідно

 

 

 

 

 

Допомагає зрозуміти матеріал іншим учням

 

 

 

 

 

Робить висновки, які приводяті. до нового розуміння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ці приклади оцінювання, розроблені на основі практики інтерактивного навчання, можуть бути вжиті під час роботи по лише з прийомами методу критичного мислення, а й іншими інтерактивними технологіями [27, С. 117]. Розглядаючи їх, важливо пам'ятати, що використання альтернативних підходів не заперечує застосування традиційної оцінки, спрямованої па запам'ятовування або повторення з метою закріплення. Мета альтернативного оцінювання полягає в тому, щоб розширити оцінювальний спектр і включити до нього аналіз нових умінь, навичок та цінностей, що формуються в учнів [28, С. 319].

Розвиток критичного мислення - це не тільки освітнє завдання, а й суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих і очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку. Щоб нашій державі не залишатися там надовго, нам просто необхідно використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних предметів, у тому числі й інформатики.

Висновки

Уміння кожної із вказаних груп характеризують складний комплекс дій, тісно пов'язаних між собою. Всі вони функціонують не ізольовано, а у взаємозв`язку одне з одним: існує ієрархія відношень в середині кожної групи і зв`язки між групами. Кожне із наступних умінь групи базується на попередніх, але залежно від характеру завдання, що вирішується, вони можуть виявлятися не одночасно, а в різних сполученнях: уміння може бути головним або допоміжним, обслуговуючим основне; може включати в себе кілька інших і само бути складовою частиною більш складного уміння.


Наприклад, розвинені інформаційні уміння є базовими для розумової та практичної діяльності людини. Достовірні та своєчасні факти є вихідним матеріалом для оцінки ситуації і прийняття обґрунтованого рішення, що зумовлює необхідність умінь їх пошуку. Багато видів діяльності завершуються видачею нових даних, тому потрібні уміння представляти її в зрозумілому для інших вигляді, у формі, придатній для сприйняття, аналізу та оцінки. В той же час, для ефективного пошуку даних потрібно знати, що саме шукати, а це потребує вміння усвідомлювати, формулювати проблеми, аналізувати умову завдання та власну діяльність в процесі його розв`язання з метою визначення, яких саме фактів (або власних знань) не вистачає для знаходження рішення.

Основою вмінь узагальнювати, зіставляти повідомлення з різних джерел, оцінювати їх об`єктивність, достовірність, значущість для розв`язання конкретної проблеми є розвинені рефлексивні уміння: аналіз завдання, перевірка точності і обґрунтованості тверджень, ідей, суджень, виявлення суперечностей, помилок.

Розвинені інформаційні, рефлексивні та дослідницькі уміння зумовлюють успішне набуття предметних навчальних умінь, сприяють оволодінню змістом освіти, є основою для засвоєння нових знань. Деякі із вказаних умінь критичного мислення властиві й іншим видам мислення, а також входять складовими компонентами в інші властивості особистості.

Тісний взаємозв'язок критичного мислення з іншими видами мислення і якостями особистості доводить велике значення інформаційних, рефлексивних та дослідницьких умінь критичного мислення для формування загальних закономірностей мислення і, отже, інтелектуального розвитку особистості, що зумовлює важливість та значущість виділених умінь.


Список використаної літератури

1. Балашова С.П. Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Київ, 2000. - 22 с.

2. Болотов В., Спиро Д. Критическое мышление - ключ к преобразованиям российской школы // Директор школы. - 1995. - №1. - С. 67-73

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - Київ: Либідь, 1997. - 367 с.

4. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М.: ИНТОР, 1996. - 544 с., с.240

5. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”. Пер. з англ. Посібник: у 8 ч., 1998-1999., с.25

6. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики. Учеб. пособие для студентов пед. институтов. Под ред. М.А. Данилова и М.Н. Скаткина. - М., «Просвещение», 1975. - 303 с.

7. Информатика: Учебник. / Под ред. проф. Н.В. Макаровой. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 768 с., с.21

8. Король С.А. Классификации особенностей критичности мышления // Вопросы психологии. - 1981. - №4. - С. 108-112.

9. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умений учиться: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1983. - 80 с.

10. Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. - Суми: ВОП “Мрія” - ЛТД, 1995. - 212 с., с.138]

11. Недодатко Н.Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників: Дис... канд. пед. наук: 13.00.09. - Кривий Ріг, 2000. - 164 с.

12. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г Кашкуревича, Н.Г. Горина. - М.: Высш. шк., 1990. - 382 с.

13. Педагогика: Учебное пособие для студ. пед. учебн. заведений / Под ред. П.И. Пидкасистого. - М: Пед. общество России, 1998. - 640 с., с.90

14. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров]. - М.: Академия, 2000. - 271 с., с.83

15. Попков В.А, Коржуев А.В., Рязанова Е.Л. Критическое мышление в контексте задач высшего профессионального образования: Книга для начинающего преподавателя. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. - 165 с., с.135

16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студ. пед. факультетів. - К.: Генеза, 2002. - 368 с.

17. Столяревська А.Л. Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харків, 1998. - 16 с., с.6

18. Халперн Д. Психология критического мышления. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 512 с., с.47- 48

19. Христочевский С.А. Информатизация образования: почему так медленно? // Информатика и образование. - 1997. - № 3. - С. 75-79.].

20. Lipman, M. (1988). Critical thinking: What can it be? Educational Leadership. (46)1, 38-43.

21. Paul, R. W. (1990). Critical Thinking: what every person needs to survive in a rapidly changing world. Rohnert Park, CA: Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ.


Додаток

Завдання для розвитку критичного мислення

Завдання №1 ( Прийом «Концептуальна таблиця»)

Заповнити концептуальну таблицю порівняння методів запуску програм на виконання.

 

Назва методу

Опис методу

Використана програма чи функція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання №2 (Прийом «Кошик понять»)

В повсякденному .житті всі ви зустрічалися з поняттями «диск». Вам пропонується до поданих нижче клітинок записати ті асоціативні поняття, які у вас виникають, коли ви чуєте це слово.


Завдання №3 («Бортові журнали»)

Вам пропонується текст «Складові операційної системи». Прочитавши його заповніть «Бортовий журнал»

 

Що мені відомо по даній темі?

Що нового я довідався з тексту?

 

 

 

 

 

 

 

Завдання №4 (Метод написання «Ессе»)

Написати невеличке Ессе про те, що ви дізналися сьогодні науроіц

Завдання №5 ( Прийом «Подвійний щоденник»)

До поданої таблиці записати поняття даної теми, які дають відповіді на запропоновані запитання.

 

Питальні слова

Основні поняття теми

 

Що?

 

 

Який?

 

 

Чим відрізняється?

 

 

Чому?

 

 

Де?

 

 

Хто?

 

 

Коли?

 

 

3 чим пов'язано?

 

 

 

 

 

Завдання №6. (Метод «Інсерт»)

Прочитати текст, запропонований учителем і занотувати факти відповідно до позначок, поданих в таблиці.

 

V

(Я це знав)

+

(Це для мене абсолютно нове)

-

(Це суперечить тому, що я знав)

!

( Я хочу знати про це більше)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Размещено на Allbest.ru

КУРСОВАЯ РАБОТА "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ" СКАЧАТЬ


 

Подобные документы

Теоретичні засади розвитку мислення учнів у навчальній діяльності. Поняття продуктивного і репродуктивного мислення. Особливості формування алгоритмічних і евристичних прийомів розумової діяльності. Диференційований підхід оцінювання знань і вмінь учнів.

дипломная работа [1,5 M], добавлен 07.10.2012

Поняття, думка, висновок як основні форми мислення. Формування в учнів характерних для математики прийомів розумової діяльності. Підходи до становлення логіко-математичного мислення. Його розвиток за допомогою системи нестандартних розвиваючих завдань.

курсовая работа [44,4 K], добавлен 21.02.2015

Сутність, форми та особливості логічного мислення молодших школярів. Умови розвитку логічного мислення учнів за допомогою системи розвиваючих завдань. Діагностика рівня розвитку логічного мислення за методиками "Виключення понять" та "Визначення понять".

курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.12.2015

Аналіз розвитку логічного мислення учнів початкових класів в психолого-педагогічній літературі. Особливості мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку. Експериментальне дослідження особливостей логіки школярів початкових класів на уроках читання.

курсовая работа [253,9 K], добавлен 02.01.2014

Психолого-педагогічні основи активізації пізнавальної діяльності учнів, форми, методи і засоби розвитку інтелектуальних умінь. Формування творчої активності і мислення при вивченні математики, застосування інтерактивних технологій на уроці алгебри.

курсовая работа [55,9 K], добавлен 24.01.2011

Характеристика мислення, методи історичного пізнання. Дидактичні передумови навчання історії і розвитку мислення. Способи засвоєння змісту історичної освіти. Місце інформаційно-комунікативних технологій у процесі розвитку історичного мислення учнів.

дипломная работа [63,5 K], добавлен 28.03.2012

Розвиток логічного мислення в молодших школярів. Використання логічних завдань та ігор на уроках інформатики для розвитку алгоритмічного мислення. Впровадження друкованих робочих зошитів в практику навчального процесу для розвитку мислення школярів.

курсовая работа [766,1 K], добавлен 05.04.2015

Підлітковий вік - період розвитку критичного мислення дитини. Ігровий компонент на уроках історії. Гра як засіб всебічного розвитку особистості дитини. Інтелектуальна діяльності учнів середнього шкільного віку. Використання нетрадиційних уроків.

курсовая работа [40,9 K], добавлен 21.02.2015

Теоретичні основи розвитку мислення молодших школярів. Сутність, форми мислення, вікові особливості. Стан розвитку мислення та набуття знань в практиці початкової школи. Створення умов для розвитку пізнавальних можливостей і здібностей кожної дитини.

дипломная работа [385,3 K], добавлен 12.11.2009

Роль математики у розвитку логічного та алгоритмічного мислення, зміст завдання математичної освіти. Особливості мислення молодших школярів. Характеристика логічного та алгоритмічного мислення, методи їх розвитку. Ігри та вправи, що розвивають мислення.

 

1

 

docx
До підручника
Інформатика (академічний, профільний рівень) 11 клас (Лисенко Т.І., Ривкінд Й.Я., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)
Додано
8 квітня
Переглядів
202
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку