Творча робота на тему: "Активізація пізнавальної та розумової діяльності молодших школярів"

Активізація розумової та пізнавальної діяльності

молодших школярів

Активізація розумової та пізнавальної діяльності - важлива проблема для кожного учителя. Розвиток активності, самостійності, ініціативності, творчого підходу до справи є однією з умов ефективності і підвищення якості навчально-виховного процесу. Пошук шляхів розвитку активізації пізнавальної діяльності у молодших школярів, розвиток їх пізнавальних можливостей і самостійності - задача, яку мають вирішувати педагоги, психологи, методисти та вчителі. Таким чином переконуємося, що ця проблема є надзвичайно актуальною, тому я поставила за мету розкрити форми активізації розумової та пізнавальної активності молодших школярів.

Основними завданнями, на основі яких розробляється педагогічна модель змісту, що реалізується під час організації навчально-пізнавальної діяльності, є:

•                   формування в учнів розуміння суспільної ролі наукових знань, освіти в умовах науково-технічної революції і ринкових відносин;
•                   розвиток у школярів пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання емоційного набуття знань:
•                   виховання позитивних мотивів навчальної діяльності, відповідального ставлення до навчання;
•                   розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов для самореалізації учнів;
•                   засвоєння змістової сторони загальнолюдських і культурно-національних цінностей;
•                   оволодіння основами наукової організації розумової праці, елементами культури розумової діяльності.

Безперечно, основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є урок. Тут взаємодіють усі головні компоненти і навчального, і виховного процесу: мета, зміст, форми, методи, засоби, організація, результат. Саме в уроці закладено значний потенціал для психічного, фізичного і розумового розвитку особистості школяра, що має бути максимально використаний учителем. На уроці створюються сприятливі умови для органічного, цілісного поєднання навчання і виховання.

Гуманістична спрямованість освіти зумовлює потребу в застосуванні протягом шкільного дня таких видів діяльності і форм організації навчально- виховного процесу, у контексті яких дитина може виявити свій внутрішній потенціал і, сповна використовуючи власні резерви, активно засвоювати визначений програмою зміст навчання, розвиватися й удосконалюватися. У молодшому шкільному віці цим вимогам якнайкраще відповідає гра. Вона є природною діяльністю творчого характеру, через яку дитина пізнає світ і вільно виявляє себе. Дидактична гра в житті кожної дитини посідає особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчання. Однак таке значення має не будь-яка гра, а лише та, що передбачає пізнавальну діяльність учасників. Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути

увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування задач на уроці математики стомлює дітей, викликає байдужість до вивчення предмета. Проте виконання цих самих завдань у процесі дидактичної гри стає для дітей вже захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети - у кожного виникає бажання перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що вміє, знає. Подаю приклади декількох ігор.

їжачок-рахівничок

Зміст гри.

-Діти, до нас у гості прийшов їжачок, який дуже любить математику. Той, у кого він опиниться на парті, повинен будерозв ’язати приклад. Учитель вмикає музику, і поки вона лунає, діти передають один одному їжачка.

Учитель вимикає музику: той, у кого залишив­ся їжачок, обчислює заданий учителем при­клад, решта учнів перевіряють правильність розв ’язання.

Піймай зайчика

Зміст гри.

— Діти, на перерві до нас забіг зайчик і пострибав по ваших партах, залишивши на них «сліди». Для того, щоб упіймати його, по­трібно виконати завдання. Учні обчислюють приклади на додавання і віднімання в межах 10, записані на «слідах».

Той, хто це зробить швидше за всіх, піднімає руку й зайчик (іграшка) сідає до нього на парту.

Для усної лічби використовують віршовані задачі з казковим чи гумористичним сюжетом, прості і складені, які сприяють розвитку пошукової діяльності дитини, їх використовують в усіх класах початкової школи, наприклад:

Дятел шишки рахував,

7 і 8 додавав, ви йому допоможіть, скільки разом, полічіть.

15 черв’ячків було, курчатка 8 з ’їли.

А мама-квочка їх пита:

«А скільки залишили?»

Доцільно на уроках математики для активізації пізнавальної діяльності учнів використовувати цікаві валеологічні задачі, задачі з природничим змістом, ігрові задачі з математичним змістом, задачі на кмітливість, як- от:

Черепаха приймає повітряні ванни 20 хвилин на день, а Левеня — на день по 5 хвилин. Хто з них і в скільки разів довше приймає повітряні ванни?

Доцільно пропонувати комбіновані завдання на тренування уваги, асоціативного і логічного мислення:

Серед чисел 7, 10, 12, 15, 18, 23, 27, 30 по­трібно знайти такі три числа, щоб їх сума до­рівнювала 50 (12, 15, 23).

Для активізації пізнавальної активності використовують ребуси, тобто особливі задачі, у яких текст подано зображенням предметів цифрами, буквами, нотами. У них відображені математичні поняття, терміни, закони і властивості арифметичних дій, правила, якими повинен оперувати учень початкових класів. Розгадуючи їх, учні матимуть можливість у цікавій і ненав’язливій формі повторити вивчений на уроках матеріал, поповнити знання як з математики, так і з інших предметів. Відгадування ребусів поліпшує культуру мовлення, виробляє навички самостійно аналізувати факти, сприймати в усій повноті думки й почуття, які передаються математичними засобами, наприклад:

Ті100, 3тон, і100рія, 40а, г1а, 100вп,

3буна, ак3са, ві3на, пі2л, 100лиця, ли100к.

Особливо дітям молодшого шкільного віку подобаються математичні фокуси, які можна проводити під час усного рахунку. Подаю кілька зразків:

Як вгадати задуманий день тижня Задумайте день тижня. Пригадайте його порядковий номер і зробіть такі дії: по­множте на 2, додайте 9, відніміть 8. Назвіть результат.

(Для відгадування треба від отриманого результату відняти 1 і поділити на 2).

Активізація розумової та пізнавальної діяльності дітей на уроці поглиблюється і за умови постійного включення їх в ситуації, де вони повинні:

•                   захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися здобутими знаннями;
•                   ставити запитання вчителю, товаришам, з'ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання;
•                   рецензувати відповіді однокласників, твори, інші творчі роботи, вносити корективи, давати поради;
•                   ділитися своїми знаннями з іншими;
•                   допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле;
•                   виконувати завдання максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження;
•                   спонукати до знаходження не одного лише рішення, а декількох самостійно зроблених;
•                   вільно вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру;
•                   залучати до самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій;
•                   урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри, спілкування.

У сучасних умовах модернізації освіти все активніше використовуються інформаційно-комунікаційні технології у процесі навчання. Не залишається осторонь цього процесу і початкова школа.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках активізує пізнавальну діяльність учнів, забезпечує наглядність, дозволяє проводити уроки на високому естетичному й емоційному рівні. Завдяки ІКТ на уроках учитель переходить від пояснювально-ілюстративного способу до діяльнісного, при якому дитина стає активним суб’єктом навчальної діяльності.

Залучення ІКТ проходить за наступними принципами: створення презентацій до уроків; робота з ресурсами Інтернету; використання готових вивчаючих програм; розробка і використання особистих програм.

Уроки читання будуть не цікаві, якщо не включити до їх аудіо-, відео- апаратуру. Навчивши дітей слухати, можна пропонувати записи зразкового читання невеликих за об’ємом літературних творів. Це робить мову виразнішою, допомагає відчути настрій, характер героїв. Читання віршів під вдало підібрану фонограму викликає в душах дітей бурю емоцій.

У молодших школярів невелика життєва практика, тому для них багато чого невідоме у навколишньому світі, а при допомозі ІКТ ми можемо підібрати багатий ілюстративний матеріал. Наприклад:

З клас

Природознавство.

Тема: «Вода і її властивості». Прилади: комп’ютер, проектор ( відеофільм «Все про воду»), географічна карта. Комп’ютер допомагає у роботі з текстом, у показі слайдів, які передають красу водної стихії, в оформленні висновку до уроку. Відеофільм супроводжує розповідь учителя та дітей.

При проведенні фізкультхвилинок можна використовувати презентації з піснями, що піднімає настрій учнів, допомагає їм відпочити.

Також, окрім уроку, використовую й інші форми навчальних занять: лекції, семінари, навчально-практичні заняття, дидактичні ігри, колоквіуми, факультативи тощо шляхом поєднання їх у раціональній системі.

Зокрема, факультативні курси та заняття спрямовані на підвищення інтелектуального і культурного рівня школярів і передбачають виявлення та задоволення пізнавальних інтересів і здібностей дітей, поглиблення та

розширення знань у галузі науки, культури і мистецтва. Щоб постійно підтримувати і підвищувати в школярів інтерес до факультативних занять, розвивати навички творчої діяльності, необхідно надавати їм можливість займатися різними видами дослідницької діяльності, що значно наближує процес навчання до наукового пізнання.

Логічним продовженням урочної навчально-пізнавальної діяльності є позакласна, яка спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей. При її організації, крім загально-дидактичних, необхідно керуватися і такими специфічними принципами, як добровільність, ініціатива учнів, самодіяльність, заняття за інтересами.

До масовок позаурочної роботи необхідно віднести ті види і форми, які охоплюють велику кількість учнів, а саме: предметні тижні, екскурсії, конференції, конкурси, вікторини, виставки творчих робіт, свята знань, усні журнали і т. ін.

Розвиткові пізнавальних інтересів учнів сприяють екскурсії на виробництво, в природу, після яких вони готують письмові твори, створюють гербарії, колекції комах, мінералів, навчаються узагальнювати і синтезувати результати спостережень. Ефективною формою навчально-пізнавальної діяльності учнів сільської школи є колективна справа «Світ моїх захоплень», яка супроводжується розповідями, моделями, саморобками, колекціями, ілюстраціями, фотографіями школярів. Значний інтерес в учнів викликають тривалі пізнавальні подорожі, екскурсії, колективне обговорення науково- популярних телепередач, книг, журнальних статей. При цьому значна увага має бути приділена формуванню навичок культури розумової праці.

Висновок

Цілеспрямована й успішна робота учнів на уроці можлива, якщо вчитель добре знає навчальні можливості і відповідно до цього формує систему методів і прийомів роботи на уроці та засобів впливу на учня з метою підвищення його пізнавального інтересу й відповідальності.

Пізнавальний процес потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його.

Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями й навичками є впровадження активних форм і методів навчання.

Активізація навчання сприяє складанню сил вчителя і учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, яка задовольняє обидві сторони. На цій основі виникає потреба у спілкуванні, яке створює цінні, довірливі відносини, які забезпечують сприятливу навчально-пізнавальну діяльність.