Активізація розумової та пізнавальної діяльності - важлива проблема для кожного учителя. Розвиток активності, самостійності, ініціативності, творчого підходу до справи є однією з умов ефективності і підвищення якості навчально-виховного процесу.
Активізація розумової та пізнавальної діяльності
молодших школярів
Активізація розумової та пізнавальної діяльності - важлива проблема для кожного учителя. Розвиток активності, самостійності, ініціативності, творчого підходу до справи є однією з умов ефективності і підвищення якості навчально-виховного процесу. Пошук шляхів розвитку активізації пізнавальної діяльності у молодших школярів, розвиток їх пізнавальних можливостей і самостійності - задача, яку мають вирішувати педагоги, психологи, методисти та вчителі. Таким чином переконуємося, що ця проблема є надзвичайно актуальною, тому я поставила за мету розкрити форми активізації розумової та пізнавальної активності молодших школярів.
Основними завданнями, на основі яких розробляється педагогічна модель змісту, що реалізується під час організації навчально-пізнавальної діяльності, є:
Безперечно, основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є урок. Тут взаємодіють усі головні компоненти і навчального, і виховного процесу: мета, зміст, форми, методи, засоби, організація, результат. Саме в уроці закладено значний потенціал для психічного, фізичного і розумового розвитку особистості школяра, що має бути максимально використаний учителем. На уроці створюються сприятливі умови для органічного, цілісного поєднання навчання і виховання.
Гуманістична спрямованість освіти зумовлює потребу в застосуванні протягом шкільного дня таких видів діяльності і форм організації навчально- виховного процесу, у контексті яких дитина може виявити свій внутрішній потенціал і, сповна використовуючи власні резерви, активно засвоювати визначений програмою зміст навчання, розвиватися й удосконалюватися. У молодшому шкільному віці цим вимогам якнайкраще відповідає гра. Вона є природною діяльністю творчого характеру, через яку дитина пізнає світ і вільно виявляє себе. Дидактична гра в житті кожної дитини посідає особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчання. Однак таке значення має не будь-яка гра, а лише та, що передбачає пізнавальну діяльність учасників. Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути
увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування задач на уроці математики стомлює дітей, викликає байдужість до вивчення предмета. Проте виконання цих самих завдань у процесі дидактичної гри стає для дітей вже захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети - у кожного виникає бажання перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що вміє, знає. Подаю приклади декількох ігор.
їжачок-рахівничок
Зміст гри.
-Діти, до нас у гості прийшов їжачок, який дуже любить математику. Той, у кого він опиниться на парті, повинен будерозв ’язати приклад. Учитель вмикає музику, і поки вона лунає, діти передають один одному їжачка.
Учитель вимикає музику: той, у кого залишився їжачок, обчислює заданий учителем приклад, решта учнів перевіряють правильність розв ’язання.
Піймай зайчика
Зміст гри.
— Діти, на перерві до нас забіг зайчик і пострибав по ваших партах, залишивши на них «сліди». Для того, щоб упіймати його, потрібно виконати завдання. Учні обчислюють приклади на додавання і віднімання в межах 10, записані на «слідах».
Той, хто це зробить швидше за всіх, піднімає руку й зайчик (іграшка) сідає до нього на парту.
Для усної лічби використовують віршовані задачі з казковим чи гумористичним сюжетом, прості і складені, які сприяють розвитку пошукової діяльності дитини, їх використовують в усіх класах початкової школи, наприклад:
Дятел шишки рахував,
7 і 8 додавав, ви йому допоможіть, скільки разом, полічіть.
15 черв’ячків було, курчатка 8 з ’їли.
А мама-квочка їх пита:
«А скільки залишили?»
Доцільно на уроках математики для активізації пізнавальної діяльності учнів використовувати цікаві валеологічні задачі, задачі з природничим змістом, ігрові задачі з математичним змістом, задачі на кмітливість, як- от:
Черепаха приймає повітряні ванни 20 хвилин на день, а Левеня — на день по 5 хвилин. Хто з них і в скільки разів довше приймає повітряні ванни?
Доцільно пропонувати комбіновані завдання на тренування уваги, асоціативного і логічного мислення:
Серед чисел 7, 10, 12, 15, 18, 23, 27, 30 потрібно знайти такі три числа, щоб їх сума дорівнювала 50 (12, 15, 23).
Для активізації пізнавальної активності використовують ребуси, тобто особливі задачі, у яких текст подано зображенням предметів цифрами, буквами, нотами. У них відображені математичні поняття, терміни, закони і властивості арифметичних дій, правила, якими повинен оперувати учень початкових класів. Розгадуючи їх, учні матимуть можливість у цікавій і ненав’язливій формі повторити вивчений на уроках матеріал, поповнити знання як з математики, так і з інших предметів. Відгадування ребусів поліпшує культуру мовлення, виробляє навички самостійно аналізувати факти, сприймати в усій повноті думки й почуття, які передаються математичними засобами, наприклад:
Ті100, 3тон, і100рія, 40а, г1а, 100вп,
3буна, ак3са, ві3на, пі2л, 100лиця, ли100к.
Особливо дітям молодшого шкільного віку подобаються математичні фокуси, які можна проводити під час усного рахунку. Подаю кілька зразків:
Як вгадати задуманий день тижня Задумайте день тижня. Пригадайте його порядковий номер і зробіть такі дії: помножте на 2, додайте 9, відніміть 8. Назвіть результат.
(Для відгадування треба від отриманого результату відняти 1 і поділити на 2).
Активізація розумової та пізнавальної діяльності дітей на уроці поглиблюється і за умови постійного включення їх в ситуації, де вони повинні:
У сучасних умовах модернізації освіти все активніше використовуються інформаційно-комунікаційні технології у процесі навчання. Не залишається осторонь цього процесу і початкова школа.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках активізує пізнавальну діяльність учнів, забезпечує наглядність, дозволяє проводити уроки на високому естетичному й емоційному рівні. Завдяки ІКТ на уроках учитель переходить від пояснювально-ілюстративного способу до діяльнісного, при якому дитина стає активним суб’єктом навчальної діяльності.
Залучення ІКТ проходить за наступними принципами: створення презентацій до уроків; робота з ресурсами Інтернету; використання готових вивчаючих програм; розробка і використання особистих програм.
Уроки читання будуть не цікаві, якщо не включити до їх аудіо-, відео- апаратуру. Навчивши дітей слухати, можна пропонувати записи зразкового читання невеликих за об’ємом літературних творів. Це робить мову виразнішою, допомагає відчути настрій, характер героїв. Читання віршів під вдало підібрану фонограму викликає в душах дітей бурю емоцій.
У молодших школярів невелика життєва практика, тому для них багато чого невідоме у навколишньому світі, а при допомозі ІКТ ми можемо підібрати багатий ілюстративний матеріал. Наприклад:
З клас
Природознавство.
Тема: «Вода і її властивості». Прилади: комп’ютер, проектор ( відеофільм «Все про воду»), географічна карта. Комп’ютер допомагає у роботі з текстом, у показі слайдів, які передають красу водної стихії, в оформленні висновку до уроку. Відеофільм супроводжує розповідь учителя та дітей.
При проведенні фізкультхвилинок можна використовувати презентації з піснями, що піднімає настрій учнів, допомагає їм відпочити.
Також, окрім уроку, використовую й інші форми навчальних занять: лекції, семінари, навчально-практичні заняття, дидактичні ігри, колоквіуми, факультативи тощо шляхом поєднання їх у раціональній системі.
Зокрема, факультативні курси та заняття спрямовані на підвищення інтелектуального і культурного рівня школярів і передбачають виявлення та задоволення пізнавальних інтересів і здібностей дітей, поглиблення та
розширення знань у галузі науки, культури і мистецтва. Щоб постійно підтримувати і підвищувати в школярів інтерес до факультативних занять, розвивати навички творчої діяльності, необхідно надавати їм можливість займатися різними видами дослідницької діяльності, що значно наближує процес навчання до наукового пізнання.
Логічним продовженням урочної навчально-пізнавальної діяльності є позакласна, яка спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей. При її організації, крім загально-дидактичних, необхідно керуватися і такими специфічними принципами, як добровільність, ініціатива учнів, самодіяльність, заняття за інтересами.
До масовок позаурочної роботи необхідно віднести ті види і форми, які охоплюють велику кількість учнів, а саме: предметні тижні, екскурсії, конференції, конкурси, вікторини, виставки творчих робіт, свята знань, усні журнали і т. ін.
Розвиткові пізнавальних інтересів учнів сприяють екскурсії на виробництво, в природу, після яких вони готують письмові твори, створюють гербарії, колекції комах, мінералів, навчаються узагальнювати і синтезувати результати спостережень. Ефективною формою навчально-пізнавальної діяльності учнів сільської школи є колективна справа «Світ моїх захоплень», яка супроводжується розповідями, моделями, саморобками, колекціями, ілюстраціями, фотографіями школярів. Значний інтерес в учнів викликають тривалі пізнавальні подорожі, екскурсії, колективне обговорення науково- популярних телепередач, книг, журнальних статей. При цьому значна увага має бути приділена формуванню навичок культури розумової праці.
Висновок
Цілеспрямована й успішна робота учнів на уроці можлива, якщо вчитель добре знає навчальні можливості і відповідно до цього формує систему методів і прийомів роботи на уроці та засобів впливу на учня з метою підвищення його пізнавального інтересу й відповідальності.
Пізнавальний процес потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його.
Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями й навичками є впровадження активних форм і методів навчання.
Активізація навчання сприяє складанню сил вчителя і учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, яка задовольняє обидві сторони. На цій основі виникає потреба у спілкуванні, яке створює цінні, довірливі відносини, які забезпечують сприятливу навчально-пізнавальну діяльність.