Творча робота .Навчальна гра як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

 Життєве кредо:

                                   «Найдосвідченіший педагог

                                     ніколи не повинен спинятися на досягнутому,

                                    бо якщо немає руху вперед, то неминуче

                                   починається відставання»

В О Сухомлинський

 

Провідною ідеєю моєї роботи є формування  самостійної, ініціативної, вдумливої гармонійно розвиненої особи  через впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри .

 Відповідно до нового Державного стандарту, який ґрунтується на засадах           особистісно  зорієнтованого  компетентнісного  і  діяльнісного  підходів, формування ключових компетентностей учнів відбувається у результаті застосування ігрових технологій. Тому для здійснення ефективного процесу навчання необхідно застосовувати ігрові педагогічні технології, бо саме гра є основним видом діяльності дітей молодшого шкільного віку. Вся система  моєї роботи  ґрунтується на трьох позиціях: розвиток пізнавальних творчих здібностей, тісне партнерство з учнями на уроці, позитивні емоції в процесі навчання.

Застосовувати ігрову технологію навчання у власній фаховій діяльності  вбачаю в тому, щоб зробити цікавою і захоплюючою  роботу учнів на  уроках. Цікавість умовного світу гри робить позитивно емоційно забарвленою діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєнню інформації дитиною.

На думку науковців, ігри стали одним із найбільш продуктивних нововведень у справі навчання за останні десятиліття. Їх безперечна перевага перед традиційними формами навчання полягає в тому, що вони потребують активності з боку кожного учасника, захоплюють сильніше, ніж будь-які інші методи навчання, знімають емоційні бар’єри і сприяють подоланню різних форм психологічного захисту .

Основне завдання сучасної школи – формувати гармонійно розвинуту особистість. Важливим компонентом цього складного і багатогранного процесу є мовленнєвий розвиток дитини, оскільки від вільного володіння словом

 

 значною мірою залежить загальний розвиток людини, формування її світогляду, вміння налагоджувати стосунки з іншими людьми, самореалізація в суспільстві .

Видатні педагоги і психологи високо цінили роль гри в розвитку активізації пізнавальної діяльності дітей. Гра розуміється як заняття з метою розвитку і розваги дітей, їх кмітливості, пам’яті, розумового і фізичного загартування, обумовлене певними правилами та прийомами. Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду в предметах науки і культури.

В.А. Сухомлинський підкреслював: "Без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається животворний потік уявлень, понять про оточуючий світ. Гра - це іскорка, яка запалює вогник допитливості і зацікавлення" . На думку В.А. Сухомлинського, легко навчатися тому, хто постійно на своєму шляху долає виникаючі суперечності, що викликані ходом логічно побудованого процесу навчання. Він писав: "Полегшити засвоєння нового матеріалу на уроках - це значить створити перед думкою учнів певні перешкоди".

Прихильниця вільного виховання Марія Монтессорі підходила до поняття «гра» з іншого боку. Звертання дитини до педагога: «Допоможи мені зробити це самому» стало символом педагогіки Монтессорі. Вона працювала з дітьми без наказового способу, із самого раннього віку давала волю їх самостійним діям, особливому світосприйняттю.

Ігрова діяльність закономірно посідає своє власне і не менш важливе місце у шкільному навчанні.

За     новим Державним стандартом освіти  гра  в  початкових  класах та  сучасні  ігрові   технології є  одним  з   найефективніших шляхів удосконалення  уроку.

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання. Граючи  на  уроці,  діти    психологічно  розкуті,   що  сприяє  вияву  їхніх  творчих  здібностей. Непомітно  для  себе  дитина пізнає  радість  від  навчання.

Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню

знань. Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів.   Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, бажання вчитися. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях,поглиблює   раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

     У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

 Функції гри – це різноманітність її призначення. Існує гра-праця, гра-дозвіля, гра-мистецтво, гра-загадка, гра-уява, гра-вправа,  гра-розвага, гра-спілкування, гра-повідомлення тощо.  Гра – це вільне виявлення захоплень.    Важливу роль відіграє гра у пізнанні світу, розвитку інтелекту, нагромадження досвіду моральної поведінки, формуванні трудових навичок . Гра – це засіб обміну інформації, спосіб спілкування, соціалізації. У грі дитина навчається. Ігрові методи, прийоми, форми роботи допомагають вчителеві реалізувати комплекс навчально-виховних завдань. 

Тому я вважаю, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце у моїй педагогічній діяльності багато років  займають навчальні ігри.

 Гра завжди буде актуальною тому що дитина у грі:

●активно діє

●мислить

●будує

●комбінує

●взаємодіє

         Метою кожного уроку я ставлю підвищення інтересу до навчання. Адже саме такий інтерес - це своєрідний епіцентр активізації розвитку діяльності школярів, формування в них позитивного ставлення до процесу і результатів своєї праці

      

Під час планування, підготовки і прведення гри на уроці я дотримуюся таких  

принципів і правил:    

- чітко ставлю дидактичні завдання  використання ігрових елементів , організовую всю діяльність на уроці з орієнтацією на виконання цих завдань

 -на ігровому уроці не повинно бути сторонніх спостерігачів тому стараюся залучити всіх до активної діяльності. Разом з тим участь у грі – справа добровільна, тому не  змушую дітей пасивних або тих, які соромляться

 -обов’язково має бути присутнім елемент несподіванки і непередбачуваності

 -під час розподілу ігрових завдань використовую диференційований підхід до кожного учня.

 Особливе місце в навчанні  школярів відводжу дидактичним іграм, тому що   це  такий вид діяльності, залучившись до якого, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості й ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями. Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою. Саме дидактичні ігри поєднують елементи навчання з радісною для дітей ігровою діяльністю.

        Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим  є :

● визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці.

● доцільність використання їх на різних етапах уроку

●  методика проведення дидактичних ігор

● вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання.

            Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно забезпечити виконання таких вимог:

 1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

 2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий – слабший.

Тому можна відзначити, що гра відіграє велику роль у житті дітей молодшого шкільного віку, адже: саме у грі формуються чимало позитивних якостей дитини, інтерес та готовність до навчання у майбутньому, розвиваються її пізнавальні здібності. Гра важлива як для підготовки дитини до майбутнього, так і для того, щоб зробити її теперішнє життя повноцінним і щасливим. Гра є своєрідним способом засвоєння соціального досвіду, властивого дітям молодшого шкільного віку. Саме у грі і формуються усі сторони дитини як особистості, відбуваються значні зміни і в її психіці, готуючи перехід на новий, вищий етап розвитку. Це визначає величезний виховний потенціал гри, який психологи вважають основною діяльністю молодшого школяра.

 Гра – це відображення життя: тут все «начебто», «не дуже», але в цьому умовному середовищі, створеному дитячою уявою, багато справжнього, реального – дії гравців завжди реальні, їхні почуття або переживання справжні і щирі. Наслідування дорослим у грі пов’язане з роботою уяви: дитина не копіює дійсність, вона поєднує різні враження від життя з особистим досвідом .

 Гра – це самостійна діяльність, у якій діти вперше починають спілкуватися з однолітками: їх об’єднує спільна мета, спільні зусилля для її досягнення, спільні інтереси та досвід. Саме тому гра вчить дітей перемагати своїми діями та думками певної мети, допомагає розвивати цілеспрямованість: у грі в єдності та взаємодії формуються всі сторони особистості дитини, у грі формується команда друзів, у грі формуються всі сторони особистості дитини, розвиваються творчі почуття та організаторські здібності.

Сучасні першокласники – це діти шестирічного віку, для яких ігрова діяльність близька і зрозуміла. Звичні і знайомі з дошкільного віку стосунки сприяють залученню до гри, що є обов’язковою умовою включення молодших школярів у відповідну діяльність. Під час гри діти вільніше, ніж під час будь–якої іншої діяльності, ставлять цілі, реалізують їх, аналізують результати.

                                                        

Граючи, вони виступають суб'єктами ігрового процесу, його активними творцями, здатними впливати на буття, постійно самовдосконалюючись.

 «Яка дитина в грі,–писав А.С. Макаренко, –така з багатьох поглядів вона буде і в роботі, коли виросте».

Працюючи з учнями початкових класів та маючи досвід багаторічної праці, звернула увагу на те, що гра – провідний вид діяльності, що визначає розвиток кожної дитини. Це зумовлено особливостями їхнього психічного та фізіологічного розвитку.

Основне завдання, яке ставлю перед собою: навчання дітей проводити в цікавій формі. Адже практика свідчить, що найефективніше діти молодшого шкільного віку сприймають навчальний матеріал, що був поданий цікаво і нестандартно, у вигляді гри.

Гра для дітей є настільки природною, що вони ладні гратися й гратися, приймаючи всі умови з вдячністю, зачаровані перебігом дій, можливістю рухатися, мати успіх серед однокласників. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях. Поповнюються запаси її понять, уявлень, розвивається творчість, фантазія.

Сучасного школяра треба вміти захопити навчанням. Тому в методиках навчання і виховання учнів у початковій школі автори нових підручників і в методичних посібниках органічно поєднали ігрову діяльність з навчальною. Роль ігрової діяльності в початковій школі має важливе місце:

 - виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивати увагу, прагнути до знань;

 - процес навчання стає цікавим, легко долаються труднощі у засвоєнні матеріалу;

 - гра створює у дітей бадьорий робочий настрій;

- в руках учителя гра стає інструментом виховання, що дає змогу повніше враховувати вікові особливості дітей, розвивати ініціативу і самостійність, створювати атмосферу свободи, творчого розкриття дитини.

 Але існують певні вимоги до гри:

- ігри мають відповідати навчальній програмі;

 - ігрові завдання повинні бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

 - відповідність гри віковим особливостям.

 

Упродовж багатьох років працюю над темою «Ігрова діяльність як засіб активізаціі пізнавальної діяльності учнів в НУШ».

Ігрова діяльність на моїх уроках спрямована на розвиток у дітей уваги, спостережливості, запам’ятовування, порівняння, розвиток цікавості та пізнавальних інтересів.

Я чітко розумію, що найбільша проблема сучасної освіти – втрата мотивації до навчання. Те, як моделюватиметься робота початкової школи у сучасних умовах, значною мірою залежить від особистісної фахової обізнаності, комунікабельності та професійної мобільності учителя.

Саме компетентний, креативний, творчий вчитель має бути вагомим штурвалом у шкільному житті.

Я ніколи не зупиняюся на досягнутому. Як же зробити урок не просто змістовним, а ще й цікавим? Це одне з ключових запитань, яке я ставлю собі щодня. І моя відповідь – модернізація форм і методів навчання.

Як показала практика, універсальним для урізноманітнення сучасного навчання є добірка ігор з використанням набору «Шість цеглинок» LEGO для 1 класу НУШ.

«Шість цеглинок» − це ефективність впровадження LEGO-конструктора в НУШ.  На уроках літературного читання кубики ЛЕГО можна використовувати для творчого переказу казок , кращого запам’ятовування віршів, прислів’їв, загадок. Коли ми вивчаємо частини мови. У нас є різнокольорові цеглинки, які ми підписуємо — «Іменник», «Прикметник», «Дієслово» тощо. Я диктую речення, а учні вибудовують його. Я переконана, що при запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, а також набір 6 цеглинок LEGO дають змогу  організовувати практичну діяльність в ігровій формі протягом уроку

 

 За допомогою цеглинок створюю умови вільно рухатися під час проведення фізкультхвилинок класною кімнатою. Одночасно закріплюючи кольори, а також порядкову лічбу і лічбу у зворотному напрямку, відтворення парних і непарних чисел за допомогою певного кольору. Ефективним і дієвим прийомом є використання цеглинок на засвоєння складу числа, а також на додавання і віднімання чисел без переходу через десяток та утворення двоцифрових чисел, практичні операції з ними. Урізноманітнюю за допомогою цеглинок LEGO ігри і змагання на уроках фізкультури. Кращій організації роботи сприяють цеглинки у групах і парах змінного складу. Прийоми «Шпигунська гра», «Підступна вежа», «Чарівна карета» з цеглинками сприяють розвитку мотиваційної атмосфери, а також навчають дітей виконувати різні операції з дрібними речами.

Це розвиває творчість, спонукає до власної тактики виконання завдань, а також стимулює дітей упевнено братися за нові завдання і самостійно приймати рішення під час виконання складніших завдань.

Інтерактивний метод «Шість капелюхів» дає змогу відшліфовувати принципові лінії інтерактиву: лінії рефлексії і лінії набуття досвіду в діалозі.

Дидактичні ігри використовую на різних етапах уроку, диференційовано, залежно від розвитку і рівня учнів, що сприяє засвоєнню, закріпленню та розширенню знань з читання, формуванню уміння читати з розумінням, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Це допомагає підвищити читацькі навички школярів, робить процес навчання цікавим,створює у дітей бадьорий, творчий настрій.

 Урок читання розпочинаю з мовних вправ , які перейняла з досвіду інших вчителів, вичитала у педагогічній літературі.  Кожна вправа позначена малюнком, який вивішується на дошці. Перед уроком діти вже знають, які вправи будуть на уроці.

Гра «Голосування ногами»

 Учні стають  у дві шеренги:

 права шеренга – «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга – «я вважаю,що твердження неправильне».

•    Я читаю речення, деколи навмисне замінюю слова чи вираз. Якщо речення правильне , то тупає ногами права шеренга, якщо ні – тупає ногами ліва шеренга.

 Гра «Віднови прислів'я »

Учні отримують прислів'я у «розсипаній формі». За допомогою стрілочки необхідно з'єднати праву та ліву половинки, що розрізані вертикальною прямою.

        Гра «Загадки - відгадки»

Загадуються учням загадки, що продовжують логічний ланцюжок із попередньої вправи. Можна скласти асоціативний кущ із будь-яким словом- відгадкою.

 Для вправляння в швидкості читання використовую такі ігри.

      «Скоромовку  промовляй – швидше, швидше все читай»

Скоромовку читай спочатку повільно, потім швидше і ще швидше, чітко

вимовляючи звуки:

                                                      

Тигренятко з тигром-тато

Тренувалися стрибати.

Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок –

Та й сховався в куточок.

         Гра «Дощик»

(Діти читають хором.)

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ перестав (читання припиняється).

         Гра «Вовк і заєць»

Один учень починає читати текст, другий — вступає після того, як перший дійде до крапки  й намагається його наздогнати.

       Гра «Земля — небо»

За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» —піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони завершили читати.

       Гра «Бджілки»

Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.

        Гра «Засічка — кидок»

За командою «Кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «Засічка»— зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз (але не більше трьох разів). При повторному читанні діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати поліпшуються.

       Гра «Не зіб'юсь»

Швидко прочитай слова. Не спіткнись на слові, яке відрізняється від інших однією буквою.

        * Хвіст, хвіст, хвіст, лист, хвіст.

       *Листок, листок, місток, листок.

     

 

  Гра «Котик і Мишка»

Ця гра дуже ефективна під час роботи над удосконаленням навичок швидкого читання.

Першою починає читати «Мишка». Коли вона прочитає декілька слів або 1 речення,починає читати «Котик». Він намагається наздогнати «Мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й те ж.

Ігри  спрямовані на формування вмінь свідомого, чіткого, безпомилкового читання,  на розвиток розуміння структури й змісту тексту.

Гра «Установи послідовність подій»

Учитель зачитує уривок тексту з переставленими словами, зміненими героями тощо.

 

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах переказують текст одне одному

Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання частини тексту і робота над змістом прочитаного.

Гра «Риболови»

Учні по черзі виловлюють рибку з відповідним запитанням до літературного твору.

        Гра «Лото»

Клас поділяється на  команди. Кожна команда отримує однакові картки. Перша группа карток містить прізвища авторів, друга група карток — назви творів, третя — фрагменти з творів.

Завдання: вибрати із загальної кількості карток ті, що стосуються одного автора.

     В початкових класах  гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підгримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.

       Фантазія, казка – це частка духовного життя дитини, що пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості.

Тут будуть доречними та цікавими ігри: «Чия казка?», «Хто це сказав?», «Жива картина».

 Під час вивчення деяких тем також використовую літературні ігри:

                                                         

 

   «Дитячий театр»

Дидактична мета. Вчити дітей виділяти у творі основні події, передавати свої думки без слів.

Зміст. Учитель ознайомлює дітей із твором і дає завдання: показати почуте за допомогою жестів та міміки.

Наприклад: «Ріпка» – діти намагаються передати зміст казки без слів, імітуючи рухи головних героїв, тощо.

       Гра «Хто я і з якої казки»

Дидактична мета. Розвивати вміння запам’ятовувати в тексті деталі сюжету, відтворювати їх в усних переказах.

Зміст. Вчитель дає ряд слів із недавно прочитаного твору.
Наприклад: дід, коза, заєць, рак.
Діти мають назвати твір, про який ідеться, і переказати його з використанням

         Гра «Я – казкар»

Дидактична мета. Формувати уявлення про сюжет, розвивати творче уявлення про сюжет, розвивати творчу уяву та літературні здібності.
Зміст. Прочитавши ряд творів, діти мають написати свій: одну дійову особу взявши з одного твору, другу з іншого, а хід подій відтворити, як у третьому.
Наприклад: головний герой – Колобок, інший герой – Солом’яний бичок, сюжет «Кози-Дерези».

        Гра « Намалюй карту»

Дидактична мета. Вчити дітей розуміти думку автора твору, запам’ятовувати деталі сюжету.

Зміст. Учитель читає художній твір, після чого діти отримують завдання – намалювати карту-схему подій. Виграє той  хто найкраще складе карту твору.

Наприклад: намалювати карту до казки «Колобок».

 Від уроку до уроку змінюються сюжети, ігрові ситуації. Та незмінною залишається владна сила поетичного образу: маленькі школярі прислухаються до перлин народної творчості, потім самі охоче декларують жартівливі пісеньки, скоромовки, лічилки, загадки. У дітей народжується почуття захоплення красою мови, слова. Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю.

                                                За час моєї педагогічної діяльності діти полюбляють грати в ігри , які можна назвати універсальними,  так як їх можна  наповнити  різним навчальним змістом.

«Ланцюжок»

 Зміст цієї гри в тому, що наступний гравець повинен сказати назву предмета, що починається з тієї ж букви, якою закінчується назва предмета,(назву частини мови тощо) запропонованого попереднім гравцем. Таким чином гравці повинні виконувати по черзі дії відповідно певному правилу. Ця гра може використовуватись на будь-якому етапі уроку: актуалізація знань, закріплення знань, етап мотивації.

«Так чи ні.»

Якщо я кажу все правильно, учні плещуть в долоні, якщо ні – мовчать.

 

«Крокуй – говори»

Проводжу з теми, де багато таких понять, які можна було б перерахувати.

«Хто зайвий?», «Що зайве?»

На картках або на дошці  записані назви предметів, явищ (малюнки) тощо. Потрібно  закреслити (вибрати) зайве.

«Яке слово задумано?»

       У таблицю з кишеньками діти вставляють пропущені букви і відгадують задумане слово.

«Знайди»

У тексті відшукати різні частини мови, синоніми , антоніми.

 «Засели будиночки — роди»(завдання змінюю)

Для цієї гри виготовляються 3 будиночки з прорізами: чоловічий рід, жіночий рід і середній рід. Клас поділяється на 3 команди . Кожна команда отримує свій будиночок — рід. На столі у вчителя картки із надрукованими словами. Будиночки прикріплені до дошки. Учні по черзі підходять до столу, вибирають картку зі словом і заселяють у будиночок. Перемагає той ряд, який швидше заселить свій будиночок.(Використовую і для індивідуального навчання)

„Ялинка” (будуємо ялинку з слів на задану тему: хвороба – ліки, огляд, ліжко, таблетки, мікстура, лікар, хворий,)

                                                 

                                                 

 

 

 

 

 

 

 „Словесний  аукціон” (із літер поданого слова побудувати всі можливі. Переможець – у кого найдовше слово).

Метою кожної гри має бути прагнення сформувати у дітей чіткі мовні уявлення й поняття, виробити міцні навички та вміння, навчити прийомів і способів опанування знань.

За допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок»  закріплюю різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети уроку: це можуть бути іграшки, в назвах яких є орфограми, на які треба звернути особливу увагу або дрібні речі, які треба описати.

Вивчаючи спільнокореневі слова, педагог пропоную дітям гру «Лото». Кожен учень має картку, розкреслену на шість клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель-ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти аналізують оголошений корінь слова, виділяють в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова. Під час опрацювання правил на уроках української мови впроваджує гру «Знайди ознаку».

 Опишу декілька ігор, які також  використовую у своїй практичній роботі.

Тема уроку: Види речень за метою висловлювання.(Будую речення)

Гра «Впізнай речення»

Учень читає речення. За інтонацією треба розпізнати вид речення .

Тема уроку: Дізнаюся більше про іменники.

«Лото назв» (іменники).

На картках написано по декілька слів, що означають  назви предметів. Вчитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

Для гри можна використати такі слова (іменники): акваріум, верблюд, комбайн, кукурудза,  вогнище, ведмідь, крейда.

Для вчителя:

1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум)
2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами .(Верблюд)
3.  Складна машина, яка косить молотить, віє. (Комбайн)
4.  Рослина з великими жовтими зернами, які зібрано у качани. (Кукурудза)
5.  Купа дров, або хмизу, які горять. (Вогнище)                                                         
6. Тварина, яка спить взимку в барлозї .(Ведмідь)
7. Предмет, який залишає слід на дошці .(Крейда)

Виграє той, хто першим закриє всі назви на своїй картці.

Слова можна дібрати й інші, можна доповнити завданнями: визначити назви істот неістот

«Цікавий ланцюжок»

Продовжити ланцюжок іменників власних назв, щоб кожен кінцевий  звук попереднього слова був першим звуком наступного слова.

Київ – Василь – Львів – Володимир -…

Тема:  Розбираю слова за будовою.

      «Склади слово»

       Учні одержують конверти, в яких є частини слів: корені, префікси, суфікси, закінчення. З них треба скласти слова.

Виграє той, хто першим правильно складає всі слова.

Гра «Цікаве перетворення»

Спробуй перетворити слова на протилежні за значенням, за зразком:

Схід – захід

зайти –

відкрити –

виїхати-

прилітати –

Проте, одну і ту ж саму гру не можна використовувати надто часто, оскільки виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна. У цьому разі, лишаючи незмінними ігрові дії, в зміст треба вносити щось нове. Хоча   іноді складно використовувати нову технологію, адже простіше йти традиційним шляхом, але я переконана, що  сучасна форма подачі навчального матеріалу, спрощеного та прискореного засвоєння нових знань, розвитку комунікативних навичок, креативного та системного мислення учнів – повинна застосовуватися у процесі вивчення мовного матеріалу на уроках української мови та читання у початковій школі. Тому упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання для мене - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити.

Для досягнення поставленої мети застосовую такі технології : «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Кубування», «Кероване читання з передбаченням»,  «Порушена послідовність», «Взаємне навчання». Дітям також дуже подобаються уроки з використанням гри- завдання з набором із шести цеглинок LEGO DUPLO певних кольорів (червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного та синього).

Для того, щоб вивчене залишилося у пам’яті дитини і урізноманітнилось, щоб мати змогу навчитися користуватися набутими знаннями, які отримали на уроках, щоб спонукати до самостійності розширення своїх знань, використовую лепбук.

Лепбук – інноваційний спосіб організації освітнього процесу. Тому, використовуючи новизну лепбуку, систематизовую знання учнів, відповідно до теми уроку. Цей вид роботи – спільна діяльність учнів, що дає змогу креативно підійти до дослідження нового, а також повторення і закріплення вивченого. Завдяки такому тематичному посібнику учні вчаться послідовності виконання дій, логічному поєднанню усіх видів роботи. Працюючи разом, школярі мають можливість радитися, вільно спілкуватися, порівнювати, знаходити головне, висловлювати свою думку, прислухатися до ідей товариша, робити спільні висновки.

 Емоційне піднесення і почуття розкутості – це сприятливий мікроклімат для кращого засвоєння знань, розкриття здібностей дітей. Якщо залучати до роботи усі органи чуття дитини, то це крок до організації успішного навчання школярів.

Дієвим у формуванні нових понять і навичок є кубик Блума. Використання його у груповій роботі – оптимальна умова розвитку словникового запасу, обміну враженнями і передбачення того, що відбуватиметься далі, вибудовується індивідуальна траєкторія розвитку кожного учня.

 Прийом сторітелінгу – це кейс-технологія на уроках в початковій школі. Особливо ефективний для запам’ятовування конкретних фактів. Це й донесення самої ідеї, а не лише інформації. Завдання сторітелінгу впливають на точність і чистоту мови, розвивають усне та писемне мовлення. Різноманітні вправи сторітелінгу, які я впроваджую на уроках, розвивають емоційний інтелект і здатність до емпатії. Ігри-історії на уроках допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою подачею інформації. Вправи сторітелінгу використовую на уроках для розуміння нової лексики, мовної конструкції. Такі вправи дозволяють зрозуміти логіку часових форм і мотивують вживати їх на практиці, а також не боятися невдач. Ці форми роботи формують критичне мислення.

Одним із засобів формування творчої активності учнів на уроці є використання проектів. Саме проектна діяльність є одним із засобів розвитку творчого мислення, пізнавальної активності, самостійності, кмітливості тощо. Доведено, що у проектній діяльності дитина може найбільш повно реалізувати свій творчий потенціал, пізнати себе, усвідомити загальнолюдські цінності, переконатися у особистих досягнення єдиної мети. Працюючи над проектом, школярі молодших класів активно отримують інформацію, а не споживають її пасивно, шукаючи відповіді на отримане від учителя проблемне запитання, вчаться аргументувати і доводити свою думку. Проектну діяльність можна організувати по–різному. Проте важливою умовою її успішного виконання має бути участь усіх учнів у класі. Так, щоб ніхто з дітей не залишився поза увагою, бажано паралельно виконувати кілька проектів. Приміром, діти об’єднуються в гуртки за інтересами. Іде паралельне вивчення кількох тем у різних галузях знань. Найбільш вільні умови для розкриття здібностей дитини забезпечують творчі проекти, за допомогою яких учні малюють малюнки на різні теми, складають загадки, вірші, казки тощо. Ефективними для розширення знань дітей про історію та культуру українського народу є інформаційні проекти «Оглядові пам’ятки», «Замки України», «Міста України», «Видатні люди України» тощо. Поглибити знання про природу, фауну, флору допоможуть проекти «Пори року», «Рослини і тварини Червоної книги», «Зимуючі птахи рідного краю», «Свійські тварини» тощо.

Одним з найефективніших, захопливих і дієвих засобів розвитку творчості наших дітей є театр і театралізовані ігри, тому що гра – провідний вид діяльності дошкільників, а театралізовані ігри сприяють естетичному вихованню, розвивають самостійність, пізнавальні інтереси, мислення, позитивно впливають на емоційну сферу, надають можливість до самовираження. І саме молодший шкільний вік – це той період, коли театралізована діяльність є стійким захопленням майже всіх дітей, занурюючи дитину в казковий світ мистецтва, вона помітно для самої дитини стає джерелом творчого розвитку. Створення творчої атмосфери допомагає розкритися кожній дитині як особистості, застосовуючи власні можливості й здатності.

Розвивати творчі здібності означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли зазнає навіть невеликого успіху. Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання:

 – запалити в дитячому серці іскру цікавості;

 – збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

 – розвивати різні види пам'яті;

 – розвивати уяву та фантазію;

– розвивати увагу, спостережливість;

 – формувати мовленнєві навички, комунікативно – творчі здібності;

 – викликати інтерес до навчання, зробити його цікавим, пізнавальним, розвиваючим;

 – розвивати творче мислення;

 – навчити працювати з навчальною та дитячою книжкою;

– виховувати національну самосвідомість, духовність.

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, бажання самостійно збагачуватися ними, починаючи з першого класу – це завдання, яке я ставлю завжди перед собою. Для формування творчості дитині необхідно більше вражень від навколишнього світу під час виконання різноманітних видів діяльності, які їй найбільше подобаються, а потім і всіх видів діяльності, властивих учням (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання вірші, казки, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо.

Формуючи інтерес учнів до будь-якого з цих видів діяльності, можна захопити дитину процесом творчості. Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей наголошується на необхідності використання різноманітних завдань у роботі з учнями початкових класів – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих. З огляду на це, розвитку творчості сприяють:

 – словесні творчі завдання на добір рим,

 складання початку чи кінця вірша;

 – складання казки за малюнком;

 – створення продовження казки, оповідання;

– складання чистих пунктів;

– використання анаграм, метаграм;

– словесне малювання;

– творче копіювання текстів;

 – видалення надлишків;

– Скоромовки;

 Гра, як основний вид діяльності дитини молодшого шкільного віку, є його незмінним супутником. Гра для дитини – це перша можливість проявити себе, самовиразитися і самоствердитися. У грі діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За Виготським, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, поєднання їх і конструювання з них реальності, що відповідає потребам та інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій комбінована дія яскраво проявляється уяви. Тому у своїй роботі ми використовуємо навчальні ігри як засіб навчання та виховання.

У підготовчий період на уроках навчання грамоти використовуються такі ігри:

- Гра «З яких звуків складається слово?», основна мета якої – навчити дитину слухати слово, чути звуки, з яких воно складається, визначати послідовність цих звуків.

 - Гра покращує фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції, аналіз і синтез. На уроках використовую розвиваючі ігри «Розумові розминки»:

 - Гра «Чому це сталося?»: річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле. - Гра «Висновок»: Олена старша за Машу, а Маша старша за Миколу. Хто найстарший? Молодший?

 Використовуючи інтерактивні методи «Займи позицію», «Прес», «Кейс-метод», організовую «ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель».

 Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих навичок, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

- Гра «Авторське крісло»: учні, за бажанням, сідають у «авторське крісло» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих чи епізод зі свого життя, історії про своє ім’я тощо.

 - Гра «Опишіть (намалюйте) навпаки»: учитель демонструє сюжетну розмальовку, а групи учнів окреслюють її, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища протилежними.

 Працюючи з дітьми, керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму.

 Я використовую метод мозкового штурму, коли діти не мають уявлення про предмет, висловлюють свої думки, обґрунтовують, а потім роблять висновок. (Чарівний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

  Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій: – столи – тренажери; – гра «Утвори слово» (рис – сир);

  Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому у своїй роботі я використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний розбір» . Метою цього методу є формувати в дітей уміння давати велику кількість різноманітних категорій відповідей у межах заданої теми;  створити умови для оцінки дитиною отриманих ідей;  вчити до деталей найбільш продуктивно. Необхідно заповнити таблицю. Тоді можна вибірково взяти якісь риси і придумати фантастичну тварину.

  Метод «Подумай про іншого» Багато винаходів у нашому житті мають аналоги в природі. Літак схожий на птаха, гелікоптер – на бабусю, підводний човен – на рибу. Щоб винайти, потрібно бути спостережливим, вміти придумувати, як виглядають різні предмети. Від того, наскільки вона бере участь у продуктивній діяльності, залежить психічний розвиток дитини. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спочатку уявляти образ того, що створюється, а потім втілювати його в життя. Саме участь у продуктивній діяльності я використовую у своїй роботі з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

– образотворча діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

 – музична діяльність (сприйняття музики, ігри, хороводи);

 – художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, оповідань, читання віршів, створення власних творів);

– театралізована діяльність (драматизація казок).

Саме участь у продуктивній діяльності я використовую у своїй роботі з учнями першого класу. У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна – Україна», конкурс малюнків «Новорічний серпантин», «Здоровим бути модно», «Зима-чарівниця» тощо.

 При вивченні властивостей лікарських рослин був підготовлений альбом «Рослини, які мене лікують», де учні проявили свою творчість та фантазію. Усі роботи, які підготували діти, були оформлені в нестандартній формі.

Також займаюся творчою діяльністю на уроках навчання грамоти. Тому, коли діти читають навіть невеликі тексти, я пропоную продовжити текст, змінити кінцівку або зобразити кінцівку художніми засобами. Без краси неможливо виховати творчу особистість. Чудове вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поруч з людиною, тому що неусвідомлена краса мертва. І якщо люди втрачають здатність сприймати красу, це ніколи не врятує світ. Враження шкільного дитинства зберігаються в пам'яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства народжуються витоки майбутньої особистості. Тому, залучаючи дітей до творчості, постійно створюючи «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми можемо виховати творчо працюючу людину.

Методи інтерактивного навчання дозволяють швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкрити їх таланти.

Концепція Нової української школи наголошує на наскрізних уміннях, які необхідні для формування успішної особистості. Тож, саме проведення ранкових зустрічей – це створення усіх умов для формування особистості нового покоління.

Я визнаю особливу роль ранкових зустрічей в житті моїх учнів – це створення позитивної атмосфери на весь день перебування дітей у школі. Чотири основні компоненти ранкової зустрічі: вітання, обмін інформацією, групове заняття, щоденні новини – дають учням змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об’єднуючи соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного учня зокрема.

Активно впроваджуючи свої напрацювання, мої учні навчилися співпрацювати у командах, малих групах, у парах змінного складу. А також вирішувати проблемні завдання спільно, використовуючи набуті знання. Навчилися самостійно приймати рішення, проявляти гнучкість мислення, творчість, фантазію, креативність.

 Я чітко розумію, що безпосередній носій конкретних освітніх нововведень в освітньому процесі – це вчитель. Тому постійно займаюся науково-дослідницькою діяльністю. Маю багато напрацювань, які допомагають впроваджувати ігрові технології і мати очікуваний результат.

 Попереду ще  роки клопіткої праці, творчий пошук, різноманітні проблеми та шляхи вирішення. А також модернізація форм, методів навчання і виховання. Але я розумію, що кожен учень – це унікальна і неповторна індивідуальність. Тому головна мета – зрозуміти кожну особистість та проявити до неї повагу і нести за кожного з  учнів велику відповідальність. Моє завдання полягає у створенні атмосфери турботи й підтримки для вс іх учнів, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла інтелектуальні, емоційні і соціальні потреби. Співпраця учителя і учнів, партнерство на уроці, спільний процес пізнання й відкриття незвіданого, нового, постійне створення ситуації успіху – це шлях до успіху Нової української школи!

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Аналіз теоретичних підходів до сутності ігрової діяльності надає змогу визначити її не лише як провідну діяльність учнів,  самостійний та самооцінний вид діяльності, а й як форму організації освітнього процесу, засіб формування особистості молодшого школяра.

     Чимало  ігор створили діти. Наші ігри мають риси нашої культури. Отож, ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої групи, але й для всього суспільства. Батьки і вчителі повинні постійно мати на увазі незабутню думку В. Сухомлинського: «Дитина має справжнє емоційне і інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за здавлену квітку».

Таким чином ігри на уроках української мови як засіб формування мовної особистості учня вкрай необхідні,оскільки вони є проявом природної потреби дитини в діяльності. У ній дитина пізнає і перетворює навколишню дійсність, світ речей, людей, саму себе. Вибір тої чи іншої гри на уроках української мови  залежить від наявного рівня знань, умінь і навичок учнів та від складності дидактичних завдань, які стоять перед ними.

Гра прищеплює  позитивні риси характеру: дисциплінованість, розумові здібності, ініціативу, кмітливість, стриманість, винахідливість, рішучість, організованість.   Охоплює все: рух, мислення, нові  інформації, новий досвід, комунікацію, працю, розвагу дитини. Вона розвиває фантазію, інтуїцію, волю, пам’ять, вчить напружувати зусилля, керувати собою, дотримуватися правил поведінки.

На власному досвіді я переконалася, що використання ігрових технологій на уроках ніколи не втратить актуальності , тому що  сприяє свідомому й міцному засвоєнню програмового матеріалу, у дітей підвищується віра у свої сили, з’являється зацікавленість і любов до читання більш художніх творів, активізувався пізнавальний інтерес. Вони навчаються самостійно отримувати знання й використовувати їх у своїй практичній діяльності, що є основним завданням у вихованні гармонійної особистості з широким колом компетентності, здатної реалізувати себе в майбутньому.

Аналізуючи свою діяльність, дійшла висновку, що маю певні позитивні результати:

•  розвиток та формування комунікативної інформаційної, соціальної, діяльнісної компетентностей учнів;
• діти працюють із зацікавленістю;
• підвищується міцність засвоєння учнями навчального матеріалу;
• у дітей з’являється впевненість у своїх силах;
• учні  можуть вільно співпрацювати в групах, парах, самостійно виконувати свою робот;
• вміють слухати, розуміти, досліджувати мовлення, висловлювати та будувати його, шукати та аналізувати інформацію для завдоволення своїх потреб.

 

 

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 1. Бібік Н. М. Нова українська школа: порадник для вчителя. Київ : Літера ЛТД, 2018. 160 с. 2. С. І. Войтенко, З. В. Декунова, А. М. Лавська, І. Д. Ягупа. Нова українська школа: навчання через гру. LEGO-технологія в освітньому процесі: метод. посіб. Суми : НВВ КЗ СОІППО, 2019. 112 с. 3. Палазова І. М. Використання LEGO-технологій в освітньому просторі Нової Української Школи.

2.  Вашуленко М. Урок української мови // Початкова школа. – 2007. - №4.

3.  Воробйов С. Дидактична гра в процесі навчання // Рідна школа,

        2002. – № 10. – С 46 – 48

4.  Використання ігрових практик під час уроків у початковій ...

https://www.youtube.com › watch

5. Гра по-новому, навчання по-іншому. Методичний посібник/ Упорядник О.Рома - – The LEGO Foundation. 2018. – 44с.Д

6. Одинцова Т., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Пос. для вчителя. – Тернопіль.: Підручники і посібники. : - 2003. – С.127.

7. Сухомлинський В. О. Сто порад вчителю // Вибранні педагогічні твори: В 5 т. – К., 1976. – Т. 2. – 670 с.

6.  Інтернет-ресурси:

●аbetka.ukrlife.org>skoromov.htm

●traditions.оrg.ua>usna-narodna...skоrоmоvky

●реtrуk.соm.uа>uа/аrtісlеs/327.html

●аbеtkа.ukrlіfе.оrg>turсhуnа3.html

urokah-ukrainskoi-movi-v-pochatkovih-klasah-kursova-robota.html

●http://dorobok.edu.vn.ua/