Творча робота ВИХОВНА СИСТЕМА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ СТАВЛЕНЬ ОСОБИСТОСТІ

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

 

 

 

Творча робота

 

Виховна система навчального закладу

 як засіб формування ціннісних ставлень особистості

 

 

 

	Виконала роботу: Гвоздик Інна Олександрівна, заступник директора з виховної роботи Жашківського закладу загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 Жашківської міської ради Черкаської області

 

 

 

 

 ЗМІСТ

 

ВСТУП  …………………………………………………………………….……..3
РОЗДІЛ 1 Виховна система Жашківського закладу загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 як засіб формування ціннісних ставлення особистості…….5   РОЗДІЛ 2  Виховний простір як чинник розвитку особистості…………….13
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………25   СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….…..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення усієї системи виховання, оновлення змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі гуманізації життєдіяльності учня, створення умов для самореалізації у різних видах творчої діяльності. Головною метою виховання особистості є підготовка учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша.

Жашківський заклад загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 Жашківської міської ради Черкаської області у виховному процесі реалізується

• Основними положеннями Конституції України,
• «Конвенції про права дитини»,
• Законом України «Про освіту»,
• Національною Програмою «Діти України»,
• Національною доктриною розвитку освіти,
• Концепціями громадянського, естетичного, екологічного,  превентивного виховання, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя,
• Комплексною програмою профілактики злочинності,
• Програмою  «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»,
•  шкільних програм «Превентивного виховання», «Громадянського виховання», «Військово-патріотичного виховання», «Екологічного виховання», «Попередження насильства у сім’ї», «Розвитку фізичної культури та спорту»,
• та інших нормативно-правових документів, що регламентують нормативно-правове забезпечення виховного процесу.

В основу програмного змісту виховання покладено формування ціннісних ставлень особистості до держави і суспільства, історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, до сім ’ї, родини, людей, до себе, природи, праці та мистецтва. Успішна її реалізація залежить від рівня володіння педагогами - виховниками теоретичними засадами проблеми. Цьому підпорядкована дана робота.

Ключові слова: цінності, ціннісне ставлення, ціннісні орієнтації.

Цінності, на які може орієнтуватись особистість, мають різнопланову класифікацію, зокрема:

• глобальні цінності: Природа, Культура, Любов, Сім’я, Праця, Свобода;
• справжні цінності: Людина, Щастя Людини;
• вічні загальнолюдські (головні) цінності: Істина, Краса, Добро, Справедливість;
• особистісні цінності: фізичний стан, здоров’я, пам’ять, логіка, розвиток і саморозвиток, захоплення, самопочуття, сфера почуттів, громадянська позиція, мрії, моральна й естетична культура, поведінка, вчинки, самооцінка та ін.;
• цінності рідного дому (ставлення в сім’ї, спогади про дитинство тощо);
• цінності «великої» Батьківщини (народ, його менталітет, особливості світогляду, гуманність, чесноти людини, національна самобутність, історична пам’ять, культура, мистецтво, релігія та ін.);
• цінності малої батьківщини (школа, рідна вулиця, рідне село, мова, історія, культура, духовність, мистецтво рідного краю, соціум тощо) та ін.

Головними критеріями цінності є корисність, необхідність для суспільства і окремого індивіда.

Отже, виховані діти — це діти, які вміють знаходити смисл у тому, що відбувається, здатні виявляти ціннісний зміст в предметних ситуаціях, прилучені до взаємодії зі світом на рівні цінностей, здатні самостійно вибудовувати власну поведінку і власне життя на рівні сучасної культури, в контексті якої вони народились.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Шляхи і засоби формування

національних і загальнолюдських цінностей особистості

Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, самої себе, праці, природи, мистецтва. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства - саморозвиток особистості має здійснюватися на моральній основі; держави, нації – діти мають зростати стали національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків.

Патріотизм є виявом особистості любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуттям своєї належності до України, усвідомленням спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння української мовою. Національна самосвідомість включає: особисту ідентифікацію із своєю нацією, віру в її духовні сили та майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією. Розвинена правосвідомість – виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Політична культура включає формування політичної компетентності, лояльного й водночас вимогливого ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну у політичному житті України. Культура міжетнічних відносин передбачає наявність в дітей та учнівської молоді полікультурної компетентності, поваги до прав людини; інтересу до представників інших народів; толерантне ставлення до їх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння йти на компроміси з різними етнічним та релігійними групами заради соціального миру.

Реалізація мети і завдань виховання ціннісного ставлення до суспільства і держави передбачає орієнтацію на особистість як прогресивну систему ціннісних стосунків. У дошкільному та молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угруповання; як учня, жителя міста чи села; виховувати в неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод. У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної державі; трудитися на її благо, захищати її; поважати Конституцію і виконувати норми Закону; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державними мовами; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показником моральної вихованості особистості виступає єдність моральної свідомості та поведінки, єдності слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Характер ставлення особистості до соціального довкілля змінюється з віком. У старшому дошкільному та молодшому шкільному віці дитина оволодіває елементарним умінням та навичками підтримки та збереження міжособистісної злагоди, попередження та мирного розв’язування конфліктів; здатністю брати до уваги думку товаришів та опонентів; орієнтацією на дорослого як носія суспільних еталонів та морального арбітра. У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками, відбуваються емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера соціального спілкування, засвоюються соціальні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор поведінки. В юнацькому віці збільшується кількість виконуваних старшокласником соціальних ролей, зростають вимоги до відповідальності за дії та вчинки, формуються мотиви самовизначення, вдосконалюється вміння керуватися свідомо поставленою метою, зростає роль самостійних форм діяльності; формуються ціннісні орієнтації на суспільну активність.

Ціннісне ставлення до себе виступає важливою умовою сформованості у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я” характеризує вміння особистості позитивно оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, швидке відновлення сил після фізичного навантаження, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я, турботу про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок, вольові риси особистості.

Процес формування ціннісного ставлення до свого здоров’я та здорового способу життя передбачає врахування вікових особливостей вихованців. Основним завданням виховання дошкільників та молодших школярів є формування в них уявлень про здоров’я, здоровий спосіб життя, руховий режим, корисні звички, особисту гігієну, правильну поставу, загартування, регулярні заняття фізичними вправами, фізичні навантаження, розвиток фізичних якостей. Основними завданнями виховання вихованням учнів середнього шкільного віку є формування свідомого ставлення до свого здоров’я та здорового способу життя, підтримці життєвої енергії, хорошого настрою, зібраності, фізичної готовності до навчання, володіння рухами, задоволеності особистою фізичною підготовленістю, вміння цікаво проводити вільний час, високої рухової активності, наявності позитивних звичок. Основним завданням фізичного виховання учнів старшого шкільного віку є формування умінь і навичок зміцнення свого здоров’я, вміння вести здоровий спосіб життя, розвивати свої фізичні якості, попереджувати шкідливі звички, дотримуватися оптимального рухового режиму, повноцінно відпочивати, самостійно займатися фізичними вправами.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я” передбачає виховання у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу - думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість приймати себе такою, якою вона є, орієнтуватися у своїх позитивних і негативних якостях, сприяти формуванню в неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності. В дошкільному та молодшому шкільному віці основним завданням є виховання в дітей інтересу до свого внутрішнього життя, здатності концентрувати на ньому свою увагу; в підлітковому віці у школярів виховується вміння спостерігати за собою, аналізувати перебіг своїх думок і переживань, співставляти з ними свої вчинки; у старшому шкільному віці актуалізується виховання самоповаги, звички адекватно оцінювати власні стани, настрої, мрії, плани, стратегії, вміння регулювати їх.

Виховуючи зростаючу особистість, педагог бере до уваги, що її ціннісне ставлення до свого соціального "Я” виявляється у здатності орієнтуватися у нових умовах життя, пристосовуватися та конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками, вмінні попереджувати конфлікти, виходити з них з найменшими втратами, справедливому і людяному поводженні стосовно партнерів по спілкуванню.

Характер ціннісного ставлення особистості до свого соціального "Я” суттєво змінюється з віком. В дошкільному віці актуальними завданнями соціального розвитку є гармонізація процесів адаптації та первинної соціалізації, формування комунікативних навичок, виховання елементарних форм відповідальної поведінки особистості. Організовуючи процес виховання, педагог враховує, що у молодшому шкільному віці розвивається рефлексія, формується вміння оцінювати себе як предмет змін. У підлітковому віці інтенсивно розвивається прагнення до самоствердження, з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки. В юнацькому віці актуалізується потреба у самовизначенні (в тому числі й професійному), оцінці своїх здібностей і можливостей; виникає свідоме ставлення до визначення смислу життя та свого місця в ньому. В процесі виховання педагог бере до уваги вікові особливості соціального розвитку особистості.

Ціннісне ставлення до природи формується в процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні цінності природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, загостренні екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах; здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

У виховному процесі слід врахувати, що ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.

Для дошкільного віку характерне прагматичне ставлення до природи, обумовлене бажанням привласнити об’єкти природи, які, водночас, сприймаються як суб’єкти наділені власним внутрішнім світом. Учням початкової школи властиве непрагматичне ставлення до природи. Природні об’єкти сприймаються ними як "значущі інші”, вони прагнуть до спілкування з ними. Ставлення до природи учнів основної школи характеризується суперечливістю. У молодшому і середньому підлітковому віці природа розглядається як об’єкт охорони, а не користі, ступінь психологічної близькості з об’єктами природи вищий, ніж з усіма "значущими іншими”. У старшому підлітковому віці з’являється установка користі, однак прагматичні установки нерідко поєднується з природоохоронними мотивами. Старшокласникам властиве сприйняття природи як об’єкта, ставлення до неї обумовлене більше естетичними мотивами, аніж постановами користі. У цьому віці остаточно складається структура ставлення до природи, властива дорослим. Під впливом виховання у старшокласників природа займає вищі позиції в ієрархії цінностей, ніж у дорослих.

Важливою складовою змісту виховання особистості є розвиток ціннісного ставлення до праці, яке передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу у трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємливості; розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації в умовах ринкових відносин, сформованість працелюбності і мобільності як базових якостей особистості.

Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Високий рівень її розвитку передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, умінням визначати мету, розробляти реальний план її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби з метою досягнення бажаного результату з мінімальними витратами, аналізувати процес і результат власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи.

Завданнями трудового виховання дошкільника є формування елементарних форм ціле покладання, вміння планувати свої дії, долати труднощі на шляху до мети, діяти самостійно та цілеспрямовано, радіти результатам індивідуальної та спільної з іншими діяльності, виявляти працелюбність як базову якість особистості. До основних виховних завдань початкової школи відносяться: формування в учнів уявлення про важливість праці для суспільства і для них самих, ознайомлення з різними видами праці, світом професій та якостями особистості, необхідними сучасному працівнику; культивуванні ставлення до навчання як до серйозної праці, що вимагає значних зусиль; оволодінні основами самообслуговування, ручної та художньої праці, навичками роботи на пришкільній ділянці, з благоустрою території класної кімнати, школи, вулиці тощо. Трудове виховання учнів основної школи спрямовується на розвиток свідомого ставлення до праці, знайомство з працею людини у різних галузях економіки, формування вміння працювати в колективі, становлення професійних інтересів, формування реального образу "Я”. Одним з результатів трудового виховання і професійної орієнтації на цьому етапі є вибір учнем напряму майбутньої трудової діяльності та профілю навчання у старшій школі. У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця в суспільстві; виховується ставлення до майбутньої професійної діяльності як засобу апробації власних сил, розкриття своїх можливостей, самореалізації, формування адекватного образу "Я”; систематизуються знання щодо сучасних професій та потреб суспільства. Головними завданнями навчально-виховної роботи з старшокласниками є формування в них здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії, розвиток загально трудових та професійно важливих якостей особистості.

Специфічними формами трудового виховання є взаємодія середніх з вищими навчальними закладами, спрямована на підготовку випускників шкіл до набуття професій, які вимагають вищої освіти; залучення до педагогічно доцільної та суспільно корисної продуктивної праці (участь у трудових об’єднаннях, самообслуговуванні, шкільних малих підприємствах та кооперативах тощо).

 Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Естетичне виховання спрямовується на розвиток у зростаючої особистості широкого спектру почуттів - здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання довкілля як естетичної цінності; ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти як ознаки духовної зрілості.

Використовуючи мистецтво як основний чинник естетичного виховання, педагог враховує вікові особливості дітей: інтерес дошкільників до різних видів мистецтва, вміння передавати свої життєві враження художніми образами, диференціювати твори за їх характером; відкритість учнів початкової школи до сприймання художніх творів, їхню емоційну мобільність та готовність з насолодою виконувати творчі завдання; концентрацію підлітків на пізнанні свого внутрішнього світу, а отже, використанні мистецтва як засобу духовного становлення, що проходить шлях від почуттєвого сприймання до осмислених естетичний дій; усвідомлення старшокласниками (віку, коли почуття набувають якісно нового характеру, переживання стають змістовнішими і відіграють чималу роль в емоційному сприйнятті життя) того факту, що мистецтво безпосередньо пов’язано з життям народу, з його культурою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

У древньому місті Жашків, в обрамленні велетнів - каштанів посміхається вікнами до сонця двохповерховий будинок – Жашківський заклад  загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 Жашківської міської ради Черкаської області.

Тут здобувають знання, гартують юні душі, розвивають свої здібності, вчаться творити власне життя,цікаво проводять час 210 дітей,юнаків і дівчат з міста Жашкова,сіл Вільшанка та Марійка Жашківського району.

Жашківський  заклад загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 - це романтика дитинства і юності атмосфера доброзичливості,радості,успіху,творча співдружність педагогів та вихованців,спілкування з друзями,можливість вільного і активного прояву власної індивідуальності.  ЗЗСО № 2 - це заклад освіти соціального становлення і захисту дітей,підлітків,розвитку їх творчих здібностей,невід'ємна ланка безперервної освіти.

     Наша школа, як заклад освіти,працює над навчанням та вихованням майбутньої інтелектуальної еліти України. Незалежній Україні потрібна нова школа,а в ній — новий учень, якому притаманне свідоме прагнення до вдосконалення власного " Я ",як найповнішої реалізації природних задатків. Якісна переорієнтація виховання в Україні можлива лише на основі концепції особистісно зорієнтованого навчання та виховання, в основу якої складає положення про те,що кожна окрема людина є особистістю,діячем,життя і доля якого знаходиться в його власних руках,залежить від наявності в нього здатності творити себе і своє життя,відповідати за власні дії та вчинки.

В школі працюють люди, які закохані, вони ініціативні,творчі,енергійні,

духовно та інтелектуально багаті педагоги — майстри. Це дружній колектив однодумців,новаторів,ентузіастів,професіоналів. Педагогічні працівники школи  роблять все,щоб заклад був школою соціалізації особистості,її громадянського становлення. Працюють над вихованням активних громадян нашої держави,людей гуманних,законослухняних,які стають на ноги,будуть творити в державі політику свідомо - займаючи тверду життєву позицію.

Виховне середовище школи: школа займає чільне місце серед населення, являється однією з найкращих шкіл району, має позитивний вплив на оточуюче середовище, учні комфортно почувають себе у ній.

Жашківський заклад загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 знаходиться в районі цукрового заводу. Це наша маленька республіка, яка як і кожна держава, має свій герб, гімн і девіз. Ці символи, створені самими учнями, постійно використовуються під час урочистостей, сприяючи вихованню почуття гордості за приналежність до членства Держави успіху.

Гімн школи                                                                                                                  

Повезло тобі, повезло мені,

Що проводим тут ми дитинства дні.

Школа наша рідна, завжди процвітай

Своїх вихованців пам'ятай!

                Приспів:   У життя ведеш стежкою ти нас,

                                 І закінчує тебе за класом клас,

                                 Де б ми не були –

                                 З нами вічно ти,

                                  Кращої за тебе не знайти.

                                                                     Слава вчителям школи №2,

                                                                     Де знайти для них вдячності слова?

                                                                     МИ і ВИ у школі ,як одна сім'я -

                                                                     Знає старшокласник і маля.

                                                                                                       В. Гребенюк

Девіз нашого закладу «У дивний і прекрасний світ довкола,ведуть стежки, другої школи». Школа пишається талантами та досягненнями своїх вихованців.

Для вирішення поставлених завдань виховна робота в Жашківському закладі загальної середньої освітим І-ІІІ ступенів №2 здійснюється за напрямками, які зазначені програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»,  пріоритетними напрямками  у роботі школи є:

• Ціннісне ставлення до себе
• Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей.
• Ціннісне ставлення до праці
• Ціннісне ставлення до природи
• Ціннісне ставлення до культури і мистецтва
• Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Планування виховної роботи здійснюється на основі різних напрямків виховної роботи:

 громадянського, родинно-сімейного,

 військово-патріотичного, трудового,

 художньо-естетичного, морального,

 екологічного виховання, превентивного

 формування здорового способу

 сприяння творчому розвитку особистості.

У нашому закладі активізована робота з питань виховання громадської свідомості учнів, шкільного самоврядування, формування патріотизму, громадянських і конституційних обов’язків, поваги до державних символів України, національної ідеї, виховання економічної, естетичної, правової культури учнів, яка органічно вписується у зміст і методику навчальної і позаурочної роботи, в організацію життєдіяльності школярів.

Класні керівники значну увагу приділяють формуванню національної свідомості учнів, усвідомленню ними належності до рідної землі, народу. Так, у класних колективах кожного року проводяться  години спілкування, присвячені Дню партизанської слави «В пам'яті народній назавжди» та «Ми свято шануємо пам'ять про тих, хто наше життя і юність зберіг», визволенню України в роки Великої Вітчизняної війни: «Пам'ять не згасне в віках» та «Хто не знає свого минулого, той не вартий і майбутнього», Дню рідної мови, тощо.

Традиційними стали уроки духовності: «Не одяг прикрашає людину, а добрі справи» та «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне», які сприяють утвердженню гуманістичної моралі, формуванню в учнів таких цінностей, як доброта, справедливість, щирість, принциповість, взаємоповага.

Одним із аспектів громадянського виховання є проведення екскурсій рідним містом, так учні неодноразово побували у місті Умань, Біла Церква, Сквира, Вінниця, Київ. Школа тісно співпрацює з районним краєзнавчим музеєм. Діти відвідують виставки, знайомляться з експозиціями, працівники музею проводять зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, людьми, що зробили значний внесок у розбудову нашого краю, працівниками сільського господарства, письменниками Жашківщини.

Класні керівники, працюючи над проблемою, докладають зусиль для вирішення поставлених завдань і досягли в цьому деяких успіхів: більшість учнів виконують Правила для учнів, свої доручення. Тому у 2017 році започатковано конкурс «Кращий клас року», де  створена рейтингова система оцінки активності діяльності класів.

Протягом року класними керівниками було проведено відкриті виховні години:

1. «Чарівна краса вишиванки» (Бурлака Л. П.)

2. «Відверта розмова про ввічливі слова і ввічливі вчинки» (Коваль В. П.)

3. «Конфлікти»  (Кравченко Т. І.)

4. «Книги – супутні вогні людства» (Топчій Г. В.)

5. «Уміння не заздрити» (Панасюк О. М.)

6. «Комп’ютер – товариш чи ворог» ( Маламура С. П.)

7. «Сім’я – родинний оберіг» ( Доля Т. В.)

Також класними керівниками було проведені тематичні лінійки:

1. «Хай буде мир у нашій рідній Україні!» (До Міжнародного Дня Миру)

2. «Як тебе не любити, Жашківщино, моя» (До Дня Українського Козацтва, Покрови Пресвятої Богородиці та до Дня народження  міста Жашків)

3.  «Не цурайтесь, люди, мови,

Не цурайтесь роду,

Як зачахне рідне слово,

Не буде народу» (До  Дня української писемності та мови.

4. Пекельні цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік тридцять третій.

Голод! Голод! (До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій)

5. Ой, Андрію, Андрієнку,

Даруй мені надієчку.

Скажи мені, Андрієнку,

Ой чи любить Василечко. (Свято калити.  До Дня Андріївських вечорниць)

6. Красивий ,щедрий рідний край

І мова наша солов’їна .

Люби, шануй, оберігай

Усе що зветься Україна! (До Дня Соборності України)

7. «А пам'ять серце береже» (до Дня виводу  Радянських військ з Афганістану) та «Стрітення Господнє»

8. "Великий  Кобзар українського народу (Шевченківські дні в школі)

9. "Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс…" (до Дня пам’яті Чорнобильської трагедії)

10. Хай пісня лине в синь небес крилато,

У мирне небо хай зліта салют!

День Перемоги – це найкраще свято!

І на землі хай в мирі всі живуть! (8 травня - День пам'яті і примирення. 9 Травня - День Перемоги)

Військово – патріотичне виховання у закладі здійснюється за такими напрямками:

- формування і розвиток в учнів загальнолюдських цінностей, орієнтації, національної гідності, культури міжнаціональних відносин, морально – психологічних якостей громадянина – патріота;

- вивчення героїчної історії українського народу, духовної спадщини, національних традицій, символів, звичаїв;

- вивчення і роз’яснення ідейно – теоретичних засад державної незалежності та суверенітету, ролі і місця Збройних Сил України, значення військової служби та військового обов’язку в забезпеченні територіальної цілісності держави;

- вивчення історії Збройних Сил України, історичних та духовних джерел, пропаганда подвигів і заслуг військовослужбовців у воєнний та мирний час;

- пропаганда життя і діяльності видатних військових і громадських діячів, борців національного руху;

- співробітництво з державними органами влади, громадськими організаціями, засобами масової інформації з питань військово – патріотичного виховання, військово – фахової орієнтації молоді та підготовка її до служби в лавах Збройних Сил України;

- розвиток шефської роботи, надання допомоги ветеранам війни та вдовам.

Вся робота з військово – патріотичного виховання спрямована на формування в молоді позитивної мотивації до виконання патріотичного обов’язку - захисту України. З метою забезпечення високої ефективності та якості військово – патріотичної роботи, посилення її впливу на молодь у школі проводяться такі заходи:

- проведення зустрічей, уроків мужності з учасниками Великої Вітчизняної війни, із в’язнями концтаборів та учасниками тилу;

- проведення мітингів біля меморіалів «Слави» до Дня визволення міста та Дня Перемоги;

- випуск газет та плакатів військово –патріотичної спрямованості;

- проведення читацьких конференцій, перегляд та обговорення кінофільмів на військову тематику;

-виставка літератури в бібліотеці школи на військову тематику;

- відвідування заходів віськово – патріотичної направленості: проводи до армії, екскурсії по місцях бойової слави, екскурсії до військомату;

- участь у районній спартакіаді допризовної молоді.

З метою поглиблення знань учнів про героїчне минуле нашого народу, виховання поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, у школі організовано волонтерські загони «Турбота», які працюють у напрямках: «Молодь, діти – пенсіонерам», «Діти – дітям», «Місток пам´яті». Волонтери виявляють милосердя до хворих і людей похилого віку, допомагають їм під час осінньо-польових робіт, здійснюють заходи до Дня людей похилого віку, Дня інвалідів, захисту дітей. Учнівське самоврядування нашої школи активно працює над створенням і реалізацією довготривалого соціального проекту «Я волонтер».

Питання ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави постійно знаходиться у адміністрації на контролі. Систематично видаються відповідні накази.

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва

Даний аспект виховної роботи приділяє увагу розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів.

У школі впроваджено курс «Художня культура» та вивчається зарубіжна художня культура. Для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей робиться акцент на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне виховання. Змістове наповнення тем передбачає формування в учнів ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетентностей, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, та комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетентностей, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей

Мета родинно-сімейного та морального виховання – збереження та примноження сімейних традицій, забезпечення єдності поколінь. Тому в школі проводяться такі заходи: єдиний урок гендерної рівності; відзначення Дня матері; зустрічі учнів з батьками «У сімейному колі»; класні години «Шануй батька і матір свою»; день відкритих дверей для батьків;  тиждень, присвячений Міжнародному дню толерантності. Волонтерами школи організовані акції «Допоможи ближньому» - збір речей та іграшок, «Допомога птахам взимку» - розвішування годівниць на території школи.

У школі створено клас - родина учнів 3 класу, вчитель початкових класів Лясковська Л. Л.., яка допомагає створити родинну атмосферу, набути учнями в процесі шкільної освіти життєвого досвіду. Вчитель активно проводить конкурси на краще родовідне дерево «Роде мій» та альбомів «Моя родина», калейдоскоп зимових родинних свят, вшанування дідусів та бабусь, проведення вечорів-розваг, родинних свят, уроки доброти та наполегливості.

Питання ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини, людей постійно знаходиться у адміністрації на контролі. Систематично видаються відповідні накази по школі.

Ціннісне ставлення особистості до природи

Формування екологічної культури – невід’ємна частина навчально-виховного процесу. І ця робота є систематичною протягом багатьох років. Результативністю роботи є масова участь у природоохоронних акціях  «Майбутнє лісу в твої руках», «Посади дерево», «Затишок», «Листя», трудових екодесантах ( створення шкільного парку та клумб, прибирання території біля меморіалів Слави).

Традиційними стали свята «День Землі», «День довкілля», «Свято врожаю»..

Проводяться екологічні години: «Заповідники України», «Оздоровчі системи в житті людини», «Вплив навколишнього середовища на організм людини», «Рослини в нашому житті».

 Ключовою справою став екологічний місячник «Довкілля», так щороку на території нашої школи висаджуються нові саджанці рослин. Всього було посаджено 56 дерев та різні види багаторічних квітів.

На території школи було закладено «Алею Слави», присвячену 65-річчю Великої Перемоги.  Випускники 2008-2009 н.р. започаткували традицію щороку насаджувати біля школи троянди, тому наступні випуски  підтримали їх і власноруч прийняли участь в  оформлені «Алеї  випускників». На сьогодні територію школи прикрашає близько 50 кущів троянд.

  З метою виховання ціннісного ставлення до біорізноманіття, проведення широкої просвітницької роботи і практичних дій з охорони збереження  орнітофауни з 2009 року у колектив школи активно приймає участь у Всеукраїнській акції «Годівничка». Під час акції проходять конкурси годівничок, екологічні свята, виставки малюнків та поробок. Учні школи прийняли участь в акції «Зимовий облік птахів» під керівництвом вчителя екології Гоменюк С. С..  Діти пильнували птахів, проводили за ними спостереження, навчалися визначати види птахів, і про свої враження вони написали твори, нариси, вірші. Акція «Годівничка» є щорічною і школярі активно приймають участь.

    Проведена шкільна екологічна акція показала, що в школі приділяється належна увага проблемам сучасної екології. Вивчається природа рідного краю, під впливом знань про навколишнє середовище формується світогляд учнів, виховується дбайливе ставлення до довкілля.

 Питання ціннісного ставлення особистості до природи постійно знаходиться у адміністрації на контролі. Систематично видаються відповідні накази по школі.

Ціннісне ставлення особистості до праці

    Велика увага класними керівниками, адміністрацією школи  приділяється профорієнтаційній роботі з учнями: проводяться анкетування випускників, відбуваються зустрічі учнів з представниками   вищих навчальних закладів, технікумів, районного центру зайнятості, запрошувались представники різних професій для допомоги учням визначитись з майбутньою професією.            Психологом  школи вивчаються творчі здібності та професійні нахили учнів, ціннісні орієнтації молоді, визначається  рівень соціальної адаптації випускників. Дані соціологічних досліджень допомагають учням з’ясувати можливі проблемні зони і труднощі в подальшому навчанні, переважаючі інтереси учнів, відношення до себе і до людей, плани на майбутнє.

 Щороку у лютому місяці у школі проводиться місячник профорієнтації, з метою ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної роботи з найпоширенішими професіями, формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання.

Щороку у навчальному закладі проходить місячник профорієнтаційної роботи, який включає конкурс бізнез-планів, захисти проектів, екскурсію до районного центру зайнятості та інші.

Ціннісне ставлення особистості до себе

       Педагогічний колектив школи проводить певну роботу спрямовану на виконання комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю. Головним напрямком з цього питання була індивідуальна робота з дітьми, схильними до пропусків занять, правопорушень. Питання профілактики правопорушень, злочинності та дані про роботу з неблагополучними сім’ями, дітьми девіантної поведінки розглядались на нарадах при директорі, на засіданнях методичного об’єднання класних керівників та Ради профілактики правопорушень. 

      Шкільний психолог постійно проводить соціальне дослідження серед учнів школи щодо виявлення причин правопорушень,  консультації з батьками, вчителями та дітьми  з питань профілактики вживання негативних речовин.  Класні керівники, адміністрація школи здійснюють контроль за відвідуванням та поведінкою учнів.  Адміністрацією школи розроблено алгоритм дій та контролю за відвідуванням занять учнями школи. Відвідування учнів перебуває на контролі у адміністрації школи, систематично видаються відповідні накази по школі.

У рамках профілактичної роботи з попередження всіх видів  дитячого травматизму у школі проводяться відповідні заходи. З метою активізації роботи щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, привернення уваги громадськості до проблем гарантування безпеки неповнолітніх у школі систематично проводяться єдині уроки безпеки дорожнього руху, місячник «Увага! Діти на дорозі!», тиждень безпека життєдіяльності,  конкурси та вікторини на краще знання правил пожежної безпеки, дорожнього руху, конкурси малюнків. Учні школи приймають участь у районних, зональних, обласних конкурсах.

Основні напрямки роботи охоплюють увесь виховний процес. Тому  у 2017-2018 навчальному році було проведено моніторинг організаційної діяльності  по всім напрямкам (ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави, до себе,  до сім’ї, родини, людей, до природи). Порівнювалось ціннісне ставлення до різних критеріїв у учнів молодшої, середньої та старшої школи. У учнів молодших класів переважає ціннісне ставлення до родини та до мистецтва, учнів середніх класів – до себе та до природи, учнів старших класів – до суспільства і держави .

Ціннісне ставлення учнів молодшої, середньої та старшої школи

Організація виховної роботи в школі супроводжується психологічним супроводом. Так в плані роботи практичного  психолога передбачено: організаційно-методична робота, діагностична, корекційна, профілактична, просвітницька, консультаційна.

Партнерство сім’ї та школи в ім’я дитини.

Ефективний розвиток шкільної виховної системи можливий за умови забезпечення добровільного партнерства й корисної співпраці того, хто вчиться, його родини як рівноправних суб’єктів навчально-виховного процесу.

Становлення такої співпраці передбачає виявлення й активізацію виховних можливостей сім'ї, підвищення педагогічної культури батьків та організацію спільної діяльності сім’ї та учнів. У школі склалася відповідна система роботи з батьками

Основними завданнями роботи  з батьками є:

- налагодження тісного зв’язку  школи з батьками;

- активізація роботи батьківського сектора щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти;

- аналіз стану навчальних досягнень учнів і виявлення причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей;

- пропагування педагогічних знань, що зумовлюють підвищення педагогічної грамотності батьків;

- допомога батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;

- впровадження форм роботи з сім’єю, що сприяє гуманізації взаємовідносин “педагоги - батьки”. Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.

В школі створено шкільний батьківський комітет, згідно  затвердженого Положення. Свої повноваження комітет реалізує через контроль за станом харчування, навчанням і поведінкою учнів, станом виховного процесу; разом з адміністрацією навчального закладу контролює виконання статуту, бере участь у рейдах з обстеження житлово-побутових умов проживання учнів із малозабезпечених і проблемних сімей, розглядають питання щодо морального й матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу, подає на розгляд педради пропозиції щодо поліпшення позакласної й позаурочної роботи з учнями. Члени батьківського комітету разом з педагогами школи приймали участь у чергуванні на території міста , що дало змогу більше контролювати поведінку наших учнів в громадських місцях.

Для батьків проблемних учнів заплановані відповідні заняття, розроблені пам’ятки батькам щодо подолання дитячих проблем, зняття напруженості у взаєминах, випускаються тематичні буклети. Проводяться індивідуальні та групові консультації психолога школи.

Одним із важливих етапів співпраці є підвищення юридичної освіти і педагогічної культури батьків. Обов’язково на заняття запрошується практичний психолог, лікарі ЦРЛ, представники кримінальної міліції, ЦССДЛ, представників правоохоронних органів. Саме вони дають батькам кваліфіковані консультації, настанови з питань виховання їхніх дітей.

Ефективною формою педагогічного керівництва родинно-шкільним вихованням є обладнання тематичних куточків для батьків. У них розміщенні пам'ятки для батьків "Умови успішного виховання дітей в сім'ї", "Батьківський авторитет", "Ти і твої товариші", "Правила поведінки у громадських місцях", "Трудове виховання дітей у сім'ї" , тексти педагогічних задач, етичний словник. До зборів також готуються виставки дитячих виробів, малюнків, "Сімейна скринька" (з досвіду виховання у сім'ї), родинні альбоми, тематичні газети "Тато, мама і я - дружна, бережлива сім'я", "Говорять професії батьків", "Як ми відпочиваємо" та ін..

 Щорічно проводиться місячник родинно-побутової культури «Тепло сімейного вогнища», тиждень сім’ї «Я і моя родина».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Ціннісне ставлення до людей, інших об’єктів живої природи у вихованців може виникати лише на основі різнотипних відносин. Гуманні міжособистісні стосунки між учнями і членами мікро- та макросоціуму сприяють становленню особистості, формуванню ціннісних орієнтирів і установок щодо різних об’єктів їхнього оточення. Концепцію стосунків психологічний словник подає у вигляді сукупності теоретичних уявлень, згідно з якими ядром особистості є індивідуально-цілісна система її суб’єктивно-оцінних, свідомо вироблених ставлень до дійсності, що виражається в досвіді взаємовідносин з іншими людьми в умовах соціального оточення. Позитивний чи негативний досвід стосунків між людьми формує і відповідну систему внутрішніх ставлень. Зважаючи на те, що ціннісне ставлення до об’єкта відносин може виникати переважно на ґрунті гуманістичних стосунків, гуманізація виховного процесу і взаємовідносини, що розвиваються на його основі, є ядром структурно-функціональної моделі виховання у школярів ціннісного ставлення до людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бех І. Д. Виховання особистості / І. Д.Бех. - К., 2003.

2. Бех І. Д. Формувати у дитини почуття цінності іншої людини / І. Д.Бех // Педагогіка толерантності, 2001.

3. Білоусова В. О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи / В. О.Білоусова. - К., 1997.

4. Голованова Н. Ф. Подходы к воспитанию в современной отечественной педагогике / Н. Ф.Голованова // Педагогика. - 2007. - № 10. - С. 38-47.

5. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г.Кремень; Акад. пед. наук України. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - С. 989-992.

6. Карпенко З. С. Аксіопсихологія особистості / З. С.Карпенко. - К., 1998.

7. Мистецтво життєтворчості особистості: наук.-метод. посібник: у 2 ч. / ред. рада: В. М.Доній, Г. М.Несен, Л. В.Сохань, І. Г.Єрмаков [та ін.]. - К., 1997. - Ч.1: Теорія і технологія життєтворчості. - С. 149.

8. Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н.Мясищев. - М. - Воронеж,

1995.

9. Психологія і педагогіка життєтворчості: навч. - метод. посібник / ред. рада: В. М.Доній, Г. М.Несен, Л. В.Сохань, І. Г.Єрмаков [та ін.]. - К., 1996. - С. 72.

10. Савченко О. Я. Цілі і цінності шкільної освіти / О. Я.Савченко // Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи. - К., 2000.

11. Старовойтенко Е. Б. Жизненные отношения личности: модели психологического развития / Е. Б.Старовойтенко. - К., 1992.

12. Сухомлинська О. Цінності освіти і виховання / О. Сухомлинська. - К.,

1997.

13. Ульянова И. В. Формирование смысложизненных ориентаций учащихся / И. В.Ульянова // Педагогика. - 2007. - № 7. - С. 43-50.

14. Щуркова Н. Е. Новое воспитание / Н. Е.Щуркова. - М., 2000. - С. 57­59.