Творча робота “Визначення ролі жінки на різних етапах розвитку космонавтики”

Про матеріал

дослідження ролі жінок у вивченні космосу. проводиться визначення пріоритетів в дослідженнф космосу, освітлено життя жінки-астронавта українського походження. роботу можна використати як основу для інших учнівських досліджень

Перегляд файлу

*1. Жінки в астрономії*
*Історичні особливості участі жінок в науці*
*Роль жінки в космонавтиці на сучасному етапі*
*2. Особистість як шлях до мрії*
*2.1 Найвідоміші жінки-космонавти*
*2.2 Гайді Стефанишин-Пайпер*
*Висновки*
*Перелік використаної літератури*

Вступ

Усім нам відомі чоловіки, що зробили вагомий внесок у розвиток астронавтики, та із часом руйнуються стереотипи і нам вже не так важко уявити жінку у всіх можливих і бажаних їй ролях та напрямах, наприклад, у підкоренні космічних просторів, у якому вона не менш успішна за її попередників-чоловіків.

Наразі все більше і більше жінок відважуються на пізнання колись закритого і невідомого Всесвіту.

Сучасний науковий світ і пізнання Всесвіту дає безліч викликів для творчості, мрії, і, насамперед, діяльності.

В своїй роботі я намагалась показати на реальних історичних прикладах, як це важливо — йти вперед, не дивлячиь на думку суспільства, йти за своєю мрією, і реальність змінюється у відповідь на такі вчинки.

Багато ще є перепон на шляху жінки, яка хоче бути частиною космонавтики, але головне — діяти.

Я ще не впевнена, чи оберу астрономію, космонавтику своїм шляхом, але те, що ці видатні жінки будуть надихати мене в навчанні і роботі — це безсумнівно.

Жінки в астрономії

1.1 Історичні особливості участі жінок в науці

Астрономія не розвивалась окремо від іншої європейської науки, тому, щоб жінка зайняла гідне місце в науці, пройшло достатньо часу.

Але в минулому були жінки, які всупереч ворожій думці суспільства, таки мали змогу в своєму житті знайти місце для науки. На мою думку, навіть зараз, в сучасному суспільстві, існує певна гендерна нерівність професій.Наприклад, в Україні лише в середині цього року було відмінено дію переліку професій, заборонених для жінок. На це впливає багато чинників: історичний, культурний, навіть побутовий. Наступні приклади доводять, що для завзятого науковця немає перешкод!

Іпатія Олксандрійська

Вона була однією з перших астрономів, що вижили. Вона жила приблизно з 370 до 415 (або 391 рік) і була дочкою Теона Олександрійського, астронома, математика і останнього директора стародавньої бібліотеки Олександрії. Її батько також викладав математику і філософію. Іпатія швидко стала одним з провідних вчених стародавнього світу. Кажуть, що вона була призначена на кафедру філософії Платона в Олександрійському Музеї. Про це писав церковний історик Сократ Шоластікос: «В Олександрії була жінка на ім'я Іпатія, дочка філософа Теона, яка була настільки успішна в літературі і науці, що перевершила всіх філософів свого часу. Вона також не соромилася йти на публічні зустрічі. На жаль, її роботи до сих пір не збереглися, але вона також прокоментувала арифметику і роботу Птолемея. Деякі автори навіть вважають це винаходом астролябії.

Марія Мітчелл народилася в 1818 році в Массачусетсі. Від свого батька, який був сам астрономом і вчителем, їй викладали природничі науки. В обсерваторії свого батька в 1847 році вона також виявила пізніше названу після неї.

У 1865 році вона стала професором астрономі. Вона була дуже хорошим педагогом і неодноразово підкреслювала важливість спостережень за астрономічними дослідженнями. Одне з її знаменитих питань: «Чи дізналися ви це з книги або самі спостерігали?». Мітчелл була не просто астрономом (і математиком); Вона завжди була активним прихильником прав жінок і підкреслила важливість наявності жінок в природничих науках. Вона померла в 1889 році - в 1905 році вона була введена в «Зал слави для великих американців».

Енні Пейн Кеннон, Антонія Морі і Уільітіна Флемминг разом працювали в другій половині дев'ятнадцятого століття з астрономом Гарварда Едвардом Чарльзом Пікерінгом. Пікерінг був відомий тим, що використовував багато жінок. Наприклад, Уільітіна Флемминг спочатку працювала служницею в будинку Пікерінга. Пікерінг був незадоволений своїми помічниками в Гарвардській обсерваторії, і тому в 1881 році просто передав роботу Уіллініни в обсерваторію.

Однак незабаром вона зайнялася астрономічними завданнями і розробила систему класифікації зірок. Залежно від кількості водню в спектрі зірки, зірки була призначена буква. Енні Пейн Кеннон, яка вивчала фізику і астрономію в Коледжі Уелслі, розробила цю класифікацію. Антонія Морі також брала участь в цій роботі і опублікувала в 1897 році каталог із зірковими спектрами.

Пікерінг використовував десятки інших жінок для завершення класифікації зірок. Розроблена в той час система все ще використовується сьогодні для спектральної класифікації, а «Гарвардська спектральна класифікація» є одним з найважливіших інструментів сучасної астрофізики. Сьогодні кожен астроном знає порядок OBAFGK, який Енні Пед Кеннон ввів: «О, будь прекрасною дівчиною - Поцілуй мене!»

Кеннон отримала почесний докторський ступінь в Оксфордському університеті, а в 1943 році Антонія Мори отримала премію Енні Пейн Каннон з Американського астрономічного товариства. В.Флемінг стала почесним членом Королівського астрономічного товариства в Лондоні в 1906 році - першою жінкою.

Генрієтта Лебідь Левітт працювала в кінці дев'ятнадцятого століття в Гарвардській стелларастрономіі. Вона займалася каталогізацією змінних зірок, а також сама робила спостереження. Багато досліджені зірки були розташовані у великих і малих Магелланових хмарах (дві карликові галактики в околицях Чумацького Шляху). У 1912 році Левітт виявила зв'язок між періодом, в якому змінні зірки змінюють свою яскравість і відстань. Це відношення яскравості періоду. Сьогодні це один з найважливіших інструментів у визначенні астрономічних відстаней. Тільки завдяки цим відносинам стало можливим визначити відстань до сусідніх галактик Чумацького шляху, таких як галактика Андромеди.

Джейн Луу

Луу народилась у В'єтнамі в 1963 році і приїхала до Сполучених Штатів як біженець. Вона вчилася в Стенфорді, Каліфорнійському університеті в Берклі і Массачусетському технологічному інституті (Массачусетський технологічний інститут). Разом з Девідом Джудитта вона виявила в 1992 році після п'яти років спостереження, перший об'єкт досі невидимого пояса Койпера: в першій половині двадцятого століття передбачалося, що багато астрономів (включаючи Джерарда Койпера) над великим поясом астероїдів у зовнішній області нашої Сонячної системи (поза орбіти Нептуна). однак, було дуже важко дійсно виявити ці астероїди. Об'єкт, виявлений Luu і Jewitt, (1992) QB1, був першим доказом того, що цей астероїдний пояс дійсно існує. Сьогодні понад 1000 астероїдів відомі в поясі Койпера.

1.2 Роль жінки в космонавтиці на сучасному етапі

На сучасному етапі розвитку науки жінки не зупиняються!

Молоді науковці проводять дослідження, перемагають у конкурсах дипломних робіт. Я впевнена, що і надалі жінки продовжуватимуть грати важливу роль в астрономії!

Того, хто полетить в космос, визначили останньої миті на засіданні державної комісії, ним став Юрій Гагарін. Загалом було два десятки претендентів на те, аби першим підкорити космос, але жінок у цьому списку не було.

Втім вже через два роки Радянський Союз виправив гендерну помилку: вперше у світі відправив на орбіту жінку – росіянку Валентину Терешкову

Конструктори та експерти відзначали, що вона провела старт навіть краще за своїх колег-чоловіків, які робили це до неї. Незважаючи на фізичний дискомфорт, сильну нудоту, яку відчувала в космосі Терешкова, вона без проблем виконала 48 обертів навколо Землі. Для цього треба було провести в польоті майже 3 доби. Наступна жінка після Валентини Терешкової полетіла в космос тільки через 19 років.

Ще одна росіянка Світлана Савицька стала першою жінкою в світі, яка здійснила вихід у відкритий космос, де провела 3 години 35 хвилин. Подія відбулася 25 липня 1984 р. Тривалість космічного польоту склала 11 діб 19 годин 14 хвилин.

За всю історію космічної ери більше чим 50 жінок побували у космосі. Першим громадянином Англії в космосі стала хімік Хелен Шарман. Астронавт NASA Ейлін Коллінз стала першою жінкою - командиром шатла. Американка Пеггі Вітсон була першою жінкою, яка очолила екіпаж Міжнародної космічної станції та провела найдовше часу в космосі (за два польоти 376 днів, 17 годин і 22 хвилини). Також жінці належить рекорд найдовшого польоту - астронавт NASA Суніта Вільямс працювала на орбіті 195 днів.

Кількість польотів жінок з різних країн

Країна	Кількість жінок-космонавтів	1	2	3	4	5
США	47	16	10	9	6	6
СРСР - Росія	4	2	2
Канада	2	1	1
Японія	2	1	1
КНР	2	2
Великобританія	1	1
Франція	1		1
Італія	1	1
Республіка Корея	1	1
9	61	25	15	9	6	6

2. Особистість як шлях до мрії

2.1 Найвідоміші жінки-космонавти

Астронавтка Суніта Уїльямс

Встановила черговий рекорд. Американка, що прибула на Міжнародну космічну станцію в грудні минулого року, провела в орбіті 194 дня. Попереднє «жіноче» досягнення - 188 діб здійснила американка Шенон Люсід,що в 1996 році відвідала російську КС «Мир». Абсолютний рекорд, що належить російській стороні Сергій Крикалева, який за шість польотів на російських та американських кораблях провів в космосі 803 дня.

Уїльямс також встановила «жіночий» рекорд по числу виходів у відкритому космосі та за тривалості роботи на зовнішній поверхні станції. Суніта побувала за бортом чотири рази і провела в відкритому космосі загальну складність 29 годин 17 хвилин. Крім того, 41-річна Уїльямс стала першою в світі людиною, яка здійснила в космосі марафонський забіг. Вона пробігла 42 кілометра на біговій доріжці, встановленої на МКС.

Сумарний час, проведений Сунітою Уїльямс в двох космічних польотах, - 321 доби 17 год 15 хв 30 с.

Эйлин Коллинз

Стала відомою темою, що стала першою в світі жінкою, очоливши корабель шатлу під час першого польоту в 1995 році. У 2005 році відважна Ейлін здивувала світ , адже зуміла зробити "перекид" кораблем у космосі на 360 градусів, що не могли не помітити у НАСА.

Сьюзан Хелмс

З дитинства мріяла про небо, Сьюзан успішно закінчила Академію ВВС США і в 1990 році була обрана до загону кандидатів в астронавти НАСА. На її рахунку цілих 5 польотів на шатлах, а час, проведений в космосі, становить більше 210 днів. З 2011 року вона має звання генерал-лейтенанта і командує 14-ї Військовою армією США.

2.2 Гайді Стефанишин-Пайпер

Україна ще жодного разу не пропонувала відправити у космос жінку. Але ми маємо чим гордитися, адже американська астронавтка Гайді Стефанишин - Пайпер, яка двічі побувала у космосі та працювала на орбіті має українське походження (на фото Гайді у студентські роки).

Її батько Михайло Стефанишин народився в селі Якимів Кам'янко- Бузького району на Львівщині. У молоді роки він емігрував до США, одружився на німкені, але виховував дітей в дусі українських традицій.

Тому Гайді Стефанишин – Пайпер добре знає українську мову, пече на Великдень паски та фарбує крашанки. Була в Україні.

Володимир Гороховський журналіст із Чикаго видав книгу «Крізь терни до зірок», в якій йдеться про мужню астронавтку.

9 вересня 2006 року з мису Канаверал стартував американський космічний корабель «Атлантіс», у складі якого була Гайді Стефанишин-Пайпер — українка за походженням. За час перебування на Міжнародній космічній станції (МКС) вона двічі виходила у відкритий космос, виконуючи складні і досить відповідальні операції. Після успішного завершення космічного польоту мужня астронавтка вперше відвідала Україну, побувала у Києві, Львові, на батьківщині свого батька. Першу жінку-українку, яка здійснила політ до зірок, приймав президент України Віктор Ющенко і нагородив її орденом княгині Ольги.

Висновки

Я вважаю, що це надзвичайно важливо і чудово, що всі ці жінки досягли бажаного, незважаючи на стереотипи, що стверджували про непридатність й нездатність жінки перебувати в космосі через ,,слабкість,, та біологічні особливості, та вони це зробили. Відкрили нові космічні горизонти, провели чимало досліджень, завдяки чому ми маємо більш реальне уявлення про космічний простір.

Тож успіху всім майбутнім космонавтам, астрономам, конструкторам, усім, кого манить дивовижний світ зірок!

Я впевнена, ще багато імен поповнить ланки світової космонавтики, і значна частина - будуть імена жінок.

Крок у Всесвіт

Блукаючи світами, погляд мій

Захоплено пірнав в країну мрій,

Летів зірковим шляхом аналем,

Вишукуючи рішення проблем.

Проблем планети, місяця, світів,

Усього Всесвіту і зоряних братів.

Чи було рішення проблем тих, а чи ні?

Проте, те дійство так подобалось мені!

Жовто-червоний виблиск неба

На горизонті перед сходом дня.

Багряний вечір заграва -

Ховає Сонце зоряна рідня.

Так з року в рік, доколи еліпс крутить

І день, і ніч мою уяву будить.

А що, як не одні ми в цьому світі,

А що, як Всесвіт наш, як пелюстки у квітів.

І різноформний він, і різнокольоровий,

До сприйняття інакшого життя готовий.

А чи готові ми до сприйняття такого,

До іншого, незвичного і навіть неземного?

Чи не злякають нас незвідані світи?

І чи не будуть нас цуратися далекії брати?

І так щоразу, як поманять зорі,

Тону в думках своїх і мріях, наче в морі.

Вдивляючись у Всесвіт наш безмежний,

Роблю я кроки несміливо, обережно.

Перелік використаної літератури

Імена України в Kосмосі / Під ред. І. Б. Вавилової, В. П. Плачинди. - Львів: Наутілус, 2003. - 730 с
Історія космічних досліджень / Луї Стовелл ; Пер. з англ. Руслани Фещенко. - Київ: Країна Мрій, 2011. - 104 с. - 2000 пр
"Людина і космос". Випереджаючи час... : збірник тез XII Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції, 7-9 квітня 2010 р., м. Дніпропетровськ / Національне космічне агентство України, Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова ; Безручко К. В., ред. - Дніпропетровськ, 2010. - 680 с.
Светозарова З. Полеты во сне и наяву. Есть ли у Украины шанс самостоятельно выйти на орбиту? / З. Светозарова // Аргументы и факты. - 2013. - № 16. – С. 30
Яцків, Я. С. Наукові будні. Справа "Космос UA". Ч. 2. 1991-1997 / Я. С. Яцків ; НАН України. - Київ : Академперіодика, 2011. - 186 с. - (Україна: з минулого у майбутнє).