Творчі завдання як один із засобів гуманізації освітнього процесу

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Юлія ГРИШКО –

викладач дисципліни «Українська мова»

Сучасна освіта ставить завдання розвитку та збагачення творчого потенціалу особистості. Гуманізація освітнього процесу відбувається через реалізацію цілісного особистісно орієнтованого підходу, що ставить у центр здобувача освіти, його потреби та здібності, створюючи умови для самореалізації, саморозвитку та формування не лише фахівця, а й духовно багатої, суспільно активної особистості та громадянина. Основними аспектами гуманізації в закладах фахової передвищої освіти є:

1) особистісно орієнтований підхід (урахування індивідуальних особливостей, інтересів, потреб та темпу навчання здобувачів освіти);

2) всебічний розвиток особистості (акцент на інтелектуальному, духовному, культурному та психологічному зростанні, а не лише на засвоєнні знань);

3) гуманні відносини (формування рівноправної, довірливої та шанобливої співпраці викладача та здобувача освіти);

4) створення умов для самореалізації (забезпечення можливостей для творчої діяльності здобувачів освіти);

5) духовні цінності (розвиток духовного потенціалу, виховання людяності, емпатії, толерантності);

6) інтеграція з ринком праці (підготовка фахівця, здатного до адаптації та творчості в умовах сучасного ринку праці, з урахуванням потреб роботодавців).

У процесі вивчення дисципліни «Українська мова» здобувачі освіти виконують низку важливих завдань. Насамперед – це ознайомлення з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомлення її ролі в суспільному житті, у ході подальшого навчання здобувачі засвоюють лінгвістичні поняття, аналізують структуру мови на всіх рівнях її будови, різноманітність і багатство мовних засобів. Вкрай важливо, щоб здобувачі освіти не просто слухали та запам’ятовували програмовий матеріал, а самостійно проводили спостереження чи дослідження, ділилися враженнями, доводили свою думку, мислили критично, застосовували набуті знання в житті. У зв’язку із цим наскрізним завданням для здобувачів освіти є дотримання законів і норм літературної мови не лише на заняттях, а й у повсякденному спілкуванні, збагачення словникового запасу, вироблення навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки й почуття. Тому розвиток творчих здібностей студентської молоді є невід’ємним складником вивчення української мови в закладі фахової передвищої освіти.

Для успішного керівництва розвитком творчого потенціалу здобувачів освіти необхідно знати їхні індивідуально-психологічні особливості, постійно розвивати їхню пам’ять та уяву, підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи.

Сприяти розвиткові творчих здібностей здобувачів освіти доцільно такими способами:

1) стимулювати бажання здобувачів освіти до самостійної роботи;

2) заохочувати до роботи над проєктами, теми яких можуть бути запропоновані самими здобувачами освіти;

3) надавати свободу в застосуванні здібностей.

Творчі завдання з дисципліни «Українська мова» можуть мати письмову, усну, візуалізовану, комбіновану (проєктну) форму.

Письмові завдання включають: написання творів за опорними словами, творів із використанням запропонованих фразеологізмів, творів за поданим початком та / чи кінцівкою, авторські казки (у тому числі лінгвістичні казки, казки-продовження та ін.), оповідання, вірші, відгуки про твори мистецтва тощо.

У різних видах письмових та усних робіт є більшою чи меншою мірою виражений елемент творчості, оскільки в них виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми / питання. Практичні завдання і вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власних творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманіття засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозкову діяльність. Важливість творчих робіт із української мови полягає в тому, що вони не тільки закріплюють знання, але й прищеплюють любов до художнього слова, виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, роздуми), спостережливість, життєвий досвід, словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Цінність написання твору як виду роботи  буде значною, якщо це буде результат свідомої роботи здобувача освіти, продукт власної творчості. Звичайно, викликом, а не лише корисним інструментом у сучасному освітньому процесі сьогодні стає штучний інтелект. Тому з метою запобігання використання здобувачами освіти ШІ твір краще виносити на аудиторне виконання безпосередньо на занятті. Самостійність та якість творів значно залежить від сформульованої теми. Щоб підвести здобувача освіти до глибокого розуміння теми, слід скористатися різними методичними прийомами: інструктаж щодо обсягу; поради щодо змісту; попередні розмови про факти, явища, предмети, пов’язані з темою; бесіди за картиною тощо. Доцільним буде також використання спеціальних пам’яток із алгоритмами, що містять загальні вказівки про етапи написання твору. Ефективним методичним прийомом є показ зразка з подальшим його аналізом чи коментуванням. Позитивний вплив має демонстрування кількох зразків на одну тему. Здобувачі освіти при цьому розуміють, що про одне й те ж явище можна говорити точно, образно, але по-різному.

Усні завдання: розігрування діалогу на запропоновану тему; вирішення проблемних комунікативних ситуацій; виступ із доповіддю, лінгвістичні ігри та ін.

Візуалізовані завдання: укладання власних схем, таблиць, розробка ментальних карт, створення презентацій для пояснення, запам’ятовування та коментування навчального матеріалу.

Проєктні завдання: написання творчо-пошукових, науково-дослідницьких робіт.

Творчі завдання і вправи доцільно застосовувати під час вивчення всіх розділів української мови: від фонетики – до синтаксису та стилістики. Як джерельну базу для демонстрації мовних явищ та процесів зручно використовувати поетичні та прозові твори українських письменників, а також українські переклади зарубіжних авторів. Наприклад, у процесі вивчення фонетичного складу мови можна акцентувати увагу на тих зразках художньої мови, де письменник створює образи, послуговуючись акустико-артикуляційними характеристиками звуків.

Вправа («Фонетика»)

І. Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Л. Костенко «Осінній день». Які голосні та приголосні звуки поетеса використовує найчастіше? Поміркуйте, чому. Поясніть значення слів «осанна», «горілиць».

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем (Л. Костенко).

ІІ. Які стилістичні прийоми лежать в основі цього вірша? Аргументуйте свою думку. Охарактеризуйте голосні та приголосні звуки, що є підґрунтям асонансів та алітерацій у наведеному уривку.

ІІІ. Напишіть власний чотиривірш або прозовий твір-мініатюру, використовуючи будь-які асонанси та алітерації.

Вивчаючи розділ «Морфологія», теж можна запропонувати широкий спектр різнорівневих вправ, де завданням продуктивного рівня стане написання лінгвістичної казки.

Вправа («Морфологія»)

І. Які ви знаєте частини мови? Наведіть приклади. Що таке вигук? У чому його особливість? Наведіть приклади.

ІІ. Намалюйте власну схему / створіть презентацію про класифікацію частин мови. Прокоментуйте її на занятті.

ІІІ. Напишіть лінгвістичну казку про частини мови, у якій би розповідалося про самостійні й службові частини мови та їхні функції. За бажанням можете використати запропонований початок казки.

У казковій країні Граматика, у королівстві Морфологія жив собі король Іменник. Його так звали тому, що саме він давав назви й імена всім жителям країни, і ніхто не сперечався з Іменником через імена, які він вигадував, бо всі вони були своєрідними й оригінальними. Іменник любив вставати дуже рано, оскільки до нього з усієї країни йшли мешканці, які хотіли отримати власну неповторну назву.

У палаці Іменника жили слуги, які допомагали йому як по господарству, так і у веденні королівських справ. Цих працьовитих помічників звали Прийменник, Сполучник, Частка.

Вивчення розділів української мови завершується опануванням стилістики, що передбачає як результат навчання розуміння ознак різних стилів мови й мовлення, уміння розрізняти стилі та доцільно й доречно використовувати арсенал мовних засобів кожного зі стилів. Цікавим прикладом творчого завдання буде аналіз мовлення Джонні Дорсета – головного персонажа новели О’Генрі «Вождь червоношкірих».

Вправа («Культура мовлення. Стилістика»)

І. Дайте відповіді на запитання:

1) Що таке мова?

2) Що таке мовлення?

3) Чим мова відрізняється від мовлення?

4) Подумайте, чому люди часто сплутують поняття «мова» і «мовлення»?

ІІ. Прочитайте уривок. Дайте відповіді на запитання:

1) Чи дотримується мовець культури мовлення?

2) Які вимоги до мовлення були порушені? Назвіть їх.

3) Чи можна назвати цей текст реплікою діалогу? Чому?

4) Чи хотіли б ви поспілкуватися з таким співрозмовником? Чому?

5) З якого твору цей уривок? Хто автор?

Сіли ми вечеряти. Хлопчисько напхав повен рот хліба і шинки з підливою і почав без упину базікати. Він виголосив застільну промову такого змісту:

– Мені тут подобається. Я ніколи ще не ночував біля вогнища, але одного разу в мене був ручний опосум, а минулого дня народження мені виповнилося дев’ять років. Ненавиджу ходити до школи. Пацюки з’їли шістнадцятеро яєць у зозулястої курки тітки Джіммі Тальбота. А справжні індіанці є в цьому лісі? Дайте ще підливи. Правда, вітер дме тому, що дерева коливаються? У нас було п’ятеро цуценят. Чому в тебе ніс такий червоний, Генку? Мій тато має багато грошей. А зірки гарячі? В суботу я двічі оддухопелив Еда Уокера. Не люблю дівчат. Ропуху не можна брати руками, треба ловити шворкою. А що, воли німі? Чому помаранчі круглі? А ліжко у вас є у печері? Амос Маррей має на ногах шість пальців. Папуга вміє розмовляти, а мавпи й риби не вміють. Скільки це дюжина? (О’Генрі).

ІІІ. Складіть та інсценуйте діалог за однією із запропонованих комунікативних ситуацій або за вашою власною, використовуючи етикетні формули.

Ситуації (на вибір): «У магазині», «У бібліотеці», «У ресторані», «На занятті», «Конфліктний пасажир», «Конфліктний відвідувач».

Творчі завдання і вправи на заняттях із дисципліни «Українська мова» гуманізують навчальний процес, розвиваючи самовираження, креативність, критичне мислення та суб’єктність здобувача освіти. Це створює емоційний, цікавий та особистісно орієнтований простір, де студенти не просто засвоюють матеріал, а творчо застосовують лінгвістичні знання, розвиваючи себе як мовця. Виконання творчих завдань сприяє гуманізації освітнього процесу через такі компоненти:

1) розвиток емоційного інтелекту (завдання на самовираження та співпереживання);

2) активізація пізнавальної діяльності (візуалізація та ігрові форми полегшують сприйняття та запам’ятовування);

3) формування суб’єктності (здобувачі освіти стають не пасивними спостерігачами, а активними творцями знань);

4) розвиток креативності (вихід за шаблони, подолання стереотипного мислення);

5) створення сприятливого освітнього середовища (атмосфера доброзичливості та активної творчої співпраці).

Творчі завдання є винятково значущими на заняттях із дисципліни «Українська мова» в закладах фахової передвищої освіти, по-перше, завдяки інтеграції професійного та загальнолюдського компонентів у формуванні та становленні майбутнього висококваліфікованого фахівця. По-друге, творчі завдання і вправи сприяють утвердженню критичного мислення, інформаційної гігієни та медіаграмотності. По-третє, виконання творчих завдань підвищує мотивацію здобувачів освіти, залучаючи їх до активної діяльності, задовольняючи потребу в самовираженні та продуктивній співпраці.

Отже, гуманізація освітнього процесу – це не тільки методи, а ціла філософія освітнього процесу, яка має на меті виховати відповідальну, творчу людину, що здатна до самовдосконалення та прояву активної життєвої позиції.

Список використаної літератури

1. Барно О. Демократизація та гуманізація вищої освіти – запорука формування високопрофесійного спеціаліста ХХІ століття. Імідж сучасного педагога. 2003. № 5–6. С. 6–12.

2. Гончаренко С. У. Гуманізація освіти. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 156–158.

3. Гончарова Н. Топ-10 українських онлайн-платформ для розвиту цифрової компетентності сучасного викладача закладу вищої освіти. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2023. № 2 (104). С. 7–15.

4. Костюк Л., Барнич О., Мамич О. Креативність та критичне мислення як елементи навичок технології «4 К» на уроках української мови в НУШ. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2022. № 86. С. 113–118.

5. Кривобок А. С. Гуманізація виховного процесу в закладі професійної освіти. Біла Церква, 2023. 40 с.

6. Курок Р. Тенденції розвитку фахової передвищої освіти в сучасних умовах. Професійна педагогіка. 2021. № 1 (22). С. 41–48.

7. Романенко М. І. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний досвід: монографія. Дніпропетровськ: Промінь, 2001. 160 с.

8. Хоменко Т. М. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. URL: https: //naurok.com.ua

9. Ярмошук І. В. Гуманізація освіти та основні її напрямки у вищій школі. Теорія та методика фізичного виховання. 2009. № 4. С. 144–148.