«Творчість – як мірило життя» Використання ідей В.О. Сухомлинського у викладанні географії (досвід роботи)

Що означає хороший учитель? Це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини…

В.О. Сухомлинський

 Національна стратегія розвитку освіти до 2021 року чітко зазначає, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно – комунікативних технологій, які забезпечують вдосконалення навчально – виховного процесу, активізують пізнавальну і творчу активність учнів.

Сучасна школа потребує сучасного учителя. Яким він має бути? Компетентним, оптимістичним, гуманним, інтелігентним, креативним, творчим – таким має бути учитель теперішнього і майбутнього.

 Завдання сучасної шкільної географії полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення. Для цього необхідно формувати пізнавальні інтереси, які мають велике значення для розвитку особистості, оскільки вони спонукають до пошуку нових знань, нових умінь, нових способів роботи, роблять діяльність людини більш активною, енергійною у цих пошуках.

 Існують різні аспекти формування пізнавальної та творчої активності учнів, але велику увагу потрібно звернути на роль вчителя у формуванні сучасної особистості. Як сказав В. Сухомлинський: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших».

Проблема, над якою я працюю «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом впровадження елементів інноваційних технологій навчання на уроках географії»

Актуальність проблеми полягає в тому, що географія у школі завжди була важливою світоглядною дисципліною оскільки охоплює практично всі галузі життя нашого суспільства та довкілля. Пізнавальний інтерес, безумовно, є основою навчання, а тому завдання кожного вчителя географії полягає у виборі оптимальних методів і засобів, які дозволяють активізувати пізнавальний інтерес учнів, підвести їх до розумінн6я, що географія пронизує всі сторони життя людини й може бути застосована у різноманітних питаннях, починаючи з особистих і закінчуючи  суспільними.

Для цього необхідно створити такі умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

В.О. Сухомлинський говорив: «Школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки. От тоді – то предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини».

Перед сучасною школою гостро постає питання: як сформувати належні знання, уміння та компетентності особистості для забезпечення її соціальної адаптації та гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, яке швидко розвивається, адже саме в період реформування українське суспільство

відчуває потребу у розвивальній особистісно орієнтованій освіті, вихованні відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично і творчо мислити, працювати з інформацією, прагне змінити на краще своє і суспільне життя. Отже, педагогічне сьогодення характеризується інтенсивними пошуками нових технологій, що запроваджуються в освітній процес. Необхідність формування в учнів планетарного світогляду, інтегрованого, екологічного мислення потребує нового філософського усвідомлення мети і завдань виховання та навчання, тому я в своїй роботі використовую творчу спадщину В. Сухомлинського, вагомі думки якого надихають на пошуки нових ідей, форм і методів навчання.

«Учительська професія – це людинознавство, остійне проникнення у складний світ людини, яке ніколи не припиняється», писав В. Сухомлинський.

Людинознавчий підхід є відображенням демократизації і гуманізації шкільного життя, коли в центрі уваги педагога – кожна дитина з її індивідуальними особливостями.

 Метою моєї роботи є формування ключових компетентностей , що сприятимуть розвитку пізнавального інтересу, розвитку сучасної особистості, яка здатна критично мислити, творчого потенціалу.

Кожен раз ідучи на урок, я ставлю перед собою запитання: «Як зробити навчання цікавим? Як зберегти бажання дитини вчитися?», а відповідь знайшла в словах В.Сухомлинського: «Треба любити те, що робиш і йти вперед крок за кроком».

 Державні вимоги реформування освіти в Україні спрямовані на становлення особистості учня, розвиток творчих здібностей і обдарувань, що є актуальним в обранні методичної проблеми, над якою я працюю.

На уроках географії  я особливу увагу звертаю на створення психолого - педагогічної атмосфери в класі щоб найголовнішим прагненням було бажання вчитися. 

У своїй діяльності я прагну до вирішення наступних завдань:

• Розвиток пізнавального, критичного, творчого мислення;
• Розвиток інформаційно – комунікативної сфери особистості;
• Запалити в дитячому серці вогник допитливості;
• Розвивати різні види пам’яті, уяву і фантазію, увагу, спостережливість;
• Робити навчання цікавим, розвивальним.

Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів навчатися б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним. Під моїм керівництвом на уроках учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити. Щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним, я намагаюся залучити до праці на уроці кожного учня, що не допустити «розумового ледарства», яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину».

Розвивати пізнавальну діяльність учня – означає створювати умови для його самостійності, творчості, креативності, а тому і є для мене своєрідним дороговказом слова В.Сухомлинського: «Творчість – це глибоко своєрідна сфера духовного життя дитини, у якій яскраво розкривається індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можна охопити якимись однаковими правилами обов’язковими для всіх.»

Велику роль у формуванні пізнавальних інтересів учнів відіграє особистість вчителя. Тільки творчий вчитель зможе побудувати свій урок так, щоб учням було цікаво, щоб вони відчули себе справжніми дослідниками природи і суспільства.

У працях В.Сухомлинського порушено чимало проблем, які хвилюють сучасну школу. Від розробив педагогічну систему, суть якої полягає в застосуванні нових типів уроків та модернізації методів навчання.

На кожному уроці намагаюсь створити «ситуацію успіху», враховуючи можливості кожного учня і створюю такі умови навчання, щоб бажання вчитися не згасало, роблю все, щоб дитина повірила у свої сили. Не існує дітей без уяви, не існує педагога без творчого натхнення. Як писав В.Сухомлинський: «Навчання вчителя триває все життя».

Сучасні педагогічні технології, які є особистісно – орієнтованими, вимагають великої майстерності від педагога, глибоких знань з педагогіки та психології.

У чому ж секрет професіоналізму педагога? У підготовці до уроку. Для цього я використовую ряд сучасних інноваційних технологій, нові форми і методи, зокрема:

Все це допомагає зробити урок цікавим, пізнавальним, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення.

Бернард Шоу писав: «Діяльність та практика – єдиний шлях до знання», тому кожна форма роботи, метод та прийом, які я застосовую на своїх уроках має бути практично спрямованими, цікавими, свого роду відкриттям та засобом самореалізації для учнів.

Значну увагу приділяю картографічному методу навчання, використовую інтерактивну вправу «Пошук нової інформації». Для зацікавлення учнів застосовую прийом «Дивуй». Уроки – подорожі, прес – конференції, уроки – мислення, уроки – дослідження, використання Інтернет – ресурсів, урок – гра – це саме ті уроки, які активізують навчальну і пізнавальну діяльність учителя і учнів.

 Я вважаю, що активізують розвиток пізнавальної діяльності як учителя так і учнів районні семінари з географії, відкриті уроки, а  також виховні та позакласні заходи з предмету, які згуртовують учнівські колективи, дають можливість до творчості та самореалізації кожного дитини, а ключами до вирішення цих завдань є:

• Спів – творчість;
• Спів – праця;
• Спів – розуміння;
• Спів – чуття.

Районний семінар

Відкритий урок

                                                        Урок-подорож

Урок - гра

Тиждень географії

Туристичний КВЕСТ

Робота

в групах

Робота

 в парах

Науково – дослідницька робота з географії МАН

Творча робота – це прекрасна і дивовижно радісна праця.

Простір для нових ідей і творчості завжди знайдеться там, де мешкають життя і воля.

Про ефективність впровадження проблеми свідчать результати учнів у різних конкурсах та олімпіадах.

Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь. Отже, проблема самоосвіти стає дедалі актуальнішою.

Я вважаю, що майбутнє – за системою навчання, яка вкладається у формулу:

Освіта віддзеркалює сучасні потреби суспільства в їхній проекції на майбутнє, а тому я, як вчитель, в постійному пошуку різноманітних форм і методів організації освітнього процесу та навчальної діяльності учнів. Адже, В.Сухомлинський у своїх працях писав, що потрібно помітити в кожній дитині її найсильнішу рису, знайти в ній ту «золоту жилку», від якої починається розвиток індивідуальності.

У народі кажуть: «Як дерева навесні квітами цвітуть, такі під осінь і плоди дадуть». Ось і я намагаюся працювати так, щоб «плоди» і «квіти» мого саду були корисними суспільству.