У дружиньому колі. "Свято осені"

Свято Осені

1 Жабка

- Привіт сусіде!

2 Жабка

- Здра-а-а-стуй сусіде!

1 Жабка

- Чому не спиш? Вже холодно. Всі вужі та жа-а-а-бки вже схова-а-а-лись, сплять. А ти?

2 Жабка

- Ти що, Ква-а-а-кунчику! Нічого не знаєш? Сьогодні ж у дітей у школі Свято Осені!

1 Жабка

- Ну і що? Ква! Ква! Осінь як осінь! Я літо люблю!

2 Жабка

- Як це що? Восени – кра-а-сота! Дощ ква-а- а-пає! Сиро! Мокро! Ква-а-а- люжі по кво-о-о-ліно!

1 Жабка

- Пра-а-а-вда твоя, сусіде! Пра-а-а-вда!

2 Жабка

- А на городі! Все, що хочеш є!

  І ква-а-солька, і ква-а-ртопелька, і ква-а-курузка, і ква-а-абачки, а ще мор-ква!

- Пішли зі мною на свято!

  Там весело, дітей багато! Вони співають!

  А ти співати вмієш?

1 Жабка

- А як же! Ти, що не чула?

  Ква- ква- ква-а-а-а!

Разом дві  жабки

-  Ква- ква- ква-а-а-а!

Літо

Дуже добрим, дуже світлим

Золотавим ясним днем.

Ви ходили в гості к Літу,

А сьогодні прощаєтесь з ним.

Я –Літо,  Літо, Літо,

Я сонечком зігріто.

До побачення, малята,

Любі хлопчики й дівчата!

Дитина

Літо! До побачення!

І за все – спасибі!

За поля квітучії,

Ліс зеленокрилий!

На твоєму сонечку,

На твоєму хлібі

Скільки сил набрались ми,

Як поздоровіли!..

Дитина

Дні коротшають потроху,

відцвіла міжхмарна просінь.

В край наш з дальньої дороги

Завітала в гості осінь.

Йшла по лісу – не забула,

Під пеньком грибів сипнула,

Розтрусила кошик глоду,

Ти не їв такого зроду.

Дитина

Сонце вкрилося хмарками,

Хтось невидимий в імлі

Небо срібними нитками

Прошиває до землі.

Срібний дощик кап, кап, кап,

У потік усе злилось.

Годі, годі вже іти,

Ми тебе не боїмось.

( ПІСНЯ «Дощик, дощик, капає дрібненький…»)

Дівчатка

Дощику. Дощику.

Чом ти нас лякаєш?

І гуляти не пускаєш?

Парасолькою новою

Я накриюсь з головою

Чобітки високі взую

По калюжам потанцюю.

(ТАНЕЦЬ із парасольками.)

Ведуча

Осінь, осінь,

В гості тебе просим

З щедрими хлібами,

високими снопами,

З листопадом і дощем,

з перелітним журавлем.

Осінь

Привіт осінній, діти!

Приємно вас зустріти.

Не бачились ми цілий рік!

Хоч кожен з вас до літа звик,

Проте нагадую вам я

Настала черга вже моя.

Тож подарунки я зібрала

І з тим до вас попрямувала.

   А це у руках моїх, погляньте,

   Із листя різнобарвного гірлянда.

   До всього ж я художниця завзята

   Гірлянду подарую вам, малята.

1 Листочок

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом сідає.

2 Листочок

Ми – листочки, ми – листочки,

Ми – осіннії листочки.

Ми на гілочках сиділи,

Дмухнув вітер – полетіли.

(ПІСНЯ «Падає,падає листя…», ТАНОК Осінніх листочків)

Калина

А я – калина красна,

Ягідками вкрилась рясно.

І горять вони вогнисто,

Мов у дівчинки намисто.

Я стою в зеленім листі

Мов у дівчинки намисто.

А восени попєте калинового чаю

Недугу враз, як рукою знімає.

Осінь

Я не сама до вас прийшла

Трьох братів я привела.

Вересень.

Перший місяць – вересень, я смачний.

Вам дарую яблучка запашні,

Груші, сливи, дині й виноград –

То солодка радість для всіх малят.

Вересневе небо синє,

І сади ще пахнуть літом.

В палісаднику жоржини

Розгорілись дивним цвітом.

Жовтень.

Жовтень – місяць –– красень і чарівник,

До багатства й розкошів дуже звик.

Повні жмені золота він розсипа

Землю, мов царівну, він одяга.

В садах те листя, що було зелене

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева і кущі,

Уже осінні перші йдуть дощі.

Листопад.

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

Я листопадом звуся недарма,

З дерев останнє листя обриваю.

Вітер понад лісом співа - гуде –

Засипайте швидше,… зима іде.

Дитина

Осінь щедра і багата

Заглядає в кожну хату,

Заглядає в кожний дім

І несе дарунки всім.

(ПІСНЯ «Наша щедра осінь»)

Ведуча

Осінь пам’ята про нас,

І у цей святковий час,

Щоби ми не сумували, –

Казку нам подарувала.

 Про город і про бабусю.

(Заходить бабуся)

Бабуся

Діти, звуся я Маруся.

Щиро я вітаю всіх:

І дорослих і малих.

Дивну казку розповім,

Щоб було цікаво всім.

• Отож, слухайте. Пішла я навесні садити город. Гарно землю розпушила і насіння посадила. До кожної насінини промовляла, як до дитини:

Рости, рости, маленьке,

Станеш величеньке.

Не будеш ледащим,

Станеш найкращим,

Духмяним, соковитим.

Будуть всі радіти.

Овочі як на забаву,

Вродяться на славу.

Помідор

Ось який гладкий я пан.

Маю гарний я жупан.

Помідори всі, малята.

Вітамінами багаті.

Хто красою чарівною

Порівняється зі мною?

1Огірок.

Огірок я молодий,

Я корисний і смачний

У салаті й просто так

Дуже добрий я на смак.

2Огірок.

З-під листочка виглядаю:

Господині ще немає?

Якщо та іде містком, –

закриваюся листком .

Бабуся

Я вас, любі, доглядала,

Кожен ранок поливала.

Стали зовсім ви нечемні,

Бо ховаєтесь від мене.

Вас не буду доглядати,

Перестану поливати!

1Огірок.

Що ми станемо робити?

Як на світі будем жити?

2Огірок.

Всім відомо, без води

Не туди і не сюди.

Ведуча

• Що ж робити?

 Давайте покличемо дощик на допомогу.

Дощик

Я дощик непростий,

А веселий, чарівний.

Довгоногий і тягучий,

Дуже-дуже балакучий.

Ось такий – дощик чарівний!

На городі я гуляв,

Розмовляти всіх навчав.

Овочі полив водою

Непростою, чарівною.

Ось такий – дощик чарівний.

Ведуча

Бабця добре працювала,

Все вродило тут на славу:

Морква, ріпка, бурячок.

Огірочки між капусти

Простелились густо-густо!

А поглянути назад  –

Помідорів цілий ряд!

Буряк                                                                                      

Я – червоний бурячок

В мене зелена гичка

Зварить з мене чудовиц борщ

Дівчинка Марічка.

Соняшник

До сонечка я схожий і сонечко люблю,

За сонцем повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,

І  золотом уквітчана голівонька моя.

На кожному городі ви бачите мене,

І всі, напевно, їли насіннячко смачне.

Часник

Часничок я білозубий,

Ви мене не бійтесь, люди.

Хоч гіркий я, та корисний,

Всім мене потрібно їсти.

Хто мій зуб з’їдає сміло

Буде мати зуби білі.