У вітальні Жорж Санд

Париж . Вітальня Жорж Санд – простір вільної думки . Сьогодні тут гостя з України. Поетеса , чий дух сильніший за біль.

Входить Леся Українка.

Жорж Санд : О, пані з України. Вітаю вас. Кажуть , ви не знаєте покори?

Леся Українка: Знаю тільки боротьбу і слово. Бо мовчання – не для вільних.

Жорж Санд: Ви багато страждали. Чи не зламало це вас?

Леся Українка : Ні . « Contrа spem spero»- без надії сподіваюсь.

Жорж Санд: Жінка в літературі – виклик суспільству?

Леся Українка: Жінка без голосу – це поразка суспільства.
Жорж Санд - За що ви боретесь?

Леся Українка: За людину, за мій народ, за право б часто плутають із богохульством. А що воно означає для вас?

Леся Українка: Для мене фемінізм – це боротьба не проти чоловіків. Це боротьба за гідність жінки , як людини.

Жорж Санд: Я носила чоловічий одяг і чоловіче ім “я, щоб мати свободу писати. А ви як виборюєте її?

Леся Українка: Я виборюю свободу словом. Жінка має бути сильною , мислячою, незалежною , не втрачаючи жіночності.

Жорж Санд : Кажуть - жінці належить дім , а не трибуна?

Леся Українка : А кажу, що жінці належить світ, якщо вона здатна його осмислити.

Жорж Санд: Ви пишете про жінок - борців. Чи не боїтеся осуду?

Жорж Санд: Боюся лише одного, щоб жінка не повірила ніби вона слабка від природи.
Леся Українка: Ми з вами з різних країн, але думаємо однаково.

Леся Українка: Бо свобода жінки не має кордонів. І настане час, коли нас перестануть називати винятком.

Оповідач. У цій вітальні зустрілися дві жінки, яких не змогли зламати ані час, ані заборони.
Фінал

Жорж Санд: Нехай ваше слово летить далі кордонів
Леся Українка: І живе довше за нас.