«У всякого своя доля і свій шлях широкий». Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю (за поезією Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі...

Клас 8

 

Тема. : «У всякого своя доля і свій шлях широкий». Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю (за поезією Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі…»).

 

 

Тип уроку. Урок практичного засвоєння знань і формування вмінь.

 

Мета:

• поглибити знання учнів про творчу діяльність великого митця;
•  удосконалювати навички виразного читання поетичних творів, їхнього аналізу; допомогти восьмикласникам засвоїти поняття «філософська лірика»;
• розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, акторські здібності, логічне мислення, вміння порівнювати, грамотно висловлювати власні міркування з приводу порушених проблем;
• сприяти вихованню активного ставлення до життя; виховувати почуття любові, пошани до творчості Кобзаря, народної культури, традицій, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

 

Учні знатимуть:  обставини, під впливом яких була створена поезія «Минають дні…», зміст, ідеї, проблематику поезії; видові ознаки філософської лірики.

 

Учні вмітимуть: виразно читати поезію; висловити власні міркування про життя людини, її долю, порівнювати із роздумами автора; здійснювати ідейно-художній аналіз поетичних творів.

 

Обладнання: портрет Тараса Шевченка, збірка «Три літа», картки- схеми, відеоматеріал «Осінь»,  аудіозаписи   мелодії та пісні «Минають дні, минають ночі», «Доля» (книга про Тараса Шевченка в образах та фактах); виставка творів Т. Шевченка.

 

Методи, прийоми, форми роботи: створення позитивного емоційного фону уроку, перегляд відеоролика, музична композиція, робота в парах, бесіда, прослуховування запису пісні на слова Т.Шевченка, слово вчителя, розгляд ілюстрацій картин,  робота з підручником, створення кольорового «портрета» вірша, асоціативний кущ, робота з цитатним матеріалом, метод незакінчених речень, дискусія.

 

 

 

 

 

Епіграф уроку:

                           Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, —

                        спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.                                                                                                                                                                              

                                                                                               Дж. Кеннеді

 

                                           Основний  зміст уроку:

І.   Мотиваційний етап.

 1.З'ясування емоційної готовності учнів до уроку.

 

— Доброго дня, діти, шановні гості. З радістю вітаю вас на уроці української літератури.

  Сьогодні я хочу побачити на ваших обличчях щиру й ніжну посмішку, глибоку задуму і душевне переживання.

 

2. Забезпечення емоційної готовності до сприймання поезії (демонструються ілюстрації картин І.Левітана (російського живописця Ісаака Левітана, який увійшов насамперед як пейзажист. Левітан – творець так званого «пейзажу настрою». Художник вмів дуже тонко передати розмаїття стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу): «Золота осінь», «Осінь», «Туман. Осінь», «Пізня осінь». Лунає музика А.Вівальді (італьянський композитор, 18 ст.) «Пори року» або П.Чайковського (російський композитор, 19 ст.) «Пори року. Осіння пісня»).

 

3.Складання асоціативного ряду за переглянутим відео «Осінь» до словосполучення  «стан душі» .

 

Стан душі – спокій, туга, зосередженість на своєму Я, умиротворення, легкий смуток тощо.

 

 Слово вчителя

У золотому повітрі опускаються додолу лист за листом. Народилося листя, відшуміло, відзеленіло, додало зросту й сили материнському дереву й удобрило чорнозем.  Як люди...  Цей похитується човником на невидимих хвилях, той млинком крутиться, інший викреслює  спіраль зростання, а ось ці – стрімко падають до землі. Всі ми – листя на дереві людства, на планеті Земля.         

 

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

 

Як ви гадаєте, яку людину можна назвати патріотом Батьківщини?

1. Прийом «Незакінчене речення»

Патріот – це той, хто…(людина, яка любить свою Батьківщину, а значить і мову, людей, готова завжди прийти на допомогу тим, кому вона потрібна, готова служити інтересам держави, а державі потрібні розумні, духовно багаті громадяни..)

 

Слово вчителя

  Допомогти відповісти на це питання нам допоможе Тарас Шевченко, творчість якого ми зараз вивчаємо, зокрема його вірш «Минають дні, минають ночі». Запишіть тему, епіграф уроку (учитель коментує тему й вибір епіграфа: розглянемо філософські мотиви у ліричному вірші «Минають дні, минають ночі…», усвідомимо  місію поета і власну в житті суспільства, а рядки Джона Ке́ннеди президента США (1961-1963рр.) якнайкраще демонструють нам громадянську позицію людини як один із проявів духовності).

На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо :

Не просто слухати,

                                   А чути.

Не просто дивитись,

                                  А бачити.

Не просто думати,

                                   А міркувати.

Енергійно й активно

                                   Працювати.

 

2. Прийом «Мікрофон 1»

Від сьогоднішнього уроку я очікую… Запишіть на вирізаних фігурках завдання, які ви ставите перед собою. Чого очікуєте від уроку?

 

 Цілевизначення і планування

• Знати обставини, під впливом яких була створена поезія «Минають дні…».
• Розуміти поняття «філософська лірика».
• Уміти вдумливо читати поезію.
• Уміти коментувати основні мотиви, ідеї, художні засоби твору.
• Уміти влучно висловлювати власні міркування.   5 хв

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя

 Спершу, ніж приступимо до розгляду теми уроку, давайте пригадаємо окремі факти життя Тараса Шевченка, що допоможуть нам з’ясувати обставини, під впливом яких і була написана поезія « Минають дні, минають ночі…»

1.  Експрес- опитування

- У якому році Т. Шевченко закінчив Академію мистецтв і яке здобув звання? (1845 р., звання вільного художника)

- Чому Тарас став улюбленим учнем К. Брюллова? Які риси характеру допомогли йому в цьому?

(К. Брюллов розгледів у Тарасових малюнках ознаки неабиякого таланту, а найважливіше – високо оцінив його перші поетичні спроби. Брюллов, уперше побачивши Тараса, кинув: «Подобається мені його фізіономія – не лакейська…» В устах художника, який професійно «читає» людські обличчя, фраза вельми промовиста. Тарас був наполегливим, здібним, багато читав).

- Що допомогло Шевченкові мандрувати Україною? (Посада художника в Київській тимчасовій комісії для розгляду старовинних актів, і за дорученням цієї комісії він їздив Україною, змальовував пам’ятки архітектури – палаци, церкви, руїни укріплень, а також предмети старовини, що збереглися в містах і селах, мальовничі куточки природи, записував народні пісні, легенди, перекази).

- Для чого Тарас Григорович збирав матеріал? (Для альбому «Живописна Україна» - періодичне видання про видатні історичні події, природу, народний побут милої серцю Вітчизни)

- Які твори виходять з-під його пера в цей період? («Кавказ», « Наймичка», вірш «Заповіт», «І мертвим, і живим»…)

- У яку збірку увійшли всі ці твори написані в 1843-1845 рр.? («Три літа»)

- Які почуття переповнювали поета під  час другої поїздки 1845 року в Україну? Чому? (Туга і розпач, бо ніхто з освічених можновладних людей нічого не робив для звільнення народу від кріпацтва)

- До чого прагнув Т.Г.Шевченко у 1845 році? Дібравши голосні звуки, ви зможете дати відповідь.

 

Ж Т Й П Р Ц В Т Т Д Л Я К Р Ї Н ( Жити й працювати для України) 5 хв

 

IV.  Опрацювання навчального матеріалу

 

1. Вступне слово вчителя

Шевченко, силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Поет все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього.

Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Т. Шевченко неодноразово порушує питання: а для чого живе людина, в чому суть людського життя? Як боляче було дивитись поетові на підневільне життя свого народу, але ще гірше було бачити його покірність. Поет прагнув розбудити свій народ від тяжкого сну, запалити в ньому іскру протесту, ненависті до жорстокої дійсності. Про це ідеться в поезії Т. Шевченка «Минають дні…», із якою ми зараз ознайомимось.

 

2. Звучить поезія Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі…» (Перші дві строфи – автор, потім – вчитель).

 

3. Прийом «Незакінчене речення»

Чи сподобався вам вірш? Картину якої пори року можна уявити за цією поезією? Яким настроєм вона наповнена ?

Свої враження розпочніть « На мій погляд, вірш…».

 

Вірш «Минають дні, минають ночі...» розпочинається чудовим пейзажним малюнком. Перед уявою читача постає картина осінньої природи. Літо скінчилося, пожовкле листя шелестить і тихо опадає. Здається, що природа втратила свою життєву силу, як втрачає її людина, у якої «заснули думи, серце спить, і все заснуло...» Така людина приречена на бездумне і бездуховне існування. Вона не здатна жити повним життям, не здатна плакати і сміятися.

 

4. Історія написання поезії.

• Повідомлення учня

Навесні 1845р. Т. Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так тужив. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета і збудили пекучу ненависть до гнобителів. А ще більше його вразили самі люди, нащадки славних лицарів — козаків, які, здається, забули, що людина може бути вільною, може і повинна сама розпоряджатися своїм життям. Як жити, щоб якнайбільше принести користі своєму народові, щоб допомогти йому вирватись на волю? Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші «Минають дні…» . Даний твір уміщений у збірку «Три літа». Цей вірш поет написав у с. В'юнці 21 грудня 1845 року за чотири дні до створення «Заповіту». Поезія привабила багатьох композиторів. Музику до неї писали М. Лисенко, С. Воробкевич, В. Заремба.

•  

- Отже, що було поштовхом до написання поезії? (Жахливі картини несправедливості, які він побачив на Україні. Його хвилювало, що народ мовчить і не підіймається на боротьбу)

 

5. Виразне читання поезії учнями ( По чотири рядки)

 

6. Бесіда:

- Скільки змістових частин є в поезії? Охарактеризуйте кожну з них

(Умовно її можна поділити на дві частини. У першій частині ми спостерігаємо за згасанням природи, паралельно відбувається й згасання життєвої снаги у душі ліричного героя: «І не знаю, чи я живу, чи доживаю, чи так по сві ту волочусь, бо вже не плачу й не сміюсь…» Здавалося б, ліричний герой відрікається від життя, не має сили та бажання боротися… Але одразу починається друга частина твору, яка за настроєм та навіть за ритмікою різко відрізняється від попередньої. Ми бачимо, що понад усе ліричному героєві не хочеться безбарвного існування, безслідно змарнованого життя:

Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати І спати на волі — І заснути навік-віки, І сліду не кинуть Ніякого: однаково — Чи жив, чи загинув).

- Якими рядками передано стан ліричного героя? Зачитайте. (Гаснуть очі, заснули думи, серце спить. І все поснуло, і не знаю, чи я живу, чи доживаю, чи так по світу волочусь…).

- Поезію «Минають дні, минають ночі…» побудовано на антитезі. Що з чим зіставляється і протиставляється? (Доля добра і зла. Діяльність і бездіяльність)

- Поет чітко розрізняє долю добру і долю злу. Розкрийте зміст понять  «добра доля», «зла доля». (Добра доля — це розвій таланту, почесті, високе становище в суспільстві, слава. Доля зла — роль мученика, переслідуваного й немилосердно караного царською владою оборонця народних прав.

-  Поясніть зміст висловів «не дай спати ходячому», «серцем завмирати», «гнилою колодою по світу валятись» (На думку Кобзаря, людина не повинна бути байдужою, бо байдужість страшніша за зло: байдужість — замаскована, не знати від кого її чекати, а до зла людина морально себе готує, готує себе на боротьбу зі злом. Тому поет пише:

Доле, де ти! Доле, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль. Боже,

То дай злої! злої!

- Яку долю готовий обрати ліричний герой і чому? (Закликає до активної боротьби «... і світ запалити ...»; обирає злу долю.)

- А яку б долю обрали ви?

- Чи можна твердити, що рядками вірша Т.Шевченко накликав на себе тяжкі випробування, що не забарилися? (Так. У 1847 році його заарештували).

 

7.  Міні-дискусія.

- Хто є творцем долі людської? Вона залежить від самої людини, її оточення чи від обставин? Чесно кажучи, я схильна до думки, що людині надано можливість корегувати свою долю, а саме для цього їй даний розум, щоб не робити безглузді вчинки. Як писав Т. Г. Шевченко: «У кожного своя доля і свій шлях широкий...» І не треба забувати про те, що поруч живуть також люди з різними долями, треба творити прекрасне, треба жити і нести в наш світ добро.

 Долю я б порівняла з річкою. Вона тече собі, але людина може її лишити так як є, може перекрити дамбою, а може взагалі наробити такого, що висохне річка - і пропаде життя (це я маю на увазі шкідливі звички).

У кожному житті людини є свій смисл і вона має пройти певні випробування і повороти долі. Але якщо в людини сильна воля, то вона змінить те, що предначертано і справиться з усіма зовнішніми перепонами на шляху до того, що вона хоче. У кого сильна воля – буде все по волі його.

Той, у кого слабка воля, не може бути творцем своєї долі: він підкоряється обставинам та іншим людям, які його долю і формують. Тільки вольова людина може взяти долю в свої руки, і сама визначати свій шлях, а не плести за течією.

У моєму розумінні «доля» - це написана для кожного дорога, і перепони чи бонуси, які будуть на ній чекати їх власника, чорна смуга чи біла, але ти маєш через неї пройти, і минути її не маєш жодного шансу. Нічого змінити не можеш, і маєш прийняти те, що маєш...

 Як на мене, цей варіант долі притаманний слабким людям, які в усіх своїх невдачах звикли винити когось іншого, а якщо крайнього знайти не вдалося, тоді на допомогу приходить «доля», на яку завжди можна спихнути все життєве неподобство.

 Якщо так все і є, то який тоді сенс, хоч щось у цьому житті робити? Хіба не краще просто валятися на ліжку, і плювати в стелю? «Доля» все одно тебе знайде і зробить з тобою те, що тобі «приписано»...

 

- У чому полягає ваше призначення у світі? Чи повинні ви бути готовими як Тарас Шевченко «жити й працювати в ім’я України?»

 (Зараз ми  ще навчаємось у школі, а молодість, як відомо, — та пора, коли душа живе насиченим життям, щодня пізнаючи нове, здобуваючії новий досвід, пізнаючи саму себе. Але і зараз важливо запам’ятати сказане видатним поетом, аби ніколи не «завмерти серцем», не втратити ентузіазму, жаги до життя та до духовного розвитку) 15хв

 

 8.  Робота з цитатою.

Прочитайте слова І.Франка і визначте свою позицію з питання: «Доброю чи злою була Доля до Т.Шевченка?»

 

«Він був сином мужика — і став володарем в царстві духа.

Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла

 перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і

 погорду…

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

 

                                                                 АБО

— Прочитайте, як Євген Сверстюк (філософ, публіцист, громадський діяч, колишній політв’язень, літературознавець)  у книзі «Шевченко і час» висловився про дві іпостасі долі Кобзаря. Зіставте думку літературознавця з розумінням долі Шевченком (за віршем «Минають дні, минають ночі»).

«Доля ж особиста не покидала Шевченка за життя, не покидала й по смерті. Тільки вона двоїлася в очах на високу і земну. З високою було все гаразд. За два роки після викупу з кріпацтва він, проживаючи вільним і забезпеченим художником, стає одразу визнаним поетом (національне визнання в істоті речі є головним ...). Наступних сім років він сягає вершин, яких сучасники не могли навіть цілком зрозуміти. Раптовий грім і каміння — це теж закономірність на високій дорозі. Шевченко, принаймні, знав, на віщо йому та каторга. Не покидала його висока доля і на засланні, і після повернення: вона тримала його на вершині болю і страждань. А земна доля від того, звичайно, терпить — «болить і плаче, і не спить». Земна доля тісно зв'язана з долею рідної землі. «Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини»,— пише Шевченко в «Автобіографії» ... Тут і історичний спадок народженого в неволі, і культурна спадщина народу невизнаного ... Але кожне покоління шукатиме живих джерел слідами Шевченковими. І все це теж доля» (Євген Сверстюк)

 

9. Робота з таблицею «Різновиди лірики».

 

- Які види лірики вам відомі?

 

 Пейзажна — поет змальовує картини природи, висловлює переживання й думки, викликані спогляданням.

 

Інтимна — ідеться про інтимні почуття й переживання людей.

 

Громадянська — митець порушує важливі суспільні питання.

 

Філософська — вірші-роздуми над питаннями буття і смерті, про всеосяжне осмислення митцем світу, ролі і місця ліричного героя в ньому, готовності особи до самопожертви, для блага народу.

 

- Дайте визначення.

Сьогодні ми з вами познайомимось з філософською лірикою.

Філософська — вірші-роздуми над питаннями буття і смерті, про всеосяжне осмислення митцем світу, ролі і місця ліричного героя в ньому, готовності особи до самопожертви, для блага народу.

 

Завдання: скориставшись технологією «Метод ПРЕС», довести правомірність віднесення поезії «Минають дні, минають ночі…» до філософської лірики.

 

V. Закріплення вивченого

1. Робота в групах (Звучить запис пісні на слова Т.Шевченка)

 

Група 1 « Знавці художніх засобів»  досліджують художні засоби.

Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «Гаснуть очі».

Риторичне запитання: «Доле, де ти?».

Повтори: «Доле, де ти?», «...дай злої, злої», «...Жити, серцем жити», «...спати, спати», «Коли доброї — жаль боже».

Риторичні оклики: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!».

 

Група 2 «Теоретики» узагальнюють ідейно-тематичний зміст поезії.

Тема: Роздуми поета над важкою долею своєю і пригнобленого люду.

 Ідея: Засудження пасивності народу, який «спить на волі» і не прагне позбавити себе кайданів. У поезії «Минають дні, минають ночі...» звучить мотив осуду людей, які задовольняються своїм підневільним становищем у тогочасній Росії, людей безликих, які вели безтурботне життя й ні до чого в світі не прагнули. Кобзар твердо переконаний, що людина не повинна бути пасивною, вона мусить боротися за своє майбутнє. Байдужість, на думку

Т. Шевченка,— це найстрашніше, що може бути в житті:

Основна думка: «Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі.»

 

Група 3. «Психологи – колористи» створюють кольоровий портрет вірша (відтворюють настрій твору у кольорі).

 

2. Виступ командирів.

Я хочу звернути вашу увагу на виставку творів Т. Шевченка…….

 

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

1.  Рефлексія та оцінювання.

• Прийом «Мікрофон – 2»

• На початку уроку ви ставили перед собою певні завдання. Чи виконали ви їх? Чи досягли мети?
• Закінчіть речення:

-  Я ДІЗНАВСЯ…

-  Я НАВЧИВСЯ…

-  МЕНІ СПОДОБАЛОСЯ…

-  МЕНЕ СХВИЛЮВАЛО…

-  МЕНЕ ЗАЦІКАВИЛО…

-  ЗДІЙСНИЛИСЯ МОЇ ОЧІКУВАННЯ ЩОДО…

     (результатів уроку, емоційного стану, отриманої

      інформації, роботи в групі)

Я ЗРОЗУМІВ, ЩО МЕНІ ТРЕБА:

- ВИВЧИТИ…

- ПОВТОРИТИ…

- УСВІДОМИТИ…

               «Сьогоднішній урок дав мені можливість задуматись над…»

 

    Слово вчителя

 Життя й творчість Т. Шевченка — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до майбутнього, допомогти йому повірити в свої сили, запалити іскру надії, іскру волелюбності, правди, щастя.

 

(Відеоролик про Т.Шевченка).

Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання).

На високому рівні працювали…

- На достатньому …

- Виявляти більше активності слід …

- Звернути увагу на культуру мовлення  й оформлення думки потрібно …

Домашнє завдання.

Обов’язкове.  

1. Проаналізувати поезію «Минають дні, минають ночі…» за наведеним планом.

2. Підготуватися до виразного читання вірша.

За бажанням.  Написати твір-роздум на тему: «Людина – господар власної долі чи виконавець «вищого повеління»?», лист до Тараса, вірш «Шевченкові присвячується…»