УРОК

Тема: Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство. Україна часів Т.Шевченка.. «Садок вишневий коло хати» - перлина пейзажної лірики.

Мета: закріпити знання біографії Т.Г.Шевченка; ознайомити учнів із шедевром світової пейзажної лірики «Садок вишневий коло хати»; дослідити таємницю майстерні Т.Шевченка; розвивати спостережливість, образне мислення; виховувати пошану до славного Кобзаря, любов до родини, Батьківщини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг  уроку

І. Організаційний момент

 Девіз уроку:   Ми всі – одна сім’я.

                       Ми всі – це безліч «я».

Відчуймо себе часточками колективу, краю, держави, всесвіту і скажімо:

АУТОТРЕНІНГ

       Я – особистість творча.

       Я – думаю, замислююся

      Я – хочу все  знати.

      Я люблю свою державу і рідну мову.

      Я дбаю про красу і неповторність української слова.

    II Мотивація навчальної діяльності.

 Розгляньте будь ласка ілюстрації. Що зображено на них? Сім’я вечеря коло хати…Садок вишневий коло хати.. З якої поезії ці рядки? Хто їх автор? Тож тема  сьогоднішнього уроку …(учні записують у зошити)

III. Оголошення теми уроку. Ціле визначення

Перед учнями ставиться завдання: визначити самостійно цілі уроку за схемою (на дошці)

Ми повинні пам’ятати: «Знання в єдності»

Ми повинні знати..

Власна мета (хочу для себе під час уроку…)

IV.Опрацювання навчального матеріалу

    Що ви знаєте про життя Т.Шевченка з попередніх класів?(Учні       заповнюють першу колонку таблиці.)

Зверніть увагу на ці рядки

  …Тихесенько вітер віє,

      Степи, лани мріють,

      Між ярами над ставами

      Верби зеленіють..

      Садок вишневий коло хати

      Хрущі над вишнями гудуть…

Бесіда.

-Які картини ви уявляли, слухаючи ці рядки?

-Що, на вашу думку, об'єднує їх?

-Який художній опис тут використовується?

Саме поезією «Садок вишневий коло хати» Т.Г.Шевченка ми починаємо знайомство з тематичним блоком «Рідна Україна. Світ природи». А з чим у вас асоціюється слово «Україна»?

-Якою ж була Україна за часів Т.Шевченка?

Послухайте фрагмент повісті С.Васильченка  «Широкий шлях»: Україна… В одному вже тільки слові і для нашого уха, і навіть для уха чужинців ціла музика смутку і жалю…

Україна-це тихі води і ясні зорі, зелені сади… Україна- це обшарпані, голодні люди.. Ідуть на панщину, чорні і німі. Україна – це царське та панське безмежне свавілля…

Розповідь учителя (показ презентації)

-Саме у такій, кріпацькій, пригнобленій Україні, у селі Моринці 9 березня 1814 року в старій хатині

2.Самостійна робота над статтею підручника «Тарас Шевченко»

читання з позначками ( +- я це знав,!- нова інформація)

3. Фізкультхвилинка

Уявіть що ви у вишневому садочку

Вгору легко потяглись

І навшпиньки піднялись.

А тепер всі опустились

Як дерева захитались

Вліво-вправо, вліво-вправо.

Біля парти всі присіли,

Потім встали й полетіли.

Руки в боки узяли,

На всі боки повели.

Руки вниз всі опустили

І за парти тихо сіли.

   4. Слово вчителя

Де б не знаходився письменник, він завжди згадував неповторну природу України.

Уявіть Тараса Шевченка на засланні. Його вивели на прогулянку з камери. Поет глибоко вдихає весняне повітря, пахощі вишняку, добре знані йому ще з далекого дитинства. Раптом зринає перед Тарасовими очима до щему в серці мила картина: садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…

 У таких драматичних умовах Шевченко творить надзвичайної краси поезію « Садок вишневий коло хати», яку вважають світовим шедевром пейзажної лірики.

5. Прослуховування вірша «Садок вишневий коло хати».

Учні заплющують очі і слухають, намагаючись «побачити», «почути» зображене у вірші…

Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

Учні працюють за схемою:

Садок вишневий коло хати – зоровий образ

Хрущі над вишнями гудуть – слуховий образ

Плугатарі з плугами йдуть – слуховий і дотиковий образи

Співають ідучи дівчата – слуховий і зоровий образи

А матері вечарять ждуть – зоровий і дотиковий образи

Назвіть художні засоби, що використовує автор?

Вчитель. Перед вами ілюстрація — малюнок вашої однокласниці до поезії Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати". Щоб простежити її схожість з поезією, ми прослухаємо вірш (учениця)
Справді, чарівна поезія, котра відображає не лише красу української природи, а й гармонію родинних стосунків.

— Чи схожий малюнок з поезією?

— Що недомалював художник?

(Учні відповідають.)

Щоб краще пройнятися цією поезією, прочитайте її, будь ласка, вголос. Читаючи вірш у супроводі мелодії, ви відчуєте взаємозв'язок між поезією і музикою, адже музика — могутнє джерело думки.
(Учні читають вірш під фонограму.)
Бесіда.
— Яку пору року описано у творі? Чому?
— Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях?

— Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?
— Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)
— Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"? ("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)

Вчитель. Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать його поезії і картини, зокрема "Селянська родина". Що зображено на ній?

     Бесіда 
      -Родина… Яка вона повинна бути?

     -Що є спільного в картині і поезії?

      -Чим відрізняється поезія від картини?

 V. Рефлексія та оцінювання

«Мікрофон»: Після цього уроку я зрозумів…

 VI Підсумок уроку.

На паперових сердечках діти висловлюють побажання  героям поезії Тараса Григоровича.

Звертаю вашу увагу на виставку книг. Тут є твори Т Г. Шевченка та цікаві книжки про поета. Читайте, цікавтесь, научайтесь.
VII. Домашнє завдання: вивчити вірш напам'ять ( учням роздається пам’ятка « Як навчитися виразно читати вірші»).