Урок "І.П. Котляревський. Торжество народної етики в п’єсі «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки, яка відстоює свою людську гідність, бореться за "

Савенко Лариса Михайлівна

учитель української мови та літератури

Авдіївської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 7

Авдіївської міської ради

Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з методичним коментарем

 «І.П. Котляревський. Торжество народної етики у п’єсі «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки, яка відстоює свою людську гідність, бореться за своє щастя. Інші образи твору. Значення твору в українському літературному процесі»

Анотація

Концепція НУШ розглядає принцип дитиноцентризму як один із пріоритетних. Тому питання моделювання ефективного уроку є надзвичайно актуальним для учителів української мови та літератури, що працюють на засадах особистісно – орієнтованого підходу.  Задача словесника, в першу чергу, полягає в тому, щоб допомогти дитині навчитися бути особистістю зі сформованою  загальною культурою, високими моральними  орієнтирами й цінностями.

Тема

І.П. Котляревський. Торжество народної етики в п’єсі «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки, яка відстоює свою людську гідність, бореться за своє щастя. Інші образи твору. Значення твору в українському літературному процесі.

Мета:

- поглибити знання учнів про творчість І. Котляревського, визначити  проблематику твору, сутність порушених у п’єсі морально-етичних проблем; розкрити образи персонажів п’єси;

- розвивати логічне та образне мислення, творчі здібності учнів, вміння висловлювати свої думки;

- виховувати високі моральні якості шляхом глибокого аналізу образів п’єси, формувати активну життєву позицію, виборювати своє право на щастя.

Очікувані результати

Учні  знатимуть:

- проблематику твору, ідейний зміст драматичного твору;

- сутність порушених у п’єсі морально-етичних проблем;

- значення п’єси  в українському літературному процесі;

- значення творчості І.Котляревського для розвитку української літератури;

Учні вмітимуть:

- здійснювати характеристику персонажів драматичного твору, висловлювати власні міркування про їх вчинки та характер, використовуючи цитатний матеріал;

- робити порівняльну характеристику героїв, їхніх життєвих позицій;

- аналізувати художні засоби розкриття внутрішнього світу героя;

- інсценізувати уривки твору;

- формувати активну життєву позицію;

- розвивати уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлювати можливості вибороти власне щастя;

- планувати навчальну діяльність;

- працювати в парах, групах, колективно.

Навчально-методичне забезпечення: виставка творчих робіт «Не бояться прясти, шити», комп’ютер, мультимедійний проектор, ілюстрації до п’єси, дидактичний матеріал.

Вид уроку: інтегрований (мистецтво, історія України, біологія).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Особистісно зорієнтований урок літератури має свою структуру:

- емоційне налагодження співпраці;

- актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань учнів;

- мотиваційний етап, де відбувається психологічне налаштування  учнів на урок;

- етап цілевизначення і планування (учні оволодівають уміннями ставити цілі і планувати свою діяльність на уроці);

- етап опрацювання навчального матеріалу (предметна і загальнонавчальна діяльність, що перемежовується рефлексивною після окремих етапів),

- рефлексивно-оцінювальний етап (аналіз і оцінювання процесу, результату діяльності і пов'язаних із цим почуттів, співвіднесення досягнутого і запланованого, визначення особистісних смислів вивченого, оцінювання свого читацького розвитку).

Основний зміст уроку:

І. Створення позитивного емоційного фону

НУШ висуває завдання перед кожним учителем бачити в кожному учні суб’єкта навчальної діяльності, рівноправного співрозмовника,продуктивна робота якого на уроці безпосередньо пов’язана з його емоційним станом. Тому саме початок уроку відіграє важливу роль у встановленні певного контакту з дитиною, впливає на  її психологічний комфорт.

Учитель:

-Я рада всіх вітати в кабінеті української літератури, який сьогодні трішки нагадує театр, і  від цього дуже щаслива, тому готова поділитися своїм  щастям будь з ким.

 Гра «Щастя летить до того» (на прийнятні твердження – плескайте в долоні)

- Щастя летить до того, хто плескає в долоні.

- До того, хто має гарний настрій.

- До того, хто переживає, хвилюється.

- До того, хто виконав домашнє завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Важливим етапом уроку є актуалізація опорних знань учнів. Ефективні прийоми сприяють активній розумовій діяльності, умінню застосовувати набуті знання. Питання, які пропонуються учням, виведені на екран, кожен самостійно дає відповіді на них. По виконанню роботи застосовується взаємоперевірка, яка дає дитині відчути відповідальність як  за себе, свої знання, так і за свого товариша.

 Літературний диктант:

1.До якого літературного роду належить «Наталка Полтавка»? (драма)

2.Який жанр твору? (соціально-побутова драма)

3.Чим відрізняються драматичні твори від прозових та ліричних? (призначені для постановки на сцені)

4.Що стало основним джерелом для написання твору? (життя українського народу)

5.У чому краса і сила драми? (у правдивому відтворенні життя простих людей)

6.У чому новаторський характер п'єси? (написана простою розмовною українською мовою)

7.Який конфлікт твору? (соціально-побутовий)

8.Яка тема п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка»? (життя і побут українського села у ХІХст.)

9.1819 рік, що з ним пов’язано? (вихід п’єси, заснування професійного театру)

10. Яка ідея п’єси І.Котляревського? (оспівування духовної величі людини з народу)

11. До якого літературного напряму тяжіє твір? (класицизм, сентименталізм, романтизм)

12.Скільки пісень використано в п’єсі,на які тематичні групи їх можна поділити? (22, авторські пісні, пісні фольклорного походження (родинно-побутові, історичні, соціально-побутові, сатиричні), пісні літературного походження)

Взаємоперевірка.

Робота в парах: Відновіть елементи сюжету (Робота з роздатковим матеріалом)

Парно-групова робота сприяє вихованню активного читача, здатного відстоювати свою точку зору, мати свою позицію.

ІІІ. Оголошення теми  та мети уроку

Учень суб'єктом діяльності стає тоді, коли оволодіває діяльнісним циклом, зокрема уміннями цілевизначення, планування, організації. Так під час оголошення теми пропонується вдуматися в неї та сформулювати  свої очікування. Після цього подаються цілі, серед яких учні обирають ті, що їм здаються прийнятними,  визначають власні пріоритети  щодо розвитку своїх  читацьких умінь. Також на цьому етапі школярі, користуючись маршрутними листами, ознайомлюються з очікуваними результатами. Маршрутний лист супроводжує їх під час опрацювання певної теми, учні знають на якому етапі знаходяться, яке місце займає урок серед інших у темі, орієнтує їх щодо виконання певних видів робіт(уроки зв’язного мовлення, контрольна  перевірка)

ІV. Мотивація учнів до навчання

Постановка проблемних питань спонукає учнів до активної розумової діяльності й разом із цим заохочує їх бути  ініціативними, цілеспрямованими і головне  позитивно мотивованими  на роботу.

Учитель:

Небагато знайдеться в світовій драматургії творів, що були б такими популярними  в народі, як безсмертна наша "Наталка Полтавка". У чому ж секрет популярності п’єси ? У чому полягає моральна краса Наталки? Чи потрібно виборювати своє щастя?

Тож на сьогоднішньому уроці ми намагатимемося дати відповіді на ці запитання, при цьому, осмисливши  внутрішній світ персонажів драми та їх бажання бути щасливими, будемо вчитися робити власний вибір.

Щасливий, хто мав змогу знайти

щасливе життя. Але щасливіший

той, хто вміє ним користуватися

Г. Сковорода

V. Опрацювання навчального матеріалу

Заздалегідь клас об’єднано в групи, кожна з яких мала випереджальне завдання охарактеризувати образи твору за поданим планом:

1.Дані про героя (головний чи другорядний, центральний чи епізодичний). 

2.Портрет героя (якщо змінюється, то як?). 

3.Вчинки героя. Як вони розкривають його внутрішній світ? Риси характеру.

4.Мова героя. Пісні, що виконує персонаж.

5.Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене? 

6.Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).

7.Ставлення автора до свого героя.

8.Ваше ставлення до героя.

9.Проблеми, які порушує автор через цей образ.

 

І група – жіночі образи п’єси

Під супровід  пісні «Ой, я дівчина Наталка» з’являється Наталка зі своєю матір’ю.

Інсценування епізоду п’єси.

Цей вид роботи дозволяє глибше зануритись у внутрішній світ героя, відчути його душевний стан, проникнутися його думками та переживаннями. Також учні можуть проявити свою індивідуальність, особистість, акцентуючи увагу на своїх акторських здібностях.

Учні характеризують образ Наталки та її матері за поданим вище планом.

Портретної характеристики Наталки в п’єсі немає, тож створення портрета персонажа і пошук прикмет, яких автор не подає нам у творі, - одне із завдань вдумливого читача: через входження у внутрішній світ описати зовнішні риси персонажа.

Члени групи, застосувавши знання з біології, пояснюють  вдачу  Наталки, її  енергетику (Учениця дає визначення поняття «гомеостаз»).

Зачитується сенкан  до образу Наталки:

Наталка

Чесна, працьовита.

Кохає, чекає, бореться.

Щастя – бути з коханою людиною.

Полтавка

Проміжна рефлексивна діяльність.

Колективна діяльність:

1.Дібрати певні асоціації до проаналізованих образів:

- Наталка – сила духу, вірність у коханні, рішучість, любов до матері, повага до старших, покірність, працьовитість, розум, наполегливість, завзятість, виборювання щастя…

- Горпина Терпилиха – бідна вдова, знедолена жінка, має добре серце, любить свою дочку, дотримується принципів народної моралі, бажає видати дочку за багатого…

Створення асоціативних рядів дає можливість учням бачити слово, розуміти й відчувати його красу.

2.Які проблеми порушено через ці образи?

Застосовується  інтерактивний прийом «Розмірковуючи – навчаюсь».

 

ІІ група – характеристика  Петра та Миколи.

Учитель:

-Я вважаю, що образ Наталки не був би таким повноцінним, якби у творі не було б образу її коханого Петра та його побратима Миколи.  

Отож, запросимо їх  до нас у гості.

Інсценування епізоду.

Члени групи характеризують образ Петра та Миколи.

Під час роботи над характеристикою образів застосовуються  різні методи та прийоми, що сприяють розвиткові  уяви, емпатії, образного і критичного мислення, умінь  висловлювати свою думку, водночас вислуховуючи думку інших.

Проміжна рефлексивна діяльність.

1. Використовуючи метод «Кола Венна», учням пропонується  відновити прослуханий матеріал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Евристична бесіда:

- Як ви вважаєте, чому Петро відмовляється від Наталки? Може, покохав іншу?

Учні висловлюють своє ставлення до Петра.

(Петро відмовляється від Наталки, бо в нього переважають надмірна людська доброта, християнське смирення, всепрощення)

- Як І. Котляревський на прикладі образу Петра відтворив потяг народу до знань, до культури? (Драма «Наталка Полтавка» підтримала пам`ять народу не тільки про С. Климовського, а й про Кочубея, Мазепу, Іскру. Зрозуміло, що Возний як чиновник мусить дотримуватись офіційного погляду. Мазепу він називає «ізвергом», а потім і зовсім припиняє бесіду на небезпечну тему. Але деталі розмови свідчать про обізнаність у діяльності і гетьмана Івана Степановича Мазепи, і генерального судді Василя Леонтійовича Кочубея, і полтавського полковника Івана Степановича Іскри. Суперники за руку Наталки стають однодумцями в гордості за минуле України. У цьому контексті рішення Возного у фіналі відступитись від просватаної ним Наталки стає цілком умотивованим.)

- Яку роль відіграє в драмі образ Миколи?

3.Які проблеми порушені автором через ці образи?

 

ІІІ група – возний Тетерваковський та виборний Макагоненко.

Учитель:

- Важливу роль у розкриті теми уроку має образ возного Тетерваковського. Не було б його - не було б соціально-побутового конфлікту.

Учень в образі Тетерваковського з місця виголошує слова:

«Я - дворянин, але готовий одружитися з убогою селянкою, бо власному серцю не накажеш…»

Школяр у образі Макогоненка також звертається до аудиторії:

«Я – виборний, за будь-яке матеріальне заохочення готовий на все: «Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник»…»

Учні від імені персонажів передають думки та переживання, сподівання та мрії. Прийом перевтілення допомагає  учневі  вжитися в роль, мимоволі потрапити в ситуацію співпереживання образу-персонажу.

Проміжна рефлексивна діяльність.

1. Бесіда за питаннями:

- Як ви вважаєте, почуття возного до Наталки щире чи корисливе? (Учні доводять думку, використовуючи метод «Прес»).

- Як ви ставитесь до слів виборного про Наталку? (Учні зачитують репліку виборного «Золото - не дівка...», акцентуючи увагу на використаних художніх засобах).

- Які проблеми порушено через ці образи?

 VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

Учитель:

Отже, характеризуючи героїв драми, ми замислюємося над актуальністю порушених у творі проблем, а саме:

•                Вірність у коханні.
•                Повага до старших за віком людей.
•                Соціальна нерівність.
•                Батьки та діти.
•                Працьовитість та лінь.
•                Потяг до знань, культури.
•                Проблема історичної пам`яті народу.
•                Боротьба за щастя.

Учитель:

Ми переконуємося в тому, що всі герої  по-своєму хочуть бути щасливими.

Інтерактивна гра « Мікрофон»:

- Хто, на вашу думку, може бути щасливим? (хто сам прагне цього, має велику силу волі)

- В ім'я чого жертвує своїм щастям Наталка ? (для спокійної старості матері)

- Як ви розцінюєте вчинок возного наприкінці драми?

- Чи потрібно боротися за своє щастя?

Поясніть вислів Г.С. Сковороди, що є епіграфом уроку.

VІІ.  Рефлексивно-оцінювальний етап

На цьому етапі учні мають усвідомити, чого вони навчилися; проаналізувати досягнули чи не досягнули цілей; з’ясувати причини успіху чи не успіху; спланувати подальші кроки; порівняти власне сприйняття певних явищ, подій, оцінок з думками, почуттями однокласників; привчатися до аналізу дій та почуттів.

Учитель:

- Отже, у чому секрет успіху твору? (Відповіді учнів).

- Чи може слугувати Наталка ідеалом для сучасної молоді?

Звертається увага на виставку творчих робіт учнів.

- У чому моральна краса Наталки?

- Чи вдалося досягти запланованих цілей? (Учні висловлюються)

Оцінювання власної діяльності.

Оцінювання процесу навчання відбувається на основі аналізу рівня досягнення проголошених цілей, здобутих знань, вироблених умінь. Поряд із традиційною оцінкою (балом) застосовуються й інші форми, наприклад картка контролю власної діяльності.

Пропоную вам самим здійснити поточний контроль власної діяльність на уроці.

з/п	Назва уміння	Бали
1.	Я умію здійснювати характеристику персонажів
2.	Я умію давати відповіді на проблемні запитання
3.	Я умію користуватися цитатами при аналізі образу
4.	Я умію визначати художні особливості твору
5.	Я умію робити порівняльну характеристику героїв
6.	Я умію працювати в парах, групах;  самостійно планувати і оцінювати свою роботу на уроці
7.	Усього балів

Критерії оцінювання: «Так» - 2 бали; «Не завжди» - 1 бал; «ні» - 0 балів.

VІІІ. Домашнє завдання (диференційоване)

1.              Написати порівняльну характеристику героїв за вибором 
2.              Скласти фанфік.

Учитель:

Дякую всім за роботу. Сподіваюсь, що морально-етичні  уроки, які дає нам Наталка, є дуже корисними. То ж давайте частіше звертатися до образу цієї дівчини, шукаючи в  її діях та вчинках  відповіді на болючі питання сучасності. І не бійтеся бути щасливими! І не бійтеся виборювати щастя! Адже «бути щасливим – це значить пізнати, знайти самого себе» (Г.Сковорода)

Якість уроку НУШ залежить від особистісного підходу до навчального процесу, взаємодії учителя й учнів, педагогіки співробітництва на уроці та ефективних методів та прийомів, що стимулюють активну навчальну діяльність.