науково-пошукова

Для правильного функцонування потребуе 93Hi м'кроелементи. Ось

Na (нанјй)

Забезпечуе роботу нервових кттин Фодукти:

Тема: Речовини i елементи, для людннн.

Меп:

        Ознайо.млення з особливостя.ми впливу pi3HH.x на людський оргднлз-м:

        фор.М> виння критичнот мислення;  виховх вати самосттйноТ творчоТ дтяльностт, i схмоорга}-йзацп.

План конференцй

1. Встх пне слово викладзча.

Значення pi3Hll-x речовнн i xi.Mi ^LIHH.x для людини. L  -людини. Доповй)ач 2.

4. Значення жиру в opI“dHi3Mi. З.

Слово викладача про

6. Цинк — важливий елемент в opr-aHi3Mi. Доповй)ач 4, S

Йод, йот роль в Hkui0HYBaHHi 6, 7, 8.

S. Селен в Доповй)ач 9.

 Фер_хм, його значення для  10, II.

10. 3aIQAbHi ВИСНОВКИ.

11.Заключне слово викладача.

Тема: Речовини i елементи, для людини.

Мета:

 Ознайомлення з особливостями впливу на людський

 формування критичного мислення; виховувати   самостп1ноТ творчоТ i

План

1.     Вступне слово викладача.

2.     Значення        речовин i для людини.  1.

З. Ылки в людини. 2.

4.       Значення жиру в Доповгдач З.

5.       Слово викладача про

6.       Цинк — важливий елемент в  4, 5.

7.       Иод, його роль в  6, 7, 8.

8.       Селен в  9.

9.       Ферум, його значення для 10, 11.

10.    висновки.

11.   Заключне слово викладача.

1. Викладач.

До складу орга\йзму людини входить багато речовин та He06xiJl11i для роси, розвитку й людини.

речовини жири, вуглеводи, а також вода. Щодо         то вони на      яких е значна в          та макроелементи,   в          входять до складу

јподини.

Саме здорова Тжа забезпечус нормальне i правильне орглйзму, а цього залежить здоров'я людини. Ми знаемо, що найважливйпа для людини — здоров'я. В k0HVIM1YIAii нашо; держави ТАКОЖ про це говори•њся в cTa•rri З  жилтя i здоров'я, честь i i безпека визнаються в YkpaiHi найвищою

Сьогојџй ми поговоримо про чош•о вони ne06xiAHi людшЙ, як ними як змйпо«чъся стан людини при надлишку тих чи eJ1eMeHTiB.

2.  1. Значения ixi.•titllltcr елемеиппв ДЈШ ЛЮДИНИ.

()fMAHi3M людини складасться з води на 60%, з яких 34% припадае на op13HiVlHi сполуки i 6% на Основними компонентами сполук с елементи-органогени. У сполук 22

елементи. XiMiHHi елементи концентруються в органах та тканинах. MikP0- та макро- накопичуеться в в

kicTk0Biii та тканинах. тканини е основним депо для багатьох Mik-poeACMeHTiB. Також що Цинк концентрусгься в

Йод — у Флуор — в 3Y6iB; Арсен, накопичуються у та — у нирках; Станум — в тканинах кишковику; — у та

                            - у               ока; Бром, Манган, Хром - у                               переважно

концентрусться в       та         тканинах.       та Хлор в основному в         а          та         — у     У та      входять до kicTk0B0i та зубноТ тканини. у МдЗ(РО4)2 в твердих тканинах 3Y6iB.

           Десятъ житгево                                           (Са, К, Na, Мд, Fe, Zn, Си, Мп, Мо,

Со) називають «металами житгя», без яких неможливе opraHi3MY в Щоденне потрапляння до з продуктами харчування повинно бути у певних Така ж повинна i виводитись з opraHi3MY, ix BMicT знаходиться у

багатотранна. Макроелементи       тканин,  осмотичний тиск, РН середовища, йонну та кислотно-лужну

 BiTaMiHiB та ак-гивних речовин беруть участь в процесах розмноження, росту, 06MiHY та        Макро-          Taki як           Флуор, Фосфор, Йод,

сприяють формуванню kicTk0B0T та зубно; тканини.

З.  2. Юлки в людини.

Ылки         важливу роль в        Житгя неможливе без по i           - це     складно; будови, макромолекули (протеТни) яких складаються i3 сполучених    собою

    Н Х-   • \-с-с-он+ но.

Перший    очищений  був отриманий в 1728             Я. Це був 6iJ10k пшеничного зерна         клейковина. стали називати протеТнами         гр. protos — перший).

i 1 1 1 11010.

yııjopcıııısı opızıııİ'jMİ.

'3MİlllOB[i'111CH ııpvı 311Mİııİ 0/411icî IIMİIIOKHCJJMH

IICII'I'HJIIIHX jıaııqıorİB i YMOB

G)iuııça, sııça BH'jııatıac Horo (j)YHK14İî B

      1         ci'jıvı.

 AJ11,6YMİıı  B MOJIOIIİ, ŞICCIIIOMY 6İJlKY İ ıçpoıji.

 y                 ııc           aJlC        B pog6aıwıc11HX povıvıııax COJICİİ. //l() ı gıoGyjıiııiıj ııajıcııc,l'lü,   ıçpoııi i M'yıgoıjvıVı 6İJlOK MİO'WIII.

I             CJIİıııx  JiHlJlC B po•ıGaıwıcııvıx po^rıqvıııax JlYl'iB. 3ycıpİ ¹1ü10T1,cg B POCJIVjııa,X.

J             (o cıoıcpoııpo•rcîııİB BİJUlOCHTbCH ııaıypwıı,ııoıx»

I İpoı  '3 MOJICKYJI[IMVI illiljoı•o 'I'HIIY.

'414'$l'jaııy y BHVJIH/Iİ cepmıy. 110 tlHX

13011"  CKJıany xpşııuİB, poı i", cJıvıııvı.

3t1'31wıqağİ Tl•ına ııepeııocıııııç

'46Y/UIHKİB 6arwrı,ox XB0P06.

İle 11İKaıjo:

Число що входять в молекули окремих дуже pi3He: у 51, в - близько 140. Тому i

молекулярна маса       коливаеться в дуже широких межах -         10 тисяч до багатьох             На ocH0Bi визначення вщносноТ молекулярноТ маси i елементарного       встановлена   формула бтковоТ молекули kPOBi (C738Hl 1660208S2Fe)4. Менша молекулярна маса може бути в

простих i деякихприроди. Наприклад, молекулярна маса гормону близько 6500, а Bipycy грипу — 320 ООО ООО.

                                 людина вже глибоко                                                                              i

приступила до штучного отримання            на ocH0Bi тих же досконало            в          розвитку            CBiTY.

Виявилось, що, розмножуючись на поживному середовииџ, можуть створювати велику        масу. Штучне здобутгя        було актуальним питанням вже в минулому          коли стало      що       з   за допомогою

(пептидних)     синтези низькомолекулярних          ³ xiMika Е.      У 1903—1907 рр. Е. синтезував що складаеться з 19

         Отже,    тобто його

4.  З. Значения .усиру в opzaHi3Mi.

          Жири -                                             i вищих одноатомних карбонових кислот.

Головним за яким речовини об'еднали в одну групу, е те, що вони не розчиняються у але добре розчиняються у неполярних розчинниках: ecTepi,

За структурою жири е складними естерами триатомного спирту та високомолекулярних жирних кислот.

кислоти — це сполуки, до складу яких входить карбоксильна група та довгий вуглеводневий ланцюг.

та олеТнова   кислоти. Жири - природна сировина, з якоТ за допомогою     перетворень вперше добули             kap60H0Bi кислоти -             й

2

                    з                        4

припущення щодо в жирах «прихованоТ кислоти» були ще в XVII cT0JIiTTi. Мила — HaTpi€Bi й  вищих карбонових кислот — здавна виготовляли з лугом.

1741 р. французький xiMik Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) сильнот HeopI•aHi^LIH0i кислоти на мило добув масну на дотик BiH припустив, що добута маса е жиром. й науковець виявив, що це не так. ж були кроки на шляху з'ясування природи

-      за допомогою яко; 1779 р. шведський xiMik Карл            Шееле виявив: один з            (розкладання води)      -           1817 р. його   Шеврьоль добув з     уже «солодку            Шееле».

значення мало ним у продуктах водних i кислот на pi3H0MaHiTHi жири сполук. Ними виявилися kap60H0Bi кислоти — стеаринова, олеТнова.

Сорок P0kiB потому Марселен Бертло встановив структуру  i з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад i структуру природних було доведено експериментально.

Жири у BCix рослинах i тваринах. У рослинах вони накопичуються переважно в у у тваринних

жири (баранячий, свинячий, яловичий i т.п.), як правило, е твердими речовинами з невисокою температурою плавлення (виключення - риб'ячий жир). жири         переважно кислоти.

жири (масла) отримують i3 зерен масляних рослин, наприклад i3 соняшника, хлопка, льону, сот. За ступенем очистки рослинного масла на:

кислоти.

                       Жири                                          жири                           А, D

              (наприклад, риб'ячий жир, особливо                        жир), Е (бавовняна, кукурудзяна

Жири  гарною що залежить сорту 1 консистенцй жиру. Краще засвоюються жири i жири з низькою температурою плавлення.

Жири мають    Вони використовуються в у мила, маргарину i т.п.

                         Жири мають величезне                        значення. Вони виконують в

Вони охороняють теплових втрат, тому що е поганим тепла. Частина жиру використовуеться для побудови

               (структурний жир), частина                              у            запасноТ резервно; речовини

(резервний жир). Жир захищае органи (наприклад,  MexaHit4HPIX тому що мае визначену

Жири в можуть утворюватися не з що надходять з Тжею, але й у синтезу з i При повному жиру з T>ki BiH все ж таки утворюсться i в досить може

 Основним джерелом утворення жиру в       служать переважно вуглеводи.

5.  Викладач.

в людини дуже важливу роль тому, що вони приймають участь у     систем i

i, якщо якогось не вистачае або забагато в луодина             це        появляеться дискомфорт,   самопочуття, а появляються            розлади здоров'я. З'ясуемо   елементи яким чином впливають на людини.

6.   4. Цинк — валсливий елемент в

В           дорослоТ людини близько 1,5-3 г цинку. 0cH0BHi запаси в структурах, а також у яечках i   тканинах.

Цинк:

                      регулюе функцй нервовоТ системи (разом з  групи В мозочка, покращуе       пам'ять i увага) надае потужний вплив на iMYHHY систему      piBeHb            i тимозину, захисну     i           i вироблення сприяе видаленню вуглекислоти) регулюе             статевих залоз           вироблення статевих важливий для            аденоми простати) впливае на           процеси, знижуе ризик викидня i затримки росту плода) для нормального росту, розвитку i статевого

              HopMaJTi3ye 06MiH              (прискорюе окислення                 i piBeHb цукру в kPOBi

(входить до складу  разом з BiTaMiH0M А за гостроту зору, смакове сприйняття i нюх для нормального росту волосся i а також при загоеню ран

5.

Добова потреба здоровоТ дорослоТ людини в цинку становить близько 10-25 мг.

Симптоми i передозування

може розвиватися при недостатньому (менше 1мг До основних цинку

зниження  схуднення  порушення сну

                      депресй•  порушення  розшарування HiITiB i випадання волосся  розлади нюху зору

 nepM{i

                 (                   CMMII'JOMH

Mini, Kaj1MiJO

Ta CliJ(1JJJIYHK0B0i 3aJ103

J ()jcepeJja I(Hlljcy:

7.  6. HOD, noto POJ1b d)Y/1Kqionyganni opzani3MY.

B opralli3Mi JIIOJLHHH 3aJ1e>1CHO Bin BiKY, BarH, CTaTi Ta MiC11fl

MiCTHTbCSl 15-50 Mr  50% BCbOro Vf0ÅY 3HaXOÅHTbCfl B LUHTOBHÅHiii 3aJ103i, eraiCO)K Bill ner10HYCTbCS1 B neqiHLLi, ACCIHHKax, JlereHflx, HHPKax, ron0BHOMY M03KY, CiM'%HHKax, M'S13ax i MOJIOHHHX 3C103ax IliJL qac JlaKrauii. LIHHK i 3Mi30 MO)1CYTb 110CHJJfOBaTH Ai10 MOLLY.

no OCHOBHHX (l)YHKILiji ji0ÅY B opraHi3Mi BiÅHOCATb:

       BXOAHTb no cKJ1any THPOKCHHY i Tpii0ÅTipoHiHa (rOPMOHH, uXO BHP06JIMOTbCR ULHTOBHAHOIO 3aJ1030}0 i 1110 p06J1flTb BWIHB Ha 3poc'raHHA, P03BHTOK i 06MiH peHOBHH opraHi3MY)

       BHKJI}OHHO BOKJIHBHM              P03BHTKY ÅiTeÄ (noninmye p03YM0BHii i (bi3HHHHii

P03BHTOK ÅiTeii, MiHiMi3YC 110%Ba AiTeä 3 BPOÅ%CHHMH BanaMM P03BHTKY)

 HopMani3yc p060TY HepBOB0i CHCTeMH i 110Kpauxye M03KOBY aKTHBHiCTb  6epe ywacTb B 6iJIKOBOMY, )KHPOBOMY i BOAHO-eneKTPOJ1iTHOMY 06MiHax  KOHTPOJI}O€ ByrneBOAHHMf 06MiH  perymoe p060TY iMYHH0i CMC'reMH

       BilJIHBae Ha 3HH)KeHHA piBHA xonecTepHHY B KPOBi  npucKopoe ninoni3 i cnpøqe 3HHKHeHH}O ueJ1}0J1iTY

       бере участь у 06MiHY деяких BiTaMiHiB гормональний баланс  впливае на стан волосся, HiTTiB i 3Y6iB  3an06ir-ac

Добова потреба в становить:

       для дорослих i старше 1 1 P0kiB 120-150 мкг  для 175 мкг  для годуючих мам 200 мкг.

 7.

Симптоми i передозування

менструального циклу pi3ki        ваги  набряки обличчя,    i тулуба формування зобу ненормальне

розвитку у 3pocTaHHi

У великих дозах ( 2-5 мг/добу) йод токсичний, а при дозах 35-350 мг одноразово результати. 0cH0BHi симптоми передозування йоду в

 йодизм  розвиток запалення слизових оболонок в

 8.

Головним джерелом йоду вважаються морепродукти: TPiCka, i 6ypi морська капуста, молюски, палтус, оселедець, сардини, креветки. Ще одним важливим джерелом йоду е йодована

Також йод входить до складу рослинних i тваринних  але його залежить його BMicTY в грунтах. У районах, де йоду в IPYHTi мало, BMicT його в харчових продуктах може бути в 10-100 pa3iB менше звичайного. з рослинних i тваринних джерела йоду: буряк, салат, крупи, шпинат , морква, картопля, капуста, квасоля, хурма, яблука, виноград, сливи, абрикоси, продукти.

8. 9. Селен в opc•aHi3Mi.

Селен - це елемент, якого в небагато, i  BiH у дуже малих  селен супроводжуе ciPkY та й сполуки. Зазвичай селен накопичуеться там, де е вулкани: у цих селеном трунти, рослини, BiH в тварин, комах i т.д. Але в частка селену в k0Pi дуже мала - не 0,00001 %.

селен вважався небезпечною отрутою - i це так, проте тут все залежить дози. У великих дозах BiH отруюе, а його нестача призводить до хвороб i передчасноТ cTapocTi.

Селен захищае нашу iMYHHY систему,         до негативних           BipyciB i      попереджае утворення що руйнують          i зменшуе Тх в контролюе житгя i кожноТ      попереджае запалення,         i захворювання. Вже             селену роблять його житгево      для людини i тварин.

                      Захищаючи структуру ДНК, селен разом з                     i кобальтом контролюе

нормальне          розвитку новоутворень.  жодна нормальна господиня не використовуватиме       продукти харчування, проте BCi ми купуемо в     i           Хто може поручитися, що вони з абсолютно      зерна, особливо, якщо          дощове?

Якщо в зернах з яко? отримано борошно, буде хоч трохи вона не загине при i HaBiTb збереже до розмноження, причому розмножуватися почне саме в людини, потрапивши туди з i булочками. Достатня в в тому i селену, здатне i зупинити й розмноження в

                   Антиоксидантна              селену дуже важливо i для                           серця: селен

зменшуе вплив не дозволяючи Тм пошкоджувати тканини, i бере участь в YTBopeHHi необМднюс для нормально; роботи серцевих

Завдяки сво1м протизапмьним властивостям, селен попереджае розвиток арлтнллв,  астми, ncopia3Y, i полегшуе вже наявних захворювань.          

Селен попереджае розвиток  склерозу, а також захищае людину  впливу такн.х MeTaJliB, як ртуть, свинець i платина. € коли люди, що працюють на виробництвах, не мають проблем 3i здоров'ям, тому що грунту в тих peri0Ha,x селеном - огже, в людей селену достатньо, i BiH за.хищас Тх отруення. Селен також знижуе деяких що застсовуються при  методом xiMi0Tepanii.

Як noxpi6H0 отримувати селен? Звичайно, з харчування: саме цей шля.х е оптимальним, так як селен засвоюегься дуже потано. Селен в 0J1iT i морепродук-гах - креветках, устрицях, ка-льмара.х, kanycTi; PH6i, особливо маслинах, бобових, кешыо, кокосах; i kpyni. Багато селену в часнику, пнвннх пшеничних б\лих грибах i свинячому (солоному).

Селен можна також отримувати з морськоТ нирок тварин (свиней, телят, 6HkiB), жовтка яець, кукурудзи, чорного i зернового

В добу 20 до l()() мкг селену. Якщо селену надходить менше 5 ,мкг в день, то розвивасться Токсичною для людини е доза в 5 мг.

Зберегти накопичений в селен можна, якщо зменшити споживання  i по вживання TopTiB, i газованих напоТв. продукти, як i цукор, дуже сильно заважають засвоенню селену в

Засвоенню селену допомагае BiTaMiH Е.

При селену знижуеться втрачаеться мислення, слабшае iMYHiTeT; у людей, що працюють на виробництвах, дуже швидко розвиваються захворювання; людина часто XBOPie

застудами i захворюваннями - виникають погано гояться рани i травми; 3ip тощо.

9.  10. Ферум, пого значення Для opzaHi3MY.

Значення             для      здоров'я людини навряд чи можна Досить сказати, що цей    е складовою частиною

       н1ж 70                         Загальний BMicT               в тканинах i органах людського

становить приблизно 3-4 г.

За добу людина повинна споживати з Тжею близько 10-20 мг            Однак з в травному TpakTi всмок-гуеться   близько 10%, тобто 1-2 мг, i

        приблизно                ж             щоденно виводиться з

Значна частина цього втрачаеться щодня при 3JlY11WBaHHi а також при навантажень потреба в          зростае. Так, при заняттях катанням           приблизно 25-35 мг            на

        добу, плаванням — до 40 мг, лижним спортом i            на            дистанцй - до 45 мг.

                функцй         в

Майже 7()% всього   що знаходиться в       людини, входить до складу дихтльного kPOBi, що отримав назву     Саме обумовлюс       цього   пов'язувати кисень i переносити його до BCix той фак-г, що у        зв'язуеться з киснем в l()() pa3iB ak-T\lBHii11e,    у          якого-небудь активного з'сднання. IaBiTb всього лише   досить для того, щоб            всю для 06MiHY речовин i     Для людей, що регулярно     тренування у а тим   для cnopTcMeHiB,     в достатньоТ     означае повною Mip010 забезпечити BCi opraHi3MY киснем   час виконання вправ.

Ще одне важливе активне з'еднання, яке включае в себе атоми називаеться - дихальний серцевоТ i скелетно; мускулатури.

           Це з'еднання активно бере участь у                           киснем                       працюючих

3W1i30 в допомагае М'ЯЗОВИХ волокон в тривалих навантажень, коли надходить з kPOBi кисень витрачаеться дуже швидкими темпами. За рахунок виконання свое? функцй можна розвивати i тренувати таку важливу для спортсмена як

також входить до складу ряду  так чи беруть участь у процесах кисню i забезпечують вироблення енергй.

11.

людини розвиваеться в наступних випадках: крововтрати       xBop06i, легеневих i ниркових кровотечах, гемороТ, рясних i тривалих при паразитичними черв'яками, викликають

Нестача цього     може бути обумовлена також потребою в ньому в     росту,             та годування. 1110Xli розвиваеться при          всмок-гування поживних речовин з киптечника, а також     перенесених             захворювань. Однак           з причин розвитку такого      стану е все ж незбалансоване харчування, при якому в        продукти i ОДНОЧаСНО у             kiJlbk0UIi npAcYTlli страви 3i    kapT011J1i та

Деф\ццт за-д;за призводить до розвизху м'язовоТ  i падитки, cyxocTi передчасноТ появи зморшок, HiITiB i волосся, зайвоТ в денний час, зосерсдження уваги.

!адм7рае ккадходжеиня в optuHi3M людини також загрожуе неприемними  для здоров'я. При цьому надлишки почина:оть накопичуватися в клГтииах печптки, серця,

веде до пошкодження тканин i порушення Такий стан виникае при BcM0kIYBaHocTi з травного тракту, при деяких спадкових захворюваннях, а також неконтрольованого використання

              Джерела            в продуктах

продукги тваринного походження. В першу чергу це яловичина, свинина, баранина, м'ясо лося, кролика.

Серед рослиннот i>ki також можна продукти, що велику квасоля, горох, пшоняна i гречана крупи, кукурудза, яблука, Якщо ж ви лобите готувати салати, то обов'язково включайте до Тх складу шпинат - в kYJIbTypi теж дуже високий BMicT даного Як не дивно, але при 3anoBHeHHi  в людини можуть допомогги HaBiTb  наприклад, халва i молочний шоколад.

            з                речовинами

10.Ви клада ч. 3azaJlblli висновки.

Показуе картинку, викладену з круп, 606iB, кукурудзи i запитуе про те, елементи вони «бачать» на i роблять висновки про значення для людини з почутого.

Отже, для житгя i людського дуже багато серед яких i метали, i неметали. Bci вони дерево

нашого житгя, а ще вони можуть дозволити швидко отримати сади (показуе експеримент, коли в             утворюють на дерева структури).

11.Викладач. Зањтючне слово.

ми з вами проговорили про важливе значення i здоров'я людини. Ваше завдання здоров'я близьких,