Удосконалення системи оцінювання

як інструмент підвищення якості освіти

Дитина, яку хвалять, вчиться вдячності

 Дитина,  яку заохочують, вчиться вірити в себе.

Дитина, яку гідно оцінюють, вчиться, що добре мати мету.

Дитина, оточена приязним ставленням, вчиться радості життя.

Дороті Лов Нолт

Організація освітнього процесу не можливо уявити без чітко продуманої, реформованої системи оцінювання. Оцінка повинна розглядатися,  «як рекомендація до дії, а не присуд». [2, с.19]

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач, порівнювати виявлені досягнення учня не тільки з нормою, а з його  попередніми невдачами чи успіхами.

Перший етап випробування такої системи уже пройдено початковою школою, коли бальні оцінки замінили на вербальну оцінку результатів навчання, яка може здійснювати не тільки оцінювальне судження, а для 3-4 класів – можна вказувати ще й рівень результату навчання.

Вербальна оцінка – це оцінювальне судження.

Рівнева оцінка – оцінювальне судження із зазначенням рівня.

Формулювання суджень про результати навчання здійснюються у процесі:

-формувального оцінювання;

-підсумкового оцінювання.

При цьому слід враховувати два різновиди результатів навчання: об’єктивні та особистісні надбання. Особистісні надбання в усіх класах початкової ланки оцінювати тільки вербально. Об’єктивні результати оціюють  в 1-2 класах – вербальною, в 3-4 класах – вербальною або рівневою оцінкою.

Необхідніть введення вербального оцінювання для учнів початкової школи зумовлена такими факторами:

• вікові особливості дітей 6-річного віку зумовлюють особливе сприймання оцінки своєї діяльності;
• зовнішня мотивація діяльності;
• дитина 6-річного віку не може оцінювати результати своєї діяльності;
• дитина дошкільного віку має сформоване позитивне ставлення до себе;

• різні чинники шкільного життя позитивне ставлення дитини до себе піддають серйозним випробуванням;
• оцінка в балах спричинює не тільки радість, а сором за невдачу, внутрішній протест;
• діти молодшого шкільного віку сприймають оцінювання як позитивне або негативне ставлення до себе.

       Дитина, яка перебуває у постійному страхові і стресові, може так і не опанувати таку важливу компетентність як уміння вчитися впродовж життя. А значить ця дитина виросте конкурентно неспроможною. Тому першочерговим завданням вчителя  не карати за помилки, показувати можливі варіанти її виправлення.

.

 Переваги вербального оцінювання:

• вербальне заохочення навіть найменших досягнень створює ситуацію успіху;
• негативні оцінки, виставлені в балах, можуть призвести до затримки в розвитку;

• створює основу для формування в учнів уміння об’єктивно результати своєї діяльності;
• стимулює позитивну мотивацію до навчання.

НУШ – це заохочення пошуку правильної відповіді, а не покарання за неправильну.

В перехідний період від початкової ланки освіти до середньої ланки потребує від вчителя особливої майстерності використання інструментарію оцінювання навчальних досягнень учнів. 

Починаючи з п’ятого класу вводиться бальне оцінювання для учнів. Це дуже важливий перехідний етап від вербального оцінювання до бального. А фраза    «ти можеш  працювати краще» буде виражена не надто високим балом. І, очевидно, що на цьому шляху в дітей будуть і радощі від високих балів, і незадоволення та розчарування від середніх або початкових. Тому протягом адаптаційного періоду дуже важливим буде психологічний супровід навчального процесу. Дитина повинна усвідомлювати не тільки рівень своїх досягнень, а й можливі шляхи досягнення кращих результатів.

Оцінювання має розглядатися вчителем не як процес цифрового відображення навчальних досягнень учнів, а можливість:

• діагностувати наявні складнощі;
• мотивувати до пізнання,
• підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей;
• виявляти навчальні потреби.

Інтегроване навчання передбачає застосування альтернативних прийомів оцінювання.

Який би прийом і спосіб не був вибраний педагогом, вчитель повинен усвідомлювати, що будь-яке оцінювання, чи вербальне чи представлене балами, повинно бути стимулом  дитині для подальшого розвитку і самовдосконалення.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Державний стандарт  базової середньої освіти – [Електронний ресурс].  – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/

2.Концепція Нової української школи  [Електронний ресурс] // сайт : mon.gov.ua. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/

3.Національна доктрина розвитку освіти [Електронний ресурс] // сайт : mon.gov.ua. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text

4. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita-2/typova-osvitnia-prohrama-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/