УкраЇна у 2014 - 2019 рр..

УкраЇна у 2014 - 2019 рр.. Розробник: Муляр А. М.

Голову Верховної Ради Олександра Турчинова обрано виконуючим обов'язки Президента України (до 7 червня 2014) замість Президента Віктора Януковича. Після того, як Віктор Янукович дізнався про призначення О. Турчинова в.о. Президента, направився до Балаклави (де відмовився від послуг держохорони) і далі до Севастополя, де, за деякими свідченнями, піднявся на борт одного з російських військових кораблів, який і вивіз його до Росії наступного дня. Біля міської ради Севастополя пройшов мітинг проросійських сил, учасники якого: оголосили недовіру голові Севастопольської міської державної адміністрації Володимиру Яцубі «обрали» новим головою міста бізнесмена з російським громадянством Олексія Чалого. лідер партії «Руський блок» Геннадій Басов заявив про створення з числа добровольців загонів т. зв. «самооборони». О. Турчинов

З 23 лютого — Кримська криза початок відкритої фази російської агресії проти України. 26 лютого — Під будівлею Верховної Ради АР Крим пройшли два мітинги, в одному з яких узяли участь представники проросійських організацій, котрі вимагали приєднання автономії до складу Росії, у іншому — українські патріоти та кримські татари, котрі наголошували на необхідності територіальної цілісності України. Між учасниками мітингів виникли сутички, у ході яких постраждали 30 осіб. У ніч на 27 лютого — будівлі Верховної Ради та Уряду АР Крим захопили озброєні автоматами, кулеметами, гранатометами тощо невідомі особи у російській військовій формі без розпізнавальних знаків, які встановили на будівлях російські прапори. Кримський парламент в умовах захоплення будівлі російськими спецпризначенцями затвердив рішення про проведення «референдуму» щодо розширення повноважень автономії 25 травня 2014 року. Прем'єр-міністром АР Крим було «обрано» лідера «Руського блоку» у ВР АР Крим С. Аксьонова. С. Аксьонов

27 лютого — Верховна Рада України призначила Арсенія Яценюка прем'єр-міністром і затвердила новий склад уряду. Генпрокуратура України оголосила В. Януковича у розшук за підозрою у масових вбивствах. 28 лютого — облога і захоплення російськими військовими аеродрому «Бельбек» під Севастополем, а також аеропорту Сімферополя. 1 березня — Організовані російськими спецслужбами і за участю громадян Росії масові проросійські антиурядові мітинги у низці міст південно і східної України, зокрема, у Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Одесі, Луганську. У Донецьку і Луганську над будівлями ОДА було піднято російські прапори. Захоплення Керченської переправи російськими військовими, початок масового переправлення російських військ через Керч. Захоплення військового аеродрому в Кіровському, запасного КП 55-го ЗРП у Євпаторії, початок облоги військових частин у Феодосії та інших місцях у Криму. 8 березня — російські окупанти захопили с. Чонгар на Херсонщині і замінували навколишні поля. 18 березня — Президент Росії Володимир Путін підписав договір про приєднання щойно самопроголошеної «Республіки Крим» до складу Російської Федерації. Арсеній Яценюк

6 квітня — невідомими озброєними бойовиками за підтримки організованих мітингувальників було оточене та захоплене приміщення Донецької обласної державної адміністрації. Так само було захоплено будівлю Управління СБУ у Луганській області і (тимчасово) — Харківської ОДА. Проросійські мітинги пройшли також у Дніпропетровську, Одесі, Миколаєві, Запоріжжі. 7 квітня —проголошено утворення у Донецькій області так званої «Донецької народної республіки» (ДНР). 29 квітня — у Луганську сепаратисти за допомоги Беркуту зайняли ОДА, міськраду, прокуратуру та телецентр. 9 травня — збройні сутички у Маріуполі, остаточне його захоплення проросійськими силами. 11 травня — Росія проводить «референдум» на Донбасі щодо незалежності «ДНР» та «ЛНР»

5 травня — Вибори Президента України 2014. У 1-му турі переміг Петро Порошенко, який набрав 54,7 % голосів виборців. Його основні суперники набрали: Юлія Тимошенко — 12,8 %Олег Ляшко — 8,3 %Анатолій Гриценко — 5,5 %Сергій Тігіпко — 5,2 %26 травня — початок героїчної 242-денної оборони Донецького аеропорту від атак російських військових і бандформувань «ДНР»7 червня — інавгурація глави держави та передача повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Петру Порошенку. 13 червня — звільнення батальйоном «Азов» Маріуполя від російських найманців. 14 червня — вночі при посадці в аеропорту «Луганськ» російськими терористами був збитий з ПЗРК «Ігла» та великокаліберного кулемета військово-транспортний літак 25-ї гвардійської військово-транспортної авіаційної бригади Повітряних Сил ЗСУ Іл-76 МД. На борту перебувало 40 десантників Петро Порошенко

20 — 30 червня — Президент України Петро Порошенко відповідно до рішення РНБО ввів у дію план з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України та на тиждень призупинив АТО.5 липня — українські військові зайняли Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дружківку та Костянтинівку, які напередодні залишили проросійські бандформування на чолі з І. Гіркіним.17 липня — в підконтрольній «ДНР» зоні був збитий з російської зенітної системи «БУК» літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 Амстердам — Куала-Лумпур, загинули 298 іноземних громадян.10 — 25 серпня — наступ українських добровольчих формувань на Іловайськ, внаслідок чого вони незабаром потрапили там в оточення російських військ і були значною мірою знищені або потрапили у полон 29-31 серпня при відході.І. Гіркінин5 вересня — «Мінські угоди»: в Мінську відбулася третя зустріч Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, в ході якої сторонами конфлікту) узгоджено виконання «Плану мирного врегулювання ситуації на сході України» Дія угоди набрала чинності в той же день з 19:00;

Порошенко прийшов до влади на хвилі величезних народних сподівань за умов сепаратистських диверсій та фактичного паралічу державної влади, а його передвиборчі обіцянки зупинити війну відповідали очікуванням громадян. Українці вибрали Порошенка. Політична історія України підтверджує, що в часи великих суспільних змін українці обирають не нове, а добре відоме, хоч і недосконале, старе. ПРЕЗИДЕНСТВО П. ПОРОШЕНКА: Новий президент почав своє правління у реформаторському стилі. На підтвердження цього на урядові посади запросили іноземних фахівців з Польщі, Литви, Грузії, США, які мали стати обличчям та агентами змін. У країні розпочали реформу поліції, медицини, децентралізацію. За Порошенка почалася хоч і запізніла, але історично необхідна декомунізація, в рамках якої були перейменовані цілі міста та обласні центри, а присвячені комуністичним злочинцям назви зникли з українських вулиць. Влада розпочала українізацію інформаційного простору та встановила мовні квоти на рівні 75% української мови в ефірах телеканалів та радіостанцій.

5. Запровадили децентралізацію влади, яка розділила податок на доходи фізичних осіб на рівні: 25% до державного бюджету, 15% — до обласного і 60% — до місцевого. 6. У рамках боротьби з корупцією вперше ввели електронне декларування прибутків та майна для чиновників і політиків.7. Під тиском іноземних партнерів запустили НАБУ (Національне антикорупційне бюро) і процес створення Антикорупційного суду. 8. Досягненням президентства Порошенка стала й автокефалія української православної церкви, у підтримці якої він зумів переконати патріарха Варфоломія. Відновлено незалежність Української православної церкви, визнано її рівною у правах та канонічною. 9. Президенту вдалося досягнути безвізового режиму з Євросоюзом, який суттєво спростив і зробив доступнішими для українців туристичні подорожі або сезонні заробітки в країнах ЄС.

За 2013 рік - останній рік президентства Віктора Януковича - українська економіка була абсолютно стабільною - темпи її зростання дорівнювали нулю. Приблизно так само було і за рік до цього, - у 2012 український ВВП зріс на 0,2%. У 2014 після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі українська економіка скоротилася на 6,6%. У 2015 падіння було ще глибшим - на 9,8%. Проте вже з 2016 економіка України почала відновлюватися, - той рік завершився із зростанням у 2,4%. Якщо за 2014 рік реальні доходи населення впали на 11,5%, у 2015 - на 20,4%, то вже у 2016 доходи населення зросли - на 2%. По тому, як уряд наприкінці 2016 різко збільшив мінімальну зарплатню, у 2017 зростання доходів становило вже 10,9%, у 2018 - 9,9%.

За даними Державної служби статистики, у 2013 році середній дохід на душу населення становив 26 719,4 грн. - за тодішнім офіційним курсом 3 340 доларів. У 2018 цей показник зріс до 57 908,6 грн. Проте в доларах середній дохід знизився - 2 092 доларів. ВВП на душу населення у 2018 становив 84 190 грн - 3 041 доларів за курсом НБУ на 31 грудня 2018. У 2013 році цей показник становив 33 473 грн, або 4 184 доларів за курсом НБУ, що становив 7,99 грн за долар. Втім, варто зазначити, що на той момент ринковий курс долара був значно вищим за офіційний. Середня заробітна плата у грудні 2018 року становила 10 573 грн на місяць. У грудні 2013 року середня зарплатня українців становила 3 619 грн. Середній розмір пенсії у 2013 році становив 1 470,7 грн на місяць, а кількість пенсіонерів становила 13 639,7 тис. осіб. У 2018 середня пенсія була на тисячу більшою, ніж за 5 років до цього, і становила 2 479,2 грн на місяць, а кількість пенсіонерів зменшилася до 11 725,4 тис. осіб. Загалом на 1 лютого 2019 року наявне населення України становило 42,123 млн осіб. На 1 січня 2014 року - 45,426 млн осіб.

10. Порошенко створив оновлену армію, яка входить у п’ятірку найбоєздатніших в Європі, насамперед тому, що воює вже тривалий час. Головнокомандувачу вдалося взяти під контроль анархізовані добровольчі батальйони, дисциплінувати їх та оснастити сучасною зброєю. Близько сотні одиниць нової та модернізованої бойової техніки передавалося армії практично щомісячно: танки, броньовані автомобілі, артилерія, авіаційні засоби.11. Найкраще Порошенко проявив себе у зовнішній політиці і навіть за умов обрання президентом спочатку недружнього і ображеного на українські еліти Дональда Трампа американські санкції проти Росії були розширені, а Україна отримала летальну зброю від Штатів. Президенту досі вдавалося утримувати антипутінську коаліцію та впливати на продовження секторальних санкцій ЄС. 12. Збережено проєвропейський напрям — в Конституції закріпили курс на вступ до НАТО та ЄС, який наступникам Порошенка буде важко переписати. Дональд Трамп

13. За роки президентства Петра Порошенка в Україні розпочалась масштабна судова реформа. Влітку 2016 року Верховна Рада схвалила президентські зміни до Конституції та новий закон про статус суддів та судоустрій. Вона передбачала часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих судів та створення нових з обранням суддів на конкурсах.запустили переатестацію суддів,суттєве збільшення зарплат й формальне посилення незалежності судової системи.повний перезапуск Верховного суду - найголовнішого суду у системі правосуддя. Суддів до нього обирали на прозорому конкурсі за участі громадської ради доброчесності. Проте перебіг судової реформи різко критикують українські експерти та громадські організації. Там незадоволені процесом переатестації суддів, а до складу Верховного суду потрапляють дуже багато суддів, яких активісти називають недоброчесними. У час президентства Петра Порошенка в Україні заборонили російські соціальні мережі та демонстрацію практично всіх російських телеканалів.

Провали президента Петра Порошенка: Український народ значною мірою розчарований Порошенком і очікував від цього політика більшого. За роки правління президент не виправдав ідеалів Революції гідності, а боротьба з корупцією не принесла очікуваного ефекту. Слабким місцем Порошенка стала кадрова політика. Наближені до президента політики є фігурантами розслідувань НАБУ. У політичному житті з’явилося чимало нефахових та скандальних людей від президентської партії (Юрій та Ірина Луценко, Свинарчук-Гладковський, Насіров). Були розроблені сумнозвісні схеми грабунку населення («Роттердам+», панамські офшори чи мальдівські круїзи) викликали масове обурення. Порошенка запідозрили у причетності до закупівлі товарів для армії за завищеними цінами. Методи формування команди президента залишилися олігархічними. Юрій ЛуценкоІрина Луценко

За президентства Порошенка Україна зазнала воєнних поразок під Іловайськом і Дебальцевим, чи не щороку вибухали військові склади. Так, на складі в с. Ічня пожежа знищила 40 тис тон боєприпасів, а держава зазнала збитків на суму 400 млн доларів. Були втрачені колосальні запаси снарядів для українських «Градів». Під час попередніх інцидентів на складах у Сватовому були знищені стратегічні запаси великокаліберної артилерії до «Ураганів» та «Смерчів». У Калинівці — стратегічні запаси танкових снарядів. Винних фактично не знайдено і належно не покарано. Реформи часто проходили повільно. Команду молодих іноземних реформаторів, які були обличчями модернізації, невдовзі замінили на місцевих чиновників. Очікуваного масового заходу інвестицій та створення нових робочих місць також не відбулося. Мали місце перешкоди діяльності НАБУ та формуванню Антикорупційного суду. На них здійснювався тиск з боку Адміністрації президента, що засвідчило декларативний характер боротьби з корупцією