Україна у ІІ світовій війні

Україна під час ІІ світової війни 1 вересня 1939 р. - 2 вересня 1945 р. 22 червня 1941 р. - 9 травня 1945 р. – німецько-радянська війна ( Велика Вітчизняна війна)

Мюнхенська угода 1938 року 30 вересня між лідерами Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини. Територія Чехії була розформована на користь Німеччини, Польщі та Угорщини. 

23 серпня 1939 р. в Кремлі було підписано пакт «Про ненапад» між Німеччиною та СРСР. Він передбачав зобов’язання сторін утримуватися від агресивних дій та не укладати договорів із третіми державами один проти одного.

Цей документ, що увійшов в історію як «пакт Молотова—Ріббентропа»  Підписаний міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим.

Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Протокол передбачав поділ Польщі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію. Німеччина брала зобов'язання не втручатись в дії Радянського Союзу у Бессарабії. Лінія поділу мала проходити по річках Нарев, Вісла, Сян. До СРСР - Східна Галичина.

Уточнення сфер впливу між СРСР та Німеччиною 28 вересня 1939 р. підписання «Договору про дружбу і державні кордони» та двох таємних протоколів до нього, які остаточно поділили сфери впливу у Східній Європі й встановлено спільний радянсько-німецький кордон. За цим договором ліквідовувалась Польська держава. Встановлювався новий кордон по «лінії Керзона» з невеликими відхиленнями. Сферою впливу Радянського Союзу ставала Литва в обмін на Люблінське та частину Варшавського воєводства, що відходили до Німеччини.

Включення Західноукраїнських землях до складу УРСР 1 вересня 1939 року- Німеччина напала на Польщу. Так почалася ІІ світова війна 17 вересня 1939 року -Червона армія перейшла польський кордон у відповідності із домовленістю за пактом Ріббентропа - Молотова, щоб встановити контроль над Західною Україною. 15 листопада 1939 р. - Західну Україну було включено до складу УРСР. Червона армії на Західноукраїнських землях

Бессарабсько-Буковинський похід У червні 1940 р. СРСР заявив Румунії ультиматум щодо передачі йому Бессарабії та Буковини. 28 червня 1940 р. підрозділи Червоної армії під командуванням Г. Жукова перейшли р. Дністер і захопили ці території. Берлін виразив своє здивування щодо захоплення Буковини, оскільки про неї не йшлося у таємних протоколах. «Буковина є останньою частиною єдиної України, якої бракувало,… до того ж вимоги СРСР обмежуються лише північною частиною Буковини з містом Чернівці».- В. Молотов. Георгій Жуков

2 серпня 1940 р. за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР Північна Буковина Бессарабія Чернівецька область УРСР Хотинський, Аккерманський райони Ізмаїльська область УРСР Молдавська АРСР Молдавська РСР

коперативів Українізація Переслідування ОУН до Сибіру і депортовано 400 тис. українців. Ліквідація польського держапарату Переслідування греко-католицької церкви

План нападу Німеччини на СРСР план «Барбаросса» затверджений у грудні 1940 р. до лінії Волга – Архангельськ. Грудень 1940 р

22 червня 1941 р. Напад гітлерівської Німеччини на СРСР диктор Юрій Левітан

“ Північ” “Центр” “ Південь” На Україну було спрямовано наступ групи армій “Південь”, до якої входили також румунські та угорські війська. Арміям групи «Південь» в Україні протистояли війська Південно-Західного фронту (командувач Михайло Кирпонос) і Південного фронту (командувач Іван Тюленєв).

30 червня 1941 р. створений Державний Комітет оборони, який перебрав всю повноту влади в державі на період війни. Мобілізація -  залучення людських та матеріальних ресурсів для ведення війни. 2,5 млн. чол.- військова мобілізація 2 млн. чол. - народне ополчення 4 тис. км оборонних ліній Підприємства переводилися на випуск військової продукції.

Евакуація-процес виведення населення і життєво важливих ресурсів першої необхідності з території  воєнного конфлікту. 550 підприємств; 3,5 млн жителів; 125 млн. пудів зерна; 6 млн.голів худоби; 120 освітніх та культурних закладів “Тактика спаленої землі”

Велика Вітчизняна війна 23 червня 1941 р. головні частини німецьких військ були контратаковані радянськими механізованими корпусами в районі міст Луцьк-Ровно-Дубно-Броди. Розгорілась перша у другій світовій війні грандіозна танкова битва, що тривала до 29 червня. Червона Армія (РККА) зазнала поразки.

Велика Вітчизняна війна У серпні противник просунувся до Дніпра і Чорного моря. У щільній облозі опинилася Одеса. Бої велися на підступах до Києва. Київська стратегічна оборонна операція тривала 83 дні. Війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були розгромлені. Практично загинуло все керівництво фронтом на чолі з М.Кирпоносом. У полон потрапило 663 тис. червоноармійців. 19 вересня у Київ вступили німецькі війська.

Карта Танкова група Клейста Танков агрупа Гудеріана 15 вересня 83 дні 15 жовтня 73 дні 250 дні 663 тис. радянських воїнів потрапили в полон Михайло Кирпонос- командуючий Південно – Західним фронтом у червні-вересня 1941 р. листопад Київська стратегічна оборонна операція

Невдалі контрнаступи радянських військ Харківсько-Барвінківська операція (січень –травень 1942 р.) Керченсько-Феодосіївська операція (грудень 1941- червень 1942р.) 4 липня 22 липня 1942 р.

Невдалі контрнаступи радянських військ Після перемоги радянських військ під Москвою на початку 1942 р. помилково розрахувавши співвідношення сил на півдні Сталін віддав наказ про наступ під Харковом. Радянські війська просунулись на 90 км і було створено “Барвенківський виступ”. Але подальший наступ обернулося жорстокою поразкою військ Південно-Західного фронту, що ними командував маршал Семен Тимошенко. В полон потрапило 240 тис. червоноармійців (29 травня). Була проведена Керченсько-Феодосіївська операція з метою деблокадизації Севастополя і звільнення Криму. Проте 4 липня була припинена оборона Севастополя, німці розгромили Кримських фронт. У липні було завершено окупацію Донбасу. 22 липня німці ввійшли в місто Свердловськ Ворошиловградської (Луганської) області, останнє на території України. Радянські військовополонені

Причини поразок Червоної армії - Серйозні прорахунки були допущені Й.Сталіним і Генеральним штабом у визначенні напрямку головного удару ворога. - Радянські війська не готувалися до оборонних боїв. Передбачалось вести війну “малою кров‘ю і на території ворога”. Склади боєприпасів та іншого воєнного майна розсташовувались занадто близько до кордону і вже в перші дні опинились у руках ворога.  Авіація була скупчена на основних аєродромах. У перші години війни було знищено 579 літаків. - Оборонні споруди на новому кордоні не були добудовані до початку бойових дій, а на старому кордоні були роззброєні. - Масові репресії 1937-1938 рр. в армії та в подальші роки призвели до винищення кращих командних кадрів Червоної Армії.

Встановлення окупаційного нацистського режиму “Новий (світовий) порядок” – назва окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на загарбаних територіях. “Новий (світовий) порядок”  Систему масового знищення людей Систему пограбування; Систему експлуатації людських і матеріальних ресурсів

Остарбайтер (з нім. – “східний робітник”) – німецький термін для позначення осіб, які були вивезені гітлерівцями з східних окупованих територій на примусові роботи в Німеччину. (2,5 млн. чол.)

Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор, масові знищення (Бабин Яр) та створення концтаборів (100 тис. чол. із них 70 тис євреїв). 4 млн. чол. знищено в результаті каральних акцій. Голокост - переслідування і масове знищення євреїв німецькими нацистами під час Другої світової війни. Знищено 6 млн. євреїв 900 тис. в Україні

«Ост» - план знищення населення та «освоєння» окупованих територій на сході німецькою нацією.

180 концентраційних таборів на території України

«Ост» — план знищення населення та «освоєння» окупованих територій на сході німецькою нацією.  Політика щодо східних територій знайшла оформлення в плані «Ост», підготовленому в липні 1941 р. Передбачалося всіма можливими засобами зменшити чисельність населення України і підготувати її для німецької колонізації. Більшість населення нацисти планували депортувати на схід, меншу частину – онімеччити, решту – знищити. Задля здійснення цієї мети нацисти вкрили Україну мережею концтаборів, де вмирали сотні тисяч військовополонених і цивільних осіб, запідозрених у неблагонадійності. 

Розчленування України Центральна Україна – рейхкомісаріат “Україна” на чолі з Е. Кохом Західна Україна – дистрикт “Галичина” у Генеральному генерал-губернаторстві (Польща) Східна Україна – військовий окупаційний режим Закарпаття до Угорщини 1939 р. Бессарабію і Північну Буковину Румунії + «Трансністрія» (Задністров‘я) Карпатська Україна-українська незалежна держава на території Закарпаття з 14 по 15 березня 1939 року. Августин Волошин

Одеська , Чернівецька, частина Вінницької та Миколаївської областей. Карпатська Україна-українська незалежна держава на території Закарпаття з 14 по 15 березня 1939 року. Августин Волошин

Відновлення радянської влади на території України

Рух опору в Україні Діяльність радянських партизанів Очолював Штаб партизанського руху в Україні Т.Строкач (30 травня 1942 р.) Територія дій: Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина. Діяльність партизан підпорядковувалася потребам фронту: диверсії на залізницях, рейди по тилах ворога, удари по воєнних об`єктах, розвідка, допомога у переправі через річки. Провели операції: “Рейкова війна” і “Концерт” з метою зриву перевезень воєнних грузів на залізницях, що допомогло Червоній армії здобути перемогу під Курськом і Києвом.

«Карпатський рейд» — 100-денний (з 12 червня по 21 жовтня 1943 року) під проводом Сидора Ковпака з Білорусі у Карпати по території окупованої Правобережної України, з метою знищити нафтопромисли в Дрогобичі та ворожі гарнізони, залізниці, мости. Сидір Ковпак 30 травня 1942 р. Державний Комітет Оборони СРСР створив при ставці Верховного Головнокомандування Центральний штаб партизанського руху. Йому підпорядковувався Український штаб партизанського руху (УШПР), очолюваний Тимофієм Строкачем. 

 З березня 1942 до квітня 1944 командував партизанським з'єднанням, що діяло у Сумській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. Він був організатором військових операцій проти Української Повстанської Армії і підпілля ОУН, чим активно сприяв утвердженню радянської влади на західноукраїнських землях. Олександр Сабуров

Очолював Чернігівський партизанський загін. 1943 — перемістив диверсійні загони на територію Правобережної України і далі, на Волинь. Там федоровці проводили терористичні операції проти УПА.    Олексій Федоров

 У січні 1943 року— здійснити рейд з у південні райони Сумської області, а потім вийти на правий берег Дніпра для проведення бойових дій в Кіровоградській області. 21 січня 1944 партизани виступили у рейд по Західній Україні Михайло Наумов

Національний рух Опору “Поліська Січ” Тарас Бульба-Боровець ОУН (б) Степан Бандера радикали ОУН(м) Андрій Мельник помірковані  Організація Українських Націоналістів 1929 року у Віднь Євген Коновалець до 1938 р. 1940 р.

“Поліська Січ” Діяльність організації розгорталася на Волинському Поліссі і була спрямована проти НКВД. Основою для майбутніх загонів Поліської Січі слугували відділи української поліції. Тарас Бульба-Боровець вимагав від німців визнання Поліської Січі як окремої національної армії. Німці відмовились, аргументуючи це тим, що вони не мають на це наказу від вищого командування Вермахту. В листопаді 1941 р. окупаційна влада запропонувала січовикам добровільно скласти зброю, ті тимчасово згорнули діяльність.

Проголошення відновлення Української держави ОУН (б) створило три похідні групи, які повинні були рухатися на Київ, Харків та Одесу і впроваджувати на залишеній радянськими військами території України українську цивільну адміністрацію та органи місцевого самоврядування. 30 червня 1941 р. група ОУН (б), очолювана Ярославом Стецьком, увійшла в залишений радянськими військами Львів і проголосила Акт відновлення Української держави.   Але того ж дня до міста вступили німці. Лідерів ОУН (б) заарештували й відправили в концтабори. Ярослав Стецько

ОУН (м) Українська національна рада Київ жовтень 1941 січень 1942 Мета: впливати на життя міста. Понад рік існувала підпільно. Лідерів розстріляли ОУН (б) Українська національна рада Львів липень 1941 лютий 1942 посередник перед німецької владою Український Центральний комітет в Кракові Володимир Кубійович 1939—1945 (гуманітарні питаннями, контролювалась окупаційною владою) Українські організації під час німецької окупації І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть — не зимне умирання. О. Теліга

Українська Повстанська Армія Впродовж 1942 р. ОУН створила власну партизанську армію, причому вона об’єднала сили бандерівців, мельниківців і вояків колишньої «Польської Січі». Це збройне формування дістало назву Українська Повстанська Армія (УПА). Датою її утворення вважають 14 жовтня 1942 р. Першим командиром УПА став Дмитро Клячківський (Клим Савур), а з осені 1943 р. УПА очолив Роман Шухевич (Тарас Чупринка).  УПА боролася за незалежність України.

Волинь, Поділля, Східна Галичина та Північна Буковина

 17 липня 1942 —  2 лютого 1943  16 лютого 1942 р. – Харків.

Операція «Цитадель»  генерал-фельдмаршала Ганса фон Клюге (групи армій «Центр») генерал-фельдмаршала Манштейна (групи армій «Південь»). Знову німці захопили Харків, 23 серпня- втратили. Курська битва 5 липня - 23 серпня 1943 р. Прохорівка Розвиваючи успіх, у вересні радянські війська звільнили Донбас і Лівобережжя та вийшли до Дніпра. Донбас і Лівобережжя

Яке місто радянські війська звільняли двічі від німецьких військ ? Київ Львів Донецьк Харків

Переформування радянських військ Воронезький фронт 1-й Український Микола Ватутін 2-й Український Іван Конєв Степовий фронт 3-й Український Родіон Малиновський Південно- Західний фронт 4-й Український Федір Толбухін Південний фронт

Київська наступальна операція 21 вересня почалася битва за Дніпро, який гітлерівці перетворили на основний елемент потужної захисної лінії, названої „Східним валом”. Радянські війська для наступу на Київ створили плацдарм у районі Лютежа. 6 листопада радянські війська здобули столицю України і просунулися далі на захід.

Корсунь – Шевченківська операція Унаслідок наступу 1-го й 2-го Українських фронтів у районі Києва – Житомира і Кременчука – Дніпропетровська утворився глибокий Корсунський виступ. 24 січня 1944 р. почалися дії з метою повного оточення тут німецьких армій, а 28 січня сили обох Українських фронтів з’єдналися біля Звенигородки. Противник втратив 41,2 тисяч убитими, 15 тисяч полоненими, велику кількість бойової техніки.

6.Березнегувато-Снігурівською операція 6 – 18 березня. 8 квітня – 12 травня 1944 р 2.Житомирсько-Бердичівська операція грудень 1943 - січень 1944 3.Луцько-Рівненська лютий 1944 1.Нікопольсько – Криворізька операція січень 1944 4.Проскурівсько-Чернівецька операція березень 1944 5.Умансько-Ботошанська березень 1944 7.Одеська операція березень 1944р. 8.Кримська операція квітень 1944

Депортація татар з Криму 18 травня 1944 р. депортація (примусове виселення) кримсько татарського населення Кримської АРСР 27 червня 1944 року за один день були депортовані греки, вірмени та болгари. Офіційно причиною депортації вказувався колабораціонізм (співпраця з окупантами) під час Другої світової війни. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримчан і проголосила  18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Депортація татар з Криму 18 травня 1944 р. Усього за 1945—1946 роки в місця депортації було заслано 8995 кримських татар-ветеранів війни. Амет-Хан Султан 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу.

Львівсько-Сандомирська липень 1944 р. Яссько-Кишенівська серпень 1944 р 2,3 УФ. Карпато – Ужгородська жовтень 1944 с. Лавочне 8 жовтня 1944 р.

Олексій Берест ( 1921- 1970) — український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, встановив Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945 р. Олексій Берест У 1945 р. війська 1-го Українського фронту брали участь у боях за Польщу і у штурмі Берліна. Війська 2-го, 3-го й 4-го Українських фронтів завершили свій похід на теренах Чехо-Словаччини, Угорщини й Австрії.

Іван Кожедуб    1920 – 1991рр. радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Маршал авіації (1985). До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника.

Кузьма Дерев'янко 1904 —  1954 український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант.  2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японії.

Результати та наслідки радянсько-німецької війни  знищено і замучено 4 496 547 українських громадян, у тому числі 3 178 084 мирних жителів — чоловіків, жінок, дітей,  1 318 463 військовополонених, 2 023 112 українців вивезли в німецьке рабство, загинув кожен 5 житель України; Німецько-фашистські загарбники завдали майнових збитків народному господарству УРСР на суму 285 млрд. крб у державних цінах 1941 р. У нерівну боротьбу зі сталінським режимом вступила УПА. Таким чином, для України 9 травня 1945 р. мир не настав.

Україна - суб'єкт міжнародних відносин 26 червня було ухвалено Статут ООН, а 24 жовтня 1945 р. він набрав чинності. Цей день вважається днем ООН. Українську делегацію в Сан-Франциско представляв Дмитро Мануїльський. Він підписав декларацію про створення ООН від імені України. Так Україна стала співзасновницею ООН. Дмитро Мануїльський

Радянсько-польський договір Домовленість між СРСР та Польщею було досягнуто 16 серпня 1945 р., під час підписання договору стосовно радянсько-польського державного кордону. Ця угода закріплювала кордон по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5—8 км, а на окремих ділянках на 17 км (район Немирів—Ялувка) і навіть на 30 км (район р. Солонія і м. Крилів). У складі Польщі залишилися українські етнічні землі Підляшшя, Холмщина, Надсяння та Лемківщина. До УРСР відійшли території сучасних Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Рівненської областей.

«Угода про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» УРСР і Польща 1944 р. за якою українці мали покинути свою етнічну територію, що на належала тепер Польщі на добровільних началах, але виселення проводилося примусово та із застосуванням військової сили.  Протягом жовтня 1944 —  серпня 1946, за даними польських джерел, до  УРСР  було переселено 482 тис. осіб.

Операція “Вісла” Операція «Вісла» — етнічна чистка, здійснена польським урядом у 1947 році. Полягала у примусовій депортації (виселенні) українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини («Закерзоння») у західні та північні землі польської держави. Допускався переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських родин. У місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності. Період здійснення: 28 квітня 1947 р. – липень 1947 р. (фактично завершилася у жовтні 1947 р.). Приводом до початку Операції Вісла стала загибель у бою з відділом УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К.Свєрчевського. Мета: придушити український національно-визвольний рух, завдати поразки УПА.

Радянсько-чехословацький договір У червні 1945 р. договір між Чехословацькою СР та СРСР про перехід Закарпаття до складу СРСР.

Радянсько-румунський договір Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за яким визнавалось право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.